Вартові природи й Батьківщини
1 жовтня Україна відзначає День захисників та захисниць. Це свято — про мужність і силу, про любов до рідної землі, яка надихає боротися й вистояти. Для колективу Гетьманського національного природного парку цей день має особливий зміст, адже дев’ятеро наших працівників сьогодні захищають Україну на фронті.
Ще вчора вони були захисниками природи, інспекторами, науковцями, які пильнували кожне дерево, кожну стежку, щоб природа жила й відновлювалася. Вони знали ціну гармонії між людиною та довкіллям. А сьогодні ті ж самі руки, що садили дерева й рятували пташині гнізда, тримають зброю, прикриваючи побратимів на передовій.
За стійкість та відвагу працівники Парку відзначені державними нагородами: орденами, відзнаками, пам’ятними та нагрудними медалями, серед яких і почесні медалі «За стійкість та відвагу». Кожна нагорода — це символ вдячності країни її синам, які стоять на захисті незалежності.
Ми пишаємося ними. Вони — приклад для нас і доказ того, що справжній захисник завжди був і буде там, де потрібна сила, любов і відданість. Ми з нетерпінням чекаємо їхнього повернення, аби знову разом садити дерева, слухати спів пташок і будувати мирне майбутнє.
Журавель — символ Гетьманського національного природного парку — завжди нагадував нам про силу, вірність і повернення додому. І як журавель щороку долає тисячі кілометрів, щоб повернутися на рідні землі, так і наші працівники сьогодні йдуть важким фронтовим шляхом, щоб повернутися з перемогою.
Ми пишаємося нашими колегами, які довели: той, хто здатен берегти природу, здатен і боронити країну. Ми з нетерпінням чекаємо їхнього повернення, щоб разом знову відновлювати лісові стежки, садити дерева й будувати мирне майбутнє.
Громадськість та учительські освітні технології у збереження заповідних лучно-степових екосистем
Громадська організація "Центр екологічних ініціатив Екодія" та Чеська гуманітарна організація «People in Need Ukraine» від Європейського Союзу, надали фінансову та наукову підтримку проєкту "Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу", який реалізовувала "Мережа екостанцій України" серед місцевих територіальних громад та загальноосвітніх закладів прифронтового регіону.
Фахівці наукового відділу Гетьманського національного природного парку взяли безпосередню активну і практичну участь у цьому двоетапному науково-практичному заході.
Перший освітянський блок реалізовувався на ландшафтах Сеймського регіонального ландшафтного природного парку на базі ДПТНЗ ”Конотопський професійний аграрний ліцей” з проведенням круглого столу за темою ”Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу”.
Територія Попівської громади розташована у межах поліської та лісостепової зон України. Саме тому збереження лук і степів - надзвичайно важливе питання, яке було у центрі уваги як доповідачів, так і постерних доповідей власних досліджень учнів МАН, представлених для дискусійного обговорення та оцінювання вчителями-природничниками з критеріями науково-практичної цінності для довкілля регіональних громад.
Досвід наукової та просвітницько-рекреаційної роботи Гетьманського національного природного парку у виступі перед представниками освітніх закладів представили начальник науково-дослідного відділу Микола Баштовий, наукові співробітники доцент Юлія Литвиненко та доцент Олександр Говорун, які багаторічно виступають як керівники науково-дослідних робіт в системі МАН, так і є його активними членами фахового конкурсного журі.
Від імені національного природного парку науковцями був представлений ілюстрований багаторічний досвід фахівців освітньо-наукової роботи з юним підростаючим поколінням, так і з активною громадською організацією – «Охтирка –Зелене місто» з її ековізією дорослих проблем довкілля, які накопичувались роками і потребують негайного планового аналітичного розгляду та практичного вирішення для сталого майбутнього Охтирської міської територіальної громади.
Учасники круглого столу, у переддень традиційного Дня Учителя, позитивно відзначили природоохоронний досвід провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку (http://www.getmanski.info/index.php/ukr/) на шляху пізнання молодим поколінням екологічної азбуки життя в екосистемах природного довкілля територіальної громади.
