Міжнародний день збереження біологічного різноманіття (флори і фауни Землі)

                Навколо нас природа,
                наче казка,
                Рослинний і тваринний
                дивосвіт.
                В природі є добро,
                любов і ласка.
                Про це всі знають
                із дитчих літ.

    Щороку  людство відзначає Міжнарордний день збереження біологічного різноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 2000 році на 55 сесії.
Ця дата встановлена на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття.
    Головне завдання Міжнародного дня біорізноманіття – привернути увагу громадськості до проблеми безповоротного зникнення на землі багатьох представників флори та фауни.
   Генеральною асамблеєя ООН період з 2011 по 2020 роки проголосила Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю декади є сприяння реалізації Страгічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки.
   Доля людства тісно пов’язана з біологічною різноманітністю — різноманітям життя на землі. Біорізноманіття має важливе значення для сталого розвитку та добробуту людини. Це має вирішальне значення для скорочення бідності, у зв’язку з життево важливими товарам і екосистемними послугами, які воно може надати.
    Більше 3 мільярда людей залежать від морських та прибережних районів, в той час як більш 1,6 мільярда людей покладаються на ліси та інші лісові продукти, необхідні для виживання.
    Деградація середовища проживання і втрата біорізноманіття загрожують зменшенням засобів до існування більш ніж 1 мільярда людей, що живуть в посушливих і напівпосушливих земелях. Тому стратегії по захисту біорізноманіття повинні бути розроблені, що призведе до скорочення масштабів убогості і сталого розвитку.
    З нагоди відзначення цього Дня та з метою формування навичок екологічної культури школярів провідною фахівчинею Гетьманського національного природного парку Оксаною Сусловою організований вернісаж творчих робіт. До виставки активно долучилися виховнці  Литовського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного  навчального закладу , Хухрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (опорного закладу освіти) та Пологівського навчально-виховного комплексу Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Дякуємо юним поціновувачам природи за прекрасні роботи!
    Розкажіть друзям про 22 травня — Міжнародний день збереження біологічного різноманіття.
В природі створене усе,
щоб жити,
Радіти сонцю і рости
Людина в світі,
щоб добро творити,
Любити, цінувати й берегти! 

Інноваційні технології розробки родовищ корисних копалин

   У повсякденному побуті нас оточують вже звичні для усіх речі: гроші, посуд, будівельні матеріали, сонячні панелі, усілякі гаджети тощо – все це є продуктом інноваційних технологій у природокористуванні. З чого усе почалось? Як відбувався розвиток технологій розробки родовищ корисних копалин? Чи є взагалі перспективи для трансформації гірничозбагачувального комплексу? Чи можна назвати гірничозбагачувальний комплекс України інноваційним, і взагалі, яке місце наша країна займає у світовій економіці природокористування? Відповідь на всі ці питання  отримали від спікера  Андрія Хорольського, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, секретаря Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретаря Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України в ході лекції, яка відбулася 19 травня. Серед учасників була і провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана. Цікаво  дізнатися про сутність інновацій та їх місце в системі виробництва, чим загрожує відтермінування впровадження інновацій. Після цього перейшли до ознайомлення з нетрадиційними технологіями відпрацювання родовищ горючих, рудних, гідромінеральних, нерудних, самоцвітного каміння та гірничохімічної сировини. Розібрали досвід застосування інновацій під час розробки родовищ корисних копалин в Україні.

   У другій частині лекції учасники отримали від спікера відповіді на свої питання та ознайомились з трендами нетрадиційного видобутку копалин,  посиланнями на інформаційні ресурси.

Бджола - трудівничка

   20-го травня весь світ святкує День бджоли. Цей день дає нам змогу зрозуміти, на скільки важливі ці та інші маленькі, на перший погляд не помітні комахи для людства.

   Уявіть собі, що майже 90% дикорослих рослин та 75% провідних світових сільськогосподарських культур залежать від запилення. У бджіл дуже розвинений нюх, тому вони здатні «відчути» запах квітів за кілометр від себе. Збираючи мед, одна бджолосім'я здатна пролетіти за день сумарну відстань, рівну довжині екватора. Бджоли – єдині комахи на землі, які можуть виготовляти їжу для людини. Бджолиний мед – ні з чим не зрівняється за харчовим та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами і багатьма іншими біологічно активними сполуками! А чи замислювались Ви, чому бджоли гудуть? Відповідь досить проста – бджоли дуже швидко рухають своїми крилами, до двохсот помахів в секунду, через що і з'являється специфічний гул.

   Тому, щорічно відзначаючи Всесвітній день бджіл, ми можемо підвищити поінформованість про важливу роль, яку бджоли та інші запилювачі відіграють у збереженні здоров'я людей та планети. Ми всі можемо зробити свій внесок у допомогу бджолам!

День любові до дерев

   Неможливо переоцінити величезне значення дерев в житті людини. Цей природний захисник навколишнього середовища відіграє важливу роль в очищенні від різноманітних фізичних та хімічних забруднювачів.

   16 травня за екологічним календарем відзначається День любові до дерев.

   Це довгоживучі організми на Землі, вони ніколи не помирають від старості, які здатні спілкуватися та захищатися від нападників комах. У них є те, за що їх любити, але є також кілька досить дивних фактів про них.

   Дерева існують лише останні 10% усієї історії Землі. Деякі не мають стелі зростання. Вони допомагають один одному відбиватись від хижаків. Дерева можуть "розмовляти" один з одним і навіть ділитися поживними речовинами. Доведено, що просто дивлячись на дерева, ми почуваємося щасливішими, менш напруженими і більш творчими. Дерева – необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів. Вони утворюють сприятливий мікроклімат, покращуючи умови життя, і завжди займали особливе місце в житті людей. Такі дерева як верба, дуб, тополя є символами України, а каштан – зеленим символом Києва. Ліси забезпечують середовище для всіляких рослин і тварин, є джерелом цілого ряду лікарських рослин, ягід, фруктів і горіхів. Про значення дерев для життя людини розповіла українським школярам представник Гетьманського національного природного парку Наталія Євдокимова.

   Любіть дерева, адже вони відчувають вашу любов! І пам'ятаймо, що це дорогоцінний ресурс, створений природою!