Чистотіл — жовтий лікар у природі: навчальне заняття в парку
Нещодавно провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку провели пізнавальне заняття для вихованців гуртка «Спортивного туризму» ОМЦПО-МАН та дітей Охтирського Ліцею ім. Б.Д. Антоненко - Давидовича. Зустріч відбулася просто неба, в парковій зоні, де діти мали змогу ближче познайомитися з однією з найвідоміших лікарських рослин нашого краю — чистотілом звичайним (Chelidonium majus).
Ця яскрава, жовтоквіткова рослина, яку часто можна побачити вздовж стежок і парканів, здавна вважалась природним цілителем. Під час заняття фахівеці розповіли дітям, як використовували чистотіл у народній медицині, а також чому з ним потрібно поводитися дуже обережно.
Чим особливий чистотіл?
Яскраво-помаранчевий сік чистотілу традиційно застосовували для лікування бородавок, папілом та інших шкірних захворювань.
Рослина має противірусні, протизапальні та знеболювальні властивості.
У народній медицині настої з чистотілу використовували при захворюваннях печінки, жовчного міхура та шлунково-кишкового тракту — але тільки в малих дозах і під наглядом фахівця.
Особливу увагу ми приділили тому, що чистотіл — отруйна рослина, тому його використання без належних знань і лікарської рекомендації може бути небезпечним.
Як проходило заняття?
Діти з цікавістю розглядали рослину, знайомилися з формою її листя, квіток і кореня. Фахівець показав, як виглядає сік чистотілу, але при цьому наголосив, що його не можна наносити на очі чи відкриту шкіру — через ризик подразнення.
Ми обговорили важливу тему — природа як джерело ліків, яке водночас вимагає обережного і шанобливого ставлення.
Такі навчальні екозаняття на природі — чудова можливість поєднати живе спілкування з природним середовищем, вивчення ботаніки та виховання екологічної свідомості.
Діти отримали не лише нові знання про лікарські рослини, а й надихнулися до дбайливого ставлення до природи як до нашого спільного дому.
Навчання з мінної безпеки.
Працівники Гетьманського національного природного парку пройшли важливе навчальне заняття з мінної безпеки, яке провели фахівці Представництва HALO Trust в Україні.
З 2015 року HALO Trust здійснює гуманітарну протимінну діяльність, зокрема — інформаційні заходи з попередження ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами.
Під час заняття присутні дізналися:
- які боєприпаси є найпоширенішими у нашому регіоні;
- де найбільша ймовірність натрапити на ВНП;
- як діяти у разі їх виявлення;
- як поводитися, якщо опинився на мінному полі.
Мета таких заходів — збереження життя і здоров’я, адже обізнаність рятує!
Дякуємо HALO Trust за співпрацю та важливу місію!
Тепла домівка та емоційний затишок у рідних оселищах Гетьманського НПП - вічне бажання не тільки людей
Примхливе довгоочікуване весняне тепло в оселищах людей і птахів нашого регіону, але хвилі природного життя , in vivo, продовжують невпинний рух у часі і просторах наукових полігонів Гетьманського національного природного парку та мінливою і тривожною Universum incognita.
Продовжуючи започатковані наукові традиції відомого орнітолога України Миколи Книша, ще в лютому 2025 року, за завданнями адміністрації Гетьманського НПП, рейнджерами охорони парку, були виготовлені новенькі чисті житлові оселі для поповнення і заміни пошкоджених гніздівель дуплогніздних птахів та розширення природних форм орнітологічного захисту лісових екосистем та місцевих агроландшафтів територіальних громад.
Життя диктує свої біологічні та екологічні потреби як для міграційних птахів, так і для постійних мешканців наших природних оселищ. Житлові помешкання, які були надані завчасно для наукового полігону у лісах Гетьманського НПП біля с. Кам’янка, як показали результати уже повторного весняного моніторингу працівниками науково-дослідного відділу, успішно заселені традиційними осілими місцевими видами хвойних та мішаних лісів: велика синиця (Parus mayor L.) та мухоловка білошия (Ficedula albicollis). Птахи цих видів, в оселищі лісових біоценозів регулюють популяційну чисельність шкідливих комах.
Багаторічні дослідження підтверджують, що кліматично-харчові ресурси природних оселищ моніторингового полігону, визначають хронологічну динаміку видових життєвих циклів. В той час, доки мухоловка гріє насиджуванням естетичні блакитні шість яєчок, в м’яких, чудово переплетених травами та пухом гніздечках, маленькі пташенята синиці, чисельно і якісно, за ступенем фізіологічного розвитку, майже готові до перших випробувань власного полювання на комах уже дорослого життя місцевої екосистеми.
