Івана Купала

   Івана Купала (Купайла) — традиційне свято, яке відзначають в Україні в ніч на 7 липня. Має воно до християнські корені. У слов'янських народів це був день літнього сонце вороту (сонцестояння), який відзначався язичниками. Згідно християнського календаря на ці дні припадало Різдво Івана Хрестителя (24 червня за старим стилем), яке і святкують християни східного обряду. У народі ж Різдво Івана Хрестителя помилково називають святом Івана Купала. Назву пов'язують з ім'ям язичницького бога Купало — богом земних плодів. Колись йому приносили в жертву хліб. Головні атрибути свята — це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина). Згідно із слов'янським міфом, зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобами і голодом. Але в народі, зокрема на Слобожанщині, вважали її старшою русалкою. 

Заздалегідь старанно готувались до цього свята, яке пройшло поряд з містом Велика Писарівка, і працівники Гетьманського природного парку разом із учнями шкіл та усіма бажаючими взяти участь у цьому масовому гулянні: зробили опудало, готували деревця (називали їх «Мареною» та «Купалом»), плели з живих квітів вінки, збирали хмиз, готували купи соломи на вогнище. Довкола опудал молодь водила таночки та співала ритуальні купальські пісні. А прикрасили це свято поява міфічних героїв Чорта та Відьми, виступи художньої самодіяльності, виставка композицій із природного матеріалу та кращі дитячі світлини про природу. Усіх бажаючих працівники Гетьманського НПП частували смачною кашею та печеною картоплею з салом.