3 березня -Всесвітній день дикої природи

Створено: 28 лютого 2021

   Дика природа — це  невід’ємна частина нашої планети. Адже неможливо уявити світ без неповторних диких тварин та неймовірних рослин, непідвладних людині.

   Світова спільнота 3 березня відзначає Всесвітній день дикої природи. Цьогорічна тема дня «Ліси та засоби до існування: підтримка людей та збереження планети». Його мета підвищити обізнаність про величезну цінність лісів та видів дикої природи, що мешкають у лісах, їх невід’ємний зв'язок із рівнем життя корінних народів і місцевих громад та пропагувати цінність традиційних практик та знань, що сприяють встановленню більш стійких відносин із цими важливими природними системами та просування моделі і практики управління лісами та лісовими ресурсами, які враховують як добробут людини, так і довгострокове збереження лісів, їх екосистем, видів дикої фауни та флори.

   Саме захищати тварин  і рослин у природному  середовищі — завдання кожного з нас!

Естафету фестивалю підхопили у м. Середина-Буда

Створено: 19 лютого 2021

   Естафету фестивалю біологічних колекцій «Природа навколо нас» підхопили у м. Середина-Буда. Нагадаємо, що минулого року подібний еколого-освітній і науково-популярний захід відбувся за організаційно-методичної підтримки Гетьманського НПП у Тростянецькій публічній бібліотеці за сприяння Української природоохоронної групи.

   Цьогорічний фестиваль прорходив 17-20 лютого на базі Середино-Будського палацу дітей та юнацтва у співпраці із НПП «Деснянсько-Старогутський». Гетьманський НПП на фестивалі представляв С.М. Панченко, який провів навчальні ігри «Як стати особливим» та «Як створити власну колекцію» із середино-будськими школярами. Також разом із випускником «зеленого класу», а тепер студентом Іллею Чернишовим представили колекцію рисунків лісів природно-заповідних територій Сумської області. Найбільш еколекцій представили вихованці місцевого шкільного лісництва. Це колекції круп, гілок дерев у безлистому стані, сухофруктів. Долучилася і місцева бібліотека з підбіркою нових надходжень на природничу тематику. Відвідувачі могли ознайомитися із творчим доробком вихованців палацу дітей та юнацтва, ціла зала булла відведена під експозицію НПП «Деснянсько-Старогутський».

   Крім того фестивальні заходи включали орнітологічну екскурсію, тренінг із медіаграмотності, майстер-класи з підгодовування птахів. Фестиваль планують проводити регулярно і спільно із відділом освіти планується розробити план підготовки до наступного фестивалю. Дякуємо колегам за запрошення і отриманий новий досвід.

Пісенно-поетична калина

Створено: 16 лютого 2021

   Похмурої зимової днини, коли природа застигла в очікуванні весни, а нам так не вистачає радісних вражень, притягуює зір рясно обвішана кетягами яскраво-коралових плодів КАЛИНА ЗВИЧАЙНА (Viburnum opulus) – прекрасна рослина з родини жимолостевих. А пізніше, коли вродливий зеленокучерявий травень збирається передавати естафету часу румʼяному червню, зупиняє погляд білопінне шумовиння її цвіту. Калина – одна з найулюбленіших рослин нашого та багатьох інших братніх словянських народів, оспівана в багатьох піснях, опоетизована в різних легендах і переказах – стала в народних уявленнях багатогранно символічною. Саме про неї – символ рідного краю – співається в задушевно-задумливих українських піснях, як наприклад:

Ой, у лузі калина стояла,

Ту калину дівчина ламала...

Або:

На калині мене мати колихала,

Щастя, долі в чистім полі виглядала,

Ой, калинонько червона, нахилися,

Від землі ти сили, соку наберися...

   Згадаймо також популярну «Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина...». Справді, ніжні білі суцвіття стоять собі серед свіжої зелені наче молоді наречені в білосніжних сукнях і мереживних фатах. Недаремно, наш безсмертний Кобзар писав:

Зацвіла у лузі червона калина,

Ніби засміялась дівчина-дитина.

   У суцвіттях калини збільшені крайові квітки плоскі, вони безплідні і відіграють роль лише приваблювача комах-запилювачів; внутрішні квітки – дрібніші, виділяють чимало нектару, вони плідні. Саме з них розвиваються гарні й соковиті плоди-кістянки. Від осені через всю зиму яскравіють на гілках кетяги яскраво-коралових плодів.

