Людям без природи не прожити

День ЗемліЛюдям без природи не прожити -

Частинки ми її малі.

Потрібне нам життя й свобода,

Щоб вік прожити на Землі!

 

   22 квітня – Всесвітній день Землі – це свято чистої Води, Землі й Повітря. Це день – коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для планети.

   За ініціативою Гетьманського НПП відбувся фото-флешмоб за участі учнів 4-Г класу (класний керівник Кривоколіско Т.А.) ЗОШ №1, учні 2-Б класу (класний керівник Сліпець В.І.) ЗОШ №3, вчителі та учні 1- 7 класів ЗОШ №6 міста Охтирка та учні 4 класу Сосонської філія Охтирської ЗОШ ім. Антоненка Давидовича (заступник директора Черкасова Т.О.)

   Діти мали можливість відволіктись на хвилинку і помилуватися красою нашої Матінки - Землі! Земля – це наш спільний дім, тож берегти її – наш священний обов’язок!

День Землі 1

День Землі 2День Землі 3

Проліски очима дітей

Синенькі оченята                                                                   

Весною звеселяють,                                                                                                     

І килимом чарівним                                                            

Земельку прикрашають.

 

Ніжненькі та тендітні - 

Провісники весни  

Чарівність нам дарують                 

Й краплиночки краси.

 

Нехай усюди квітнуть,

Милують всіх довкола....         

Тож бережімо природу -                                            

Вона - життя основа!

    За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани Суслової у дистанційному форматі вихованці мистецького напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді активно долучилися до святкування Дня проліска. Фото робіт поціновувачів природи можна переглянути, перейшовши за посиланням: https://youtu.be/wmDDZMGq9Wg

Проліски очима дітей 2Проліски очима дітей 3Проліски очима дітей 4Проліски очима дітей 5

День проліска

   День проліскаЩорічно 19 квітня у багатьох країнах світу відзначається красиве весняне свято - День проліска (The Day of Snowdrop).

   У кожній країні цю квітку називають по-іншому. Англійці іменують її сніжної краплею або сніжної сережкою, чехи – сніжинкою, німці – сніговим дзвіночком, а ми називаємо проліском. Також в народі цю квітку називають: небовий ключ, скоролісок, проліска (жіночий рід), проліс, просерен (просерень), підсніжка, первоцвіт, синьоокі.

   Латинська назва підсніжника - «галянтус» (Galanthus) - «молочна квітка». Ця рослина відома ще з 1 тисячоліття, пролісок шанували як символ непорочності, а масово стали вирощувати в 19 столітті. Сьогодні проліски ростуть на багатьох територіях Земної кулі, всього їх налічується близько 20 видів, але практично всі вони занесені до Червоної книги. Найпопулярніший вид - пролісок білосніжний, а ще є грецький, візантійський, кавказький ... Вони розрізняються за формою, забарвленням, ароматом, але ці квіти створюють справжній весняний настрій і радують своєю тендітністю і красою.

   Свою історію День проліска розпочав у Англії, де був заснований в 1984 році. Взагалі у світі, залежно від кліматичної зони, проліски квітнуть від січня до квітня. А оскільки у Великобританії їх цвітіння припадає на середину квітня, то і свято відзначається саме у цей місяць - квітень. Це свято - символ початку весни і теплих сонячних днів, а сьогодні воно стало улюбленим і популярним у багатьох країнах світу.

   В Англії проліски - дуже популярні квіти і ставлення до них дуже ніжне. Існує думка, що це пов'язано зі старовинним англійським повір'ям, яке свідчить, що проліски, посаджені навколо будинку, вбережуть його мешканців від злих духів. Але в першу чергу проліски - це перші квіти, які з'являються після зимових холодів і відповідно символізують початок весни, перемогу тепла над холодом і дарують надію на краще. Вони прикрашають англійські клумби, а їх розведенню в Сполученому Королівстві приділяється стільки ж уваги, скільки вирощуванню тюльпанів в Нідерландах. Часто пролісок ставав героєм різних легенд і казок.

   На жаль, сьогодні підсніжник став жертвою саме «любові людської». Ці квіти прекрасні, але тільки в природі, адже зірвані квіти «живуть» лише кілька днів. А з вини людей, які не жаліючи «збирають» проліски, їх на Землі з кожним роком стає все менше і менше. Ще не так давно вони росли в багатьох країнах, але квітучі рослини піддавалися масовому знищенню на букети, а їх цибулини хижацьки викопувалися. Тому в даний час більшість видів пролісків занесені до Червоної Книги як зникаючий вид, збирати їх не можна.

   Пам'ятайте що, зриваючи проліски або купуючи їх на стихійних ринках, ми підтримуємо тих, хто їх знищує і тим самим позбавляємо майбутні покоління, бачити ці чудові ніжні квіти у живій природі. Про це нам і нагадує сьогоднішнє свято — День проліска.

Не я б’ю...

                     ВербаНе я б’ю - верба б’є, 
                     Якая? – Святая.
                     За тиждень - Великдень …
 
   Ці слова відомі багатьом, і ми, як оберіг, передаємо наступним поколінням знання про священне дерево для українців.
Ще в сиву давнину люди любили і шанували вербу за її красу. Українські поети та письменники оспівують вербу у своїх віршах, піснях.  Народ складає прислів’я, в яких розповідає про користь для людини . Ще здавна верба вказувала людям, де можна знайти воду. На мотузок прив’язували вербичку – вона поверталася в сторону води і там люди копали криницю. Колодязі, як правило копають біля верби, а якщо її там немає, то садять, бо верба очищає воду. А ще колись люди робили відра з верби, або клали у відро вербову дощечку. І вода тоді чиста і смачна. Верба лікує простуду, знімає температуру, загоює рани, опіки, зупиняє кров з носа. У вербну неділю люди освячують вербу в церкві. В цей день квіти-сережки варили, їли з кашою, а молодими гілочками вітали один одного, постукуючи по різних частинах тіла і бажали один одному здоров’я.
   Ложки з вербової деревини гнучкі та легкі. Цікаво, що в Запорізькій Січі вони були своєрідною посвідкою. Козак, який не мав вербової ложки вважався ворогом.
Давним-давно народились в Україні вербові промисли. Верба гнучка і з неї виготовляли полоззя до санок, дуги для упріжі коня, човни-довбанки, музичні інструменти – кобзи, бандури. Для плетіння, споконвіку відомо, нема кращого матеріалу, як вербові гілочки. З них плетуть кошики, абажури, огорожі, рибальські снасті, меблі, сувеніри. 
   У світі понад 20 видів верби: плакуча, звичайна, полярна, срібляста.
Вербовий цвіт до вподоби бджолам, він очищує повітря, верба дає прохолоду, ховає від дощу. З верби виготовляють папір. У вуликах, зроблених з верби, бджоли менше хворіють, будинки з верби дуже теплі.
Верба живе 20 років, а для  виробів її потрібно дуже багато. Тому у деяких лісництвах вирощують цілі плантації верби, доглядають, поливають, як інші рослини.  Верба потрібна для життя людей так само, як і інші дерева.
  Шануй, оберігай, примножуй!

Поновлення мінералізованих смуг

   Поновлення мінералізованих смугУ зв’язку зі сходженням снігового покриву та настанням пожежонебезпечного періоду Гетьманський національний природний парк проводить поновлення мінералізованих смуг в природних екосистемах відповідно до Проекту організації території, де є можливість безпечного доступу до території.