Божественна квітка Гетьманського парку

   ГВОЗДИКА ДЕЛЬТОВИДНА Diánthus deltoidеs – божественна квітка Гетьманського НПП, і не тільки його. Саме так, адже наукова назва роду походить від грецького dios – божественний і anthos – квітка. Тендітна краса червонуватих квіток-зірочок виразної радіально-променевої симетрії та приємний запах виокремлюють цю скромну рослину серед багатьох інших. Ще її називають «гвоздика травʼянка».

   Багаторічник, росте на будь-якому дренованому грунті на луках, лісових галявинах, схилах. Утворює спочатку окремі кущики, а при розростанні обширні дернини. Квітує в червні-серпні. Квітки запилюються метеликами. Очікуючи своїх крилатих помічників, вони відкриваються вранці й закриваються на ніч, аби вберегти пилок від роси. Вузенькі листочки випаровують дуже мало води, тому зірвані квіти гвоздики довго не вʼянуть. Плід – суха коробочка. Дрібненьке насіння легко розноситься вітром. «Гвоздиковим» запахом рослина зобов’язана основній складовій своєї ефірної олії – евгенолу. Цей запах не подобається комарам, мошкарі; відлякувати докучливих комах можуть як самі квіти, так і настої з них.

   Окрім гвоздики дельтовидної в Гетьманському НПП поширені ще 5 видів гвоздик: армерійовидна, польова, борова (або гвоздика Фішера), гарна, стиснуточашечна. Всього ж у природі існує близько 300 видів диких гвоздик. Серед них найпоширеніший червоний колір. Причину підказує просте спостереження: температура всередині червоної квітки на 7 градусів вища від білої, що ростиме поряд; отже, й процеси, які настають за опиленням, перебігатимуть швидше.

   Деякі види гвоздик стали вихідним матеріалом для перших гібридів. Селекціонери-квітникарі створили велике розмаїття сортів з квітками незвичайного забарвлення, розмірів і форми. Полумʼяні квіти гвоздики – символ соціальних революцій і перемоги, емблема молодіжних клубів і фестивалів пісні. Їх дарують друзям і близьким, ветеранам праці й війни, новоселам, молодятам. І кожна квітка – знак поваги, іскрина любові й радості.