Заборона на вилов щуки
9 грудня 2022 року набрав чинності наказ Мінагрополітики від 19.09.2022 № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства».
Нові Правила враховують найкращі напрацювання країн ЄС, рекомендації профільних наукових установ України, пропозиції громадськості та інших стейкхолдерів.
Шановні рибалки, доводимо до Вашого відома ті зміни, на які варто звернути особливу увагу під час риболовлі. Дію цих Правил розповсюджено на об’єкти природно-заповідного фонду, де така діяльність не заборонена статутом ПЗФ, положенням про Гетьманський національний природний парк та Проектом організації території Гетьманського національного природного парку охорони, відтворення та рекреаційного використання
його природних комплексів та об’єктів.
В Україні вперше діятиме окрема заборона на вилов щуки.
Щука – бажаний улов для багатьох любителів риболовлі. Та невдовзі рибалкам доведеться зробити перерву, необхідну для успішного відновлення популяцій цього цінного виду прісноводних хижаків.
Вже з 15 лютого 2023 року, відповідно до нових Правил любительського і спортивного рибальства, у всіх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) встановлюється заборона на добування (вилов) щуки на період нересту, яка діятиме до 31 березня.
Ця заборона в Україні вводиться вперше і нарешті відповідатиме логіці процесу розвитку цього виду риб. Адже щука – одна з небагатьох риб наших водойм, нерестова активність якої починається за температури води 3-5°C, що є нижчою порівняно з нерестовими температурами інших видів.
Водночас звертаємо увагу, що за незаконне добування щуки передбачено покарання від адміністративної до кримінальної відповідальності, а також відшкодування нанесених збитків. Збитки за один незаконно виловлений екземпляр щуки на території природно-заповідного фонду становить 21 040 грн.
Нерестовий період на території Гетьманського національного природного парку визначений «Проектом організації території Гетьманського національного природного парку охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», діє в період з 21 березня по 20 травня.
Також доводимо до відома рибалок, що відповідно розділу V пункту 10 нових Правилах рибальства Забороняється здійснювати підводне полювання у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Круглий стіл на тему «Значення водно-болотних угідь та їх відновлення» присвячений Всесвітньому дню водно-болотних угідь
6 лютого 2023 року доцентом кафедри загальної та регіональної географії канд. геогр. наук, доц. Данильченко О.С. проведено круглий стіл на тему «Значення водно-болотних угідь та їх відновлення» присвячений Всесвітньому дню водно-болотних угідь для студентів спеціальностей 106 Географія та 014 Середня освіта (Географія) 712 та 711 груп. Під час заходу студенти представили доповіді в яких розкрили поняття та типи водно-болотних угідь, їх значення для людини та природи, а також заходи їх відновлення. Значна увага приділена водно-болотним угіддям світу, України та Сумської області різної статусності (міжнародним та перспективним). Захід проводився з метою підвищення обізнаності студентської молоді з питань необхідності збереження водно-болотних угідь.
Частинка Гетьманського НПП
З нагоди Всесвітнього дня збереження водно-болотних угідь фахівці Великописарівського відділення Гетьманського НПП Михайло Обідець, Віктор Гонтаренко та провідний інженер сектору відтворення та використання природних екосистем Віталій Бриль зустрілися з керівниками гуртків станції юних натуралістів Великописарівської громади. В ході зустрічі обговорили питання важливості і унікальності перезволожених земель, їх надзвичайно важливу роль у біосфері та в цілому для здоров’людей. Водно-болотні угіддя живлять грунтові води, впливають на місцевий клімат, затримують органічні забруднювачі, слугують середовищем існування багатьох видів водоплавних птахів, риб, ссавців та інших тварин, місцезростанням багатьох видів рослин.
А гуртківці СЮН до зустрічі виготовили стенд та створили в кабінеті композицію «Частинка Гетьманського НПП» із красенем лебедем, лелеками, жабками та водяними ліліями.
