Ділимося власним досвідом зі студентами

   Гетьманський національний природний парк має наукового куратора – Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка. Університет в свою чергу готує фахівців, які потенційно можуть працевлаштуватися в нацпарку. Тому між нашими установами налагодилася багатогранна співпраця. Зокрема наші фахівці діляться досвідом застосування професійних знань на практиці в різноманітних сферах. Так 8 лютого начальник наукового-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку С.М. Панченко поділився власним досвідом проведення заходів під загальною темою «Пізнавальна рекреаційна діяльність» слухачам дисципліни «Рекреаційна географія». Сергій Михайлович свої навички використовує не лише для наукової роботи, але й під час проведення заходів із школярами, студентами, різними категоріями відвідувачів парку з метою популяризації наукових знань та еколого-освітньої діяльності. Студентам цікаво було дізнатися про неприхований рекреаційний потенціал рідного краю. Такого просто не буває – є недостатньо проінтерпретований матеріал. На конкретних прикладах із власного досвіду лектор розповів про основні принципи проведення ландшафтних екскурсій-розвідок, заходів із популяризації орнітології, кліматології. Насамкінець зустрічі студентам було запропоновано відвідати Гетьманський НПП, де вони мають можливість побачити все це на практиці.

Наукова панорама

   Щороку вихованці гуртка  «Географ-науковець» ОМЦПО-МАН готують захід присвячений   Дню водно-болотних угідь, де представляють  дослідницькі роботи, в яких приділена увага  вивченню водних об’єктів.

   5 лютого 2021року юні географи провели «Наукову панораму», на яку запросили провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку .

  Суслова Оксана ознаменувала свій виступ під гаслом "Вода, Водно-болотні угіддя, життя - нероздільні", у якому зазначила про необхідність ВБУ для води, життя живих організмів. Нагадала, що ВБУ підтримують економіку, захищають від стихійних лих, вирішують проблему зміни клімату. Розповіла про попит на воду, про втрату ВБУ та нестачу води, вплив людей на економіку та надала рекомендації як краще розпоряджатися водними ресурсами. Адже тільки людина може зберегти і раціонально використовувати ВБУ.

    У заході взяли участь 15 вихованців гуртка «Географ -науковець» разом із керівником Вірою Хорошун.

   Доповіді юних науковців були об’єднані у 4 блоки: «Найважливіші чинники формування гідрологічних умов клімат і метеорологічні умови», «Малі річки – справжня краса Землі», «Озера мають важливе природне і господарське значення» «Ворскла – головна водна артерія Охтирщини».

   Найважливішими чинниками водного режиму є клімат і метеорологічні умови. Формування гідрологічних умов насамперед залежить від таких метеоелементів як: температура повітря і атмосферні опади, з яких основними є атмосферні опади.

   Задорожна Наталія підготувала  доповідь на тему «Характеристика показників максимальної температури повітря   у  період 1946-2020рр. за результатами спостережень  на Іванівській дослідно-селекційній станції», Линник Зоряна,розповіла  про аналіз кількості опадів в період з 1900-2020рр. на Іванівській д-с станції та звернула увагу на той факт що  починаючи з 1961-1980рр. намітилась яскрава тенденція до зменшення кількості опадів, що випадали у серпні з 60 мм до 33мм.

   Блок «Малі річки – справжня краса Землі» представили Тарануха Діана з доповіддю «Негативні наслідки проходження аномальних повеней на р. Охтирка та їх ліквідація», Бейзим Олександр –  «Річка Гусинка -  основа меліоративної  системи села з доповіддю Пологи», Піскурьова Дарина» – «Вплив гребель на малі річки», Явтушенко Максим – «Акумулятивно-ерозійна робота річки Охтирка у нижній течії». Оцінюючи сучасний стан малих річок, необхідно враховувати такі їх особливості: малі річки є основним джерелом живлення великих рік, тому збереження їх має найважливіше значення для захисту водних ресурсів від виснаження.

   Блок «Озера мають важливе природне і господарське значення» представили Гмиря Олександра, з доповіддю «Значення  та господарське використання Зеленого озера у різні часи існування міста Охтирка»,  Корець Мальвіна – «Характеристика озера Соснове»,  Пардаєва Катерина – «Заростання Білого озера  водно-прибережними рослинами»,  Кошиль Максим – «Характеристика водно-болотного угіддя притерасної заплави р. Охтирки»

   Озера відіграють провідну роль у регулюванні й формуванні річкового стоку, процесах самоочищення води, накопичення органічної речовини. Акваторія і береги є місцем поширення різноманітної флори і фауни, включаючи рідкісні та охоронювані види.

   Блок  «Ворскла – головна водна артерія Охтирщини» представили Орехов Іван з доповіддю «Населені пункти Охтирського району, які розташовані поблизу водойм»,  Кириченко Максим  – «Динаміка заплави річка Ворскла у період 1940-2020 рр.»,  Васильченко Юлія  – «Структура ландшафту Хухрянського гідрологічного заказника», «Різніченко Єлизавета, –  «Характеристика рослинності крутосхилів корінного берега річки Ворскли», Харченко Любов  –   «Видовий склад рослин заплави річки Ворскли на ділянках з різним рекреаційним навантаженням».

   При підведенні підсумку заходу вихованці гуртка «Географ-науковець» подарували спеціалістам Гетьманського НПП  збірку доповідей та дали обіцянку надалі досліджувати і висвітлювати свої матеріали для загального відома.

Науковці Гетьманського НПП взяли участь у онлайн - семінарі

    Науковці Гетьманського НПП взяли участь у онлайн - семінарі «Організація моніторингу водно-болотних угідь та імплементація Рамсарської конвенції», який відбувся 4-5 лютого за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

   Семінар розпочався з вітальних слів керівників Департаменту природно-заповідного фонду Міндовкілля. Далі Г.В. Парчук розповів про основні етапи імплементації Рамсарської конвенції в Україні, а О.З. Петрович зупинилася на оновлених елементах інформаційних описів Рамсарських угідь. Доповнив цей блок В.О. Демченко доповіддю про основні підходи доорганізації інвентаризації, оцінки та моніторингу водно-болотних угідь України. Наступні доповіді були виділені у зоологічний, ботанічний та комунікативні блоки. Доповідачі розповідали про підсумки своїх досліджень окремих груп живих організмів (кажанів, мігруючих птахів, бобрів). Значна увага була приділена питанням розробки і реалізації менеджмент-планів і оцінці екосистемних послуг.

   Захід дозволив науковцям нашої установи підвищити свою кваліфікацію, що буде підтверджено відповідними сертифікатами.

Вода, Водно-болотні угіддя, життя-нероздільні

    Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.

   За сприяння та підтримки провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани  підготовлена інформація про Всесвітній день водно-болотних угідь та передана до Охтирський загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів № 6, 9 для проведення  екогодин.

   Вчителі біології вищезгаданих шкіл Кутовий Юрій, Крамська Анна ознайомили учнів із значенням  боліт для забезпечення життєдіяльності всіх живих організмів,  уяснили що водно-болотні угіддя це, насамперед, місце існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Уяснили собі для якої великої групи представників тваринного та рослинного світу водно-болотні угіддя, які співіснують на заболочених територіях.

   Ми маємо усвідомити, що для майбутнього планети  дуже важливо вже зараз припинити знищувати болота  і почати відновлювати водно-болотні екосистеми, берегти джерела прісної води та ощадливо її використовувати.