   Отак дві фази розвитку калини – пишне весняне цвітіння і рясне осіннє плодоношення стали обʼєднаним символом, який відображає розвиток від юної дівчини до зрілої жінки. Плоди на гілках калини зберігаються взимку дуже довго навіть у приміщенні. Це зумовлено наявністю в них дубильних, пектинових і консервуючих речовин. У звʼязку з такою особливістю гілля калини, увішане рубіновими плодами, стало ще й символом мужності людей, які віддали своє життя і свою чисту кров у боротьбі з лихими ворогами, символом вічної памяті. Тому в давні часи її садили на цвинтарях, на козацьких могилах.

   Калина має хороші цілющі властивості, в офіційній та народній медицині використовуються молода кора, квітки, стиглі плоди. Мякуш плодів містить 5-6% цукрів, валеріанову кислоту, та основне – вітамін С (до 70 мг%, що більше, ніж в апельсинах, лимонах, мандаринах) та кровозупинний вітамін К. Прибиті морозом вони втрачають свою гіркоту і стають найбільш придатними для вживання свіжими, особливо при простудних захворюваннях, також із них виготовляють смачні і корисні вітамінні чаї, начинку для пиріжків, желе. Полюбляють калину і деякі пернаті, наприклад, зимуючий у нас омелюх. Недаремно подекуди на Сумщині цього птаха називають «каленик», або «калиник». Птахи й розповсюджують калину.

   Росте калина і на території нашого Гетьманського НПП, але не так вже й часто. Взагалі варто більш широко культивувати цю чудову пісенно-поетичну та гарну декоративну рослину. Розмножувати її нескладно – насінням, живцями, відводками. Відомі й декоративні форми калини, зокрема така, як бульденеж, або снігова куля, зі стерильними квітками в кулеподібних суцвіттях.

   Окрім калини звичайної в Україні, в західних областях, поширена ще КАЛИНА ЦІЛОЛИСТА, або ГОРДОВИНА (Viburnum lantana), плоди у неї блискучо-чорні. А взагалі в різних куточках планети нараховується близько 200 видів калини – листопадних і вічнозелених чагарників або дерев.

   Завершимо словами нашого видатного поета Павла Тичини:

Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я – країна Україна –

На горі калина!

Без води – нема життя

Створено: 12 лютого 2021

   Під гаслом «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!» Гетьманський національний природний парк продовжує інформаційну кампанію з нагоди відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь, до якої долучилася Тростянецька Філія №1 І-ІІ ступенів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 5 Тростянецької міської ради.

   З метою поглиблення знань учнів про біологічне різноманіття водних об’єктів Гетьманського парку, привернення уваги до їх охорони та виховання дбайливого ставлення до природи рідного краю, заступник начальника відділу еколого-освітньої роботи Гетьманського НПП Наталія Євдокимова підготувала та передала до закладу тематичні матеріали для проведення  екогодин.

   Учитель біології Ольга Миколаївна Москальова провела для учнів старших класів інформаційні хвилини «Без води нема життя», екологічні вікторини «Рослини та тварини, які живуть на болоті» та круглий стіл «Водно-болотні угіддя рідного краю». Предметом обговорення для учнів стала важливість водно-болотних угідь, як ресурсу, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого була б непоправною. Наголосили на важливості водних об’єктів в екосистемі, їхню цінність у отриманні прісної води, продукуванні кисню, зменшенню рівня повеней та збереженні природних місць проживання багатьох водоплавних тварин та рослин, а також говорили про актуальні проблеми відновлення та збереження ВБУ.

   Долучились до проведення екологічних заходів і вчителі молодших класів А.В. Кошлата, О.А.Кравченко, Н.М. Заїчко, які провели для учнів тематичні бесіди «Хто мешкає на болоті?», екологічні пізнавальні ігри та майстер-класи з виготовлення болотних мешканців, а також у школі створена виставка учнівських малюнків «Вода і життя – нероздільні!».

   Основною ідеєю проведення даних заходів було показати підростаючому поколінню важливу роль водно-болотних угідь у житті людей, їх цінність для суспільства загалом та пропагування дбайливого використання цих неповторних природних комплексів.

Здійснили віртуальну подорож на річку Ворскла

Створено: 09 лютого 2021

   9 лютого 2021 року учні 3-г класу Охтирської загальноосвітньої школи №1(класний керівник Кривоколіско Т.А.) разом з  провідними фахівцями з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Сусловою Оксаною та Квартою Наталією здійснили віртуальну подорож на річку Ворскла, де познайомилися з багатим рослинний і тваринний світом водойм. Цікаві факти, загадки, приклади стали до вподоби школярикам.

А наприкінці уроку діти виготовили черепаху з паперу.

