3 березня -Всесвітній день дикої природи

   Дика природа — це  невід’ємна частина нашої планети. Адже неможливо уявити світ без неповторних диких тварин та неймовірних рослин, непідвладних людині.

   Світова спільнота 3 березня відзначає Всесвітній день дикої природи. Цьогорічна тема дня «Ліси та засоби до існування: підтримка людей та збереження планети». Його мета підвищити обізнаність про величезну цінність лісів та видів дикої природи, що мешкають у лісах, їх невід’ємний зв'язок із рівнем життя корінних народів і місцевих громад та пропагувати цінність традиційних практик та знань, що сприяють встановленню більш стійких відносин із цими важливими природними системами та просування моделі і практики управління лісами та лісовими ресурсами, які враховують як добробут людини, так і довгострокове збереження лісів, їх екосистем, видів дикої фауни та флори.

   Саме захищати тварин  і рослин у природному  середовищі — завдання кожного з нас!

Естафету фестивалю підхопили у м. Середина-Буда

   Естафету фестивалю біологічних колекцій «Природа навколо нас» підхопили у м. Середина-Буда. Нагадаємо, що минулого року подібний еколого-освітній і науково-популярний захід відбувся за організаційно-методичної підтримки Гетьманського НПП у Тростянецькій публічній бібліотеці за сприяння Української природоохоронної групи.

   Цьогорічний фестиваль прорходив 17-20 лютого на базі Середино-Будського палацу дітей та юнацтва у співпраці із НПП «Деснянсько-Старогутський». Гетьманський НПП на фестивалі представляв С.М. Панченко, який провів навчальні ігри «Як стати особливим» та «Як створити власну колекцію» із середино-будськими школярами. Також разом із випускником «зеленого класу», а тепер студентом Іллею Чернишовим представили колекцію рисунків лісів природно-заповідних територій Сумської області. Найбільш еколекцій представили вихованці місцевого шкільного лісництва. Це колекції круп, гілок дерев у безлистому стані, сухофруктів. Долучилася і місцева бібліотека з підбіркою нових надходжень на природничу тематику. Відвідувачі могли ознайомитися із творчим доробком вихованців палацу дітей та юнацтва, ціла зала булла відведена під експозицію НПП «Деснянсько-Старогутський».

   Крім того фестивальні заходи включали орнітологічну екскурсію, тренінг із медіаграмотності, майстер-класи з підгодовування птахів. Фестиваль планують проводити регулярно і спільно із відділом освіти планується розробити план підготовки до наступного фестивалю. Дякуємо колегам за запрошення і отриманий новий досвід.

Пісенно-поетична калина

   Похмурої зимової днини, коли природа застигла в очікуванні весни, а нам так не вистачає радісних вражень, притягуює зір рясно обвішана кетягами яскраво-коралових плодів КАЛИНА ЗВИЧАЙНА (Viburnum opulus) – прекрасна рослина з родини жимолостевих. А пізніше, коли вродливий зеленокучерявий травень збирається передавати естафету часу румʼяному червню, зупиняє погляд білопінне шумовиння її цвіту. Калина – одна з найулюбленіших рослин нашого та багатьох інших братніх словянських народів, оспівана в багатьох піснях, опоетизована в різних легендах і переказах – стала в народних уявленнях багатогранно символічною. Саме про неї – символ рідного краю – співається в задушевно-задумливих українських піснях, як наприклад:

Ой, у лузі калина стояла,

Ту калину дівчина ламала...

Або:

На калині мене мати колихала,

Щастя, долі в чистім полі виглядала,

Ой, калинонько червона, нахилися,

Від землі ти сили, соку наберися...

   Згадаймо також популярну «Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина...». Справді, ніжні білі суцвіття стоять собі серед свіжої зелені наче молоді наречені в білосніжних сукнях і мереживних фатах. Недаремно, наш безсмертний Кобзар писав:

Зацвіла у лузі червона калина,

Ніби засміялась дівчина-дитина.

   У суцвіттях калини збільшені крайові квітки плоскі, вони безплідні і відіграють роль лише приваблювача комах-запилювачів; внутрішні квітки – дрібніші, виділяють чимало нектару, вони плідні. Саме з них розвиваються гарні й соковиті плоди-кістянки. Від осені через всю зиму яскравіють на гілках кетяги яскраво-коралових плодів.

