Про необхідність заходів у лісах

   Знайти порозуміння між тими хто в своїй професійній діяльності охороняє ліс, з одного боку, та веде в лісі господарство – з іншого, не легко. Проте маємо доволі чітку нормативно-правову базу і достойного арбітра – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, що допомагає знайти порозуміння. Наші ліси потребують всебічного догляду, зокрема запобігання пожежам, контроль за поширенням шкідників та хвороб, проведення рубок догляду за молодим лісом. В лісах національних природних парків суцільні рубки проводяться лише у виключних випадках. Рубки головного користування ведуться поступово таким чином, що дерева повністю не вибираються. В таких умовах особливу увагу потрібно приділяти санітарному стану лісів і в разі необхідності проводити вибіркові санітарні рубки. Лісоводи виявляють проблемні ділянки, лісопатологи їх обстежують, фахівці з охорони природи оцінюють ризики негативного впливу на біорізноманіття. От і минулий тиждень (4-8 липня) був присвячений такій роботі. Співробітниками наукового-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку спільно з працівниками лісової охорони ДП Тростянецьке ЛГ та ДП Охтирське ЛГ було обстежено лісові масиви.

   Як ми знаємо, соснові бори на околицях Охтирки з'явилися ледь більше 100 років тому на пісках вздовж Ворскли. Свого часу ці землі інтенсивно випасалися худобою, тут вирощували жито та овес - доволі невибагливі рослини. Таке господарювання виснажило піщані землі, набула поширення вітрова ерозія. Не лишилося іншого способу повернути ці землі до господарського використання як засадити лісом. На пісках здатна давати деревину лише сосна. Її й садили, ретельно доглядали. Ліси сприяли закріпленню пісків, збагаченню ґрунту мінеральними елементами. В лісах почали з'являтися й інші породи, зокрема дуб, в’яз. Дуб також не вибагливий до ґрунту, але на пісках корчуватий, годиться хіба на дрова. Густа порість в'яза, але зараз його деревина не користується попитом. У зниженнях - березові деревостани, трішки осики. Важко повірити в те, що тут століття тому догосподарювалися до повного знищення природного рослинного покриву. І в наш час ці ліси бідні на трави, а значить і на комах та хребетних тварин.

   Інша справа – ліси на правому високому березі Ворскли понад ярами біля Тростянця. У споконвічних кленово-липово-ясеново-дубових лісах за останні пів століття хіба що стало більше тіньовитривалих порід – клена, липи, береста. Обсяги санітарно-оздоровчих заходів тут менші. Хвилює лісоводів всихання ясенів.

   Тяжких ран завдали лісам Гетьманського НПП бойові дії, але поки тут вести лісове господарство небезпечно. Небезпідставно переживаємо за безконтрольне поширення інвазійних видів рослин, які витіснятимуть аборигенну флору, впливатимуть на фауну. Прикро, що обстежені ліси подекуди рясно заростають "іноземцями", найбільш агресивно себе поводить черемха пізня. Місцями її підлісок настільки густий, що геть ніякі трави вже не ростуть. Потрібно шукати механізми контролю чисельності таких інвазійних рослин, адже ще є робінія (біла акація), дуб червоний, клен ясенолистий. Втім це питання на перспективу. Поки ж тривають роботи з аналізу результатів досліджень та оформлення документів на проведення санітарно-оздоровчих заходів. Остаточне рішення щодо їх проведення прийме Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України після погодження з керуючою напрям науковою установою.