З поверненням до Ворскли, чечуга!
Чечуга… – так в давнину в Україні називали стерлядь, єдиного тут прісноводного представника осетрових риб. Інші осетрові, а це осетер руський, севрюга, шип і білуга – риби прохідні, живуть у морі, а в річки заходять лише для нересту. В XIX столітті, до початку будівництва гребель гідроелектростанцій, нерестуючі осетри («красна риба») з Чорного моря заходили по Дніпру в Псел, Десну і Сейм – про що писав у 1859 році знаний дослідник К.Ф. Кеслер. Кісткові рештки крупних риб, зокрема осетрів, разом з глиняними грузилами, кістяними та залізними гарпунами, острогами і рибальськими гачками неодноразово знаходили на палеолітичних стоянках і в давніх слов’янських городищах на Десні, Сеймі, Сулі. Значний інтерес становить наявність викопних решток севрюги з Липинського городища, що на р. Сейм за
Аналіз поширення стерляді свідчить про значні зміни у розповсюдженні виду в минулому та на початку нинішнього століття. До 1970 року вона траплялася в невеликій кількості в усіх великих ріках України – Дунаї, Дніпрі, Дністрі, пониззі Південного Бугу, Сіверському Донці, пізніше ареал виду став розірваним і був обмежений невеликими акваторіями водосховищ Дніпра. Цікаво, що в Сумській області стерлядь як рідкісний вид збереглася в Десні та Сеймі. Є також відомості про поширення виду в середній течії річки Ворскли на початку ХХ століття, але вже й тоді вона була рідкісною, про що свого часу повідомляв знаний дослідник із м. Полтави Микола Іванович Гавриленко.
Сучасна чисельність стерляді в межах її ареалу дуже низька. Трапляється зрідка від одної до кількох особин. Зникла в Сіверському Дінці, Південному Бузі та в більшій частині басейнів Дніпра і Дністра. Причини зміни чисельності – забруднення рік промисловими, сільськогосподарськими й побутовими стоками (стерлядь чутлива до забруднення води та вмісту в ній кисню); браконьєрський вилов із застосуванням монониткових сіток, електровудок; зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм.
Стерлядь, як і інші осетрові, занесена до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів, Бернської та Боннської конвенцій, Європейського червоного списку. Тобто вона підлягає повній і беззаперечній охороні як рідкісний реліктовий вид живих істот.
Ось така передісторія, а події сьогодення, які вже стають історією, такі.
З часу свого створення (2009 рік) Гетьманський національний природний парк, територія якого простягається долиною Ворскли на 120 км, проводе чіткий курс на збереження і примноження біологічного і ландшафтного різноманіття. На це направлена діяльність керівництва і всіх підрозділів Парку, зокрема наукового відділу та відділу охорони, використання та відтворення природних екосистем. Ще декілька років назад, працюючи над розробкою «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», була висунута ідея про необхідність повернення (репатріації) стерляді як цінного зникаючого виду риб до річки Ворскли з метою відновлення її природної популяції. Аналіз джерел літератури, консультації з фахівцями, сумніви в можливості реалізації плану дій, хвилювання…
В останні роки з’явилися повідомлення про зариблення р. Десни стерляддю в межах Чернігівської області: біля Сосниці випущено у водойму 30 000 мальків, стільки ж в Чернігові і 40 тисяч мальків – у Макошині. Проте поки що ніде в Україні не виконувалися роботи по відновленню поголів’я стерляді в місцях минулого її мешкання – в середніх за розміром річках і великих озерах. Пропонований нами проект реакліматизації стерляді в р. Ворскла буде першим в Україні і у випадку успішного його виконання дасть змогу розгорнути таку роботу на інших природних водоймах.
Плани, зважаючи на нинішню фінансову скруту, могли б так і залишитися на папері, якби не активна поміч громадськості та працівників владних структур. Ми вдячні Постійній комісії з питань земельних та водних ресурсів, використання надр, екології, довкілля та лісового господарства Сумської обласної ради на чолі з Токарем Володимиром Миколайовичем, Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації на чолі з Шевченком Сергієм Вікторовичем, за сприяння в реалізації нашого амбітного природоохоронного проекту.
