Осінь - час прощатися з перелітними птахами, але ми знаємо, як зробити так, щоб вони обов'язково повернулися навесні!

Деталі

Створено: 06 жовтня 2026

   Сьогодні для групи дошкільнят " Дзвіночок" ЗДО "Калинка" провідний фахівець з рекреації Гетьманського НПП провела пізнавальну екологічну бесіду про перелітних птахів .
  Під час зустрічі поговорили про сезонні зміни в природі та життя птахів восени, про важливість збереження біорізноманіття та турботу про довкілля.
   А на творчій частині заняття виготовили символ українського дому та вісника весни - лелеку. "Птах щастя" сьогодні полетів до кожної домівки дітлахів.
   Дитячі посмішки та старанність - найкраща нагорода!

ПАМ`ЯТАЄМО. НЕ ЗАБУВАЄМО. НАЗАВЖДИ В НАШИХ СЕРЦЯХ.

Деталі

Створено: 04 жовтня 2026

   4 жовтня минає річниця загибелі Олега Сергійовича Бабич – захисника України, нашого земляка, працівника Гетьманського національного природного парку.
   Олег Сергійович народився у 1978 році. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Із квітня 2022 року воював на фронті , служив стрільцем-снайпером механізованої роти механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Брав участь у бойових діях, захищаючи рідну землю.
   4 жовтня 2025 року Олег Сергійович загинув унаслідок вогневого ураження FPV-дронами під час бойових дій із захисту Батьківщини .
   Для колективу Гетьманського національного природного парку це непоправна втрата. Ми пам’ятаємо Олега як нашого колегу, земляка,товариша, який віддав найдорожче-власне життя-заради України, її свободи та мирного майбутнього.
   Висловлюємо щирі співчуття матері загиблого Героя Людмилі Григорівні, донці, рідним та близьким.
   Світла пам`ять і вічна слава Олегу Сергійовичу Бабичу.
   Пам`ятаємо. Вшановуємо. Не забудемо.

СКАРБИ ПРИРОДИ РІДНОГО КРАЮ-4. СОН ШИРОКОЛИСТИЙ.

Деталі

Створено: 02 жовтня 2026

   Сон широколистий (лат. Pulsatilla patens, інші назви – сон розкритий, простріл розкритий) – один з видів рослин Червоної книги України, що зустрічаються на території Гетьманського НПП та в його околицях. У Червоній книзі України має статус «неоцінений», також охороняється на загальноєвропейському рівні, зокрема, включений до Додатку І Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції) та Додатку ІІ «Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європи, збереження яких потребує створення територій особливого природоохоронного значення» Оселищної директиви Європейського Союзу.
   Як і сон лучний, про якого ми розповідали у попередній публікації нашої серії, сон широколистий – один з найбільш вражаючих первоцвітів нашого краю, що цвіте у квітні-травні. Квітка сону широколистого великого розміру, лілово-бузкова різноманітних відтінків, дзвоникоподібна, вкрита пухнастими листочками. Зривання сону на букети, чи з метою пересадки призводить до зникнення цієї рідкісної рослини. Сон широколистий також є отруйною рослиною, що містить біологічно активні речовини, які можуть бути небезпечними для здоров’я, то ж чіпати рослину не варто.
   На Охтирщині сон широколистий зустрічається значно рідше, ніж сон лучний. У межах Гетьманського НПП цей рідкісний вид зростає у Литовському бору, що між селами Литовка та Залісне Чернеччинської громади. Литовський бір, як цінна природна територія, охороняється вже понад півстоліття, ще з 1972 року, а з 2009 року став частиною Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського НПП.
   Всі місцезростання сону широколистого, як і місцезростання сону лучного, є скарбом природи Охтирщини та потребують спільних ініціатив громадськості та науковців щодо їх виявлення, збереження, створення відповідних охоронних зон, чи об’єктів природно-заповідного фонду.

1 жовтня - День захисників і захисниць України, День українського козацтва та Покрова Пресвятої Богородиці.

Деталі

Створено: 01 жовтня 2026

   Це день, коли ми особливо гостро відчуваємо зв’язок поколінь - від українського козацтва, яке виборювало волю та берегло рідну землю, до сучасних захисників і захисниць, які сьогодні мужньо боронять Україну.
  Рідна земля - це не просто територія. Це наші ліси й річки, степи й поля, домівки, родини, пам’ять і майбутнє. Саме за це щодня стоять наші воїни.
  Від колективу Гетьманського національного природного парку висловлюємо щиру вдячність кожному й кожній, хто захищає Україну. Дякуємо за мужність, витримку, силу та незламність.
    У цей день низько схиляємо голови перед пам’яттю Героїв і Героїнь, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
   Нехай Покров Пресвятої Богородиці береже наших захисників і захисниць, дарує їм силу та захист, а найзаповітніше бажання кожного українця - мир і повернення наших воїнів додому - якнайшвидше стане реальністю.
   Бережімо пам’ять. Бережімо Україну. Бережімо тих, хто її захищає.
   Слава Україні!
   Слава українським захисникам і захисницям!
   Вічна пам’ять Героям!
   З повагою та вдячністю,
колектив Гетьманського національного природного парку

