«Проблеми глобальних водних ресурсів. Водні ресурси і водокористування в Європі та Україні».
5 березня 2024 року науковий співробітник Гетьманського національного природного парку канд. геогр. наук, доц. Данильченко О.С. у рамках підвищення кваліфікації, організованого Центром підвищення кваліфікації працівників водного господарств, взяла участь в інтерактивній лекції на тему «Проблеми глобальних водних ресурсів. Водні ресурси і водокористування в Європі та Україні».
Лекцію прочитав доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василь Васильович Гребінь. Головні питання висвітлені лектором: водна політика у світі та ЄС, поняття загальних та внутрішніх відновних водних ресурсів, водні ресурси Європи та України, їх використання. Лекція є актуальною і висвітлює основні засади водної політики та управління водними ресурсами, адаптації європейських нормативів у водній сфері України.
Як врятувати першоцвіти.
Весна – пора року, яку з нетерпінням чекають усі, адже саме з її приходом з-під землі починають виглядати перші квіти. Люди зривають їх, навіть не підозрюючи, яку шкоду завдають природі.
У перший день весни, провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП для учнів 2-Б класу (класний керівник Кривоколіско Т.А.) ЗОШ №1 провела екологічний урок, де діти дізналися: які першоцвіти можна зустріти на нашій території, чи завдається шкода рослині, якщо зірвати її без цибулини та що потрібно робити, щоб зберегти першоцвіти. На завершення діти власноруч створили композиції з квітів «Весна на підвіконні»», якими матимуть змогу довго милуватися у своєму класі. Працівниця Парку наголосила дітям, що першоцвіти, які ростуть у дикій природі, повинні любувати око не тільки нам, але й наступному поколінню.
Бережемо первоцвіти та унікальну природу рідного краю!
«ПЕРШІ ПРОВІСНИКИ ВЕСНИ»
Первоцвіти - символ весни. Після довгої зими вони перші зацвітають і дарують нам свою тендітну красу. Первоцвітам не страшні ані сніг, ані злі морози – до всіляких примх природи ці ранні квіти добре пристосувались. Важливо зазначити, що більшість первоцвітів перебувають під загрозою зникнення, саме через те, що люди зривають їх на букети та викопують для пересадки.
З року в рік, як тільки починає сходити сніг, служба державної охорони Гетьманського національного природного парку розпочинає посилену охорону первоцвітів. Наголошуємо на тому, що за жодних обставин збір та торгівля ними заборонені і караються законом. Так за дане порушення доведеться сплати штраф від 153грн до 510грн, крім того порушник повинен буде сплатити збитки в розмірі 315грн за кожну поодиноку квітку.
Чому первоцвіти такі важливі і потребують особливої охорони? Ранньовесняні первоцвіти мають велике значення для наземних екосистем, адже їхні яскраві квіти або рясні суцвіття є джерелом першого нектару для комах-запилювачів. Первоцвіти дозволяють бджолам, джмелям та іншим комахам накопичити достатньо сил, щоб ті продовжили свою важливу справу влітку. Зникнуть первоцвіти - зникне величезна кількість метеликів, бджіл, джмелів та інших комах котрі захищають ліс від шкідників.
Не знищуйте квіти! Збережемо самобутність природи для нащадків.
Бережімо першоцвіти!
Природа поступово прокидається після зимової сплячки, а розгорнеться у своїй пишній красі, витканій богинею Флорою, вже по теплу, під спів перших зябликів і дроздів. Окраса ще голого широколистяного лісу – весняні ефемероїди. Це багаторічні трав’янисті рослини з коротким циклом вегетації, квітування і плодоношення. Вони поспішають використати той короткий період часу, допоки на деревах не розпустилося листя і весь безцінний ресурс сонячного світла потрапляє до них. Потім надземна частина рослини досить швидко відмирає, а в запасаючих органах під землею (цибулинках, бульбочках, кореневищах) формується сплячий пагін, який покаже свою величну красу світу у кінці березня – на початку квітня наступного року.
