Який шлях проходять повідомлення про шкоду довкіллю, подані через ЕкоЗагрозу

  Який шлях проходять повідомлення про шкоду довкіллю подані через ЕкоЗагрозу Близько 40 фахівців Державна екологічна інспекція України та 70 представників облдержадміністрацій пройшли тренінги як працювати зі зверненнями українців на довкіллєвому сервісі ЕкоЗагроза.
   Відповідні навчання організовані Міндовкіллям. Адже відповідно до рішення Уряду і ресурс, і повідомлення, які надходять до нього, мають офіційний статус. Інспектори повинні опрацювати кожне звернення та виходити на перевірки - там, де це можливо з урахуванням безпекової ситуації. А органи місцевої влади – ліквідовувати наслідки.
   Тож і у Держекоінспекції, і в облдержадміністраціях мають бути визначені відповідальні особи. Саме вони працюватимуть в електронних кабінетах на ЕкоЗагрозі – розглядатимуть звернення та спрямовуватимуть їх для належного реагування.
   Для таких фахівців Міністерство провело сьогодні навчання.
   Нагадаємо, ЕкоЗагроза – це вебресурс, де можна дізнатись перевірену інформацію про стан довкілля у своєму регіоні та повідомити про всі виявлені факти екологічних злочинів.
   Наразі через ЕкоЗагрозу українцями вже подано близько 2,5 тисяч повідомлень про завдану шкоду довкіллю.

Люди, яким ми довіряємо.

   люди яким ми довіряємоУкраїнські природоохоронці – це люди, яким ми довіряємо нашу природу й ті, кому довіряє сама природа. Завдяки цьому вони вміють робити дивовижні речі – наприклад, зафільмувати побут сімейства чорних лелек. На фото – птахи, за якими вдалося поспостерігати інспекторам Національний природний парк "Пуща Радзівіла" під час патрулювання.
   Зустріти чорного лелеку в дикій природі напрочуд важко. Це – рідкісний вид, овіяний містикою. Їх чисельність зменшується через знищення природних місць існування, забруднення навколишнього середовища та полювання. Підійти до птаха й оглянути зблизька ще важче, адже чорні лелеки дуже гостро реагують на небезпеку.
   Лелеки чорні мешкають в різних регіонах Євразії, зазвичай обирають місцевості з великими заболоченими районами або біля водойм. Вони також часто зустрічаються в районах зі значними лісовими масивами. Ці птахи є мігрантами і проводять літо у своїх гніздах, а восени подорожують у далекі краї на південь, де зимують.

На Сумщині піротехніки ДСНС виявили та знищили 4 вибухонебезпечних предмети

  На Сумщині піротехніки ДСНС 1 серпня піротехнічними підрозділами ДСНС України, на території Сумської області вилучено та знищено 4 артилерійських снаряди різних калібрів. Дані боєприпаси були виявлені на територіях Шосткинського, Сумського та Охтирського районів.
   Рятувальники застерігають громадян бути уважними та обережними! Не нехтувати застереженнями та знаками мінної небезпеки. А у разі виявлення вибухонебезпечних та інших підозрілих предметів, не наближатися до них, тим більше не чіпати, не намагатися перенести або розібрати. Не користуватися поблизу засобами зв’язку. Треба відійти на безпечну відстань, тим шляхом, яким прийшли не менше 100 метрів. Про можливу небезпеку необхідно попередити оточуючих та зателефонувати в оперативні служби за номерами «101» або «102».
   ГУ ДСНС України у Сумській області

