Відбулися змагання зі спортивного туризму

   У суботу, 12 червня, в лісовому масиві на території Гетьманського НПП було дуже людно. Там проходили змагання зі спортивного орієнтування. Тут зібралися охочі різного віку не тільки з Охтирки, але й Чернеччинської ОТГ. Ініціаторами та організаторами змагань стали гуртківці «Спортивного туризму» ОМЦПО-МАН на чолі з їхнім керівником Валентином Сталинським. 

   На учасників чекала цікава дистанція. Понад 29 осіб змагалися на лісистій місцевості, отримавши маршрутну карту та виконавши завдання. Учасники заходу мали можливість поновити свої знання чи навчитися «читати» карту, визначати своє місцеположення відносно сторін горизонту та потрібного напрямку руху, вміння витримувати цей напрямок на шляху за допомогою різноманітних природних орієнтирів та предметів. Такі навички особливо знадобляться хлопцям, майбутнім захисникам Вітчизни.

   Спортивне орієнтування - це один з небагатьох видів спорту в нашій державі, якому не перешкоджають ні фінансово-економічні негаразди, ні примхи літньої погоди.

Відбулися змагання зі спортивного туризму 1Відбулися змагання зі спортивного туризму 2Відбулися змагання зі спортивного туризму 3

Поговоримо про актуальні проблеми: як захистити річки, води і життя

   Річка Ворскла відноситься до найбільших і найчистіших річок Сумщини. З нею повʼязане життя густо населеного краю, сільськогосподарське і промислове виробництво, лісове господарство, в решті-решт життя природи. Однак нинішній стан Ворскли викликає глибоке занепокоєння, адже посилюються негативні тенденції в її існуванні. Зокрема, зменшується водність річки, швидкість течії, вона заростає, замулюється, знижується рівень води у водотоці. Все частіше звучать запитання: що робиться з річкою, вона хворіє, чи, може, вмирає, і в чому тут причина?

   Ось про це й поговоримо.

   Для розуміння однієї з головних причин погіршення стану, обміління річок згадаємо відомий вислів видатного вченого О.І. Воєйкова: «Ріки – продукт клімату». В звʼязку з цим не слід забувати про кліматичні зміни, які відбуваються на планеті. Останнім часом все частіше ми чуємо про глобальне потепління клімату. Так, за останні 100 років на території України середньорічна температура повітря підвищилася на 0,7-0,9 ºС, а в холодну пору року навіть на 2 ºС. Це в свою чергу призвело до зменшення кількості атмосферних опадів, зниження висоти снігового покриву, а відповідно зменшення запасів грунтової вологи, наповнення річок, зміни внутрішньорічного розподілу стоку: максимальні витрати весняного водопілля зменшуються, водночас збільшуються витрати зимової та літньої межені тощо. Через падіння рівня грунтових вод, маємо проблеми із зникненням води в криницях, пересиханням грунтів на полях і багато інших негараздів.

   Також слід згадати, що річкова система нашого краю не така вже й молода. За даними геологічної науки, вона почала формуватися по завершенню палеогенового періоду (близько 30 млн років назад), коли останнє море покинуло Дніпровсько-Донецьку западину і прилеглі до неї райони. За свою довготривалу історію річки пройшли декілька стадій свого еволюційного розвитку, повязаних з періодичними тектонічними рухами земної кори – свою молодість (це коли річка врізається в земну твердь), зрілість (за рахунок бічної ерозії річка змінює своє русло, петляє по заплаві, відповідно розширюється річкова долина, формуються тераси, відшнуровуються стариці, затони і рукави), а тепер і старість. На стадії старості річка уповільнюється, у руслі накопичуються наноси, воно заростає буйною водною рослинністю, заплава заболочується. Кому довелося подорожувати на човнах по Ворсклі, той знає, як важко пробитися вперед у таких місцях, де неможливо зрозуміти, чи то річка зі спрямованим уперед водним потоком, чи сліпе русло, що поступово перетворюється в болото. Тобто те, що наразі відбувається з нашими річками, це в значній мірі природний процес.

   Водночас цей процес значно підсилюється господарською діяльністю людини.

