Скачати матеріали
Розмір 31,8 Мб |
|
Розмір 11,9 Мб |
Галерея
Ласкаво просимо до Гетьманського парку
Загальна інформація
Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років.
Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.
Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 300 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.
Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Кам’янське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання.
Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.
Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях(ПНДВ) - Великописарівському, Тростянецькому та Охтирському та побудована за трьома основними напрямками:
- 1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.
Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.
- 2.Науково-дослідна робота.
- Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.
- 3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.
Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.
Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.
Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».
Новини
Відновлення Каховського регіону: довкіллєві реалії
Учора відбувся третій і останній день роботи Форуму громад “Відновлення Каховського регіону: довкіллєві реалії”.
Блок 7 був присвячений питанням стратегічної екологічної оцінки (СЕО) в ході повоєнного відновлення громад.
Спікерами блоку були: керівник юридичного відділу ЕПЛ Ольга Мелень-Забрамна, юрисконсульти ЕПЛ Оксана Кізима та Марта Панькевич.
У рамках цього блоку учасники мали змогу поглибити знання у сфері проведення СЕО при підготовці містобудівної документації, пригадати права та обов’язки, що покладаються на учасників процедури СЕО.
Ольга Мелень-Забрамна наголосила на важливості своєчасного проведення СЕО. Зазначила, що СЕО є важливим інструментом, який забезпечує інтеграцію екологічної складової у процеси планування та ухвалення рішень на ранніх етапах розробки стратегій, планів і програм.
Оксана Кізима звернула увагу слухачів на практичні аспекти складання звіту про СЕО, підкреслила роль та значення звіту в затвердженні документів державного планування.
Було приділено увагу і питанням доступу до інформації та участі громадськості у процедурі СЕО з урахуванням воєнного стану. Марта Панькевич окреслила процедурні моменти інформування громадськості про процедуру СЕО. Зазначила про важливість дотримання принципів відкритості та прозорості цієї процедури. Дотримання цих принципів дозволяє врахувати думки всіх зацікавлених сторін, включно з місцевими громадами та екологічними організаціями.
Підсумовуючи зазначений блок, учасники форуму дійшли висновку, що СЕО є ключовим елементом у забезпеченні екологічно збалансованого розвитку громад у процесі їх відновлення та запобігання негативному впливу на довкілля.
Блок 8 роботи Форуму стосувався оцінки впливу на довкілля в ході повоєнного відновлення громад. Учасники блоку ознайомилися з практичними інструментами, за допомогою яких органи місцевого самоврядування можуть впливати на здійснення планованої діяльності в тому чи іншому регіоні.
Доповідачами блоку були керівник інформаційно-аналітичного відділу ЕПЛ Єлизавета Алексєєва, юрисконсульти ЕПЛ Соломія Баран та Юлія Францішкевич.
В ході даного блоку розглядались питання щодо ролі та місця територіальних громад у здійсненні процедури ОВД. Соломія Баран розкрила мету і значення ОВД, розповіла про роботу нового реєстру ОВД, поділилася цікавими матеріалами судової практики.
Аналізуючи обов’язки, покладені на органи місцевого самоврядування в контексті здійснення процедури ОВД, Юлія Францішкевич наголосила на важливості дотримання гласності в інформуванні громадськості. Зокрема, зазначила, що інформування громадськості про здійснення ОВД повинно бути своєчасним, адекватним та ефективним.
Обговорили питання участі громадськості у процедурі ОВД в умовах воєнного стану. Було розглянуто основні виклики, з якими стикаються місцеві громади та ОМС. Це обмежений доступ до інформації, труднощі в організації публічних заходів, а також необхідність забезпечення безпеки учасників обговорень. Єлизавета Алексєєва згадала про застосування дистанційних форм участі, таких як онлайн-консультації та публічні слухання в режимі відеоконференції. Зазначила, що такі інструменти дозволяють залучити громадськість навіть в умовах безпекових ризиків.
Одним із ключових обговорень в межах 8-го блоку було питання адаптації національної нормативно-правової бази щодо здійснення ОВД до вимог законодавства ЄС, що є особливо актуальним в контексті процесу інтеграції України до Європейського Союзу та зобов’язань, взятих країною в межах Угоди про асоціацію з ЄС.
Учасники також обговорили необхідність підвищення спроможності органів місцевого самоврядування та національних екологічних організацій у здійсненні ОВД відповідно до стандартів ЄС, а також роль міжнародних партнерів у цьому процесі.
Виконавчий директор ЕПЛ Олена Кравченко висловила щиру подяку всім присутнім за активну участь у форумі, підкреслила важливість обговорених тем, зокрема ролі місцевого самоврядування у процесі повоєнного відновлення. Успішна взаємодія та обмін досвідом, які відбулися під час форуму, стануть важливим кроком у напрямку відновлення громад та забезпечення захисту довкілля.
“Екологічний та кліматичний вимір вступу України в ЄС”
Команда РАЦ “Суспільство і довкілля” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організувала та провела тренінг “Екологічний та кліматичний вимір вступу України в ЄС”, що відбувся 16-17 жовтня у Львові. До участі в якому долучився і Гетьманський національний природний парк.
Цікаві актуальні теми, серед яких огляд європейського екологічного законодавства його структура, стан та шляхи його імплементації в Україні. Активна аудиторія та жваві дискусії зробили цей захід надзвичайно корисним та інформативним.
Кожний отримав для себе потрібну інформацію та у майбутньому буде її використовувати у своїй діяльності.
Міжнародний день охорони природи.
18 жовтня світ відзначає важливу подію — Міжнародний день охорони природи. Цей день має на меті привернути увагу до проблем збереження навколишнього середовища та зупинити руйнівний вплив людини на природу. Починаючи з 1972 року, у багатьох країнах світу проводяться заходи, спрямовані на захист біорізноманіття та збереження екологічної рівноваги.
Це свято є щорічним нагадуванням про те, що наше майбутнє залежить від збереження екосистеми Землі.
Приєднуйтесь до ініціатив, що захищають природу, та зробіть свій внесок у збереження нашого спільного дому!
Бережімо природу разом!