Стежками лісового царства

Створено: 21 жовтня 2015

   Осіння пора! Як зачаровує вона своєю красою. А найбільш чаруючим  постає перед нами осінній ліс. Це цілий світ, наповнений життям. Саме до нього на канікулах завітали учні 7, 8-х класів Смородинського навчально-виховного комплексу разом зі вчителем Круподер А.М.. А організували та провели цю екологічну подорож у лісове царство фахівець відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимова Н.М. та фахівець наукового відділу Гулюк О.І. Увесь маршрут для дітей поділився на кілька зупинок : дендропарк, дерево – патріарх, грот Німф та Нескучанські озера. Із розповідей Олександра Івановича Гулюка діти дізналися багато цікавого про дерева інтродуценти: солодкий та звичайний горіх Гікорі, бундук (канадське кавове дерево,) пихта каліфорнійська, бархат амурський (коркове дерево), тис ягідний тощо та ознайомилися з видовим різноманіттям дерев нашої місцевості. Завітали учні і до унікального поєднання природного скарбу та історичної спадщини – старого дуба, якому близько 500 років. Навіть важко уявити , скільки патріарх лісу побачив на своєму віку, скільки пережив, але не втратив могутності. Наступна зупинка дітей була біля головної принади дендропарку - цегляного  гроту, збудованого в  1809 році  до 100-річчя Полтавської битви. Екскурсія супроводжувалася цікавими розповідями про історичні факти та легендами, пов’язаними з цією місцевістю. Велике захоплення викликали у школярів дивовижні  мальовничі пейзажі  трьох Нескучанських  озер. Усі вони різної форми, поєднані між собою невеличкими греблями. Учні із захопленням спостерігали за лісовим  рослинним і тваринним світом. Протягом усієї екскурсії діти виявляли зміни у неживій природі, житті рослин, установлювали причини, що зумовлюють ці зміни, спостерігали, порівнювали та відкрили для себе багато нової та корисної інформації. Цей день прожитий недаремно, адже він подарував незвичайну зустріч з природою, яка пройшла у  цікавій та дружній атмосфері. Спілкування з природою – це завжди позитив.

Хухрянські школярі завітали до Литовського бору

Створено: 08 жовтня 2015

   07 жовтня 2015 року працівники Гетьманського НПП зустрічали на території парку вихованців гуртка екологічного напрямку «Шанс» еколого-натуралістичного відділу Отирського районного центру дитячої та юнацької творчості при Хухрянській ЗОШ (керівник Колонтаєвська Надія Михайлівна), їх не злякали перші холодні дні і школярі вирішили краще ознайомитися з одним із наймальовничіших місць Гетьманського НПП.

   Екскурсія, яку провела провідний фахівець з екологічної освіти парку Ірина Зуза, розпочалася з розповіді про історію створення, виникнення назви і розвиток Гетьманського НПП та проходила маршрутом еколого-пізнавальної стежки «Литовський бір» де тісно переплелися природа та історія де повітря настояне на пахощах дерев і трав, якого мабуть, більше ніде немає і сосни ніби з дивовижної казки висотою не менше 40 метрів.

   Школярів дуже зацікавило те, яких тварин можна зустріти на даній території. Вони побачили багато шпаківень, совник та годівницю для тварин, які були встановлення робітниками парку для поліпшення життя тварин та птахів в природних умовах та збільшення їх популяцій на території Гетьманського НПП. Екскурсанти дізналися багато історичних фактів про Литовський бір, та головну окрасу парку р. Ворскла, яка пам’ятає на своїх берегах поселення древніх аріїв, скіфів та слов’ян. Залишки стародавніх поселень часто зустрічаються в межах нашого краю, бо тут колись проходив бойовий кордон з кочовим печенізьким станом. За Ворсклу навіть печеніги боялися ходити хоч і знали, що у Поворсклянському краї справжній рай: високі сосни і розложисті дуби оточують береги, відбиваючи у воді свої розкішні крони, плакучі верби, схиливши свої віти до прохолодних струменів, купають у них свої коси. В заводях - буйне цвітіння водяних лілій. В прибережних очеретах чутно спів водяних птахів. І над всім цим - ласкаве сонце, смолисті аромати сосняків, пряність квітучих лугових трав...

