До Міжнародного дня лісів - «Ліси як джерело їжі та добробуту громади»
«Ліси як джерело їжі та добробуту громади» - важливий і смачний захід за круглим столом, провела громадська організація “Лісові ініціативи і суспільство” 21 березня до Міжнародного дня лісів із запрошенням до Zoom-контакту співпрацюючих колег від наукового відділу Гетьманського національного природного парку.
Емоційним модератором заходу проявив себе - Дмитро Карабчук старший науковий співробітник ПЗ "Розточчя”, виконавчий директор ГО “ЛІС". Також від господарів виступив Ігор Скольський директор ПЗ “Розточчя", член правління ГО “ЛІС", який зазначив, що українські ліси – це набагато більше, ніж деревина та промисловий ресурс. Вони є унікальною екосистемою, що забезпечує населення їжею, лікарськими рослинами та іншими корисними продуктами та матеріалами, а також є джерелом доходу та натхнення, формуючи культурну ідентичність українців та сприяючи сталому розвитку місцевих громад.
Науково-практичний захід був приурочений до Міжнародного Дня лісів та висвітлив унікальну роль українських лісів як джерела продовольчої безпеки, добробуту місцевих громад та національної культурної спадщини. Доповідачі акцентували увагу суспільства на роль українських лісів у харчовій безпеці, традиційній культурі та забезпеченні сталого розвитку громад з проведенням фахової дискусії щодо сталого використання недеревних лісових ресурсів.
Характерно, що у 2025 році визначено головною темою міжнародного дня є «Ліси та продовольство», що наголошує на вирішальній ролі лісів у продовольчій безпеці, харчуванні та засобах до існування. Окрім забезпечення продовольством, паливом, доходами та робочими місцями, ліси підтримують родючість ґрунтів, захищають водні ресурси і є середовищем існування біорізноманіття, зокрема життєво важливих комах-запилювачів. Вони необхідні для виживання залежних від лісів громад, особливо корінних народів, і сприяють пом'якшенню наслідків зміни клімату, зберігаючи вуглець.
Чудова тематика щодо скарбів недеревних і харчових ресурсів, які давно і традиційно використовують національні парки Європейських країн та вікові парки американського континенту з комплексними екосистемними послугами для оточуючих громад та рекреаційно-туристичних делегацій, була ілюстративно висвітлена в доповіді «Не лише деревина: розмаїття корисних лісових продуктів В Україні» Леоніда Осадчука доктора наук, експерта ГО “ЛІС", професора НЛТУ України.
Громадська організація “Лісові ініціативи і суспільство” також запросили до участі у круглому столі представників експертного наукового середовища (лісівників, екологів), лісозалежного бізнесу, а також державних інституцій, установ, навчально-освітніх закладів, громадських організацій та українських ЗМІ, що розвивають тематику сталого розвитку суспільства та місцевих громад.
Своїми думками про перспективи щодо використання недеревних ресурсів лісу поділились Юрій Несторяк - начальник відділу екосистемних послуг, побічного лісокористування та рекреації Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» в доповіді «Використання недеревних ресурсів лісу як складова сталого розвитку ДП “Ліси України" та в продовження тематики - Маріне Елбакідзе старша наукова співообітниця Шведського університету сільськогосподарських наук – «Недеревні лісові ресурси у сталому розвитку: від збору до оздоровчих та гастрономічних практик».
Завершення смачного і науково корисного недеревного заходу, у рамках круглого столу «Ліси як джерело їжі та добробуту громади», провела Вікторія Писана - активна дослідниця та шанувальниця природних дарів українського лісу, досвідчена збирачка дикоросів, блогерка та популяризаторка лісової кулінарії розповіла багато цікавого про ідентифікацію, збір та приготування дикорослих рослин, грибів, а також частувала кавою з жолудів та тістечками з кропивою і ароматним глітвейном.
Кліщі в Гетьманському НПП
В останні десятиліття в Європі, зокрема й в Україні, спостерігається тенденція зростання чисельності популяцій іксодових кліщів. Це є наслідком негативних екологічних і кліматичних змін, насамперед глобального потепління. Разом із цим зростає й кількість випадків нападу кліщів на людей, а відповідно й кількість людей, уражених збудниками небезпечних захворювань. Звісно, не всі кліщі заразні, але ризик зараження від їхніх укусів є завжди.
