У Кролевці обмінялися досвідом організації та проведення екотаборів
За ініціативою Кролевецької міської ради Конотопського району Відділом культури і туризму Кролевецької міської ради 03 серпня проведено круглий стіл «Екологічні табори в системі екотуризму. Перспективи розвитку екологічного туризму на Кролевеччині». Гетьманський національний природний парк та громадська організація «Воргол» виступили співорганізаторами цього заходу. Нагадаємо, що ледь більше двох тижнів тому показовий екотабір було проведено на Кролевеччині. Метою круглого столу було ознайомитися з досвідом проведення екологічних таборів та біологічних шкіл в аспекті розвитку туризму регіону та ширше запровадити цю практику на Кролевеччині. Досвід колег має визначити основні напрямки розвитку екотуризму в регіоні відповідно до географічних, культурних та історичних особливостей краю. Захід відбувся у Музеї кролевецького ткацтва в садибі батьків відомого лісовода В.Д. Огієвського. Саме ж ткацтво є родзинкою не лише Кролевця, але й всієї Сумщини, претендує здобуття на статусу нематеріальної культурної спадщини.
Та повернемося ближче до програми заходу. Вітали учасників зібрання В.Г. Лихман, Кролевецький міський голова, Є.О. Баленко, заступник начальника управління культури Сумської обласної державної адміністрації, М.А. Конюх, голова ГО «Воргол», підкреслюючи актуальність та важливість заходу, його соціальну роль у розраді та навчанні школярів в наш військовий час.
Природна складова в розвитку туризму Кролевеччини має велике значення, адже край простягається в трикутнику між Десною та Сеймом і тут створено Сеймський регіональний ландшафтний парк – найбільший в Україні. В поєднанні із традиціями, що відроджуються підрозділами відділу культури та туризму Кролевецької міськради (народна кухня, ткацтво), природною складовою та тематичними фестивалями це дозволяє розвивати туризм у краї. Розвиток напрямку екоосвіти та проведення екологічних таборів дозволить краще використати рекреаційний ресурс та можливості, які дає розташований поруч регіональний ландшафтний парк. Про це йшлося у вступній доповіді виконуючої обов’язки директора Краєзнавчого музею Т.Д. Ситник. В розробці екологічної складової туризму в Кролевці вирішили покладати ся на досвід національних природних парків Сумщини й долучили до організації заходу Гетьманський НПП.
Начальник науково-дослідного відділу С.М. Панченко розповів про основні локації, де на північному сході України на базі об’єктів ПЗФ відбуваються екотабори, що саме ідея та надійний колектив та співпраця є основною запорукою їх проведення. На території Гетьманського НПП екотабори відбувалися в форматі експедиції, коли вихованці зеленого класу парку у співпраці із Червонотростянецькою лісовою дослідною станцією проводили свої дослідження екосистем Нескучного та Литовського бору, доповідали про свої підсумки у Тростянецькій публічній бібліотеці під час фестивалю біологічних колекцій. В такому випадку екотабір є складовою системи підготовки юних науковців до обласних та загальноукраїнських конкурсів. В систему підготовки юних біологів інтегрована й біологічна школа на біостаціонарі Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка – наукового куратора Гетьманського НПП. Тут школярі в спеціально облаштованих аудиторіях можуть провести і практичні лабораторні заняття.
Про особливості організації роботи в нещодавно проведеному екотаборі «Воргол» розповіда О.В. Міськова, яка вчиться в аспірантурі Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного, вивчає і популяризує знання про рідкісні види рослин Сеймського РЛП. Екотабір став частиною її грантового проекту від фонду Rufford. Якнайкраще підсумок екотабору демонструє відеорепортаж (https://youtu.be/B84cIKvGJPI).
Двадцятирічний досвід проведення екотаборів має НПП «Деснянсько-Старогутський». Їх екотабір «Деснянські зорі» за час свого існування пережив зміну низки форматів разом з реформами у сфері освіти та позашкілля. Останні зміни формату викликані карантинними заходами, а військові дії на покордонні змусили взяти паузу. Та досвід цієї установи надзвичайно важливий, викладений в низці методичних вказівок, навчальних посібників та наукових монографій. Учасникам круглого столу запропонували переглянути відео: https://youtu.be/fo5HZhPUeHA.
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка зацікавлений у співпраці з організаторами екотаборів. Це гарний майданчик для проходження практик студентами, такі сучасні форми роботи – актуальний напрямок курсового та дипломного проектування. В університеті грунтовно з організаційного, методичного та юридичного боку опрацьовано проведення дитячих заходів на кшталт екотаборів. Викладачі зацікавлені в освоєнні нових майданчиків для проведення навчальних практик студентських груп. Запрошували екотаборян до своїх лабораторій, де є обладнання для більш глибоких досліджень.
Не залишився осторонь круглого столу і нещодавно створений КЗ СОР «РЛП «Сеймський», на який покладено функції адміністрування цією заповідною територією. Тут вже є перший досвід закладання екскурсійних маршрутів, облаштовано візит-центр, проводяться екоосвітні заходи. Ще КЗ може для організаторів екотаборів надати намети, спальні мішки та каремати.
Зі свого боку відділу культури Кролевецької міської ради презентував те, що прикрасить будь-який екотабір – національні рецепти, прості, ситні. Учасники екотабору послухали про український борщ, який визнано об’єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут пропонують оригінальний борщ із ябуками відомої яблуні-колонії. Провели майстер-клас з приготування несправедливо забутої страви тетері.
Найголовнішим підсумком круглого столу стало те, що Кролевеччина – ідеальне місце для співпраці в напрямку організації екотаборів, адже існуючий тут Сеймський регіональний ландшафтний парк має доступність для відвідувачів із столичного регіону, ентузіастів, які готові цю справу рухати та унікальне культурне надбання. Партнери-учасники заходу домовилися про необхідність кооперації для якнайкращого поєднання свого досвіду.
