Скачати матеріали
Розмір 31,8 Мб |
|
Розмір 11,9 Мб |
Галерея
Ласкаво просимо до Гетьманського парку
Загальна інформація
Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років.
Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.
Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 300 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.
Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Кам’янське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання.
Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.
Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях(ПНДВ) - Великописарівському, Тростянецькому та Охтирському та побудована за трьома основними напрямками:
- 1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.
Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.
- 2.Науково-дослідна робота.
- Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.
- 3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.
Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.
Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.
Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».
Новини
Міжнародний екологічний конкурс дитячого малюнка «Майбутнє планети у наших руках»
Науковий співробітник Гетьманського національного природнього парку, кандидат біологічних наук Микола БАШТОВИЙ взяв участь у складі обласного журі Міжнародного екологічного конкурсу дитячого малюнка «Майбутнє планети у наших руках», який проходив у стінах Сумської обласної бібліотеки.
Тема цьогорічного конкурсу: «Від руйнування – до відновлення: життя сильніше за війну». Мета Конкурсу – привернення уваги до проблеми знищення природи України внаслідок війни; сприяння формуванню ідей сталого повоєнного відновлення природних екосистем; виховання у дітей екологічної свідомості та бережливого ставлення до довкілля; заохочення творчого осмислення теми відновлення і збереження природних ресурсів в Україні та світі як внеску у формування сталого майбутнього країни.
Приємно спостерігати, що наша молодь бере активну участь у подібних конкурсах, адже саме в їхніх руках майбутнє нашої планети Земля.
Міжнародний День Землі – від мікологічного до NASA-моніторингу планети
Традиційно гостинно, організатор - Сумський СДПУ ім. А.С. Макаренка та співорганізатор Гетьманський НПП, запросили до круглого електронного столу різновікову екологічну спільноту, на дискусії у міжнародному науковому семінарі «Проблеми збереження природних екосистем». Мета щорічної весняної довкіллєвої конференції до міжнародного Дня Землі - обговорення сучасного стану регіонального біорізноманіття в Лісостепу України, визначення перспектив охорони та раціонального використання природних екосистем.
Особливістю цьогорічної композиції наукових доповідей була важлива і актуальна міжнародна мікологічна складова, за керівництва Юлії Литвиненко, дослідниці Гетьманського НПП і наукового куратора від Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка. Характерно, що добре ілюстровані мікологічні доповіді були викладені англійською мовою як студентами університету, так і роботи науковця Dimatar Stojkov, виконані в національному парку Болгарії.
Актуальною, за міжнародними стандартами, була доповідь доктора Сергія Панченка, щодо наукової резиденції як формату польової та офісної роботи з громадськістю при залученні її до науково-популярних спостережень за станом місцевого довкілля.
Цікавими багаторічними науковими спостереженнями за Ворсклянсько-Куземинськими ландшафтами Гетьманського НПП поділився організатор-модератор цієї міжнародної конференції Олександр Говорун. Жваву дискусію і захоплення викликали унікальні і якісні фотоілюстрації із життя бабок. Науковці Гетьманського НПП - О. Говорун та Л. Фірман з 2020 року провели низку експедиційних досліджень заплавних екосистем навколо річки Ворскла поблизу Литовського бору, с. Журавне та с. Куземин. Метою дослідження було вивчення видового складу, чисельності та біологічних особливостей різних груп комах, зокрема бабок. Отримані результати дозволяють оцінити сучасний стан популяцій, визначити потенційні загрози для їх існування та запропонувати заходи щодо збереження біорізноманіття регіону.
На ефективність комплексності моніторингу і збереження біорізноманіття екосистем в умовах воєнного стану і можливостей польових досліджень звертав увагу, на прикладі лісових масивів Охтирської громади, Микола Баштовий - начальник науково-дослідного відділу Гетьманського НПП.
Італійські дослідники, які відвідували у супроводі директора Гетьманського НПП Олександра Кварти, поствоєнні лісові екосистеми, що зазнали бомбових ударів та на даний час, проходять реабілітаційні сукцесії з біорізноманіття, відзначили ефективність використання для цих цілей, і в цих умовах, європейську систему супутникового космічного спектрального моніторингу Copernicus та оперативний інформаційний ресурс пожежної небезпеки NASA FIRMS.
Підсумкові висновки міжнародної дискусії і жвавого обговорення програмованих доповідей показали, активізацію наукового співробітництва між дослідниками України та Болгарії, а також місцевими природоохоронцями та громадськістю, в ноосферному вимірі - від земної мікологічної складової до космічних супутникових моніторингових технологій.
Весняні квіти - окраса природи
Весна - це час пробудження природи, ніжних барв і перших квітів. Саме тому у закладі дошкільної освіти відбулося пізнавальне й творче заняття на тему весняних квітів та дбайливого ставлення до довкілля.
Разом із дітьми ми говорили про те, як оживає природа навесні, які квіти з’являються першими та чому їх потрібно берегти. Атмосфера була сповнена радості, щирості та тепла.
Під час заняття малята у цікавій ігровій формі:
- дізнавалися про весняні квіти та їх особливості;
- вчилися помічати красу природи навколо;
- говорили про важливість збереження рослин;
- розмірковували, як кожен може допомогти природі.
Особливу радість дітям принесла творча діяльність. Наприкінці заняття малята виготовили яскраві квіти із синільного дроту. Кожна робота - це частинка дитячої фантазії та любові.
Ми нагадали про прості, але важливі речі:
- не зривати рідкісні та перші весняні квіти
- милуватися природою, не шкодячи їй
- дбати про рослини та довкілля
- берегти красу рідного краю
Такі заняття допомагають виховувати любов до природи, формують екологічну свідомість та дарують дітям радісні емоції.
Нехай весна приносить натхнення, тепло та багато яскравих квітів.