   В кінці екологічної стежки на дітей чекав, заварений працівниками парку, гарячий трав’яний чай із самовару, який зігрів їх після насиченої екскурсії по осінньому лісу.

Їхня стихія – це політ

Створено: 07 жовтня 2015

   Птахи… Саме це слово пробуджує незбориму жагу здійнятися за хмари, відчути радість польоту, подивитися на землю з небес. Лебедина вірність, орлиний зір, солов’їна мова – вислови, що яскраво свідчать про те, як нерозривно пов’язане  життя людей із пернатими друзями. І справді, хіба можемо ми уявити весну без маленьких гостей нашого саду, літо – без журавлиних ключів, а  зиму – без яскравих снігурів та омелюхів. Кожен вид птахів – це невід’ємна частина природи, що відіграє свою важливу, хоч іноді непомітну для людей роль. Кожна пташка, чи то степова царівна, чи маленький мешканець лісів, однаково важлива для належного функціонування незліченної кількості процесів, що повсякчас відбуваються в довкіллі і порушення яких загрожує всьому живому, у тому числі й людині. Мешкаючи у великих містах, ми майже не звертаємо уваги на те, що поряд з нами співає, гомонить, вирує багатий пташиний світ. Ці рухливі створіння не тільки прикрашають парки, ліси, а й знищують величезну кількість комах та інших шкідників рослин.

   Міжнародні дні спостережень за птахами – це щорічна осіння екологічна акція, що дарує усім бажаючим унікальну нагоду ближче познайомитися з природою та її пернатими мешканцями. 6 жовтня  спостереження за птахами допомогли здійснити учням 10 класу Тростянецької спеціалізованої школи I-III ступенів №4 (вчитель Лустенко Т.В.) заступник директора з наукових питань Гетьманського національного природного парку Книш М.П., провідний фахівець відділу екологічної освіти Євдокимова Н.М. та завідуюча відділом спортивно-масової роботи Тростянецького Палацу дітей та юнацтва Олесюк Л.С. Діти дізналися про багатьох різноманітних представників орнітофауни, що зустрічається на Сумщині, зокрема на території Гетьманського національного природного парку. Учні з неабияким зацікавленням слухали розповідь  орнітолога Книша М.П. про різні види пернатих, їхні особливості, які з них відлетіли в теплі краї, а які залишились зимувати у нас, адже, щоб зберегти різноманіття пташиного царства, необхідно його добре  вивчити. Особлива увага дітей була звернена на правила поведінки під час спостережень за птахами. Після цього учні разом із працівниками Гетьманського НПП вирушили спостерігати за пернатими до місцевого парку, озброївшись біноклями та фотоапаратами. Кожен із учасників акції намагався проявити якнайбільше отриманих знань.  Акція «Дні спостережень за птахами» є надзвичайно важливою, адже птахи – це невід’ємна частина природи, що нас оточує і треба дбайливо ставитись до пернатих, підгодовувати та охороняти їх.

Хто такі журавлі?

Створено: 28 вересня 2015

   День цього величного птаха відзначається в 2-гу неділлю вересня . Цей  день  є всесвітнім, тому що журавля вшановують  в багатьох народах. Усім нам відомо, що в Єгипті почитали сонце. Так от, журавель там був символом цього небесного світила.