По іншому рослини-ефемероїди називаються першоцвітами, бо вони навесні перші, і, мабуть, найперші з них – синьоокі проліски (ботанічний рід Scilla), або так звані «підсніжники», хоча справжніми підсніжниками (рід Galanthus) тут і не пахне. На відміну від пролісок у підсніжників квіти білі, у нас вони трапляються в культурі – у квітниках, садках тощо. Східна межа географічного поширення підсніжника справжнього пролягає західніше Сумської області, хоча відомо про невелику його популяцію на Лебединщині.
А серед пролісок наймасовіша проліска сибірська, вона широко розповсюджена в листяних лісах Сумщини. Окрім неї в долині р. Ворскла поблизу Охтирки відоме місцезнаходження проліски дволистої – один із найбільш східних осередків цього європейського виду. Запилюють ці квітки всілякі бджоли, джмелі, які на фоні дефіциту поживи ранньої весни хоч якось вгамовують свій апетит. Пасічники добре знають, що в цю пору бджоли на задніх лапках приносять із лісу блакитний пролісковий пилок.
Від пролісків весняну естафету переймають інші ефемероїди. Серед них такі пишні самоцвіти наших дібров як ряст ущільнений та ряст Маршалла, а також пшінка весняна, анемона жовтецева, зірочки жовті та малі, медунки, зубниці бульбиста та п’ятироздільна. Масове їх цвітіння – неабияке видовище! У рясту ущільненого ніжні мереживні листочки, суцвіття з синіх, бузкових, пурпурових квітів, у рясту Маршалла суцвіття блідо-жовті. Зацвітають рясти тільки на 4-й або 5-й рік життя. Квітки запилюються переважно джмелями та бджолами-антофорами, насіння з білим мʼясистим придатком поширюється мурашками (мірмекохорія). Ці рослини здавна є символом віри в добре майбутнє – «ще походимо, потопчемо ряст...».
Медунки темна і вузьколиста недаремно отримали свою назву, адже це гарні медоносні рослини. У них рожевий колір молодих квіток поступово переходе в фіолетовий, блакитний і, нарешті, в синій. Зібрані разом, пелюстки дають дають сильний кольоровий ефект, що не може залишитися без впливу на приваблювання комах. Жовтоцвіті пшінка весняна, анемона жовтецева і зірочки відвідуються комахами, поїдаючими пилок.
Місцями в широколистяних лісах Тростянеччини трапляється пізній ефемероїд цибуля ведмежа, або в народі – левурда. Лише на півдні, біля сіл Куземин, Скелька та Журавне, можна зустріти тюльпан дібровний. Обидві ці рідкісні рослини занесені до Червоної книги України.
Загалом більшість наших першоцвітів хоч і не є рідкісними, одначе їх популяції страждають через збір ніжних суцвіть на букети та знищення природних оселищ.
А це неправильно, адже з усіх істот в Україні страждати мають лише російські загарбники.
Памятаймо: втрачене важко відновити! Іноді – не можливо!
Всеукраїнська науково-практична конференція з нагоди 25-ї річниці Деснянсько-Старогутського національного природнього парку
Сьогодні відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Об’єкти природно-заповідного фонду Сумщини: сучасний стан та шляхи збереження біорізноманіття» з нагоди 25-ї річниці Деснянсько-Старогутський Національний Природний Парк – перлини Українського Полісся, до якої долучилися з доповіддю «Дослідження дрібних лускокрилих НПП «Деснянсько-Старогутський»» та вітальними словами працівники Гетьманського НПП.
Тож ще раз вітаємо Вас з ювілеєм, бажаємо найшвидшої перемоги, миру та добробуту. Працівникам мужності, стійкості, Божого Благословення та якнайшвидше повернувся в рідні та вже безпечні домівки, а установі – розвитку та процвітання.
