Магія Купальської ночі

   У п’ятницю по вулицях Великої Писарівки роз’їжджали брички з молодими красивими україночками в національних костюмах, лунали народні українські пісні — це таким чином організатори купальського свята запрошували жителів районного центру і його гостей на свято Івана Купала.

   А свято цього року видалося наймасовішим. Проходило воно вдруге на території Гетьманського національного природного парку, на підготовленій працівниками Парку галявині поблизу Ворскли. Слід відзначити вдалий вибір місця — купальське дійство відбувалося в улоговині, а глядачі мали можливість за всім спостерігати з підвищення. Це нагадувало своєрідний амфітеатр. Організаторами свята були Гетьманський НПП та Великописарівська селищна рада.

Участь у заході взяли працівники Великописарівської філії Охтирського профучилища, які підготували на свято вареники й узвар, викладачі й вихованці СЮНу й Великописарівської СЗОШ, які підготували обереги й ляльки-мотанки та проводили майстер-класи з їх виготовлення. Цікавою була виставка робіт місцевої художниці, учителя Великописарівської школи Тетяни Артюшенко.  А відтворили купальське дійство сценарієм, який підготувала учитель Великописарівської СЗОШ І-ІІІ ст. Катерина Обідець. Там були задіяні всіляка купальська «нечисть» — Русалка, Кікімора, Водяник, Солоха-відьма - та дівчина-травниця (Наталія Пасюга, Олена Третяк, Сергій Бодарєв, Наталія Лисенко, Юлія Вініченко), хлопці й дівчата (старшокласники, які виконували обрядові дійства), ансамбль «Писарівчанка» районного територіального центру, ансамбль РБК «Зорецвіт», учень музичної школи Максим Кручак. Ветеран педагогічної праці Антоніна Коноз, яка свого часу викладала народознавство учням, підготувала цікаву розповідь про історію свята. Селищний голова Леонід Клизуб частував усіх смачним короваєм, спеченим майстринями профучилища. Представники керівництва Гетьманського національного природного парку та Великописарівської селищної ради вручали активним природоохоронцям та активним людям селища грамоти, подяки, подарунки.

   Найбільше радості, мабуть, на святі було дітям, які разом із виконавцями обрядів пускали віночки в Ворсклу, а потім спалили опудало на вогні й водили хороводи навколо нього та стрибали через вогнище. Та й багатьом дорослим було досить весело. Цьому свідченням є те, що всі шашлики, вареники, козацький куліш були з’їдені (кашу в величезному п’ятивідерному казані варили двічі). Народне гуляння затяглося за північ. Цьому сприяла ще й магія теплої липневої ночі, лісу та Ворскли, яка розвіялася з першими півнями.