Пізнаючи природу — творимо майбутнє

   Для вихованців комунального позашкільного навчального закладу " Охтирський міський центр позашкільної освіти- МАН учнівської молоді" відбулася змістовна та натхненна зустріч із провідною фахівчинею з екологічної освіти Гетьманського НПП.
   Під час заходу діти дізналися про історію створення парку, його унікальність та важливість збереження природної спадщини. Особливу увагу було приділено бережливому ставленню до довкілля — простим, але важливим крокам, які кожен може зробити для захисту природи.
   Зустріч продовжилася у творчій атмосфері: учасники власноруч виготовили оригінальне кашпо з пластикової пляшки та посадили живець фікуса бенжаміна. Така робота не лише подарувала позитивні емоції, а й навчила дітей давати друге життя речам та дбати про зелених “друзів”.
    Цей день став чудовим поєднанням знань, творчості та любові до природи.

Відкриваючи шлях до зелених професій в національних парках України

   З весняним теплом і талими березневими водами на грунтах Гетьманського національного природного парку, спікерка і менеджерка проектів Марія Федорук, PhD - координаторка Ukraine Nature Network, наукова співробітниця Гамбурзького університету прикладних наук провела чудову лекційну електронну зустріч із викладачами та студентами спеціальності «E2 Екологія», а також представниками громад і національних парків України.
   Враховуючи оголошену тематику «Відкриваючи шлях до зелених професій в національних парках України», та наявність попереднього досвіду контактів як з лектором, так і з модератором зустрічі міжнародним екологом-волонтером Наталією Ярошенко, на лекційну зустріч був запрошений від Гетьманського національного природного парку начальник науково-дослідного відділу, викладач екології, рекреації та туризму Микола Баштовий.
   Розмова, за актуальною природоохоронною темою, була добре ілюстрована практичними моніторинговими дослідженнями довкілля, обґрунтуванням фахових потреб, можливостей професійного розвитку у сфері екології, сталого розвитку та зелених трансформацій, а також зазначені сучасні виклики пропонованих міжнародних проєктів й перспективи формування зеленої кар’єрної стежки.
   Матеріали дискусійної доповіді, від Marichka Fedoruk Institute of Ecological HAW Hamburg звучали, для запрошених зацікавлених осіб, як відлуння в Україні Гамбургського моніторингу весни 2024 року, коли практичною безпекою і координацією польових досліджень в екосистемах та станом поствоєнного довкілля.
   Рекламуючи перспективну потребу у фахівцях екологах-дослідниках, в лекції співробітниця Гамбурзького університету прикладних наук, відділ сталого розвитку і зміни клімату та координаторка проєкту про вплив війни на природоохоронні території в Україні Марія Федорук розповіла, що до попереднього проєкту залучали українських експертів з природоохоронних зон: Чорнобильський заповідник, Голосіївський національний парк, Деснянсько-Старогутський національний парк і Гетьманський національний природний парк.
    Представляючи картограми досліджених зон довкілля в національних парках та аналітичні таблиці Марія Федорук акцентувала для слухачів, що мета того попереднього проєкту була у спробі зрозуміти рівень впливу війни на ґрунтовий покрив та прогнозувати шляхи впровадження заходів реабілітації на територіях природоохоронних об’єктів і максимальне поширення цієї інформації про вплив війни в європейських країнах.
    Підсумовуючи лекцію і наголошуючи, для майбутніх фахових екологів, щодо важливості практичних польових досліджень, лекторка повторила основні тривоги, - це фахове розмінування поствоєнних природних територій, як для людей, так і для тварин. Але сучасною альтернативою є доступні космічні технології спектрального моніторингу та сервісні аналітико-статистичні програми з можливостями моделювання сукцесій, які в нашому парку активно використовує і впроваджує науковець-географ Олег Скляр. Важливо, щоб цей інтегрований комплексний моніторинг нових наукових спостережень та процес формування аналітичних висновків, надав можливості зʼясувати рівень екосистемних втрат та прогнозовані шляхи ревіталізації і повернення заповідних територій з оселищами і природним біорізноманіттям у збалансований стан.

Тиха трагедія для довкілля.

   Щовесни, коли природа лише прокидається до життя, особливо боляче бачити чорні плями випаленої землі... Спалювання сухої трави здається комусь швидким способом “прибрати”, але насправді — це тиха трагедія для довкілля.
   Вогонь не обирає. Разом із сухою травою гинуть комахи, дрібні тварини, руйнуються гнізда птахів, знищується насіння рослин, яке мало б прорости вже цієї весни. Згорає не просто трава — зникає цілий маленький світ, який ми часто навіть не помічаємо.
   Окрім цього, вогонь руйнує родючий шар ґрунту, знижує його здатність утримувати вологу та поживні речовини. Земля стає біднішою, а відновлення природи потребує значно більше часу. Дим від спалювання забруднює повітря, яким ми дихаємо, шкодить здоров’ю людей, особливо дітей та людей похилого віку.
   І найнебезпечніше — вогонь легко виходить з-під контролю, перетворюючись на масштабні пожежі, які знищують ліси, оселі та несуть загрозу життю.
   Природа не потребує вогню, щоб оновитися — вона вміє це робити сама. Їй потрібні лише наші турбота і відповідальність.
   Збережімо життя навколо себе. Не паліть траву — дайте природі шанс жити.