• Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

    Охтирський район

  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

Скачати матеріали

 

pdf icon

Презентація парку

Розмір 31,8 Мб

pdf icon

Карта територій

Розмір 11,9 Мб

Ласкаво просимо до Гетьманського парку

       Загальна інформація

 Логотип ГНПП

   Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. 

   Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. 

   Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''. 

  Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.

Схема Гетьманського НПП

   Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 200 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.   

   Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Дніпродзержинське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання. 

   Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.     

   Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях (ПНДВ) - ВеликописарівськомуТростянецькому та Охтирському до меж яких ввійшли території Парку відповідних адміністративно-територіальних районів та побудована за трьома основними напрямками:

  1.    1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.

Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.

  1.    2.Науково-дослідна робота.
  2. Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів. 
  1.    3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.

Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.    

   Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.   

   Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».

 

Новини

Гуманне та відповідальне ставлення до тварин

   У сучасному світі людина все далі відходить від природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами, комп'ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з нами живуть вірні друзі – тварини. Вони відданими очима дивляться на нас, очікуючи уваги і любові. Наші домашні улюбленці так багато роблять для нас: охороняють, дарують радість спілкування, а іноді навіть рятують життя, чекаючи від нас лише уваги. Вони для нас лише сторінка життя, а ми для них і є все життя, тому так важливо змалечку виховувати в дітей чемність, уважне і дбайливе ставлення та відповідальність за домашніх тварин.  За співпраці Гетьманського національного природного парку та КЗПО Тростянецької міської ради «Палац дітей та юнацтва» для наймолодших вихованців школи раннього розвитку пройшли екологічні заняття під гаслом: «Гуманне та відповідальне ставлення до тварин». Маленькі учасники заходу із задоволенням розповідали про свою домашню тварину, її характер, звички. Діти залюбки взяли участь у ігрових екологічних станціях: «Мої домашні улюбленці», «Чи існує дружба з тваринами?», «Як я піклуюся про тварин» та «Тварини в твоєму житті». Під час занять діти переконалися у важливості співчуття, співпереживання, гуманного ставлення до братів наших менших – тварин. Основним завданням проведення даних заходів було виховання у підростаючого покоління любові до тварин, поваги до вірності, відданості домашніх улюбленців, почуття відповідальності за приручених тварин та їх безпеку.

Розпочали роботу над спільним освітньо-творчим проєктом "Друге життя непорібних речей"

    12листопада 2019 стартував спільний освітньо-творчий проєкт «Друге життя непотрібних речей» Гетьманського національного природного парку та мистецького напрямку ОМЦПО-МАН , приурочений Всесвітньому дню рециклінгу, або Всесвітньому дню вторинної переробки.

   Ідея проєкту – привернути увагу громадськості до проблеми сортування та переробки відходів, і дати можливість талановитим вихованцям мистецького напрямку ОМЦПО-МАН продемонструвати свої творчі здібності. У рамках проєкту діти працюватимуть над створенням ексклюзивних творчих робіт із вторсировини.

   Чи варто сортувати сміття? Чи можна знайти раціональне застосування тому, що, здавалося б, вже давно має бути на смітнику? Зрештою, чи може звичайне сміття стати у нагоді в повсякденному житті? Щодня ми користуємося пластиковими пляшками, папером, одноразовим посудом та іншими речами, які легко відправляємо в смітник. 

   Проєкт «Друге життя непотрібних речей» покликаний привернути увагу до екологічних проблем пов’язаних з відсутністю культури сортування побутових відходів в країні. Адже роздільне збирання побутового сміття надає змогу повторного використання матеріалів,  замість нагромадження їх на звалищах або спалювання. Проєкт має на меті показати приклад відповідального ставлення до утилізації відходів і збереження природних ресурсів. 

Про підсумки проєкту «ОПАЛЕ ЛИСТЯ: КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА?»

        Під такою назвою з 1 жовтня по 8 листопада 2019 року був реалізований спільний освітньо-просвітницький проєкт Охтирського МЦПО-МАН та Гетьманського національного природного парку.

        Мета проєкту - залучення учнівського, педагогічного колективів ОМЦПО-МАН до еколого-просвітницької роботи щодо вивчення шкоди спалювання листя та сухої трави; ознайомлення з альтернативними варіантами використання сухого листя та трави для різних видів діяльності (наприклад, виготовлення сувенірів); інформування громадськості міста, зокрема батьків, щодо користі компостування тощо.

         До освітньо-просвітницьких заходів долучилися вихованці різних напрямів Охтирського міського центру позашкільної освіти-Мала академія наук учнівської молоді, учні загальноосвітніх шкіл.

         Для дітей було проведено творчі майстерні, майстер-класи: «Осінні рукотворні букети для наших захисників» (гурток «Народна творчість», кер. Т.НАЗАРОВА), «Картини з осіннього листя» (гурток «Образотворче мистецтво», кер.А.ОХРОМЄЄВА), «Будинок для їжачка» (гурток «Флористичні барви», кер. В.ЛИСЕНКО), «Їжачок-хитрячок» (гурток «Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво»)     кер.Я.ШВЕДЕНКО), «Осінні барви» (гурток «Виготовлення іграшок-сувенірів», кер.Л.ХРИСТИЧ), під час яких опале листя використовували як матеріал для сувенірів, картин, виробів, букетів, подарунків тощо. Юні художники виготовляли листівки «Не паліть листя» та розповсюджували серед громадян міста (гурток «Образотворче мистецтво», кер.А.ПОЛУЙКО).

