Шануймо традиції рідного краю!

   Свято Купала – одне з найбільш видовищних та колоритних свят української культури, яке відзначають у ніч з 6 на 7 липня. Воно має безліч традицій та різноманітних обрядів, багато з яких збереглися і до наших днів. Щоб зануритись у купальські традиції на еколого-пізнавальну стежку «Литовський бір» завітали поціновувачі народних звичаїв.

Від провідних фахівців з екологічної освіти Суслової Оксани і Зузи Ірини гості дізналися про історію створення Гетьманського національного природного парку, його територію, флору і фауну.

   На рекреаційному місці відпочинку почули багато легенд, пов’язаних зі святом. У одній із них говориться, що купатися у відкритій воді потрібно обов’язково: у цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла.

   Провідні фахівці залюбки провели гостям майстер-клас з виготовлення головних осіб свята – Купало та Марену. Опудала робили з сіна та гілок верби, прикрашали квітами, намистом та стрічками.

   Цей день особливий для вшанування рослин. Головною купальською травою вважалась папороть, таємничий цвіт якої у ліс в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Туристи дізналися, що на території Парку є 10 видів цієї легендарної рослини.

   Існував також звичай в цей день збирати лікарські рослини; прикрашати оселі зіллям, папороттю, лопухами.

   Квіти і трави для плетіння вінка повинні бути польові, які були популярними ще в часи Київської Русі: звіробій, ромашка, чистотіл та ті, які використовувалися для різних настоянок. Чим пишніший вінок, тим більше шансів, що дівчина знайде своє кохання. Тож гості не шкодували своєї фантазії і залюбки плели вінки з різнотрав’я.

   Шануймо традиції рідного краю, милуймося природою і оберігаймо її для своїх нащадків!