   Римляни вважали журавля наділеним кращими якостями людини; і якщо там кого називали журавлем, то мали на увазі людину добру, розсудливу, доброзичливу і чуйну. Кавказці вірили, що після смерті найхоробріші воїни перевтілюються в журавлів.У китайців вважалося, що птах журавель - посланник богів і посередник між світами, який може на землі приймати вигляд  людини, яка чогось потребує, і випробовувати інших на доброту серця. Журавель там також був символом чистого кохання. Японія - країна, з якої до нас прийшли паперові журавлики. Маленька дівчинка вірила, що коли вона зробить їх 1000, то зцілиться від променевої хвороби після трагедії в Хіросімі. У цій країні журавель асоціюється з довголіттям, здоров'ям, щастям. Про шанування журавлів в казках часто зустрічається цей персонаж («Лисиця і журавель», «Журавель і чапля» та ін.), І в серйозній літературі, а скільки повір'їв існує, пов'язаних з цим  добрим птахом («Якщо біля будинку оселився журавель - бути там щастя і достатку», «Убити журавля - тяжкий гріх» та ін.).

   Саме про граціозного,  магічного птаха говорила провідний фахівець з екологічної освіти ГНПП Суслова Оксана з 14 по 25 вересня 2015 року на екологічних заняттях у загальноосвітніх школах міста (ЗОШ №5 (кл.кер4-б кл Паламарчук В.В., кл.кер. 2-а кл . Семененко А.В., кл.кер 1-а кл. Одольська С.П.), ЗОШ №6 (кл.кер. 3 кл. Гейко О.О.), ЗОШ №4 (вчитель групи продовженого дня Жовба Л.П.), ОМЦПО-МАН (керівник гуртка Шведенко Я.С. ) Адже сірий журавель є символом ГНПП. Учні дізналися багато нового. Як живе птах, як народжується, чим харчується, скільки видів існує у світі, чим вони відрізняються один від одного  і т.д. На згадку про цей день діти виготовили паперових журавликів і  понесли додому порадувати своїх батьків.

На жаль чисельність журавлів з кожним роком стає все меншою. І в цьому велику роль відіграє людина (браконьєрство, пожежі, захоплення , привласнення лугових територій- місць гніздування птаха ). Ми сподіваємось, що наші зусилля допоможуть повернути цього величного птаха на Землю!

«День пам’яті видів винищених людиною»

Створено: 28 вересня 2015

   За останні 400 років через нерозумну людську діяльність з обличчя Землі зникло 63 види ссавців та 94 види птахів, цих представників фауни ми, люди, не зможемо побачити вже ніколи. Ані в дикій природі, ні в зоопарках. Вони були легковажно знищені нами, і залишили згадку про себе хіба що в природничих музеях світу у вигляді опудал, скелетів та фотографій. Тому саме в День пам’яті видів, винищених людиною, потрібно згадувати їх сумні історії і бути більш обачними і людяними надалі.

   Саме цьому дню і були присвячені зайняття проведені з 16 по 25 вересня 2015 року, у Охтирській ЗОШ № 3 (2-в кл., кл. кер. Погоріла Наталія Миколаївна), Хухрянській ЗОШ (3-б кл., кл. кер. Бабич Віталіна Анатоліївна, 4 кл., кл. кер. Водяницька Тамара Миколаївна), Охтирській ЗОШ №1 (3-а кл., кл. кер. Мирошніченко Ольга Миколаївна, 3-в кл., кл. кер. Борисенко Любов Григорівна). Провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Зуза Ірина повідала учням сумні історії тих тварин, що назавжди зникли з нашої планети. Діти дізналися чому саме 1 вересня було обране для такої пам’яті, адже саме цього дня у 1914 році в зоопарку м. Цинцинаті, США, помер останній мандрівний голуб і саме його історія знищення найбільш яскраво показує нам колосальні масштаби нашого марнотратства і необачності. Учні зрозуміли, що людина знищує живі істоти не лише безпосередньо – під час полювання, вирубування лісів, а й зовсім не помічаючи цього – під час забруднення навколишнього середовища і руйнування місць мешкання живих організмів. Обміління рік, забруднення їх стічними водами губить риб, після вирубки лісів зникають їх чотириногі та пернаті жителі, а скільки маленьких мешканців лісу – комах та інших безхребетних – залишаються без своїх домівок.

   В кінці зайняття діти створили «Дерево допомоги тваринам», на його листочках кожен написав, що він зробив або зробить в майбутньому для того, щоб більше жоден вид не зник з нашої планети.