Водно-болотні угіддя - найбільший на планеті осередок біорізноманіття
Водно-болотні угіддя є дуже важливими як для людини, так і інших мешканців нашої планети. Це домівка, середовище існування та прихисток для величезної кількості представників тваринного і рослинного світу
Не буде перебільшенням сказати, що водно-болотні угіддя складають основу нашого добробуту, навіть більше — вони є запорукою нашого існування.
Разом із тим ці екосистеми — одні з найбільших на планеті осередків біорізноманіття.
Тому треба вчити підростаюче покоління розширювати та поглиблювати знання з даної теми, досліджувати та оберігати мешканців водойм . За ініціативи провідної фахівчині Гетьманського національного природного парку Оксани Суслової вихованці Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді мистецького та екологічного напрямів, учні Охтирськиз загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів імені Остапа Вишні №4 та І-ІІ ступенів №6, Литовський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Чернеччинської сільської ради Охтирського району проявили творчу активність та виготовили мешканців водойм з підручного матеріалу. Серед робіт були малюнки і світлини. А ще розгадували кросворд -підказку.
Висловлюємо вдячність вчителям, методистам, керівникам гуртків та батькам за сприяння виховувати екологічно свідомих українців.
Важливо знати!
За приблизними оцінками, прісні водно-болотні угіддя є середовищем існування для понад 40% видів на планеті, зокрема 12% усіх видів тварин. Окремі угіддя можуть бути надзвичайно важливими для підтримання ендемічних видів. Наприклад, озеро Танганьїка в Центральній Африці є домівкою для 632 ендемічних видів тварин.
Водно-болотні угіддя є місцем нагулу для багатьох важливих промислових видів риб, яких виловлюють за межами цих територій. Затоплений ліс варзеа в Бразилії є місцем розмноження для більш ніж 200 видів риб.
З настанням зими в північній півкулі починається найдивовижніше масове переміщення живих істот на Землі — щорічна міграція багатьох видів птахів на великі відстані. Водно-болотні угіддя по всьому світу слугують гостинним піт-стопом, де птахи знаходять прихисток і їжу, перш ніж продовжити подорож.
Треба пам'ятати!
Водно-болотні зникають із Землі в 7 разів швидше, ніж ліси!
БЕРЕЖІМО, ПРИМНОЖУЙМО І ВІДНОВЛЮЙМО ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ!!!
Водно-болотні угіддя Гетьманського НПП
До Всесвітнього дня водно-болотних угідь, яке відзначають 2 лютого, усі країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, в тому числі Україна, проводять різноманітні екологічні заходи, які привернуть увагу людства на проблеми сьогодення.
Сьогодні, у Охтирській центральній публічній бібліотеці в рамках проєкту «Фабрика добра та відпочинку», який реалізується за підтримки Товариства Червоного Хреста України, провідна фахівчиня з екологічної освіти Наталія Кварта провела еколого-пізнавальне заняття, під час якого, діти проглянули цікаву презентацію про водно-болотні угіддя Гетьманського національного природного парку, познайомилися з їх мешканцями, взяли участь у майстер-класі з виготовлення жабки із паперу, а по завершенню заняття влаштували «жаб’ячі перегони».
Дійсно, за спостереженням науковців нашої установи, територія Гетьманського НПП цікава і різноманітна, не даремно основою Парку стали найбільші на річці Ворскла болотні масиви – раніше створені гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Бакирівський», «Климентівський» та «Хухрянський», а також гідрологічний заказник місцевого значення «Ямний». Цікаво, що на піщаній терасі Ворскли в урочищі Литовський бір знаходяться унікальні сфагнові болітця, проте за останні 15-20 років вони майже висохли.
Тому, ми маємо розуміти, що усі водно-болотні угіддя потребують підвищеної уваги до їх збереження і підтриманні в належному екологічному стані! Кожен з нас може внести свій невеликий внесок у охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто. Головна ідея - "НЕ НАШКОДЬ!"
У нас є чим пишатися і що берегти для майбутнього покоління!!!
