ТРОСТЯНЕЦЬКІ НАУКОВІ «ПІДСНІЖНИКИ» НА ВЕРШИНАХ ЗАПОВІДНИХ ТАТР

   Після цьогорічного осіннього рівнодення холодає і в Тростянецькій громаді і в природних екосистемах Гетьманського національного парку. Але теплі та гарячі наукові емоції виплескуються в серцях і словах вихованців шкільного лісництва, які тільки но повернулись з міжнародних міграцій між оселищами Гетьманського національного парку та гірського Татранського національного парку в Польщі біля м. Закопане.
   Завдяки попередніми домовленостям та підписанням відповідних Протоколів намірів головою Тростянецької громади Юрієм Бовою, в.о. директора Гетьманського НПП Олександром Квартою та директором Татранського національного парку Szymon Ziobrowski за сприяння Генерального Консульства України в Кракові та особисто Генерального консула В'ячеслава Войнаровського, Віцеконсула Валентини Кузьмін відбувся спланований чотириденний візит до Татранського національного парку вихованців шкільного лісництва «Нескучанське» Ліцею № 2 Тростянецької міської ради під керівництвом Катерини Солохи.
   Екстрім-візит в часі передбачав для юних «наукових підсніжників» стислу етнографічну та потужну еколого-просвітницьку програму з поглядами із холодних засніжених вершин Татр на поясність гірських лісових екосистем, континуумом біологічного різноманіття та природною чистотою водних джерел. Дослідження спрямовувались відповідним фаховим науковим супроводом співробітників Гетьманського національного природного парку – канд. біол. наук, доц. Юлії Литвиненко та канд. геогр. наук, доц. Олени Данильченко.
   Міні-групи дослідників обрали теми, пов’язані з різними аспектами вивчення природи Татр: від особливостей рослинності висотних поясів і спостережень за типовими видами флори та мікобіоти – до аналізу рельєфу, геологічної будови та гідрологічних об’єктів цього гірського масиву. Під час виїздів у гори школярі фіксували власні спостереження, робили фото- та відеозаписи.
   Час впорядкування набутих візуальних і теоретичних знань та втоми далеких переїздів пройшов і зібрані матеріали стали основою для створення наукових постерів і емоційних наукових публічних доповідей для мешканців місцевої Тростянецької громади та науковців Гетьманського національного природного парку. Звітна науково-дослідна конференція шкільного лісництва із публічною трансляцією та дискусійним обговоренням відбулася на базі чудово обладнаного Молодіжного центру "Коробка". Представлені групові теми екологічних проектів стосувалися вивчення біорізноманіття вищих рослин, мохів та грибів нижнього лісового покриву Татр, структурованого рельєфу та географічного положення гірської системи, а також гідрологічних об'єктів засніжених Татр.
   У процесі викладення досліджень та наукових висновків доповідачі знайомили присутніх науковців з природними особливостями гірських ландшафтів, власними спостереженнями за флорою і фауною, зібраними зразками (виключно за межами природоохоронних об'єктів). Для них це була чудова можливість, в безпечних умовах довкілля, не лише поглибити знання з географії, геології, біології та інших природничих наук, а й набути практичних навичок користування сучасними методами наукових польових досліджень.
   Вихованці шкільного лісництва «Нескучанське» Ліцею № 2 Тростянецької міської ради висловлювали, у формі «хочу ще», щиру вдячність Тростянецькій громаді за організацію творчої подорожі та науковцям Гетьманського національного природного парку за якісний науковий супровід досліджень з надією на подальші наукові експедиції в такий складний і небезпечний час для навчання і нашого природного довкілля.
   Такий колективний досвід став важливою частиною міжнародного обміну між Тростянецькою громадою та природоохоронними установами України та Польщі і є яскравим прикладом того, як плідна планомірна і наполеглива співпраця науковців і освітян сприяє формуванню нового покоління дослідників природи. Ця поїздка з реалізацією звітних матеріалів на публічній конференції, стала для юних лісівників не лише навчальним досвідом, а й джерелом натхнення для подальшого вивчення природи, розвитку екологічної свідомості та міжнародної співпраці з вивченням відповідних мов наукового спілкування.