   Довгий час люди не звертали увагу на збіднення живої природи. Думалося, що лісів вистачить назавжди, мисливські тварини ніколи не переведуться. Але тепер картина різко змінилася: багато територій залишились без лісів, багато тварин знищено. Стало зрозуміло, що не можна бездумно експлуатувати природу, вона потребує уваги та охорони.

   В живій природі існує багато ще не вивчених зв’язків між її окремими компонентами, і невміле, необачне втручання в ці зв’язки не приносить жодної користі. По відношенню до живих організмів – тварин, рослин, грибів – людство має керуватися правилом «не зашкодь!». Все, що було створено природою має таке саме право на існування, як і ми, люди. Таке етичне ставлення потрібно для збереження життя на нашій спільній планеті. Сподіваємось, що нам не доведеться більше так червоніти за свою нестриману вдачу, і більше не будуть з’являтися таблички з сумними надписами: «В пам’ять останнього вісконсинського мандрівного голуба, вбитого в Бабконі у вересні 1899 року. Цей вид вимер через жадібність і легковажність людини». 

Разом краще!

Створено: 24 вересня 2015

   23 вересня 2015 року до Литовського бору завітали методист декоративно-ужиткового напрямку Теличко С.В. і керівник гуртка «Мистецтво нашого народу» Шведенко Я.С. Разом з провідним фахівцем з екологічної освіти Сусловою О.В., майстром Квартою О.С. та інспекторами Гетьманського НПП Солодковим Олексієм, Стрельніковим Павлом почали облаштовувати дитячий майданчик. Неодноразово співпраця з керівниками декоративно-ужиткового напрямку переростає у творчість. Так з голих пеньків на дитячому майданчику з’явилося сімейство «зайців», Лісовичок-охоронничок. За допомогою умілих рук інспекторів  з’явився «автомобіль», бігова доріжка. І це тільки початок. Адже, вдихнувши неповторним повітрям Литовського бору, у гостей виникло ще багато ідей, які сподіваємось загальними зусиллями в майбутньому перетворимо на реальність. А для малечі, яка відвідує Литовський бір,  буде справжнім дивом закінчити екскурсію у розвагах.

Юннат – це на все життя!

Створено: 14 вересня 2015

   12 вересня 2015 року на території Гетьманського національного природного парку відбулося свято   «Юннат – це на все життя!». Основна мета проведення  свята, присвяченого дню юного натураліста:

-формування у школярів бажання і вміння захищати й зберігати єдність екосистеми Землі, приділяючи особливу увагу біологічній різноманітності та природним процесам, що підтримують життя;

-підвищення ефективності навчально-дослідної роботи вихованців на навчально-дослідних земельних ділянках і задоволення потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації;

-формування екологічної культури особистості, виховання екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем.

   У ході  свята 30 вихованців ОМЦПО-МАН та їх керівники (Лисенко В.В., Опаленко О.П., Михайлова Т.В.) пройшли стежками лісового урочища «Литовський бір», взяли участь у лісовому квесті, який підготували провідні фахівці з екологічної освіти Суслова Оксана та Зуза Ірина. Цікавими та пізнавальними для учнів 4-7 класів були завдання на кожній зупинці.  Вони навіть презентували  екологічний  плакат  „Життя – це шанс”. А на останній зупинці стомлених, але радісних дітей чекала лісова каша, над якою чаклувала лісова красуня – методист екологічного напрямку ОМЦПО-МАН Віталія Скафа.

   Цей корисний осінній день запам’ятається юним натуралістам надовго.

до Дня Незалежності України

Створено: 18 серпня 2015

   Залежність людини від природи сьогодні очевидна. Всі наші потреби так чи інакше пов’язані з природою. Адже всі ми знаємо, що кожного дня потребуємо чистої води і повітря, продуктів харчування та ліків, викопного палива та будівельних матеріалів і, що все це є «продуктом» природи як і ми самі.

