Всесвітній день водно-болотних угідь 2026
У закладі дошкільної освіти відбулося пізнавально-дослідницьке заняття, присвячене Всесвітньому дню водно-болотних угідь - унікальним природним екосистемам, що відіграють важливу роль у збереженні води, клімату та біорізноманіття. Захід допоміг дітям у доступній формі познайомитися зі світом водойм, боліт та їх мешканців. Заняття пройшло у теплій, доброзичливій атмосфері та викликало щиру зацікавленість у малят.
Захід провела фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку, яка у цікавій та ігровій формі розповіла дітям про водно-болотні угіддя, їх значення для природи та життя людей, а також про необхідність їх охорони.
Під час заняття діти: дізналися, що таке водно-болотні угіддя та де вони зустрічаються;
- познайомилися з рослинами й тваринами, які мешкають у водоймах і на болотах;
- відгадували тематичні загадки про мешканців водно-болотних угідь, розвиваючи логічне мислення та уяву;
- дізналися, чому болота називають «природними фільтрами» води;
- вчилися, як люди можуть допомагати зберігати ці унікальні екосистеми.
На завершення заняття діти власноруч виготовили поробку - веселу жабку, одного з найвідоміших мешканців водно-болотних угідь. Творча діяльність допомогла закріпити отримані знання, розвинути дрібну моторику, фантазію та подарувала малюкам багато позитивних емоцій.
Такі заняття формують у дітей екологічну свідомість, дбайливе ставлення до природи та розуміння того, що водно-болотні угіддя - це безцінний природний скарб, який потребує нашої турботи й захисту.
Літо серед зими: дивовижний світ комах
Провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського НПП завітали до учнів 2 класу філії Ліцею 1 та подарували дітям справжню подорож у тепле літо посеред зимових днів.
Цього разу фахівці принесли для ознайомлення унікальну колекцію жуків і метеликів, зібрану науковцями Парку .
Яскраві кольори, незвичні форми та різноманіття видів викликали у дітей справжнє захоплення.
Учні з цікавістю розглядали тропічних метеликів, дізнавалися, чому їхні крила такі барвисті та як вони допомагають маскуватися або приваблювати пару.
Познайомилися й з різними жуками — від маленьких і спритних бранцівок, які є корисними хижаками, до величного жука-вусача, відомого своїми довгими вусами та важливою роллю у лісових екосистемах.
Фахівці розповіли, чому комахи є надзвичайно важливими для природи: вони запилюють рослини, беруть участь у кругообігу речовин та є частиною харчових ланцюгів.
Діти ставили багато запитань, уважно слухали та із захопленням відкривали для себе новий, дивовижний світ.
Зустріч подарувала яскраві емоції, нові знання та ще більше зацікавлення природою.
Пізнаємо природу разом — цікаво, пізнавально й з любов’ю до довкілля.
День екологічної освіти 2026
26 січня у всьому світі відзначають День екологічної освіти — і ми не стали винятком! Адже наші заходи завжди поєднують екологічну тематику з психосоціальною підтримкою. Працівники бібліотеки традиційно підсилили зустріч, підготувавши тематичну добірку книг, а діти з радістю та захопленням поспішали дізнатися щось нове.
Цього разу увагу приділили водоплавним птахам. Діти дізналися багато цікавих фактів із життя пернатих та провели захопливий експеримент: «Чому пташине пір’я не мокне у воді?».
Фахівчиня з організації заходів Червоного Хреста пояснила дітям, що ми іноді схожі на пір’їнки: під впливом різних життєвих обставин — стресу, страху, тривоги — можемо рухатися у незрозумілому напрямку. Проте, відвідуючи заходи з психосоціальної підтримки, ми вчимося правильно реагувати на стрес, долати страхи, використовувати техніки заспокоєння та піклуватися про себе.
Підготовлені пір’їнки діти розфарбували, а за допомогою парафінової свічки на практиці побачили, чому пір’їна не тоне у воді. Вони дізналися, що у качок на хвості є спеціальна залоза, яка виділяє жир, завдяки якому пір’я не намокає.
Ось так весело, пізнавально та з користю для емоційного стану пройшов наш захід.
Знайомство з дивовижним світом комах
Провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського НПП завітали до учнів 1 Тростянецької філії Ліцею № 1 щоб познайомити малечу з яскравим і надзвичайно важливим світом комах, жуків та метеликів.
Під час зустрічі говорили про те, яку роль комахи відіграють в екосистемі: вони запилюють рослини, є кормом для птахів та допомагають природі залишатися у рівновазі.
Діти дізналися цікаві факти про деяких мешканців цього світу:
Метелик махаон — один із найбільших і найкрасивіших метеликів України, занесений до Червоної книги;
Павичеве очко — має на крилах “очі”, які відлякують хижаків;
Мухи — відіграють важливу роль у природі, розкладаючи органічні рештки та допомагаючи кругообігу речовин;
Хрущі — важлива частина лісової екосистеми, а їх личинки є їжею для багатьох тварин;
Сонечко — справжній помічник садівників, адже знищує шкідливу тлю.
Зустріч пройшла у теплій та дружній атмосфері, подарувала дітям нові знання, щирі емоції та ще більшу любов до природи.
Запобігання задухи водних біоресурсів у зимовий період.
Працівники Гетьманського НПП провели комплекс заходів, спрямованих на запобігання задухи водних біоресурсів у період льодоставу.
Основним методом боротьби з зимовою задухою є штучне насичення води киснем через створення контакту водної товщі з атмосферним повітрям.
На різних ділянках річки Ворскла були облаштовані аераційні лунки із встановленням очерету, які сприяють покращенню кисневого режиму водойми та створюють сприятливі умови для зимівлі риби.
Технологія проста, але надзвичайно ефективна. Очеретяні снопи, встановлені у прорубані лунки, працюють як природні "дихальні трубки" для водойми. Повітря проникає через порожні стебла очерету, збагачуючи воду киснем. При цьому сам очерет виконує роль теплоізолятора, уповільнюючи замерзання ополонки та продовжуючи термін дії аераційного лунки. Навіть коли поверхня лунки підмерзає тонкою кригою, повітря продовжує надходити через трубчасті стебла рослин.
Чому це важливо? У період сильних морозів, коли крига повністю вкриває водну поверхню, порушується газообмін між водою та атмосферою, внаслідок чого виникає кисневий дефіцит. Це може призвести до задухи (замору) риби.
Найбільш вразливими до нестачі кисню є цінні та малочисельні види риб – щука, судак, лящ, карась. Вони можуть гинути масово, особливо на мілководних ділянках водойм, у затоках та старицях, де водообмін обмежений. Для нормального існування водних біоресурсів концентрація розчиненого у воді кисню повинна становити не менше 4 міліграмів на літр. Зниження цього показника до критичних значень 2-3 міліграмів на літр призводить до пригнічення дихання риби, а при подальшому зниженні настає масова загибель.
Пам'ятайте, що сприятливі умови зимівлі риби – це запорука її збереження для нересту навесні та влітку і є гарантією того, що наші водойми залишатимуться живими та продуктивними, здатними радувати як майбутні покоління рибалок, так і просто любителів природи.
Нам було приємно, що до цього важливого природоохоронного заходу також долучилися місцеві жителі, що свідчить про їхню екологічну свідомість та розуміння необхідності збереження природи рідного краю.