−         Людина регулює водний стік за рахунок низки ставків та водосховищ, з якими в свою чергу пов’язана ціла низка негативних явищ: уповільнення водообміну, додаткові втрати води за рахунок випаровування, що є додатковою причиною зменшення стоку річок, акумуляція наносів у руслі вище гребель і руйнування природного водного режиму річки нижче гребель. А також зниження самоочисної здатності, зниження якості води, втрата нерестилищ і порушення умов існування риби та інших водних організмів, затоплення і підтоплення навколишніх територій і, як результат, замулення дна, заростання русла, евтрофікація водойми (цвітіння води). Природна евтрофікація водойм відбувається тисячі років, але антропогенна здатна перетворити річку на болото за якісь десятиліття.

−         Щосекунди річкова система Сумщини в південних районах збирає із кожного квадратного метра площі свого басейну до 2 літрів води (це так званий модуль стоку). Цей показник найбільший в лісових місцевостях. Тобто ліси сприяють накоприченню води, переведенню поверхневого стоку в підземний, що й живить річку у всі пори року. Давно вже зрозуміло, що вирубування лісів на водозборі веде до зменшення живлення річки.

−         Людина для своїх господарських потреб почала осушувати болота, проводити осушувальну меліорацію. Може це добре? Ні, це не так. Болото весною у водопілля як губка акумулює вологу, а в літню межень (найнижчий рівень води) живить річку. Отже, осушення боліт негативно впливає на наповнення й здоровʼя річки. Нині у світі переважає тенденція до збереження водно-болотних угідь (із прийняттям у 1971 р. Рамсарської Конвенції), їх покликано охороняти, а не осушувати.

−         Жадібні люди розорюють заплави річок, чим сприяють підвищенню еродованості території, знищують водоохоронну зону та прибережні захисні лісосмуги, що категорично забороняється. Адже це призводить до потрапляння до річки великої кількості твердого стоку, а разом із ним біогенних речовин, наприклад, нітратів і нітритів, які вносяться на поля у вигляді добрив, що багатократно підсилює цвітіння води. Згідно ст. 87 Водного кодексу України мінімальна ширина водоохоронних зон (природоохоронних територій, де регламентується господарська діяльність) має становити: для малої річки – 250 м, для середньої річки – не менше 500 м з обох боків. Визначена законом ширина земельних ділянок у межах водоохоронних зон, що сприяють збереженню річок, виконують роль природного біофільтра (тобто стають останньою перешкодою для площинного змиву, затримують значну частку полютантів) для малих річок становить 25 м, для середніх річок – 50 м з обох боків.

−         Надлишок органіки, що потрапляє у річки разом зі змитими з полів мінеральними добривами і грунтами, не встигає розкластися і, осідаючи на дно, утворює мул. За рахунок цього посилюються процеси заростання водойми рослинністю. До речі, поява у руслі річки латаття сніжно-білого (Nymphaea candida) – типового індикатора прісноводних непроточних і малопроточних водойм з мулисто-торфʼянистими донними відкладами, свідчить про перетворення ділянки на забруднене й заболочене руслове водосховище. А ми зустрічаємо цю рослину в багатьох місцях Ворскли та її приток (річки Охтирка, Боромля та інші).

−         Звичайно, слід згадати й про саме водокористування, тобто водоспоживання і водовідведення, тобто скидання «відпрацьованих» вод, що напряму впливає на якість води. У цьому відношенні річка Ворскла, з першого погляду, має найкраще становище у порівнянні з іншими річками регіону. Водозабір з неї незначний, прямого водовідведення немає. Але водовідведення міських каналізаційних і промислових стоків є, наприклад, у річку Охтирка, а вже з неї забруднюючі речовини потрапляють до головної водної артерії – Ворскли.

   Оцінка якості річкової води за комплексним показником – індексом забрудненості води – показала, що р. Ворскла у всіх пунктах спостережень відповідає ІІ класу якості води з характеристикою – «чиста». Для малих річок – приток Ворскли ситуація гірша: р. Ворсклиця та р. Боромля – ІІІ клас якості води – «помірно забруднена». Найгірша якість води у річках Охтирка (нижче м. Охтирка) та Кринична (с. Гай-Мошенка) – ІV клас – «забруднена», що повязано з високими показниками азоту амонійного і нітритного та БСК5, а також низькі значення розчинного кисню. Загалом же р. Ворскла потрапляє до категорії відносно чистих річок Сумщини.