   За даними вчених, для збереження природної рівноваги на нашій планеті близько 1/3 території кожного фізико-географічного регіону планети потрібно зберегти у природному стані. Ще 1/3 територій живої природи може слугувати  фоном для господарської діяльності людства. І лише 1/3 території може бути зайнята населеними пунктами, полями, дорогами та промисловістю. За цих умов збереження всього різноманіття життя не здається чимось нереальним. Проте людство вже давно порушило таке співвідношення. Антропогенний тиск особливо помітний у густонаселених регіонах і, зокрема, в Україні, де природних територій залишилося не більше 1/5 від території держави.

   Важливим нюансом є те, що коли зникає природа - зникає і країна, адже культура та самобутність народу формується у безпосередньому зв’язку з природним середовищем у якому живе народ. Окрім цього, від стану навколишнього природного середовища залежать добробут та здоров’я населення.

   На шляху у боротьбі за Незалежність український народ долає багато перешкод та наслідків, пов’язаних з амбітними радянськими планами скорення природи – це і спрямування річок у зворотній бік, і Чорнобильська катастрофа, знищення унікальних природних екосистем завдяки масштабним меліоративним заходам, деградація земель через надмірне розорювання. У цьому ключі заповідання природних територій є одним з найдієвіших інструментів для збереження мальовничої української природи.

   Природні території одночасно виконують ряд критично важливих для людини функцій: зберігають екологічний баланс, дають інформацію про стан біосфери, слугують біофільтром для відходів, очищують повітря та воду. Саме на долю природної рослинності приходиться до 80% очисних властивостей біосфери.

   Всі природні ресурси, які використовує людина у своїй господарській діяльності, є «продуктом» природних територій, їх частиною та джерелом одночасно. Тому заповідання природних територій  є шляхом збереження природних ресурсів, які у своїй множині є запорукою життя людини та її майбутнього.

   Чим інтенсивніша господарська діяльність, напруженіший стан природних ресурсів, більша кількість відходів, тим необхіднішою є підтримка навколишнього природного середовища. Тому еколого-економічна роль природоохоронних територій безперервно зростає.

   Одночасно з суто утилітарною цінністю природних територій зростає її соціо-психологічна цінність. Відпочинок на природі – короткочасний, поруч з місцем проживання, скажімо, у парку чи за містом, або більш тривалий в національних природних парках та інших заповідних територіях, сприяє підтримці фізичного та психічного здоров’я громадян. Життя людини у штучному, урбанізованому світі, до якого можна звикнути, в деякій мірі руйнує особистість та організм, призводить до депресивних явищ та хвороб. Адже люди «запрограмовані» жити у природному середовищі. І чим вищий тиск «урбанізації» тим більшою є потреба у дикій природі.

   Світова і національна природоохоронна практика свідчить про те, що гарантією збереження дикої природи, унікальних і типових природних ландшафтів, скорочення темпів втрати біорізноманіття є створення науково обґрунтованої системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

   На цей час в Україні зберігаються 8154 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 3,99 млн. га, а також заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га в акваторії Чорного моря.

  У складі природно-заповідного фонду є 4 біосферних заповідники, 19 природних заповідників, 48 національних природних парків, 3121 заказники, 3411 пам‘яток природи, 80 регіональних ландшафтних парків, 811 заповідних урочищ, а також низка штучних об‘єктів: ботанічних садів, зоологічних парків, дендропарків та парків-пам‘яток садово-паркового мистецтва.

   Структура природно-заповідного фонду України включає в себе 11 категорій територій та об'єктів загальнодержавного та місцевого значення. З них за кількістю найбільшу частку становлять пам'ятки природи, заказники та заповідні урочища – разом близько 90 % від кількості всіх існуючих об'єктів. За площею понад 80 % природно-заповідного фонду припадає на заказники та національні природні і регіональні ландшафтні парки.

   Частка площ природно-заповідного фонду від площ адміністративних одиниць («показник заповідності») значно різниться і є певним відображенням «збереженості» природних територій та антропогенного тиску на природу в різних регіонах України. Найменшою – 2,24-2.80 %  вона є у Вінницькій, Дніпропетровській та Харківській областях, найбільшою – 12,8-21,0%  в Івано-Франківській, Закарпатській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві. В Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Черкаській областях заповідні території становлять близько 3-5%, у Волинській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській областях та Автономній Республіці Крим – 6-12%. Таким чином, в різних областях України у природному стані зберігається від 2,24 до 21,0% територій.