Доросле життя в ієрархічній екосистемі досить суворе. Про це повідомяють з височини блакитного, але ще прохолодного неба пара круків (Corvus corax L.), які теж мають своє велике сімейне гніздо на високих деревах водно-болотних угідь заплави річки Ворскли. Крук звичайний (Corvus corax L.) - нечисленнй птах, який може зустрічатися по території заплави річки Ворскла. За характером живлення і дорослі Corvus corax, і їх потомство всеїдні і охоче поїдають, як живих дрібних хребетних, так і різноманітних комах.
Весняне життя паркового полігону активно пробуджується на сонячних галявинах рудими лісовими мурашками (Formica rufa), знамениті своїми гігантськими мурашниками з гілочок і хвоїнок, на фоні зелених синузій лікарської конвалії травневої (Convallaria majalis L.), та рослини-космополіта - папороті орляка (Pteridium aquilinum L.) молоді пагони якої у деяких країнах Східної Азії (Корея, Японія, Китай) використовують у їжу.
Життя Ворсклянського краю продовжується століттями і тисячоліттями, а тепла домівка, харчовий ресурс та емоційний затишок у рідних оселищах Гетьманського НПП - вічне бажання не тільки людей.
Автор: начальник науково-дослідного відділення Гетьманського НПП - Микола Григорович Баштовий
Міжнародна дискусія Ukraine Nature Network
15 травня 2025 року наукова співробітниця Гетьманського національного природного парку Юлія Литвиненко долучилася до міжнародної онлайн-дискусії Ukraine Nature Network, яка проходила в рамках Hamburg Sustainability Sessions (HSS #10).
Захід був організований Центром освіти для сталого розвитку RCE у співпраці з Green Office та за підтримки Німецького федерального фонду охорони довкілля (DBU). Основну увагу було зосереджено на екологічних наслідках війни в Україні та ролі міжнародної підтримки у відновленні довкілля.
У дискусії взяли участь представники українських та міжнародних екологічних організацій, наукових установ, Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України. Серед ключових тем – охорона природи в умовах війни, відновлення пошкоджених екосистем, міжсекторальна співпраця та механізми фінансування природоохоронних проєктів, зокрема через репарації.
Юлія Литвиненко є зареєстрованою учасницею міжнародної мережі Ukraine Nature Network, яка об’єднує експертів, зацікавлених у збереженні довкілля України та розвитку партнерства в умовах воєнних викликів.
Участь у подібних заходах сприяє налагодженню міжнародної співпраці, залученню природоохоронних установ до актуальних глобальних ініціатив і підсиленню голосу української екологічної спільноти на міжнародному рівні.
«Бур'яни чи корисні рослини?»
В Охтирській центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради відбувся захід із психосоціальної підтримки для дітей «Граємо. Малюємо. Відпочиваємо» на тему «Креатив».
До Всесвітнього дня кульбаби, яке відзначають 13 травня, бібліотекар Юлія РУДІЧЕНКО прочитала для дітей казку Людмили Кибалки «Хвастлива кульбабка», та ознайомила з книгами, які містять інформацію про цю рослину.
Креатив – це не лише цікаво, а й корисно для розвитку емоційного інтелекту, уяви та впевненості в собі. Волонтерка Червоного Хреста запропонувала дітям зануритися у казкову країну, де все можливо: рослини та тварини розмовляють, будинки літають, а дерева світяться вночі. Тож діти поринули у творчий процес, де виготовили величезну квітку кульбабки із вати. Як виявилося це може бути дешевим варіантом поп-іт - антистрес-іграшка, що отримала популярність серед дітей, підлітків і дорослих. Діти уявляли себе частинкою цієї квіточки та куди б вони полетіли б коли подує вітер.
Провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП провела еко-годину на тему: «Бур'яни чи корисні рослини?» Часто вони мають лікувальні, грунтопокращуючі або харчові властивості. Деякі бур’яни «розповідають» про стан грунту. Наприклад, щириця вказує на високу кислотність, подорожник – на ущільнений ґрунт. Вони притягують корисних комах - запилювачів. Також дізналися, що деякі такі рослини можна вживати в їжу та отримувати корисні вітаміни. Наприклад кропива (вітаміни A, C, K) – стимулює обмін речовин, очищає кров, має протизапальну дію. Як виявилося, що бур’яни – не завжди «погані» Насправді, багато бур’янів – це просто рослини не на своєму місці.
Захід проведений в межах проєкту «Фабрика добра та відпочинку» та «Бібліотеки для життя: мережа психоемоційного відновлення».