                Вихованці мистецького напряму узяли участь в екологічному квесті «Осінь витинає акварелями листя чарівне» за участю провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ. Головним завданням заходу було отримати нові знання з екології. Із задоволенням розгадували загадки, ребуси та кросворди, запам’ятовували корисну і цікаву інформацію. З опалого листя кожна команда виготовляла фігуру на асфальті. А ще під час заходу відбувся «Осінній ярмарок», на якому вихованці представили вироби, які їм до вподоби: декоративно-прикладні вироби для прикраси оселі, сувеніри-подарунки, аплікаційні роботи з веселими сюжетами. Цікавою для всіх була і участь у купівлі сюрпризів, всередині яких знаходилися іграшки-мініатюри, дівочі прикраси, листівочки-побажання.

       Для чнів 5, 7 та 9 класів Пологівського НВК провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку СУСЛОВА ОКСАНА провела екологічні заняття «Корисні та шкідливі якості опалого листя».

       Вихованці центру побували на екскурсіях до осіннього парку з метою дослідження опалого листя в заплаві річки Охтирка (гурток «Географ-науковець», кер.В.ХОРОШУН); спостереження за сезонною зміною погоди (гурток «Природа рідного краю», керівник І.ГРИЦАЄНКО), під час яких діти дізналися, що влітку листя забирало з повітря шкідливі речовини та очищувало його. Зараз, коли воно опало, краще, щоб листя перегнило та віддало органічні речовини рослинам. Подорожували і до лісу, де збирали природний матеріал для виготовлення іграшок та створення декоративних картин і панно, у тому числі і опалого листя (гурток «Українська народна творчість», кер.Т.НАЗАРОВА).

       Юні екологи збирали інформацію про те, що листя - це не сміття, а домівка для багатьох організмів. В опалому листі зимують багато комах, їх личинки, листя зберігає тепло у домівках звірів, захищає коріння дерев та кущів від вимерзання (гурток Флористичні барви», кер.В.ЛИСЕНКО). Також діти брали участь у трудовому десанті «Опале листя» на території ОМЦПО-МАН (гурток «Я пізнаю світ» та «Юні квітникарі», кер.М.САЄНКО). На території закладу позашкільної освіти вже декілька років облаштоване місце для компостування, де збирається опале листя, трава та бур’яни після скошування. Утворений перегній вихованці використовують для грунтосумішей, щоб пересаджувати квіти, висадки розсади, удобрювати квітники закладу.

Вихованці гуртка «Юний хімік» (кер.Н.ТКАЧЕНКО) дослідили, які хімічні речовини забруднюють повітря після спалювання листя, що впливають на здоров’я та самопочуття людини.

Вихованці гуртка «Географ-науковець» (кер.В.ХОРОШУН) провели дослідження та з’ясували: чим небезпечне горіння листя для заплави р. Охтирка та навколишніх об’єктів, підготували доповіді, презентацію «Опале листя: користь чи шкода?» на навчально-практичну конференцію до Дня науки, де підводилися підсумки вище згаданого проекту. Також зібрані матеріали ляжуть в основу учнівської дослідницької роботи на Всеукраїнський конкурс «Юний дослідник». Юні журналісти (кер.Т.СТАСЬ) підготували цикл статей до газет, на ТРК «Охтирка» спільно з географами-науковцями з даної тематики.

         Вихованці гуртків «Англійська мова» (кер.Ю.УСТІНОВА, Н.ГОНТАРЕНКО) проводили інформаційну роботу з батьками про шкоду спалювання листя.

        Вихованці гуртка «Математика» (кер.Л.МУЧАРОВА) провели опитування з метою визначення рівня екологічної свідомості та обізнаності населення щодо способів утилізації опалого листя. За результатами обробки зібраних даних зробили такі висновки: більшість респондентів спалюють опале листя чи вивозять на смітник, незначна частина - переносять до компостної ями; 84% опитаних відповіли, що опале листя спалювати не можна; 88% серед опитаних жителів знають про шкідливі викиди в атмосферу під час спалювання листя; про роль опалого листя в природі населення обізнане на 68%; спалювання листя знищує життя на ділянці землі під вогнищем - розуміють 52 % респондентів; більше половини опитаних (а саме 56%) не використовують опале листя як добриво.

       Підсумки проєкту презентовано під час конференції до Дня науки в ОМЦПО-МАН 30.10.2019 року. Хід проєкту висвітлювався на сайтах ОМЦПО-МАН, відділу освіти, Охтирської міської ради, Гетьманського НПП, в газеті «Прапор перемоги», в передачах ТРК «Охтирка», на сторінках Фейсбуку.

     За час роботи у проєкті педагоги ОМЦПО-МАН, провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова Оксана разом з дітьми з’ясували, що спалювання листя є шкідливим для здоров’я людей та природнього середовища. Для покращення екологічної безпеки нашого рідного міста слід широко і планомірно вести роз’яснювальну роботу серед мешканців Охтирки, щодо шкідливості спалювання опалого листя та користі від його використання як органічного добрива. А починати необхідно кожному з себе, зі своїх подвір’їв та садиб, з переосмислення своїх поглядів, використання позитивного досвіду інших країн, областей, міст чи невеликих населених пунктів, сусідів, які вирішують проблему опалого листя цивілізовано, корисно для своїх квітників, городів, теплиць чи можливо кімнатних рослин.

         ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ! ЗРОБИМО НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ СЕБЕ ТА СВОЇХ ДІТЕЙ, ОНУКІВ, БАТЬКІВ, РІДНИХ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИМ!!

ЗМІНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З НАС!!!!

 

                                   Тетяна СТАСЬ та вихованці гуртка

                                 «Юні  журналісти»

                               Охтирського міського центру позашкільної освіти –

                                   Малої Академії Наук