   А як же самоочисна здатність річки? Дійсно, річки мають природний потенціал самоочищення, який в свою чергу залежить від багатьох гідрологічних характеристик. Зокрема, на процеси самоочищення впливає температура, швидкість водообміну, вміст кисню у воді, різноманітні водні організми тощо. Система самоочищення ефективно «працює» за нормальних умов. Але коли до річки потрапляє надмірна кількість забруднюючих органічних і неорганічних речовин, тоді концентрація кисню різко знижується і виникає явище задухи. Сама річка Ворскла характеризується досить високим потенціалом самоочищення, але малі річки, її притоки – дуже низьким. У звʼязку з цим басейн р. Ворскла, тобто головна річка з її притоками, характеризується рівнем стійкості «нижче середнього». Можна сказати, що річка зможе сама очиститися, якщо ми їй не буде заважати.

   Отже, нинішній хворобливий стан наших річок складався поступово протягом багатьох десятиліть і має системний характер. Про причини ми вже говорили: зарегулюваність не лише головної річки, але й приток, знищення лісів на площі водозбору, надмірна осушувальна меліорація, розорювання заплав і водоохоронних зон, знищення прибережних захисних смуг, інтенсивне сільське господарство, що місцями призвело до обезлуження, пряме забруднення річки тощо.

   Що ж треба робити, як виправити негативну ситуацію, що склалася на наших річках? А відповідь проста: слід виявляти і ліквідовувати причини, а не боротися з наслідками. Не поглиблювати русло чи чистити річку, бо замулена і заросла, як дехто пропонує, а виявити причину, чому заросла? А тому що розорані береги. Розорані береги, знищені прибережні захисні смуги – це причина, а заросле русло – це вже наслідок! І так по кожному вище зазначеному пункту. І тільки так можна захистити річки, води і життя. Ворскла 1Ворскла 3

Ворскла 2Ворскла 4Ворскла 5Ворскла 6

Саме від нас залежить наше майбутнє!

Саме від нас залежить наше майбутнє    Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day). Основна його мета – підвищити обізнаність щодо охорони нашої природи та розглянути різні екологічні проблеми, які зростають з кожним днем.

    Всесвітній день охорони навколишнього середовища – це зазвичай «народна подія», яку супроводжують різні флешмоби: вуличні мітинги, паради велосипедистів, «зелені» концерти, конкурси творів у школах, висадження дерев, кампанії з регенерації відходів, прибирання території та інші заходи. За ці роки тисячі людей з різних країн взяли участь у спеціальних заходах щодо захисту навколишнього середовища. І сьогодні цей День дає можливість кожному з нас прийняти на себе відповідальність за турботу про нашу планету.

    Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи природу, ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої прекрасної нагоди зробімо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти шляхи, для покращання навколишнього середовища. Можливо, хтось прибере сміття у своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Але разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів.

Повідомлення СДО Гетьманського НПП за травень 2021р.

   За травень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 8 протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства:

- порушення правил рибальства – 1 протокол;

- засмічення території – 5 протоколів;

- розведення багаття – 1 протокол;

- пересування на плавзасобах під час нерестового періоду – 1 протокол.

   Всього з початку 2021 року складено протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства – 37.

  За травень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 6 актів про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства:

- грубе порушення правил рибальства – 5 актів;

- знищення маркувального знаку – 1 акт;

- вилучено знарядь незаконного добування водних живих ресурсів

( сітка – 19 шт., ятір – 3 шт., екран – 3 шт.).

   Всього з початку 2021 року складено актів про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства – 16.

Квест на природі: здоров’я, гарний настрій і позитив!

   Час від часу виникає бажання потішити учнів якимись цікавинками. Організувати щось таке, щоб згуртувати  дітей,  і, знову ж таки, показати, що спілкування з природою,  активний відпочинок -  це життя!

   Щороку саме з цією метою провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана та Кварта Наталія проводять різноманітні заходи на свіжому повітрі на рекреаційній зоні відпочинку еколого-пізнавальної стежки "Литовський бір". Учні подалі від самої школи, міста, батьків відчувають себе зовсім по- іншому.

   Третьокласники з Охтирської загальноосвітньої школи №1 з класним керівником Ніною Іванівною успішно пройшли квестову програму. Дітлахи після квесту вдоволено вивчали  берег річки Ворскла, складові природні ресурси.

   Звичайно, пообіцяли повернутися на чудову поляну знову, тільки з батьками. Бо їх так манила тихоплинна Ворскла! 

Квест на природі здоровя гарний настрій і позитив 2Квест на природі здоровя гарний настрій і позитив 1Квест на природі здоровя гарний настрій і позитив 4