Робота наших природоохоронців у воєнний час

  Робота наших природоохоронців у воєнний час Робота наших природоохоронців у воєнний час ще більш ризикована, ніж до повномасштабного вторгнення росії.
   З перших днів війни в лісах Національний природний парк Голосіївський/Holosiivskiy National Nature Park точилися бої. Наслідки відчуваються й донині, розповідають інспектори та діляться своїми історіями.
   У серпні 2022 року під час чергового обходу території працівники Нацпарку Владислав та Ігор Жуковичі виявили підозрілий предмет.
   «Ми обережно пішли квартальною просікою і побачили справжнісіньку ракету! Ми повернулися до машини, взяли сигнальну стрічку і перекрили нею прохід до щойновиявленого небезпечного предмета. Після цього викликали фахівців», – розповідає Ігор Жукович.
   На місце події одразу приїхали працівники Нацполіції, ДСНС та сапери. Виявилося, що це – нерозірвана ракета БМ-21 «Град».
   «Найстрашніше те, що за 150-200 метрів звідси знаходиться дитячий табір. В той день в ньому був лише місцевий охоронець. Проте якби цей снаряд ніхто не знайшов, важко уявити, що могло статись по завершенню війни після відновлення роботи табору», – додає пан Ігор.
Схожа історія відбулась і у 2023 році. Ігор Жукович під час патрулювання території виявив залишки іншої ракети, яка врізалась в одну з сосен на межі парку і житлової забудови. Вона здетонувала за 150 метрів від дитячого садочку.
   Тож наші природоохоронці вкотре закликають містян бути обережними та не нехтувати забороною відвідувати ліси. Адже це може коштувати життя.

 

Від створення проєкту до комунікації

   Від створення проєкту до комунікації для його просування – такий шлях освоїли учасники проєкту з проєктного менеджменту .
  Вже третій тиждень учасники проєкту «Інформаційно ресурсний простір» активно навчаються. На цьому тижні вони зосередились на "Основах PR-кампанії та комунікаційній стратегії" і фіналізували свої знання, набуті протягом п'яти блоків проєкту.
   Дарина Завгородня, проєктна менеджерка «Unissued Diplomas», поділилася особистим досвідом реалізації проєкту про вшанування пам'яті українських студентів, що загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
   Орест Зуб – тревел-блогер, наголосив на пошуку «родзинки» свого проєкту під час просування, яка вирізнить проєкт серед інших, а також поділився інструментами, якими просуває свій YouTube-канал.
Євстахія Мельникова – Head of SMM SPEKA & THE PAGE, поділилася з учасниками особливостями комунікації з журналістами, щоб побудувати успішну PR-кампанію проєкту.
   Надя Юрова – голова правління ГО «Місто Активних Громадян», провела практичну симуляцію з учасниками та надала цінні поради щодо ефективної комунікації на різних каналах для залучення учасників.
   Максим Закаблук – ментор та спікер програми «ІРЦ», використовуючи метод «Світового кафе», закріпив попередні теми: мета, ціль, візія; ЦА та бенефіціари; командотворення; комунікації та відрефлексував у кінці заняття.
   Nata Li – дипломована психологиня та молодіжний працівник, розповіла про професійне вигорання, провела різні практичні вправи, такі як «рятувальна валіза», «подушка безпеки», вправи для самозаспокоєння та протокол «4 стихії», що допомогли учасникам зосередитися та розслабитися.
   “This publication was produced by NGO "Okhtyrka Youth Center" with the support of the European Youth Foundation of the Council of Europe. It does not necessarily reflect the official position of the Council of Europe.”

Від створення проєкту до комунікації 1Від створення проєкту до комунікації 2Від створення проєкту до комунікації 3

Мінералізовані смуги – спосіб захисту лісів від пожеж

   Для запобігання виникнення і поширення пожеж у природних екосистемах, працівники Гетьманського НПП постійно проводять профілактичні протипожежні заходи, спрямовані на боротьбу з вогнем і його нерозповсюдження на великі території.
   Тож, важливу роль відіграють правильно облаштовані мінералізовані смуги, адже вони рятують екосистеми від вогню, який виникає внаслідок не обережного поводження людей з вогнем. Тому особлива увага приділяється створенню та поновленню мінсмуг.
   1 серпня, працівниками Гетьманського НПП було поновлено близько 10 км мінералізованих смуг.

