Інноваційні технології розробки родовищ корисних копалин
У повсякденному побуті нас оточують вже звичні для усіх речі: гроші, посуд, будівельні матеріали, сонячні панелі, усілякі гаджети тощо – все це є продуктом інноваційних технологій у природокористуванні. З чого усе почалось? Як відбувався розвиток технологій розробки родовищ корисних копалин? Чи є взагалі перспективи для трансформації гірничозбагачувального комплексу? Чи можна назвати гірничозбагачувальний комплекс України інноваційним, і взагалі, яке місце наша країна займає у світовій економіці природокористування? Відповідь на всі ці питання отримали від спікера Андрія Хорольського, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, секретаря Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретаря Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України в ході лекції, яка відбулася 19 травня. Серед учасників була і провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана. Цікаво дізнатися про сутність інновацій та їх місце в системі виробництва, чим загрожує відтермінування впровадження інновацій. Після цього перейшли до ознайомлення з нетрадиційними технологіями відпрацювання родовищ горючих, рудних, гідромінеральних, нерудних, самоцвітного каміння та гірничохімічної сировини. Розібрали досвід застосування інновацій під час розробки родовищ корисних копалин в Україні.
У другій частині лекції учасники отримали від спікера відповіді на свої питання та ознайомились з трендами нетрадиційного видобутку копалин, посиланнями на інформаційні ресурси.
Бджола - трудівничка
20-го травня весь світ святкує День бджоли. Цей день дає нам змогу зрозуміти, на скільки важливі ці та інші маленькі, на перший погляд не помітні комахи для людства.
Уявіть собі, що майже 90% дикорослих рослин та 75% провідних світових сільськогосподарських культур залежать від запилення. У бджіл дуже розвинений нюх, тому вони здатні «відчути» запах квітів за кілометр від себе. Збираючи мед, одна бджолосім'я здатна пролетіти за день сумарну відстань, рівну довжині екватора. Бджоли – єдині комахи на землі, які можуть виготовляти їжу для людини. Бджолиний мед – ні з чим не зрівняється за харчовим та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами і багатьма іншими біологічно активними сполуками! А чи замислювались Ви, чому бджоли гудуть? Відповідь досить проста – бджоли дуже швидко рухають своїми крилами, до двохсот помахів в секунду, через що і з'являється специфічний гул.
Тому, щорічно відзначаючи Всесвітній день бджіл, ми можемо підвищити поінформованість про важливу роль, яку бджоли та інші запилювачі відіграють у збереженні здоров'я людей та планети. Ми всі можемо зробити свій внесок у допомогу бджолам!
День любові до дерев
Неможливо переоцінити величезне значення дерев в житті людини. Цей природний захисник навколишнього середовища відіграє важливу роль в очищенні від різноманітних фізичних та хімічних забруднювачів.
16 травня за екологічним календарем відзначається День любові до дерев.
Це довгоживучі організми на Землі, вони ніколи не помирають від старості, які здатні спілкуватися та захищатися від нападників комах. У них є те, за що їх любити, але є також кілька досить дивних фактів про них.
Дерева існують лише останні 10% усієї історії Землі. Деякі не мають стелі зростання. Вони допомагають один одному відбиватись від хижаків. Дерева можуть "розмовляти" один з одним і навіть ділитися поживними речовинами. Доведено, що просто дивлячись на дерева, ми почуваємося щасливішими, менш напруженими і більш творчими. Дерева – необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів. Вони утворюють сприятливий мікроклімат, покращуючи умови життя, і завжди займали особливе місце в житті людей. Такі дерева як верба, дуб, тополя є символами України, а каштан – зеленим символом Києва. Ліси забезпечують середовище для всіляких рослин і тварин, є джерелом цілого ряду лікарських рослин, ягід, фруктів і горіхів. Про значення дерев для життя людини розповіла українським школярам представник Гетьманського національного природного парку Наталія Євдокимова.
Любіть дерева, адже вони відчувають вашу любов! І пам'ятаймо, що це дорогоцінний ресурс, створений природою!
13 травня - Всесвітній день кульбаб
Кульбаба – це саме та квітка, яку впізнають практично всі. Адже вона проростає майже всюди. Та насправді у світі налічується понад дві тисячі видів кульбаб! Тому навіть не кожен експерт може їх розрізнити.
Ця жовта квітка найперше цікава тим, що після квітнення, кульбаба перетворюється на пухнасту кульку з насінням. Багато людей вважає ці дві стадії розвитку – різними рослинами!
Слово "кульбаба" походить від праслов’янського слова "кульбастий", тобто квітка, яка здатна до загинання, округлості, горбата, загнута.
Кульбабу лікарську застосовують у народній медицині. Рослина містить дуже багато вітамінів. А у коренях деяких видів міститься каучук, з якого виготовляють шини для транспортних засобів. Листя використовують в косметиці.
Кульбаба здавна використовувалася в їжу різними народами. Більшість народів вважають кульбабу бур'яном, а в Китаї її називають овочем. З бутонів кульбаби готують варення, з підсмажених коренів кульбаби роблять напій.
За ініціативи провідної фахівчині Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани вихованці Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді Соловей Єлизавета, Лихенко Софія (гурток "Народний танець" керівник Клавдія Кравченко), Похолков Михайло, Ковтун Богдана, Ганцева Поліна (гурток "Класичний танець" , керівник Тетяна Криклива), Шнайдер Тимофій, Єфіменко Катя (гурток "Юний хімік", керівник Ткаченко Наталія), Линник Зоряна( гурток "Неорганічна хімія"керівник Ткаченко Наталія), Груніч Марія ( гурток "Початково-технічне моделювання" , керівник Хоменко Тарас Григорович) взяли участь у фоточеленджі "Диво-кульбабка". Діти фотографували квіти, плели віночки. Милуючись, вивчай, люби і зберігай!
Бережімо птахів!
12 травня відбувся другий дистанційний вебінар "Що птахи роблять весною?", учасником якого стала провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана.
Орнітологиня Ганна Кузьо, яка працює з Франкфуртським зоологічним товариством, розповіла про особливості весняного життя пернатих: синиць, вивільг, дятлів, повзиків, довгий чорної, голуба-синяка, припутня, ремеза, солов'я, очеретянки ставкової, сороки та ін. Особливу увагу звернула на пташину конкуренцію, пташиний реюз, пташиний моббінг. Цікавою була розповідь про гніздові території, будівельні матеріали для сімейного гнізда, відкладання яєць, догляд за пташенятами, ворогів.
Орнітологиня познайомила учасників з найпоширенішими пернатими України. Зупинилася на міграції бджолоїдок, лелек. Розповіла для чого важлива мертва деревина.
Життя птахів - цілий світ природи. Це діти повітря. Вони можуть підніматися вище хмар, перелітати через пустелі і моря. Це наші помічники, захисники полів, лісів, садів від шкідників.
Пам'ятаймо про це. Бережімо птахів!