Осінь щедро одягла дерева і кущі у своє багряне та золоте намисто, перетворивши звичайні гілочки на витвори мистецтва

Деталі

Створено: 01 жовтня 2026

   Сьогодні відбулася надзвичайно тепла та затишна зустріч із учнями 1 класу Охтирської ЗОШ I-II ст. #6, де провідний фахівець з рекреації Гетьманського НПП провела бесіду, присвячену справжнім скарбам української осені - природним вітамінам з гілочки . Діти з цікавістю розглядали дивовижні плоди калини, шипшини та горобини.
   Дізналися багато нового та цікавого про те ,чим корисні ягідки для людей, яку користь приносять тваринам і птахам.
  Із великим задоволенням створили справжні шедеври: розфарбували гілочку горобини!    Малюнки вийшли яскравими, соковитими та сповненими дитячого тепла.

Любов до тварин починається змалечку. Бачити сяючі очі дітей під час розповіді про пухнастиків - найкраща нагорода!

Деталі

Створено: 30 вересня 2026

  Напередодні Всесвітнього дня захисту тварин провідний фахівець з рекреації Гетьманського НПП завітала до групи вихованців "Дзвіночок" ,де провела цікаву та дуже важливу бесіду про наших менших братів.
   Під час зустрічі ми обговорили: хто такі домашні улюбленці, які є дикі тваринки, як правильно доглядати за ними. Упевнилися,що дикі мешканці також потребують захисту.
  Малюки активно ділилися історіями про власних котиків, песиків, рибок і папуг "Дзвіночки" ставили купу запитань, малювали ,а головне - демонстрували велику любов до всіх звіряток ,навіть до слонів і китів.
   Діти засвоїли важливу ідею: вони відповідають за тих, кого приручили, а доброта до тварин - це перший крок до доброти у всьому світі.

Безпека на дорозі + пізнавальний туризм: вихованці гуртка здобувають новий досвід!

Деталі

Створено: 29 вересня 2026

  Безпека на дорозі — це не лише знання правил із підручника, а й практична культура руху, особливо для юних велосипедистів!
   Днями вихованці гуртка Спортивного Туризму ( з навчальних закладів Ліцей імені Б.Д. Антоненко -Давидовича, ліцей √1, ЗОШ √4) активно долучилися до Всеукраїнського місячника «Увага! Діти на дорозі!». У межах цього заходу діти поєднали корисне з цікавим та вирушили в навчально-тренувальні веловиїзди мальовничими куточками Охтирщини та прилеглими територіями Гетьманського Національного парку.
   Під час веломандрівок юні туристи:
   На практиці відпрацювали правила дорожнього руху: рух у колоні, сигналізацію руками, дотримання дистанції та безпечний проїзд складних ділянок.
   Відвідали краєзнавчі об'єкти: дізналися більше про історію місцевих сіл та унікальну природу рідного краю.
   Вдосконалили туристичні навички: відпрацювали техніку їзди по перетинутій місцевості та польових дорогах.
   Дорога любить відповідальних.

Перші книжкові подарунки вже у бібліотеці!

Деталі

Створено: 28 вересня 2026

   Наш заклик «Подаруй бібліотеці книгу» уже має перші відгуки. Щиро дякуємо нашим читачкам Вікторії Лещенко та Ірині Жилі, які подарували бібліотеці книги.

 Кожна подарована книга - це ще одна історія, яка знайде свого читача.

 Дякуємо, що підтримуєте нашу бібліотеку та допомагаєте поповнювати її книжковий фонд!

Мабуть, у шкільні роки більшість із нас хоча б трохи були туристами.

Деталі

Створено: 27 вересня 2026

   Не тими, що з валізою, готелем і фотографією біля пам’ятника. А справжніми — з рюкзаком за плечима, казанком, наметом, мокрими кедами і димом від багаття, який чомусь завжди йшов саме на тебе.)))

     Сьогодні, у Всесвітній день туризму, згадалося саме це.

   Ми ходили в ліс і на річку, жили в туристичних таборах, а дехто ще й серйозно змагався. Треба було не просто швидко бігти, а знати, як поставити намет, розпалити багаття, пройти переправу, не впасти у воду і при цьому ще й дістатися фінішу.

   Особисто в мене туристичні роки пов’язані з Петром Івановичем Кожушком та Іваном Петровичем Приходьком. Нашими тренерами й наставниками.

