Збагачуємо свій досвід роботи із закладами загальної освіти
Фахівці Гетьманського національного природного парку збагачують свій досвід роботи із закладами загальної освіти, де діють науково-дослідницькі гуртки. С.М. Панченко вже понад 10 років співпрацює із Гринівським НВК Недригайлівської міської ради Роменського району. Тут вчитель-методист Л.Л. Дяченко успішно готує до обласних конкурсів МАН та екоолімпіади своїх вихованців. Гуртківці неодноразово представляли Сумщину на всеукраїнських етапах конкурсів дослідницьких робіт.
Цьогорічні дослідження присвячені актуальній проблемі оцінки стану та перспективам відновлення лучно-степових ділянок. Як ми знаємо, в останні роки інтенсивно розорюються луки та пасовища. Якщо службі державної охорони Гетьманського НПП вдається протидіяти спробам переорати пасовища та сіножаті, то поза межами парку непоодинокі випадки оранки навіть на об’єктах природно-заповідного фонду, схилах, крутизна яких зависока щоб там орати. Водночас постає проблема відновлення лучно-степової рослинності з притаманним біорізноманіттям на перелогах та рекультивованих землях. Після бойових дій відновлення потребують порушені війною землі. Тому робота з глибокого вивчення регіональних сособливостей лучно-степових ділянок є актуальною.
Під час навчальної експедиції 18-20 серпня 2022 р. С.М. Панченко з юними дослідниками обстежили по ярах та балках околиць Гринівки степову флору, здійснили експедицію на посульські кургани, якими опікується місцевий Музей Петра Калнишевського. За підсумками польових досліджень буде складено список видів-індикаторів лучних степів нашого краю, що дозволить проводити оцінку репрезентативності наявних ділянок і пропонувати заходи збільшення на них біорізноманіття. Сподіваємося на співпрацю з Державним історико-культурним заповідником «Посулля», адже по Сулі та Ворсклі збереглися скіфські кургани – осередки реліктових рослин лучних степів. Науковці Гетьманського НПП свого часу обґрунтували створення заказника навколо курганів біля Ворскли і тепер спостерігатимуть за відновленням лучно-степових ділянок на Посуллі, а залучення шкільної молоді дає надію, на те, що ця робота матиме продовження.