• Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

    Охтирський район

  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

Скачати матеріали

 

pdf icon

Презентація парку

Розмір 31,8 Мб

pdf icon

Карта територій

Розмір 11,9 Мб

Новини

20 травня – Всесвітній день бджіл

   Свято з’явилося у 2018-му, за ініціативою ООН. Саме в травні медоносні бджоли є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою.
Всі ми знаємо бджіл із дитинства. Бо бджоли це ті комахи, які живуть на пасіці і дають мед. Але медоносні бджоли - це лише один вид із більше ніж 20 000 видів бджіл в світі. Це гігантська кількість. Розміри різних видів бджіл коливаються від 2 мм до 39 мм. А за кольором вони можуть бути сіренькі, чорні червоні чи мати блискуче металеве забарвлення, як жуки.
Частина із них (медоносні бджоли, джмелі та безжальні бджоли) живуть сім’ями, а більшість ведуть поодинокий спосіб життя і будують гнізда або в ґрунті, або різноманітних порожнинах. Важливо відмітити, що поодинокі бджоли жалять людину лише в крайньому випадку, коли взяти в руки чи випадково притиснути до тіла.
Всі ми знаємо, що бджоли впливають на врожай, оскільки вони є одним із основних запилювачів квіткових рослин. Тому необхідно оберігати бджіл, бо від цього залежить наш добробут.
Однією з найбільших бджіл в Україні є бджола тесляр звичайна (Xylocopa valga L.), (яку занесено до Червоної книги України). Саме зараз вона активно літає і її можна побачити на узліссях та на квітучих рослинах. Бджоли теслярі роблять свої гнізда в штучних гніздах, трухлявих деревах. Тому люди повинні допомагати цим комахам виживати в природі. Будуйте гнізда для комах! Дотримуйтесь правил природи! Не шкодьте, цінуйте, примножуйте, оберігайте!

Міжнародний день збереження біологічного різноманіття (флори і фауни Землі)

                Навколо нас природа,
                наче казка,
                Рослинний і тваринний
                дивосвіт.
                В природі є добро,
                любов і ласка.
                Про це всі знають
                із дитчих літ.

    Щороку  людство відзначає Міжнарордний день збереження біологічного різноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 2000 році на 55 сесії.
Ця дата встановлена на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття.
    Головне завдання Міжнародного дня біорізноманіття – привернути увагу громадськості до проблеми безповоротного зникнення на землі багатьох представників флори та фауни.
   Генеральною асамблеєя ООН період з 2011 по 2020 роки проголосила Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю декади є сприяння реалізації Страгічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки.
   Доля людства тісно пов’язана з біологічною різноманітністю — різноманітям життя на землі. Біорізноманіття має важливе значення для сталого розвитку та добробуту людини. Це має вирішальне значення для скорочення бідності, у зв’язку з життево важливими товарам і екосистемними послугами, які воно може надати.
    Більше 3 мільярда людей залежать від морських та прибережних районів, в той час як більш 1,6 мільярда людей покладаються на ліси та інші лісові продукти, необхідні для виживання.
    Деградація середовища проживання і втрата біорізноманіття загрожують зменшенням засобів до існування більш ніж 1 мільярда людей, що живуть в посушливих і напівпосушливих земелях. Тому стратегії по захисту біорізноманіття повинні бути розроблені, що призведе до скорочення масштабів убогості і сталого розвитку.
    З нагоди відзначення цього Дня та з метою формування навичок екологічної культури школярів провідною фахівчинею Гетьманського національного природного парку Оксаною Сусловою організований вернісаж творчих робіт. До виставки активно долучилися виховнці  Литовського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного  навчального закладу , Хухрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (опорного закладу освіти) та Пологівського навчально-виховного комплексу Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Дякуємо юним поціновувачам природи за прекрасні роботи!
    Розкажіть друзям про 22 травня — Міжнародний день збереження біологічного різноманіття.
В природі створене усе,
щоб жити,
Радіти сонцю і рости
Людина в світі,
щоб добро творити,
Любити, цінувати й берегти! 

Інноваційні технології розробки родовищ корисних копалин

   У повсякденному побуті нас оточують вже звичні для усіх речі: гроші, посуд, будівельні матеріали, сонячні панелі, усілякі гаджети тощо – все це є продуктом інноваційних технологій у природокористуванні. З чого усе почалось? Як відбувався розвиток технологій розробки родовищ корисних копалин? Чи є взагалі перспективи для трансформації гірничозбагачувального комплексу? Чи можна назвати гірничозбагачувальний комплекс України інноваційним, і взагалі, яке місце наша країна займає у світовій економіці природокористування? Відповідь на всі ці питання  отримали від спікера  Андрія Хорольського, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, секретаря Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретаря Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України в ході лекції, яка відбулася 19 травня. Серед учасників була і провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана. Цікаво  дізнатися про сутність інновацій та їх місце в системі виробництва, чим загрожує відтермінування впровадження інновацій. Після цього перейшли до ознайомлення з нетрадиційними технологіями відпрацювання родовищ горючих, рудних, гідромінеральних, нерудних, самоцвітного каміння та гірничохімічної сировини. Розібрали досвід застосування інновацій під час розробки родовищ корисних копалин в Україні.

   У другій частині лекції учасники отримали від спікера відповіді на свої питання та ознайомились з трендами нетрадиційного видобутку копалин,  посиланнями на інформаційні ресурси.