• Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

    Охтирський район

  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

Скачати матеріали

 

pdf icon

Презентація парку

Розмір 31,8 Мб

pdf icon

Карта територій

Розмір 11,9 Мб

Ласкаво просимо до Гетьманського парку

       Загальна інформація

 Логотип ГНПП

   Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. 

   Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. 

   Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''. 

  Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.

Схема Гетьманського НПП

   Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 200 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.   

   Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Дніпродзержинське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання. 

   Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.     

   Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях (ПНДВ) - ВеликописарівськомуТростянецькому та Охтирському до меж яких ввійшли території Парку відповідних адміністративно-територіальних районів та побудована за трьома основними напрямками:

  1.    1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.

Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.

  1.    2.Науково-дослідна робота.
  2. Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів. 
  1.    3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.

Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.    

   Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.   

   Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».

 

Новини

Нерест 2020

   Згідно проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, зі змінами, відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.08.2018 року №312, з 21 березня по 20 травня на всій водній акваторії Гетьманського національного природного парку встановлюється нерестовий період. А також з 1 квітня по 31 травня 2020 року заборонено будь-який вилов рака річкового у період виношування ікри личинок під час першої линьки.

   З "Режимом використання водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в межах Гетьманського національного природного парку" можна ознайомитись за посиланням: http://getmanski.info/index.php/ukr/territories/zonuvannya-teritoriji/do-vidoma-ribalok/443-do-vidoma-ribalok

 

Не спалюйте суху рослинність!

   Це призводить до руйнування екосистеми! Під час випалювань гине насіння рослин як на землі, так і під землею. Виживає, як правило, найгрубіша трава і бур’ян, заглушаючи при цьому ослаблену іншу флору. При сильній трав’яній пожежі гинуть практично усі живі істоти, що живуть у траві та на поверхні ґрунту.

  До речі, гинуть і ті, що беруть участь у процесі утворення ґрунту, а також винищують різних шкідників саду і городу. Гине корисна мікрофлора, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.

  Випалювання завдає безпосередню шкоду й здоров’ю людини, оскільки дим від спалювання трави їдкий, густий, неприємний — їсть очі, неприємно пахне. А спалюючи траву, ви спаюєте й солі важких металів, що осіли на листі — такий дим є отруйним. До того ж у покладах сухої трави часто таїться сміття, небезпечне для спалювання.
Трав’яні пожежі є одним з головних джерел викидів в атмосферу вуглекислого газу.

   Запам’ятайте, суха торішня трава — не сміття, а частина екосистеми створена самою природою. Ті, хто стверджують, що спалювати траву корисно — помиляються самі і вводять в оману інших.

   Звертаємо також увагу на те, кожен акт підпалу — це злочин проти природи, за який передбачена адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність.

Сови — символ ночі чи просто птахи?

Ставлення до сов особливе. Й інтерес, і повага, і , навіть, страх.3 березня 2020 року для маленьких чомучок Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана провела екозустріч про хижого птаха. Діти багато нового дізналися про цю надзвичайну пташку. Цих птахів легко відрізнити по характерному зовнішньому вигляду. Вони поширені майже по всій земній кулі. У світі налічується понад 420 видів хижаків. Чомусики почули відповіді на безліч питань: чому сова крутить головою? Чому не мокне під дощем? Чому не бачить в темряві? Якого розміру бувають сови? Як і де живуть сови? Чим харчуються? Чи нападає птах на людину?Від почутої інформації першокласники захотіли виготовити своїх совенят. Тому вправно взялися до роботи. ...Сови — істоти дивовижні! Вони корисні, вони цікаві для вивчення, вони володіють досконалими пристосуваннями до нічного способу життя... Вони, зрештою, частина того великого і загадкового, що ми називаємо Природою. Тому, дорогі земляки, мешканці України, якщо вам зустрінеться сова в природі, не піднімайте на неї ні палицю, ні рушницю, не вбивайте сов: ні великих, ні дрібних, ні рідкісних, ні звичайних! Адже ці птахи теж мають право на життя. Як і все живе.