Активність кліщів
Починають полювати кліщі при підвищенні температури до +4 - +5 С°. Їхня активність наростає, як правило, з середини квітня та досягає піку до середини червня, а далі йде на спад. Максимальна активність спостерігається при температурі +10- +25 С°, а ось жару кліщі не люблять – прямі сонячні промені діють на них гнітюче.
На території парку кліщів можна зустріти навіть взимку, за сприятливих погодних умов.
Слід пам’ятати, що цих павукоподібних можна зустріти те тільки в лісі. Вони часто мешкають на луках, узліссях, недоглянутих садах, закинутих аграрних ділянках та в рудеральних біотопах.
Як виявити укус кліща
Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин, виділяючи в цей час анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним. Лише згодом, як правило, через кілька годин виникає свербіж або дискомфорт на місці укусу.
Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2-3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується у розмірах. Також кусають (і можуть бути небезпечними) майже прозорі німфи (личинкова стадія кліща).
Кліщі присмоктуються до людини не лише під час перебування в природі. Вони можуть потрапити на Ваше тіло й через деякий час після відвідування зеленої зони, якщо залишились на одязі чи речах. Кліщі можуть потрапити до житла, прикріпившись до рослин (наприклад, букетів квітів), тварин (на шкірі собак/котів).
Важливо! Від ретельності огляду залежить ваше здоров’я. Такий простий огляд має стати звичкою.
Що робити, якщо ви виявили на тілі кліща
• Одразу зверніться до лікаря. У травмпункті вам допоможуть витягнути кліща і проконсультують щодо подальших дій.
• Якщо поблизу немає лікаря, видаліть кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для видалення кліщів, що продається у ветеринарних аптеках («кліщосмик»). Треба притиснути його до шкіри, підсунути під кліща, акуратно розхитати «кровопивцю» з боку в бік (адже хоботок надійно «зацементовано» в ранці слиною тварини), а тоді повільно викрутити нападника (крутити можна в будь-який зручний для вас бік).
• Якщо пристрою немає, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща поволі – без ривків!
• Важливо видалити кліща разом із хоботком. Якщо ж він відірвався, видаліть рештки стерильною голкою.
• Після видалення кліща ранку потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом.
Що робити далі!
Видаленого кліща необхідно помістити у флакон, пробірку, іншу чисту посудину, покласти туди ж маленький шматочок травини та щільно закрити кришку. За направленням лікаря-інфекціоніста в лабораторній мережі здійснюють дослідження кліщів на наявність збудників.
Також протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, – негайно зверніться до лікаря.
Весняний орнітологічний моніторинг наукових полігонів Гетьманського НПП
В день весняного рівнодення планети Земля і до Дня проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 21 березня Міжнародного дня лісів, працівники науково-дослідного відділу, продовжуючи започатковані наукові традиції відомого орнітолога України Миколи Книша, провели весняний моніторинг наукових полігонів щодо прильотів та заселеності штучних гніздівель для дрібних птахів у лісах Гетьманського НПП
В умовах поствоєнних дій, використовуючи ГІС-технології широкого спектру даних спостереження за Землею з місій Copernicus Sentinel та інших програм Copernicus Data Space Ecosytem, були сформовані електронні системи спостереження та динамічного моніторингу багаторічних оселищ в межах розміщення штучних гніздівель дуплогнізних птахів у лісах Тростянецького ПОНДВ Гетьманського НПП.
Такі підходи, в нинішніх умовах, надають можливості комплексного поєднання класичних польових фенологічних спостережень та космічного моніторингу з використанням наукових місій Copernicus Sentinel, за NDVI-індексом протягом вегетаційного сезону фіксувати вегетаційні процеси в оселищах птахів у чистому спілому сосняку і суборі, частково у спілому дубняку з підліском
На постійних пробних площах, у двох суміжних кварталах (№ 35 і 36) Тростянецького лісництва, ще у 2011 та 2013 рр. було закладено дві лінії з 140 штучних гніздівель (синичники) для дрібних птахів. Зимою 2025 року, рейнджерами охорони парку, разом із науковцями, були закладені новенькі 43 синичники для доповнення ліній та заміни пошкоджених гніздівель.
