Латаття
Гетьманський національний природний парк простягнувся долиною Ворскли на
Великі (до
Як і більшість водяних рослин, латаття має багато цікавих біологічних особливостей. Живучи постійно у воді, воно посилено випаровує воду – цю роботу виконують на поверхні плаваючого листка більше 11 млн продихів. А тому рвати прекрасні квіти латаття – заняття не тільки злочинне, але й безглузде: зірвані «водяні лілії» вʼянуть відразу. Квітки латаття розкриваються з появою сонця, ввечері і вночі їх не побачиш. Цей визначений час пробудження і засипання квіток дозволив Ліннею включити латаття до списку «рослини – квітковий годинник». Водночас – це рослина-барометр: у похмуру й дощову погоду квітки не розкриваються. Кожна окрема квітка живе тільки 4 дні. У довгому, до 3 м, кореневищі, яке міцно тримається за дно, міститься багато крохмалю і дубильних речовин, що запобігають гниттю у воді. Численне насіння латаття поширюється текучою водою, рибами і птахами. Його листями і кореневищами ласують багато тварин, зокрема бобер, водяний щур, ондатра, лось.
Поширене латаття в субтропіках, помірних і тропічних регіонах. Найближчим його родичем є Вікторія Регія, яка зростає в Південній Америці і має велетенське двометрове округле листя і квітки до
Латаття охороняють майже по всьому світу. В Україні його угруповання (зарослі) знаходяться під охороною «Зеленої книги України» (2009 р.). Також воно занесене в «Перелік видів тварин, рослин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області» (2011 р.). Цю чудову рослину можна вважати квітковим символом Гетьманського націіонального природного парку, адже вона є окрасою Ворскли та супутніх водойм.
Загалом, про чарівне латаття – «водяну лілію» краще говорити віршами, як наприклад поет Костянтин Бальмонт:
Побледневшие, нежно-стыдливые,
Распустились в болотной глуши
Белых лилий цветы молчаливые,
И вкруг них шелестят камыши. ...
Проникаясь решимостью твердою
Жить мечтой и достичь высоты,
Распускаются с пышностью гордою
Белых лилий немые цветы. ...