   Було навіть скелелазання на Лугівській горі. Для нас тоді вона, здається, була якщо не Кавказом, то десь дуже близько.)))

   А ще — спортивне орієнтування. Навіть брав участь в обласних змаганнях. Яке місце тоді посіла наша команда — вже не пам’ятаю. Але нас усіх учили відповідати: четверте.

   Бо перші три місця були відомі точно, а четверте — теж звучить пристойно. До трійки призерів не увійшли, зате були десь зовсім поруч.)))

   І були канатні переправи, переходи через річки, туристичні смуги перешкод. Хтось проходив їх красиво й швидко, а хтось так, що товариші на березі ще довго реготали.

   Окрема сторінка тих років — Михайло Петрович Обідець. Він був не просто чудовим тренером. Його можна було слухати годинами.

   Про рослини, дерева, птахів, звірів він розповідав так, ніби знав кожного особисто.
   Недарма згодом люди з різних куточків України приїздили на його екологічну стежину «Дивосвіт Слобожанщини», щоб послухати саме Михайла Петровича.
Відомо, що він закінчив дві академії, а для нас, тодішніх школярів, узагалі здавався людиною, яка бачила світ значно ширше за той, що був навколо нас.

   І про закордонне життя він знав та розповідав значно більше, ніж ми могли тоді десь прочитати чи побачити. Інтернету ж не було. Та що там інтернету — іноді й хороший фільм треба було ще десь знайти.

   Михайло Петрович талановита переказував «Сьому печатку» Інгмара Бергмана. Фільм про лицаря, смерть, страх, віру, гру в шахи зі Смертю...

   І так він це розповідав, що біля багаття затихали навіть старші туристи.

   Сиділи й слухали, затамувавши подих.

   А потім наставала ніч. Тренери розходилися по своїх наметах. Звідти часом чулося, як щось дзенькало у склянках і загадково булькало.

   Мабуть, налаштовували якісь складні туристичні інструменти.)))

  А ми залишалися біля багаття, доїдали кашу з казанка і вже самі починали розповідати історії.
   Що темніше ставало навколо, то правдивішими вони здавалися.

   Для наймолодших неодмінно знаходився хтось старший, хто стишував голос:
— А ви про Чорного туриста чули?..
   Кажуть, блукає він ночами лісом. Коли всі вже поснули, підходить до намету, тихенько відсуває запону і питає:
— Сірники є?..

   І от тут оповідач обов’язково робив довгу паузу.

   Бо далі в кожного табору була вже своя версія. Десь Чорному туристу не можна було відповідати. Десь — не можна було дивитися йому в очі. А десь найстрашнішим було те, що після розповіді хтось із старших непомітно виходив за намети, обходив табір і починав шкребтися ззовні.

   Після такого навіть найсміливіші чомусь просилися спати ближче до середини намету.)))

   Були й звичайні жарти.
Пішов якось один турист уночі по дрова. Немає десять хвилин. Немає двадцять. Уже всі занепокоїлися. Нарешті з темряви чути тріск гілок.
— Ти де був?!
— Дрова шукав.
— А чого так довго?
— Бо перші пів години я шукав дорогу назад.

   Або ще одна похідна мудрість.

   Новачок питає досвідченого туриста:
— А що робити, якщо в лісі заблукав?
— Головне — не панікувати. Сядь, заспокойся, подумай.
— І допоможе?
— Звичайно. Принаймні заблукаєш уже спокійно.

   Може, саме тому ті походи так добре й пам’ятаються.
   Ми вчилися не лише ставити намет чи переходити річку. Вчилися бути разом, допомагати один одному, чекати того, хто відстав, і сміятися навіть тоді, коли дощ залив і намет, і речі, і всі великі туристичні плани.

   А ще пам’ятаємо людей, які нас цього навчали.

   Сьогодні хочеться згадати наших туристичних тренерів, учителів, керівників гуртків.

   Пам’ятаєте їхні імена?

І розкажіть, куди ходили в походи ви? Де ставили намети? Які туристичні змагання пам’ятаєте? Які пісні співали біля багаття?

А може, у вашому таборі була свої історії?

Барвиста осінь очима дітей

Деталі

Створено: 24 вересня 2026

   До вихованців групи «Малинка» завітала фахівець з екологічної роботи Гетьманського національного природного парку, яка провела цікаве пізнавальне заняття на екологічну тематику, присвячене чарівній порі року - осені .
   Заняття відбулося у веселій та ігровій формі. Діти із задоволенням відгадували осінні загадки, розповідали вірші, пригадували прикмети осені та дізнавалися багато цікавого про природу цієї прекрасної пори року. 
   А на завершення заняття маленькі вихованці проявили свою творчість та виготовили чудову осінню аплікацію .
   Нехай любов до природи зростає разом із нашими маленькими дослідниками!