   Отак дві фази розвитку калини – пишне весняне цвітіння і рясне осіннє плодоношення стали обʼєднаним символом, який відображає розвиток від юної дівчини до зрілої жінки. Плоди на гілках калини зберігаються взимку дуже довго навіть у приміщенні. Це зумовлено наявністю в них дубильних, пектинових і консервуючих речовин. У звʼязку з такою особливістю гілля калини, увішане рубіновими плодами, стало ще й символом мужності людей, які віддали своє життя і свою чисту кров у боротьбі з лихими ворогами, символом вічної памяті. Тому в давні часи її садили на цвинтарях, на козацьких могилах.

   Калина має хороші цілющі властивості, в офіційній та народній медицині використовуються молода кора, квітки, стиглі плоди. Мякуш плодів містить 5-6% цукрів, валеріанову кислоту, та основне – вітамін С (до 70 мг%, що більше, ніж в апельсинах, лимонах, мандаринах) та кровозупинний вітамін К. Прибиті морозом вони втрачають свою гіркоту і стають найбільш придатними для вживання свіжими, особливо при простудних захворюваннях, також із них виготовляють смачні і корисні вітамінні чаї, начинку для пиріжків, желе. Полюбляють калину і деякі пернаті, наприклад, зимуючий у нас омелюх. Недаремно подекуди на Сумщині цього птаха називають «каленик», або «калиник». Птахи й розповсюджують калину.

   Росте калина і на території нашого Гетьманського НПП, але не так вже й часто. Взагалі варто більш широко культивувати цю чудову пісенно-поетичну та гарну декоративну рослину. Розмножувати її нескладно – насінням, живцями, відводками. Відомі й декоративні форми калини, зокрема така, як бульденеж, або снігова куля, зі стерильними квітками в кулеподібних суцвіттях.

   Окрім калини звичайної в Україні, в західних областях, поширена ще КАЛИНА ЦІЛОЛИСТА, або ГОРДОВИНА (Viburnum lantana), плоди у неї блискучо-чорні. А взагалі в різних куточках планети нараховується близько 200 видів калини – листопадних і вічнозелених чагарників або дерев.

   Завершимо словами нашого видатного поета Павла Тичини:

Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я – країна Україна –

На горі калина!

Без води – нема життя

   Під гаслом «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!» Гетьманський національний природний парк продовжує інформаційну кампанію з нагоди відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь, до якої долучилася Тростянецька Філія №1 І-ІІ ступенів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 5 Тростянецької міської ради.

   З метою поглиблення знань учнів про біологічне різноманіття водних об’єктів Гетьманського парку, привернення уваги до їх охорони та виховання дбайливого ставлення до природи рідного краю, заступник начальника відділу еколого-освітньої роботи Гетьманського НПП Наталія Євдокимова підготувала та передала до закладу тематичні матеріали для проведення  екогодин.

   Учитель біології Ольга Миколаївна Москальова провела для учнів старших класів інформаційні хвилини «Без води нема життя», екологічні вікторини «Рослини та тварини, які живуть на болоті» та круглий стіл «Водно-болотні угіддя рідного краю». Предметом обговорення для учнів стала важливість водно-болотних угідь, як ресурсу, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого була б непоправною. Наголосили на важливості водних об’єктів в екосистемі, їхню цінність у отриманні прісної води, продукуванні кисню, зменшенню рівня повеней та збереженні природних місць проживання багатьох водоплавних тварин та рослин, а також говорили про актуальні проблеми відновлення та збереження ВБУ.

   Долучились до проведення екологічних заходів і вчителі молодших класів А.В. Кошлата, О.А.Кравченко, Н.М. Заїчко, які провели для учнів тематичні бесіди «Хто мешкає на болоті?», екологічні пізнавальні ігри та майстер-класи з виготовлення болотних мешканців, а також у школі створена виставка учнівських малюнків «Вода і життя – нероздільні!».

   Основною ідеєю проведення даних заходів було показати підростаючому поколінню важливу роль водно-болотних угідь у житті людей, їх цінність для суспільства загалом та пропагування дбайливого використання цих неповторних природних комплексів.