Використання геоінформаційних технологій як шлях адаптації менеджменту установ природно-заповідного фонду до міжнародних стандартів

   Сучасні технології ГІС-картування та космічного моніторингу ландшафтів природно-заповідного фонду, активно використовуються в Гетьманському національному природному парку, за керівництва наукового співробітника Олега Скляра, під час польових та камеральних досліджень. Ці технології є найбільш практичними в умовах обмеженості доступу до природних екосистем з наслідками бойових дій та воєнного стану в Україні.
   Окрім того, це є перспективний шлях менеджменту зонованих територій національних парків на шляху впровадження єдиних міжнародних критеріїв і стандартів польового та космічного супутникового моніторингу ландшафтних екосистем та оселищ природного біорізноманіття.
Враховуючи ці міжнародні тенденції, науковці Гетьманського національного парку взяли участь у науково-практичному семінарі «Використання геоінформаційних технологій як шлях адаптації менеджменту установ природно-заповідного фонду до європейських стандартів на прикладі Національного природного парку «Холодний Яр».
   Сучасний і молодий національний природний парк «Холодний Яр» у співпраці з Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та з ГО «Українська природоохоронна група» об’єднав у наукових дискусіях практиків ГІС-моніторингу, адміністративних представників влади, громадських та благодійних організацій, ЗМІ, викладачів та студентів університетів України.
Цікавою і різносторонньо корисною була представлена доповідь наукового співробітника Гетьманського НПП, доктора біологічних наук Сергія Панченка. Він поділився досвідом картування оселищ у Гетьманському НПП на прикладі ур. Литовський бір і масштабував свій досвід у НПП "Холодний Яр". Зокрема розроблено бланк для картування оселищ, проведено польові дослідження та створено окремий шар ГІС, що дозволило оцінити сучасний стан природних комплексів та репрезентативність даних із архівних джерел.
   Дискусійне обговорення підсумків доповідей фахівцями засвідчило, що це був вдалий науковий, просвітницький і актуальний захід з досягненням поставлених задач на шляху адаптації менеджменту установ природно-заповідного фонду до європейських стандартів, а також поточної роботи науковців національних природоохоронних установ України, регіональних екологічних служб та управлінь, студентської молоді, представників екологічної громадськості у співпраці із територіальними громадами.