      Мінералізовані смуги 1   Мінералізовані смуги 2   Мінералізовані смуги 3

Українські Рейнджери

 Українські Рейнджери  Продовжуємо ділитися історіями наших природоохоронців.
   Чи знаєте ви, чим цікава робота захисників довкілля? - Вони мають можливість побачити те, що природа ретельно приховує від людського ока.
   То був звичайний робочий день Руслана Нарока - інспектора з охорони природно-заповідного фонду національного природного парку «Північне Поділля». Він, як завжди, здійснював огляд однієї з ділянок і раптом помітив дещо цікаве - сім’ю борсуків – двох малюків і їхню маму.
   У дикій природі зустріти борсуків удень майже так само неможливо, як знайти цвіт папороті на Івана Купала. Адже ці тваринки проводять активну частину свого життя уночі.
   Тож ми ж радо ділимося з вами фото, яке зробив пан Руслан в українському національному парку.
   Сьогодні природоохоронець мужньо захищає Українську Державність у лавах Збройних Сил - аби шансів у нас з вами побачити борсуків удень чи знайти цвіт папороті було більше, аніж зустріти російського ворога.
   Хочемо, аби всі наші інспектори, які взяли до рук зброю, швидше повернулися до своїх домівок, лісів та заповідників.

До відома рибалок

  До відома рибалок Відповідно до пункту 2.5. «Режиму використання водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в межах Гетьманського національного природного парку» з урахуванням наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.08.2018р. №312 «Про внесення змін до проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів» забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, другої линьки – з 1 серпня по 10 жовтня.
   З повною редакцією «Режиму використання водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в межах Гетьманського національного природного парку» з урахуванням зазначеного наказу можна ознайомитись на сайті Гетьманського національного природного парку за посиланням:http://getmanski.info/index.php/ukr/territories/zonuvannya-teritoriji/do-vidoma-ribalok/443-do-vidoma-ribalok

 

Про українських природоохоронців

   Про українських природоохоронцівДо Всесвітнього дня рейнджерів ми підготували серію публікацій про українських природоохоронців. Бо кожен із них заслуговує на особливу увагу та слова вдячності. Звичайно, розповісти про понад 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду не вистачить і року. Однак поділимося найбільш цікавими історіями та біографіями.
   Наші природоохоронці – це не лише захисники дикої природи, вони талановиті фотографи, художники, посадовці, різьбярі, письменники, Захисники країни - і цей список можна продовжувати ще довго.
   Тож знайомтеся, один з найдосвідченіших українських рейнджерів – Володимир Васьків. Пан Володимир – начальник Богданівського природоохоронного науково-дослідного відділення Національний природний парк "Бузький Гард" і справжній миколаївський Чак Норріс.
   Під час повномасштабного вторгнення його робота стала ще ризикованішою. Пан Володимир організував та очолив добровільне формування територіальної оборони. Забезпечив допомогу Збройним Силам України.
   Неодноразово затримував порушників природоохоронного законодавства. Вступав у сутички із браконьєрами, від яких отримував особисті погрози. Викрив групу осіб із сусідньої області під час нічних браконьєрських полювань. Вони приїхали на ділянку НПП, де найвища концентрація копитних тварин. Пан Володимир затримав порушників та викликав поліцію. Проти порушників відкрито карну справу.
   Територія Бузького Гарду визнана одним із Чудес України й охороняється не лише на національному рівні, але й на європейському як частина Смарагдової мережі. Проте сьогодні велика частина Миколаївщини на лінії вогню. Віримо у майбутню перемогу України над російським агресором і в те, що скоро вотчина пана Володимира приваблюватиме туристів з усього світу!

 

 

Всесвітній день рейнджера

  Всесвітній день рейнджера Руслан СТРІЛЕЦЬ : Мальовничі пейзажі України – результат кропіткої праці людей та ризику, а особливо – в часи війни.
   Щоденно на сторожі наших природних багатств стоїть більше 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду.
   Вони захищають заповідні території, розуміються на природних процесах і першими дізнаються про всі природні зміни. Вони рятують життя тварин, збирають інформацію про біорізноманіття, організовують штучні гніздівлі, заготовляють корми, працюють з відвідувачами та розказують їм про природні цінності
   Сьогодні – Всесвітній день рейнджера. В Україні офіційно немає такої посади, але є “військо” фахівців, які 24/7 дбають про захист дикої природи.
   Вдячний кожному з вас за все, що ви робите!