Пам’ятайте! Водойма – це дім, де живуть різні і незвичайні істоти. Їм потрібен дім і вони йому  потрібні.

Оберігайте водойми від забруднення.

Ділимося власним досвідом зі студентами

Створено: 09 лютого 2021

   Гетьманський національний природний парк має наукового куратора – Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка. Університет в свою чергу готує фахівців, які потенційно можуть працевлаштуватися в нацпарку. Тому між нашими установами налагодилася багатогранна співпраця. Зокрема наші фахівці діляться досвідом застосування професійних знань на практиці в різноманітних сферах. Так 8 лютого начальник наукового-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку С.М. Панченко поділився власним досвідом проведення заходів під загальною темою «Пізнавальна рекреаційна діяльність» слухачам дисципліни «Рекреаційна географія». Сергій Михайлович свої навички використовує не лише для наукової роботи, але й під час проведення заходів із школярами, студентами, різними категоріями відвідувачів парку з метою популяризації наукових знань та еколого-освітньої діяльності. Студентам цікаво було дізнатися про неприхований рекреаційний потенціал рідного краю. Такого просто не буває – є недостатньо проінтерпретований матеріал. На конкретних прикладах із власного досвіду лектор розповів про основні принципи проведення ландшафтних екскурсій-розвідок, заходів із популяризації орнітології, кліматології. Насамкінець зустрічі студентам було запропоновано відвідати Гетьманський НПП, де вони мають можливість побачити все це на практиці.

Наукова панорама

Створено: 05 лютого 2021

   Щороку вихованці гуртка  «Географ-науковець» ОМЦПО-МАН готують захід присвячений   Дню водно-болотних угідь, де представляють  дослідницькі роботи, в яких приділена увага  вивченню водних об’єктів.

   5 лютого 2021року юні географи провели «Наукову панораму», на яку запросили провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку .

  Суслова Оксана ознаменувала свій виступ під гаслом "Вода, Водно-болотні угіддя, життя - нероздільні", у якому зазначила про необхідність ВБУ для води, життя живих організмів. Нагадала, що ВБУ підтримують економіку, захищають від стихійних лих, вирішують проблему зміни клімату. Розповіла про попит на воду, про втрату ВБУ та нестачу води, вплив людей на економіку та надала рекомендації як краще розпоряджатися водними ресурсами. Адже тільки людина може зберегти і раціонально використовувати ВБУ.

    У заході взяли участь 15 вихованців гуртка «Географ -науковець» разом із керівником Вірою Хорошун.

   Доповіді юних науковців були об’єднані у 4 блоки: «Найважливіші чинники формування гідрологічних умов клімат і метеорологічні умови», «Малі річки – справжня краса Землі», «Озера мають важливе природне і господарське значення» «Ворскла – головна водна артерія Охтирщини».

   Найважливішими чинниками водного режиму є клімат і метеорологічні умови. Формування гідрологічних умов насамперед залежить від таких метеоелементів як: температура повітря і атмосферні опади, з яких основними є атмосферні опади.

   Задорожна Наталія підготувала  доповідь на тему «Характеристика показників максимальної температури повітря   у  період 1946-2020рр. за результатами спостережень  на Іванівській дослідно-селекційній станції», Линник Зоряна,розповіла  про аналіз кількості опадів в період з 1900-2020рр. на Іванівській д-с станції та звернула увагу на той факт що  починаючи з 1961-1980рр. намітилась яскрава тенденція до зменшення кількості опадів, що випадали у серпні з 60 мм до 33мм.

   Блок «Малі річки – справжня краса Землі» представили Тарануха Діана з доповіддю «Негативні наслідки проходження аномальних повеней на р. Охтирка та їх ліквідація», Бейзим Олександр –  «Річка Гусинка -  основа меліоративної  системи села з доповіддю Пологи», Піскурьова Дарина» – «Вплив гребель на малі річки», Явтушенко Максим – «Акумулятивно-ерозійна робота річки Охтирка у нижній течії». Оцінюючи сучасний стан малих річок, необхідно враховувати такі їх особливості: малі річки є основним джерелом живлення великих рік, тому збереження їх має найважливіше значення для захисту водних ресурсів від виснаження.

