Мінування забирає життя

   І це стосується не лише людини, на шляху якої трапився вибухонебезпечний предмет.

Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування. 

 Як мінування шкодить довкіллю?

 Міна руйнує ліс. 

Ліси - одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі - корозія та отруєння рослинності.

 Міна загрожує продовольчій безпеці. 

На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі. 

 Міна псує ґрунт. 

Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали - хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини. 

Міна руйнує біорізноманіття. 

На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду.  Біорізноманіття гине.

 Міна заважає берегти заповідні території. 

Далеко не всі втрати дикої природи можна буде відновити після завершення війни. Проте найбільш важливими кроками для відновлення природної цінності заповідних територій - природне відновлення пошкоджень (без втручання людини) та обов'язкове створення нових природнозаповідних об'єктів, які можуть компенсувати втрати територій для тварин та рослин.