  З 1991 року в нашій країні здійснено справжню революцію у галузі природно-заповідної справи: прийнято Закон України «Про природно-заповідний фонд України» та низку нормативно-правових актів, а площу природно-заповідного фонду збільшено маже втричі.

   За часи незалежності нашої держави природно-заповідний фонд зріс із
2,1% у 1991 році від території країни до 6,15% у 2015 році. 

   Особливе місце в системі природно-заповідного фонду України належить  природним та біосферним заповідникам і національним природним паркам. Вони є природно-заповідними категоріями вищого рангу, мають значну площу й зберігають цінні природні комплекси та об’єкти. Також їх об’єднує наявність територій з режимом суворої заповідності, який забороняє будь-яку господарську діяльність. Створення спеціальних адміністрацій природно-заповідних установ, до функцій яких належить забезпечення режиму охорони, здійснення наукових досліджень та еколого-освітньої діяльності, організація рекреації тощо, сприяє ефективному виконанню поставлених природоохоронних завдань. З іншого боку, такі категорії як біосферні заповідники, національні природні парки та регіональні ландшафтні парки дозволяють гармонійно поєднати охорону природи та задоволення господарських потреб місцевого населення, сприяють розвитку туризму та підвищенню обізнаності населення. За часи незалежності створено 6 природних заповідників, 2 біосферних заповідники, 20 національних природних парків та 80 регіональних ландшафтних парків, що дозволило створити тисячі нових робочих місць та сприяє сталому розвитку регіонів.

   Якщо порівнювати ці цифри із показниками сусідніх країн (Білорусь) та найбільшими державами Європи (Франція, Німеччина), то можна зробити приємні висновки, що наша країна не пасе задніх і має певні досягнення у сфері створення природоохоронних територій. Наприклад, Білорусь має всього 1 біосферний заповідник (у нас 4), 4 національних природних парки (у нас 48). У Франції всього 10 національних парків, із яких на території Європи всього 8, інші знаходяться на островах. В Німеччині всього 12 національних парків. Над створенням тринадцятого вони працюють уже більше як 20 років. В Україні ж, за всю історію заповідної справи в світі,  найбільший «приріст» великих за територією об’єктів природно-заповідного фонду.

   Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, відповідно до міжнародних зобов’язань, взятих Україною в рамках участі в Конвенції про охорону біологічного різноманіття та Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, в рамках наближення стану довкілля до стандартів Європейського Союзу,  поставлено завдання у найближчі роки збільшити площу природно-заповідного фонду до 10-15 % від площі країни.

На фото робота  Валерії Тараненко - «Єдина Україна», учениці Тростянецької СШ №4.

Чекаємо наших юних друзів наступного року!

Створено: 03 серпня 2015

   З 17.07 по 31.07 на території В-Писарівського відділення Гетьманського НПП працював обласний дитячий оздоровчий табір «Сузір’я». За цей час діти не тільки гарно відпочили а й отримали цікавий та корисний багаж знань еколого-освітнього змісту, цікаві екскурсії по мальовничим місцям Парку. Пізнавальні лекції не залишили байдужими дітей та вихователів в питаннях любові до Рідного краю та природоохоронній справі. Чекаємо наших юних друзів наступного року!

Щодо полювання

Створено: 03 серпня 2015

   У  зв’язку з наближенням відкриття сезонного полювання на пернату дичину та подальшим полюванням на хутрового звіра нагадуємо про заборону полювання на територіях природно-заповідного фонду згідно зі ст.21,18 Закону України «Про природо-заповідний фонд» та ст.20 п.2 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Зауважимо, вразі порушення природоохоронного законодавства настає кримінальна відповідальність за ст.248 «Незаконне полювання» Кримінального кодексу України.