Дослідницький марафон

   Тут красиво будь-якої пори: і взимку, коли дерева вкриті білим снігом, і навесні, коли вони одягнені у зелене вбрання і довкола чується невгамовний пташиний переспів, і восени, коли листяна позолота чарує своєю барвистістю. У надзвичайно мальовничому куточку  співдії  природи та людини у Тростянці розташований філіал Краснотростянецької лісової науково-дослідної станції. Саме сюди за ініціативою Євдокимової Н.М., провідного фахівця відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку,  й завітали учні, що виявили бажання займатися експериментально – дослідницькою роботою в галузі природознавства разом зі своїм керівником Олесюк Л.С. А провів екскурсію для них директор лісодослідної станції кандидат сільськогосподарських наук Василь Андрійович Ігнатенко. Він розповів, що здавна цей мальовничий куточок, розташований на південному сході Сумщини, в зоні північного лівобережного Лісостепу України, привертає увагу митців, учених. Великий інтерес викликають різні штучно створені насадження, які займають 60 відсотків укритої лісом території державного підприємства «Тростянецький лісгосп». Кращі зразки культур після всебічного вивчення віднесено до категорії особливо цінних порід і є постійними об'єктами відвідувань спеціалістів-лісівників і вчених. У Тростянецькому держлісгоспі під керівництвом співробітників дослідної станції створено чимало селекційно-генетичних культур — географічні культури сосни, модрини, дуба, ясена з насіння, зібраного в різних зонах колишнього СРСР, у різних типів лісів і від різних материнських дерев. Експерименти, що проводять у тростянецьких лісах, відомі в нашій країні й за кордоном. Тут підвищують кваліфікацію працівники лісового господарства, студенти-біологи. Під час екскурсії діти ознайомилися з етапами розвитку інтродукованих порід каштана їстівного, горіха чорного, туї західної, пихти колорадської, ялівця, дугласії  тощо. Тростянецький дендропарк славиться не лише красою і багатою колекцією деревних і чагарникових рослин різного географічного походження, а й тим, що тут збереглися кленово-липово-дубові корінні ліси з віком деревостану 250–300 років, що є науковою цінністю і нині взяті під охорону. Проведення даної екскурсії було спрямоване на засвоєння учнями теоретичного матеріалу та дослідження проростання рослин.