• Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

    Охтирський район

  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

Скачати матеріали

 

pdf icon

Презентація парку

Розмір 31,8 Мб

pdf icon

Карта територій

Розмір 11,9 Мб

Ласкаво просимо до Гетьманського парку

       Загальна інформація

 Логотип ГНПП

   Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. 

   Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. 

   Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''. 

  Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.

Схема Гетьманського НПП

   Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 200 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.   

   Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Дніпродзержинське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання. 

   Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.     

   Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях(ПНДВ) - ВеликописарівськомуТростянецькому та Охтирському до меж яких ввійшли території Парку відповіднихадміністративно-територіальних районів та побудована за трьома основними напрямками:

  1.    1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.

Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.

  1.    2.Науково-дослідна робота.
  2. Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів. 
  1.    3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.

Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.    

   Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.   

   Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».

 

Новини

20 травня – Всесвітній день бджіл

   Свято з’явилося у 2018-му, за ініціативою ООН. Саме в травні медоносні бджоли є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою.
Всі ми знаємо бджіл із дитинства. Бо бджоли це ті комахи, які живуть на пасіці і дають мед. Але медоносні бджоли - це лише один вид із більше ніж 20 000 видів бджіл в світі. Це гігантська кількість. Розміри різних видів бджіл коливаються від 2 мм до 39 мм. А за кольором вони можуть бути сіренькі, чорні червоні чи мати блискуче металеве забарвлення, як жуки.
Частина із них (медоносні бджоли, джмелі та безжальні бджоли) живуть сім’ями, а більшість ведуть поодинокий спосіб життя і будують гнізда або в ґрунті, або різноманітних порожнинах. Важливо відмітити, що поодинокі бджоли жалять людину лише в крайньому випадку, коли взяти в руки чи випадково притиснути до тіла.
Всі ми знаємо, що бджоли впливають на врожай, оскільки вони є одним із основних запилювачів квіткових рослин. Тому необхідно оберігати бджіл, бо від цього залежить наш добробут.
Однією з найбільших бджіл в Україні є бджола тесляр звичайна (Xylocopa valga L.), (яку занесено до Червоної книги України). Саме зараз вона активно літає і її можна побачити на узліссях та на квітучих рослинах. Бджоли теслярі роблять свої гнізда в штучних гніздах, трухлявих деревах. Тому люди повинні допомагати цим комахам виживати в природі. Будуйте гнізда для комах! Дотримуйтесь правил природи! Не шкодьте, цінуйте, примножуйте, оберігайте!

Міжнародний день збереження біологічного різноманіття (флори і фауни Землі)

                Навколо нас природа,
                наче казка,
                Рослинний і тваринний
                дивосвіт.
                В природі є добро,
                любов і ласка.
                Про це всі знають
                із дитчих літ.

    Щороку  людство відзначає Міжнарордний день збереження біологічного різноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 2000 році на 55 сесії.
Ця дата встановлена на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття.
    Головне завдання Міжнародного дня біорізноманіття – привернути увагу громадськості до проблеми безповоротного зникнення на землі багатьох представників флори та фауни.
   Генеральною асамблеєя ООН період з 2011 по 2020 роки проголосила Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю декади є сприяння реалізації Страгічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки.
   Доля людства тісно пов’язана з біологічною різноманітністю — різноманітям життя на землі. Біорізноманіття має важливе значення для сталого розвитку та добробуту людини. Це має вирішальне значення для скорочення бідності, у зв’язку з життево важливими товарам і екосистемними послугами, які воно може надати.
    Більше 3 мільярда людей залежать від морських та прибережних районів, в той час як більш 1,6 мільярда людей покладаються на ліси та інші лісові продукти, необхідні для виживання.
    Деградація середовища проживання і втрата біорізноманіття загрожують зменшенням засобів до існування більш ніж 1 мільярда людей, що живуть в посушливих і напівпосушливих земелях. Тому стратегії по захисту біорізноманіття повинні бути розроблені, що призведе до скорочення масштабів убогості і сталого розвитку.
    З нагоди відзначення цього Дня та з метою формування навичок екологічної культури школярів провідною фахівчинею Гетьманського національного природного парку Оксаною Сусловою організований вернісаж творчих робіт. До виставки активно долучилися виховнці  Литовського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного  навчального закладу , Хухрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (опорного закладу освіти) та Пологівського навчально-виховного комплексу Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Дякуємо юним поціновувачам природи за прекрасні роботи!
    Розкажіть друзям про 22 травня — Міжнародний день збереження біологічного різноманіття.
В природі створене усе,
щоб жити,
Радіти сонцю і рости
Людина в світі,
щоб добро творити,
Любити, цінувати й берегти! 

Інноваційні технології розробки родовищ корисних копалин

   У повсякденному побуті нас оточують вже звичні для усіх речі: гроші, посуд, будівельні матеріали, сонячні панелі, усілякі гаджети тощо – все це є продуктом інноваційних технологій у природокористуванні. З чого усе почалось? Як відбувався розвиток технологій розробки родовищ корисних копалин? Чи є взагалі перспективи для трансформації гірничозбагачувального комплексу? Чи можна назвати гірничозбагачувальний комплекс України інноваційним, і взагалі, яке місце наша країна займає у світовій економіці природокористування? Відповідь на всі ці питання  отримали від спікера  Андрія Хорольського, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, секретаря Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретаря Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України в ході лекції, яка відбулася 19 травня. Серед учасників була і провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана. Цікаво  дізнатися про сутність інновацій та їх місце в системі виробництва, чим загрожує відтермінування впровадження інновацій. Після цього перейшли до ознайомлення з нетрадиційними технологіями відпрацювання родовищ горючих, рудних, гідромінеральних, нерудних, самоцвітного каміння та гірничохімічної сировини. Розібрали досвід застосування інновацій під час розробки родовищ корисних копалин в Україні.

   У другій частині лекції учасники отримали від спікера відповіді на свої питання та ознайомились з трендами нетрадиційного видобутку копалин,  посиланнями на інформаційні ресурси.