Окрім того, високо були оцінені міжнародні проекти Тростянецької громади та фахівців національного природного парку з Татранським парком народовим (https://tpn.gov.pl/), щодо залучення учнів МАН місцевих громад в дослідженні історичних ландшафтів і важливості їх значення у збереженні регіональної етнокультури. У ході засідання у форматі "круглого столу" доценти Юлія Литвиненко та Олександр Говорун роз’яснили критерії якісних характеристик робіт учнівської Малої Академії Наук, а в процесі руханки групи учительських спільнот учасників оцінили та обговорили представлені зразки постерних доповідей учнів та запланували перспективи співпраці місцевих громад і установ регіонального природно-заповідного фонду.
Не менш цікавим і продуктивним був і другий етап планового грантового заходу Європейського Союзу від "Центру екологічних ініціатив Екодія" та Чеської гуманітарної організації «People in Need Ukraine». Наукові польові дослідження в лучно-степових ділянках древніх Оксютинських курганів (с. Пустовійтівка, Роменський р-н, Сумська обл.), та майстер-клас наукового співробітника Гетьманського НПП доктора біологічних наук Сергія Панченка з практичного дослідження вертикальної структури та осінньої продуктивності лучно-степових ділянок.
Окремим науково-практичним бонусом для учительської спільноти та фахівців місцевих громад, було відвідання Роменської батьківщини величної історичної постаті столітнього кошового отамана запорозької січі Петра Калнишевського, що єднала тисячолітню скіфську історію степового краю та нащадків в сучасних поколіннях українців. У загальному підсумку, є результат з отримання від науковців практичного досвіду для Учителів-природничників, що зможуть передати учням та надихнути їх на фахову пошуково-дослідницьку діяльність, як в системі МАН, так і для існування безпечного та дружнього історичного довкілля лучно-степових екосистем в місцевих громадах.
День туризму та День річок.
До Дня туризму та Дня річок провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку провели цікавий та пізнавальний захід разом із вихованцями туристичного гуртка Палацу дітей та юнацтва.
Діти дізналися:
- чому важливо берегти наші річки та водойми;
- як туризм допомагає краще пізнати рідний край;
- які правила поведінки у природі варто пам’ятати кожному мандрівнику.
Разом ми говорили про красу українських річок, про те, як подорожі об’єднують людей і дарують незабутні враження. Атмосфера була щира, жива та надихаюча — юні туристи ставили безліч запитань і ділилися власним досвідом походів.
Такі зустрічі допомагають формувати любов до природи та вчать бути справжніми друзями довкілля.
Підвищення своїх знань та навичок.
Працівники Гетьманського національного природного парку продовжують підвищувати свої знання та навички не лише в природоохоронній сфері, а й у питаннях, що можуть врятувати життя.
Нещодавно вони взяли участь у навчаннях з тактичної медицини та надання першої медичної допомоги, які провів досвідчений інструктор.
Учасники дізналися та відпрацювали:
- види кровотечі та способи їх зупинки;
- накладання турнікету, тампонування ран та використання бандажів;
- як діяти, якщо людина не дихає;
- правила порятунку поранених;
- накладання шин;
- першу допомогу при опіках.
Такі знання сьогодні є надзвичайно важливими, адже вони допомагають бути готовими до будь-якої ситуації та, за потреби, врятувати життя.
Осінь – час грибів у Гетьманському НПП!
На сьогодні на території парку зафіксовано близько 500 видів грибів. Особливу увагу привертають макроміцети – гриби, які утворюють великі плодові тіла, видимі неозброєним оком. Серед них є рідкісні їстівні види з охоронним статусом, включені до «Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Сумської області».
Calvatia gigantea – порхавка гігантська
Плодові тіла можуть важити до 25 кг, рекорд України – 12 кг, знайдений у Волинській області у 2001 році.
Гриб формує такі гігантські плодові тіла не щорічно, а раз на 10–15 років.
Він рекордсмен за кількістю спор: в одному плодовому тілі може формуватися до 7 мільярдів спор! Якби всі вони проросли, площа покриття могла б дорівнювати площі Японських островів.
За смаком нагадує сир тофу або розплавлений сир при кулінарній обробці.
У плодових тілах виявлено антибіотик кальвацин та онкостатичну речовину, яку використовують в офіційній медицині США.
У народній медицині порхавку застосовують для припинення кровотеч, лікування захворювань нирок.
Увага: великі плодові тіла часто піддаються надмірному збору, а молоді гриби витоптуються худобою або руйнуються необережними діями людей.
Спостерігати за грибами можна й без збирання — так ми допомагаємо зберегти рідкісні види для майбутніх поколінь!
Фото за даними сайту «Гриби та рослини України»: https://vlisi.com.ua/armillaria-ostoyae/