Cумні історії тварин, що зникли назавжди
За останні 400 років через нерозумну людську діяльність з обличчя Землі зникло 63 види ссавців та 94 види птахів, цих представників фауни ми, люди, не зможемо побачити вже ніколи. Ані в дикій природі, ні в зоопарках. Вони були легковажно знищені нами, і залишили згадку про себе хіба що в природничих музеях світу у вигляді опудал, скелетів та фотографій. Тому саме в День пам’яті видів, винищених людиною, потрібно згадувати їх сумні історії і бути більш обачними і людяними надалі. Саме в цей день є можливість звернутись до своєї совісті. Адже зниклі види ніколи не відновляться в дикій природі, ні у зоопарках. Проте ще можна врятувати тих, кого людство ще не встигло знищити. Звичайно, хотілося б, щоб подібних дат в нашому житті було менше, але... це ми зробили і ми маємо пам'ятати. Ставлення до природи - це ставлення людини до самої себе, до майбутнього. А збереження фауни рідного краю цілком залежить від совісті кожного.
Саме дню пам’яті видів винищених людиною і було присвячене зайняття проведене з 16 вересня у Охтирській ЗОШ №1 (2-в кл., кл. кер. Требухова Ольга Михайлівна). Провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Ірина Зуза повідала учням сумні історії тих тварин, що назавжди зникли з нашої планети. Діти дізналися чому саме 1 вересня було обране для такої пам’яті, адже саме цього дня у 1914 році в зоопарку м. Цинцинаті, США, помер останній мандрівний голуб і саме його історія знищення найбільш яскраво показує нам колосальні масштаби нашого марнотратства і необачності. Учні зрозуміли, що людина знищує живі істоти не лише безпосередньо – під час полювання, вирубування лісів, а й зовсім не помічаючи цього – під час забруднення навколишнього середовища і руйнування місць мешкання живих організмів. Обміління рік, забруднення їх стічними водами губить риб, після вирубки лісів зникають їх чотириногі та пернаті жителі, а скільки маленьких мешканців лісу – комах та інших безхребетних – залишаються без своїх домівок.
Довгий час люди не звертали увагу на збіднення живої природи. Думалося, що лісів вистачить назавжди, мисливські тварини ніколи не переведуться. Але тепер картина різко змінилася: багато територій залишились без лісів, багато тварин знищено. Стало зрозуміло, що не можна бездумно експлуатувати природу, вона потребує уваги та охорони.
Берегти природу треба всім нам, не забувати, що ми — її невід'ємна частина. І коли наносимо шкоду довкіллю, наносимо шкоду собі. Потрібно кожному із нас зрозуміти, що природу не слід підкорювати, а треба жити з нею у гармонії.