Скачати матеріали
![]() Розмір 31,8 Мб |
![]() Розмір 11,9 Мб |
Галерея
Ласкаво просимо до Гетьманського парку
Загальна інформація
Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років.
Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.
Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 300 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.
Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Кам’янське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання.
Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.
Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях(ПНДВ) - Великописарівському, Тростянецькому та Охтирському та побудована за трьома основними напрямками:
- 1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.
Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.
- 2.Науково-дослідна робота.
- Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.
- 3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.
Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.
Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.
Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».
Новини
Безпека природи та чисте довкілля
На базі Охтирського молодіжного центру та КЗ "Великописарівська публічна бібліотека" відбулася екологічна година на тему: «Дотримання правил пожежної безпеки у природному середовищі». Захід об’єднав маленьких любителів природи навколо важливих питань збереження довкілля.
Пожежна безпека в природі — це не лише обов’язок кожного громадянина, а й одна з ключових умов збереження лісів, луків та всього живого, що в них мешкає. Учасники заходу дізналися про основні причини виникнення лісових пожеж, наслідки необережного поводження з вогнем та правила безпечного відпочинку на природі.
Під час заходу обговорювалися такі важливі питання:
- Чому не можна палити траву та сміття;
- Як виявити й оперативно повідомити про пожежу;
- Як діяти у випадку загрози займання;
- Яка відповідальність передбачена за порушення правил пожежної безпеки.
Окрім теоретичної частини, учасники взяли участь у пізнавальній екогрі «Як правильно сортувати сміття?», яка була спрямована на формування екологічної свідомості та навичок відповідального поводження з відходами. У грі діти вчилися розрізняти види сміття, правильно його сортувати та дізналися, що можна переробити, а що підлягає утилізації.
Особливу зацікавленість викликала інформація про те, як прості щоденні дії — від сортування сміття до відмови від одноразового пластику — можуть позитивно впливати на стан довкілля.
Проведення таких заходів сприяє вихованню екологічно свідомого покоління, яке готове діяти задля збереження природи. Екологічна година стала не лише нагадуванням про нашу відповідальність перед довкіллям, а й чудовою можливістю навчитися нового, поспілкуватися з однодумцями та зробити ще один крок до чистішого майбутнього.
Геокрафтотуризм та ландшафти лісостепового регіонального довкілля в поствоєнний період
Від Тростянця до Берегово була обговорена в доповідях кластерна мережева співпраця з екологічного геокрафтотуризму та шляхи збереження природного регіонального довкілля представниками науково-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку Сергієм Панченко та Оленою Данильченко в межах Всеукраїнського науково-методичного семінару «Актуальні напрямки регіональних географічних студій».
Кафедра загальної та регіональної географії природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка зібрала провідних професорів з географії та крафтових екотуристичних послуг.
Галина Щука професор, доктор педагогічних наук Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Костянти́н Ме́зенцев - український соціо-економіко-географ, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Юлія Боруцька доцентка кафедри туризму Львівського національного університету природокористування зацікавлено обговорювали ефективність наукової туристично-рекреаційної діяльності Гетьманського національного природного парку в межах доповіді Сергія Панченка «Ліс і степ: точки дотику» на прикладі сукцесійних процесів в місцях екологічних стежок Литовського бору в Климентово.
В дискусіях інших доповідачів Харківської та Запорізької областей, професійно акцентували увагу на факторах шкоди природному довкіллю та поствоєнному відновленню екосистемних та регіональнх крафтових екотуристичних послуг для місцевих громад. Завершувались усі дружні дискусії дружелюбним запрошенням до візитів у свої туристичні дестинації для отримання взаємних поглядів з економіки та екології крафтового досвіду.
Міжнародний день Матері-Землі - збереження довкілля та охорона регіонального біорізноманіття
22 квітня – Міжнародний день Землі. Саме в цей день, через місяць весняного рівнодення, за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, громадськість зосереджує увагу на гострих проблемах збереження регіональних природних екосистем та вживає науково-практичних заходів для їх вирішення.
Цей напрям дня Матері-Землі, у всьому світі, не обмежується масовою висадкою різноманітних дерев, прибиранням парків, скверів та водойми, але і пропонується активізація наукового співробітництва між підростаючим поколінням дослідників, природоохоронців та громадськості.
Гетьманський національний природний парк із залученням широкого кола громадськості, провели Регіональну наукову конференцію «ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ».
В дискусійних обговореннях сучасного стану екосистем Сумської області та визначення перспектив охорони та раціонального використання екосистем, разом із студентами вчителями-біологами, взяли участь з доповідями наукові співробітники Гетьманського національного природного парку – Юлія Литвиненко, к.б.н., доцент, завідувач кафедри біології та методики навчання біології Сум ДПУ імені А.С. Макаренка, Олександр Говорун, к.б.н., доцент, доцент кафедри.
Від науково-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку був наданий погляд від Миколи Баштового, щодо сучасного стану біорізноманіття Гетьманського НПП і перспектив шляху інтеграції в систему охорони довкілля ЄС.
Із жвавими студентськими дискусійними коментарями, були розглянуті як традиційно уже досліджені і визначені науковцями об’єкти, так і картований огляд від фахівця з моніторингу Олега Скляра, щодо сучасних окремих знахідок раритетної фауни та флори у зоні розташування Гетьманського НПП включених до Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції та Переліку видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області у 2014-2022 роках.