Результати моніторингових польових записів огляду більше 100 синичників, показують, що біля нових оселищ звучать радісні співи синичок і розпочалися перші бронювання сприятливих місць для весняного розмноження. Але факти є і такі, що окрім пташиних поселень, житлові ордери на вселення отримували, переважно в старих гніздівлях, - оси Vespidae, джмелі Bombinae і частенько хазяйнують лісові мурашки Formicidae, які в цей сонячний і теплий день активно впорядковували свою життєву піраміду.чи курган.
Весь день снують (Formica rufa) одні з них тягнуть будівельний матеріал, інші - видобуток для харчування із тих благодійних пластівців, які ми пропонували співочому птаству. Фаховими ентомологами підраховано, що сім'я з одного великого мурашника за добу може знищити 10-80 тисяч комах, з яких близько 80 відсотків є шкідниками лісу.
З появою проліски сибірської (Scilla siberica) – провісника весни, це була перша моніторингова місія орнітологічних оселищ до Міжнародного дня лісів, які підтримують родючість ґрунтів, захищають водні ресурси малих річок (р.Ворскла) і є середовищем існування великого і чудового природного біорізноманіття Гетьманського національного природного парку.
Коли ми палимо суху траву
Коли ми палимо суху траву – ми впливаємо на складний процес ґрунтоутворення, а кожен акт підпалу — це неусвідомлене вбивство природи! Небезпечна і шкідлива практика, яка завдає значної шкоди природному середовищу, здоров’ю людей та навіть економіці. Попри поширену думку про користь такого «очищення» полів, наслідки цієї діяльності є катастрофічними для екосистеми.
Навіть за слабкого вітру неконтрольоване випалювання може перерости у масштабну пожежу, що поширюється на ліси, поля, села. Саме так трапилося 20 березня на одній із територій Гетьманського НПП, яка тісно прилягає до домоволодінь.
Через випалювання гинуть практично всі істоти, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту: комахи, їх личинки, дощові черв'яки та інша живність, що не тільки знищує шкідників саду та городу, а й бере участь в процесі творення ґрунту. Вогонь знищує бджіл, джмелів, метеликів та інших комах, які запилюють рослини. Це призводить до зменшення врожайності плодових дерев, ягідників та сільськогосподарських культур.
Випалювання трави призводить до загибелі насіння багатьох рослин. Деякі види можуть повністю зникнути з території, що призводить до зниження флористичного різноманіття. Тому часто активно починають рости агресивні інвазійні види.
Після випалювання зникає природний рослинний покрив, який захищає землю від вітру та води. Це сприяє ерозії – вітри здувають родючий шар, а дощі вимивають мікроелементи.
Замість підпалювання варто компостувати суху рослинність або використовувати її для мульчування.
За підпал трави в Україні передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.
???? Пам’ятайте! Якщо ви бачите підпал трави – телефонуйте 101!
Збережи первоцвіти – красу та символ весни!
Весна – це час пробудження природи, а першими її провісниками є тендітні первоцвіти. У Ліцеї №1 Тростянецької міської ради ми провели цікавий екологічний захід, присвячений цим унікальним рослинам.
Діти із захопленням розглядали зображення весняних квітів – підсніжника, проліска, рясту, сон-трави, медунки та інших первоцвітів. Говорили про їхні особливості, місця зростання, цілющі властивості та важливість у природі. Також учні дізналися, що багато з цих квітів знаходяться під загрозою зникнення через масовий збір та знищення місць їхнього зростання.
Ми обговорили, чому не варто зривати первоцвіти і що кожен із нас може зробити для їхнього збереження. Малеча з цікавістю слухала та ділилася своїми думками. Найголовніше – вони зрозуміли, що справжня краса весни не в зірваних букетах, а в живих квітах, які прикрашають ліси, галявини та луки!