Хто в болоті живе?

  Хто в болоті живе 1Які асоціації виникають у сучасної дитини зі словом "болото"? Бруд, комарі, страх, згубне місце. Похмуро, чи не правда? А якщо розібратися, болотний світ на диво красивий. Химерні форми і неповторна гра кольорів народжують казкові образи.
   Сьогодні, 15 лютого провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Наталія КВАРТА завітала до учнів 4-Б класу Охтирської ЗОШ № 3 (класний керівник Сліпець В.І.). Темою заняття - «Водно-болотні угіддя» та «Хто в болоті живе?», де діти більш детально познайомимося із тваринами, які проживають у цій місцевості, життєвим циклом, дізналися, чим корисне болото та розвіяли похмурі асоціації про нього. Поринувши у творче завдання, виготовили паперового лебедя.
   Болота – джерело величезних природних ресурсів, що здавна використовуються людиною.
   На завершення заняття, діти зробили висновки, що у природі все пов’язано. Кожен займає своє місце і має певне значення.
   Потрібно берегти світ, у якому ми живемо!

Хто в болоті живе 2Хто в болоті живе 3Хто в болоті живе 4

Водно-болотні угіддя Гетьманського Парку.

  Водно болотні угіддя Гетьманського НПП. 1 14 лютого 2024 року фахівці відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського НПП Михайло Обідець та Віктор Гонтаренко відвідали колектив спеціалістів та бухгалтерію Великописарівського центру первинної медико-санітарної допомоги. В зручних умовах відремонтованого приміщення відбулась зацікавлена розмова про водно-болотні угіддя Гетьманського парку. Сам хід розмови показав, що в результаті постійної роз’яснювальної роботи люди досить серйозно орієнтуються в проблемних питаннях екології. Особливо це стосується лук і пасовищ, які бездумно переводяться в категорію орних земель.
   Слухачі, які проживають біля р. Ворскли, наводили приклади безжального знищення природи в результаті варварських обстрілів з боку російських агресорів. Люди бачать вирви, які залишаються після обстрілів, або нерозірвані боєприпаси.
   Особливо зацікавленою була розмова про червонокнижні та лікарські рослини Великописарівщини, різноманіття пташиного царства та необхідність і важливість охорони та відтворення екосистем та природних комплексів Гетьманського НПП.

Чекаємо на тебе, весно!

   Природа проживає багато днів і ночей в очікуванні тепла. Якою ж постає перед нами весна? Щороку ми з нетерпінням чекаємо на неї. Рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого краю. Весна... Уже сама згадка про неї збуджує у серці неземну радість, тривогу.Весна - це оновлення і відродження природи. Це - сонце і тепло, це - зелень і пахощі квітів, це - нове життя. Наші далекі пращури уявляли весну цілком реальною особою - стрункою, веселою, заквітчаною, співучою, молодою дівчиною. Там, де вона з’являлася, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.
   13 січня провідний фахівець з рекреації Юлія ГРАНКІНА завітала до 2-Б класу закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів номер 3 Тростянецької міської ради і провела конкурс малюнків "Чекаємо на тебе ,весно!" Діти зображували на папері речі, які мають асоціації з весною. Кожен продемонстрував креативність і творчість.

               Чекаємо на тебе весно 1     Чекаємо на тебе весно 2     Чекаємо на тебе весно 3

Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень.

  Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень. 1 12 лютого в Івано-Франківську пройшов фінальний семінар проєкту, що був спрямований на визначення шкоди довкіллю України від війни. Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень.
   Про це пише Галка з місця події.
   Співробітниця Гамбурзького університету прикладних наук, відділ сталого розвитку і зміни клімату та координаторка проєкту про вплив війни на природоохоронні території в Україні Марія Федорук розповіла, що проєкт триває вже два роки – від літа 2022.
“Ми фіксуємо, які саме бойові дії відбувалися на території України, як ці бойові дії вплинули на ліси, ґрунти та біорізноманіття. Намагаємося зрозуміти, як з цим бути далі.
   У нас дві цілі. Перша – збираємо і максимально поширюємо інформацію про вплив війни в європейських країнах. Друге – намагаємося зрозуміти, як саме ми можемо допомогти нашій природі в цій складній ситуації. Не втратити найцінніше – природоохоронні території, які ми мали б зберігатися найкраще”, – ділиться Федорук.
   Марія Федорук розповіла, що до проєкту залучили українських експертів з лісотехнічного університету, університету імені Франка, Прикарпатського університету та академії Наук України. А також представники чотирьох природоохоронних зон: Чорнобильський заповідник, Голосіївський національний парк, Деснянсько-Старогутський національний парк і Гетьманський національний парк.
   “Нам допомагали польські партнери з міста Лодзь. Вони робили дослідження ґрунтів і води, зразки яких нам вдавалося отримати”.
   Всі території, які досліджували – деокуповані, але заміновані й доступ до них обмежений.
“Напевно Анастасія (ред. Сплодитель) вам цього не сказала, але її поїздка (ред. за ґрунтами) була дуже ризикованою. ЇЇ супроводжували військові й показували, де можна ходити, а де не можна ходити. Чорнобильська територія на 90% замінована, Деснянсько-Старогутський нацпарк теж майже на 90% заміновано. Зразки насправді було дуже непросто отримати”.
   Співробітниця інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені Симоненка, НАН України Анастасія Сплодитель під час проєкту займалася дослідженням впливу бойових дій на ґрунти. Вона ділиться, на багатьох територіях досі тривають активні бойові дії, тому повноцінного доступу до них для проведення комплексних досліджень – немає.
   “Отримані проби ґрунту із зони бойових дій завдяки українським військовим та відібрані проби свідчать про різні коливання вмісту забруднюючих речовин в різних типах ґрунтів. Багато залежить від тривалості ведення бойових дій та інтенсивності обстрілів. Рівні вмісту забруднюючих речовин коливаються від 1,5 фонового вмісту до перевищення в кілька разів гранично допустимих концентрацій”, – ділиться Сплодитель.
   Вона додає, що процеси самовідновлення в ґрунтах є досить інтенсивними. В дослідженнях використовували й показники тривалості ведення бойових дій:
    “Відновлення саме ґрунтового покриву в результаті артилерійського обстрілу триває десь два тижні. Після ведення безперервних повноцінних бойових дій – місяць”.
Проте постійне ураження цих територій та відсутність реабілітаційних заходів на них, свідчить про надзвичайно високі рівні саме хімічного забруднення, каже Анастасія.
   “Пікові перевищення хімічного забруднення є. Але вони неоднозначні, бо кожна територія є унікальна по особливості накопичення забруднювачів”, – зауважує фахівчиня.
Мета Анастасії Сплодитель в цьому проєкті – зрозуміти рівень впливу війни на ґрунтовий покрив та впровадити заходи реабілітації на територіях природоохоронних об’єктів.
Виконуючий обов’язки директора Гетьманського національного природного парку Олександр Кварта поділився, що парк став базою для отримання зразків ґрунту, які брали після вибухів, аби промоніторити й дізнатися склад речовин, які попали у ґрунт.
За його словами, цей моніторинг є важливим, щоб дізнатися вплив війни на екосистему та зʼясувати, як повернути її у природній стан.
   “Територія парку знаходиться в Охтирському районі. Російські війська пройшли до половини території парку, окупували місто Тростянець. Прилегла до нього частина парку була понад місяць підконтрольна військам рф, відповідно там велися активні бойові дії. Тому наслідки для екосистеми дуже значні. Один із мостів через річку Ворскла повністю зруйнували, він своїми рештками перекрив майже дві третини течії річки”, – розповідає Кварта.
   На території нацпарку проживають червонокнижні види тварин і рослин. Наразі працівники не мають доступу до всієї території парку, щоб повноцінно визначити завдані збитки, оскільки територія частково замінована. Також Кварта поділився, що відкрита низка кримінальних справ за фактами руйнувань та пошкоджень на території нацпарку.
   “Сьогодні одна з основних наших проблем – це розмінування територій. Цим ми зараз займаємося разом з Міністерством захисту довкілля. Вони взяли наш парк, як пілотний. І з Укроборонпромом співпрацюємо, щоб розділити території на ті, які потребують обов’язкового розмінування, і виявити такі території, які можливо і не заміновані”, – зазначив Кварта.
   Проєкт завершується в кінці березня. Основне, що хотіли отримати творці проєкту – висвітлити ситуацію, яка є наразі в Україні та визначити найбільші проблеми, виклики та шляхи їх рішення.
“Ми побачили, що найбільше, що ми зараз можна зробити – це моніторинг. Бо про відновлення ще дуже рано говорити. Ми розуміємо, що зараз потрібно сконцентруватися на захисті екосистем під час бойових дій, а не на їх відновленні”, – каже Марія.

    Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень. 2Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень. 3Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень. 4

Що ми знаємо про природний парк рідного краю?

   Національний природний парк – це природоохоронна і рекреаційна територія загальнодержавного значення, створена для збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів, які мають природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
   12 лютого провідний фахівець з рекреації Юлія ГРАНКІНА завітала до Смородинської Філії І-ІІ ступенів Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - закладу дошкільної освіти №5 Тростянецької міської ради і провела екологічний урок «Що ми знаємо про природний парк рідного краю?» для учнів 6 класу. Діти мали змогу ознайомитися з діяльністю Гетьманського національного природного парку,рослинним та тваринним світом. Завдяки тому,що парк знаходиться в рідній місцевості,учні задавали велику кількість питань щодо його розташування та правил поводження на території. Наприкінці уроку була проведена вікторина « Що я знаю про рослин та тварин Сумської області?» Всі учасники бесіди були дуже активними та з радістю сприймали нову інформацію.

     Що ми знаємо про природний парк рідного краю 1Що ми знаємо про природний парк рідного краю 2Що ми знаємо про природний парк рідного краю 3