Міжнародний семінар пройшов на Охтирщині

    Міжнародний семінар для працівників установ природно-заповідного фонду на тему «Активне збереження окремих видів флори і фауни, природних середовищ», що пройшов на Охтирщині, - це частинка великої роботи, яку щоденно роблять працівники об`єктів природо-заповідного фонду України. Захід скликав гостей з усієї України, а також представників Європейського Союзу: вони   активно підтримують  екологічний сектор нашої Держави. 

   Семінар проходив на базі готельного комплексу «Буймерівка» (Охтирський район Сумської області), шанованих гостей, а це 47 учасників, приймав Гетьманський національний природний парк на чолі з директором Олександром Зінченком. Відкриття відбулося за участю представників Сумської ОДА на чолі с начальником управління екології та природних ресурсів Миколи Шевченко, влади Охтирського району - голови РДА Сергія Гавриленка та заступника голови районної ради Василя Шевченка.

     Тривав захід 3 дні, протягом яких наукові робітники природних і заповідних об`єктів представили свої наукові напрацювання та досягнення.

Цілі завдання семінару:

 - підвищення рівня базових знань та розвитку умінь, які необхідні для організації активного збереження окремих видів флори і фауни, природних середовищ (оселищ) на території природно-заповідного фонду;

-  ознайомлення з провідним досвідом активного збереження окремих видів флори і фауни, природних середовищ (оселищ);

- посилення співпраці адміністрацій установ природно-заповідного фонду з науковими установами;

 - ознайомлення з європейськими підходами збереження окремих видів флори і фауни, природних середовищ (оселищ).

   Як зазначив директор Департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України Ігор Іваненко, цей семінар матиме неабиякі наслідки для прогресу  екологічної та природо-заповідної справи в Україні. Адже проходить у зламний період розвитку нашої Держави. Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом.  Дві її директиви стосуються безпосередньо збереження окремих видів флори і фауни, природних середовищ та захисту диких птахів. «Можливо комусь здається, що  2 директиви – це зовсім мало, але можу запевнити,  що обсяги великі: насправді спеціалістам з охорони природи  необхідно охопити науковими дослідженнями 13 млн. га землі і створити спеціальні території для збереження флори і фауни», - розповів посадовець. – «Варто відзначити, що за часів незалежної України було чимало зроблено позитивних зрушень. У країні наразі діє 8300 об`єктів природного фонду, які формують єдину екологічну  мережу Європи. Найбільше значення серед них мають національні природні парки та біосферні природні заповідники. І всі вони виконують серйозні  наукові дослідження. Маємо приклад потужної і довготривалої роботи біосферного заповідника «Асканія-Нова»: навіть у найважчі часи там здійснювалися охоронні заходи. Гетьманський національний природний парк є молодим, але дуже перспективним, його працівникам, на щастя, є з кого брати приклад». 

   Розвиток екологічної справи в Україні активно підтримується Євросоюзом, його представники надають консультативну і фінансову допомогу українським спеціалістам. З лютого 2012 року в Україні реалізовується бюджетна підтримка екологічного сектору «Підтримка реалізації  стратегії національної політики на період до 2020 року». Фінансується вона Євросоюзом. Зокрема, в рамках проекту відбуваються зустрічі-семінари представників  природно-охоронної справи для обміну досвідом та розробки спільної стратегії щодо покращення екологічної ситуації в державі, охорони навколишнього середовища тощо.

   Міжнародний семінар для працівників установ природно-заповідного фонду передбачав не лише ознайомлення з науковими роботами, а й практичні заняття.

   Проект  реалізовується в Україні майже 3 роки, за цей час було проведено 7 семінарів-зустрічей. Завершиться він на при кінці 2014-го.

Голова Охтирської РДА Сергій Гавриленко: «Безсумнівно, мережу національних парків та інших об`єктів екологічної спадщини потрібно розширювати. Створення Гетьманського національного природничого парку – це великий крок вперед, нащадки нам будуть вдячні. Робота його працівників важлива і необхідна. Окрасою Охтирщини є річка Ворскла. Нажаль, свого часу у нас, як і всюди, панували споживчі настрої, а тому зараз побачити  річку та  навколишню природу такими як бачили їх наші пращури можливості немає, але вірю, що робота спеціалістів Парку принесе плідні результати вже нашим дітям».

 Андре Каруц, експерт з екологічної політики, стратегії та інвестицій проекту ЄС «Додаткова підтримка мінприроди України у впровадженні Секторальної бюджетної  підтримки» (Німеччина, працює в Києві): «Завдяки семінарам нам вдалося  зібрати спеціалістів усіх парків та заповідників України і обговорити всі сектори роботи, наближаючи їх до законодавства ЄС.  Як швидко вдасться реалізувати заплановане важко, зважаючи на зовнішні фактори, але мені хочеться вірити, що ці директиви будуть здійснені в Україні у найближчі 3 роки. Зараз  наші спеціалісти активно співпрацюють з українськими у вигляді, але у хід рішень ми не втручаємося, лише допомагаємо».

Тетяна Тензер, Державне агентство лісових ресурсів України (Київ): «Участь у  такому семінарі беру вперше. Для мене особисто це практичний досвід робот з представниками заповідників та парків України, а він мені вкрай необхідний, адже нашому агентству підпорядковані 11 парків та заповідників.

Вікторія Шаповал, Ічнянский національный природний парк  (Чернігівська область): «Я працюю техніком-лаборантом наукового відділу. На семінар приїхала за новими знаннями, які впевнена стануть у пригоді у моїй роботі. Сама досліджень ще не робила, але ознайомитися з роботами колег хочеться».

Геннадій Молодан, національний природний парк «Меотида»(Донецька область): «Представлятиму різноманіття нашого регіону на прикладі парку «Меотида». Ми, до речі, єдиний парк в Україні,  де зростає чисельність рідкісних, рариретних видів. Працюємо ми давно. Національний  парк створено на основі  регіонального у 2009 році, а регіональний заснували у 2000-му. Взагалі, прикладне дослідження -  основа роботи будь-якого парку. Головне завдання - відродження флори і фауни, а без наукових досліджень це неможливо. Як лікар лікує пацієнта після встановлення діагнозу, так і в нашій справі спочатку треба дослідити, а вже потім намагатися відродити».

 В.Листопад