Нарешті, 22 жовтня 2014 року, проект вдалося реалізувати. Прохолодної осінньої днини 10 тисяч життєстійких мальків стерляді окремими партіями були випущені у Ворсклу на декількох ретельно вибраних ділянках русла – в межах Великописарівського і Охтирського природоохоронних науково-дослідних відділень Гетьманського національного природного парку. Маленькі стерляді (довжиною до 10 см кожна) добре витримали транспортування, адже спеціалізований автомобіль для їх перевезення обладнаний відповідними ємностями, оснащений компресором для насичення води киснем. Були травмовані всього декілька рибинок. Зарибок такого розміру випускається в річку без дорощування, додаткова підгодівля не потрібна.
У місці випуску мальки, відчувши рідну стихію, зразу ж почали активно розосереджуватися. І все це на очах працівників Гетьманського парку, Департаменту екології Сумської обласної державної адміністрації та обласної екологічної інспекції.
Стерлядь, як і інші осетрові, має архаїчний вигляд і будову, що свідчить про їх давнє походження. Веде вона придонний спосіб життя, тримається поодинці, зрідка групами. Досягає довжини 120 см (здебільшого 40-60 см), маси 4-16 кг (найчастіше 0,5-1 кг). Статевої зрілості самці досягають у віці 3-7 років, самки – 5-12 років. Абсолютна плодючість від 4 до 140 тис. ікринок, робоча – 30 тис. ікринок. Самки нерестяться через 1-2 роки. Нерест відбувається навесні, з квітня до червня, при температурі води від 7-10 до 20 °С. Живиться стерлядь донними тваринами: переважно личинками комах, ракоподібними, молюсками та дрібною рибою. Живе майже 30 років. Далеких міграцій не робить. Віддає перевагу прохолодній, чистій воді, тримаючись ділянок зі швидкою течією. Водночас вона добре пристосовується до життя в слабко проточних водоймах – водосховищах, озерах, лиманах і ставках.
Річка Ворскла вважається найчистішою річкою Сумщини, але проблеми заростання, замулення та, як наслідок, обміління є гострими та актуальними на сучасному етапі. Ці процеси, як правило, викликаються негативними проявами людської діяльності. Розорювання земель, вирубування великих площ лісу, забруднення води нечистотами і промисловими відходами, надмірний вилов риби – ось неповний перелік факторів, що призвели до цього. Так, з винищуванням лісів замість поступового підйому води в ріках весною в результаті повільного танення снігу, захищеного лісом, і поступового спаду рівня води весняно-літнього часу, відбувається швидкий підйом і швидкий спад води навесні, при цьому обсихають мілководні нерестилища, а крім того, змивається велика кількість незахищеного рослинністю ґрунту. Спостерігається досить значне забруднення Ворскла зливовими та зворотними водами підприємств м. Охтирка і Охтирського району, проте основні гідрохімічні показники на кордоні з Полтавською областю знаходяться в межах гранично допустимих концентрацій (ГДК). Є в річці й зимувальні ями, непогані умови для природного відтворення, достатня кормова база – тобто тут водне середовище вповні відповідає життєвим вимогам стерляді та інших риб.
Для збереження та примноження стерляді у річці Ворскла необхідні повна заборона її вилову, подальший контроль за станом її поголів’я. Він включає збір будь-якої інформації про зустрічі стерляді, можливо, навіть, про випадки браконьєрства. У зв’язку з останнім хочемо попередити любителів незаконного лову, що розмір компенсації (штраф) за незаконне здобування стерляді, занесеної до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища її перебування, становить 48 тисяч гривень (незалежно від розміру цієї риби)! Це значно більше, ніж за вилов інших червонокнижних лускатих мешканців ворсклянських водойм: мінога українська – 74 гривні, ялець звичайний, бистрянка руська, карась золотий, минь річковий – по 330 гривень за одну особину. (Прискіпливим людям рекомендуємо переглянути постанову Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 1030).
Сподіваємося, що до інформування населення та попередження випадків браконьєрства підключаться засоби масової інформації Великописарівського, Тростянецького і Охтирського районів. Не залишаться в стороні й працівники освітніх закладів, юні натуралісти й усі небайдужі до рідної природи люди. Є велика надія, що активними сумісними зусиллями працівників Гетьманського національного природного парку, та місцевої громадськості вдасться зберегти і примножити поголів’я пріоритетного виду – стерляді, а разом з цим і весь природний комплекс річки Ворскли. Бути чи не бути цьому – перш за все залежить від нашого ставлення до природи, до дотримання норм розумного природокористування.
М. Книш
кандидат біологічних наук,
заступник директора Гетьманського НПП
з наукової роботи