   Блок «Озера мають важливе природне і господарське значення» представили Гмиря Олександра, з доповіддю «Значення  та господарське використання Зеленого озера у різні часи існування міста Охтирка»,  Корець Мальвіна – «Характеристика озера Соснове»,  Пардаєва Катерина – «Заростання Білого озера  водно-прибережними рослинами»,  Кошиль Максим – «Характеристика водно-болотного угіддя притерасної заплави р. Охтирки»

   Озера відіграють провідну роль у регулюванні й формуванні річкового стоку, процесах самоочищення води, накопичення органічної речовини. Акваторія і береги є місцем поширення різноманітної флори і фауни, включаючи рідкісні та охоронювані види.

   Блок  «Ворскла – головна водна артерія Охтирщини» представили Орехов Іван з доповіддю «Населені пункти Охтирського району, які розташовані поблизу водойм»,  Кириченко Максим  – «Динаміка заплави річка Ворскла у період 1940-2020 рр.»,  Васильченко Юлія  – «Структура ландшафту Хухрянського гідрологічного заказника», «Різніченко Єлизавета, –  «Характеристика рослинності крутосхилів корінного берега річки Ворскли», Харченко Любов  –   «Видовий склад рослин заплави річки Ворскли на ділянках з різним рекреаційним навантаженням».

   При підведенні підсумку заходу вихованці гуртка «Географ-науковець» подарували спеціалістам Гетьманського НПП  збірку доповідей та дали обіцянку надалі досліджувати і висвітлювати свої матеріали для загального відома.

Науковці Гетьманського НПП взяли участь у онлайн - семінарі

Створено: 05 лютого 2021

    Науковці Гетьманського НПП взяли участь у онлайн - семінарі «Організація моніторингу водно-болотних угідь та імплементація Рамсарської конвенції», який відбувся 4-5 лютого за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

   Семінар розпочався з вітальних слів керівників Департаменту природно-заповідного фонду Міндовкілля. Далі Г.В. Парчук розповів про основні етапи імплементації Рамсарської конвенції в Україні, а О.З. Петрович зупинилася на оновлених елементах інформаційних описів Рамсарських угідь. Доповнив цей блок В.О. Демченко доповіддю про основні підходи доорганізації інвентаризації, оцінки та моніторингу водно-болотних угідь України. Наступні доповіді були виділені у зоологічний, ботанічний та комунікативні блоки. Доповідачі розповідали про підсумки своїх досліджень окремих груп живих організмів (кажанів, мігруючих птахів, бобрів). Значна увага була приділена питанням розробки і реалізації менеджмент-планів і оцінці екосистемних послуг.

   Захід дозволив науковцям нашої установи підвищити свою кваліфікацію, що буде підтверджено відповідними сертифікатами.

Вода, Водно-болотні угіддя, життя-нероздільні

Створено: 05 лютого 2021

    Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.

   За сприяння та підтримки провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани  підготовлена інформація про Всесвітній день водно-болотних угідь та передана до Охтирський загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів № 6, 9 для проведення  екогодин.

   Вчителі біології вищезгаданих шкіл Кутовий Юрій, Крамська Анна ознайомили учнів із значенням  боліт для забезпечення життєдіяльності всіх живих організмів,  уяснили що водно-болотні угіддя це, насамперед, місце існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Уяснили собі для якої великої групи представників тваринного та рослинного світу водно-болотні угіддя, які співіснують на заболочених територіях.

   Ми маємо усвідомити, що для майбутнього планети  дуже важливо вже зараз припинити знищувати болота  і почати відновлювати водно-болотні екосистеми, берегти джерела прісної води та ощадливо її використовувати.

Пройшов ряд еколого-освітніх уроків

Створено: 03 лютого 2021

   Світом зеленої безмовності називають дослідники болота. Варто лише доторкнутись до них, увійти в їх царство – і цей світ наповниться звуками, фарбами, ароматами. А нерозкриті таємниці та загадки цих дивовижних природних ландшафтів пробудять спрагу до досліджень і відкриттів.

   2 та 3 лютого з нагоди відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь за співпраці Гетьманського національного природного парку та Тростянецької філії І-ІІ ст. №4 закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. №3 Тростянецької міської ради пройшов ряд еколого-освітніх уроків, які провела вчитель географії Лустенко Тетяна Володимирівна.

  Учні старших класів ознайомилися з історією виникнення Дня водно-болотних угідь, з метою підписання Рамсарської конвенції про її захист, переглянули презентації «Водні об’єкти Гетьманського національного природного парку» та «Водно-болотні угіддя, вода і життя –нероздільні». Для учнів молодших класів були проведені інформаційні п’ятихвилинки «Здоров’я та вода» та цікаві вікторини «Хто в болоті живе?».

   Ці заходи проведені з метою виховання у підростаючого покоління усвідомлення вразливості природних екосистем та необхідності їх збереження.