Хай живуть ялинки

Створено: 19 грудня 2014

   З давніх-давен оспівують в легендах, піснях, казках красу ялинки. Давньослов’янська назва ялинки означає – колюча. А скільки ще вона таємниць про себе може розповісти?

   З метою розширення уявлення учнів про різноманітність рослин з 15 по  19 грудня 2014 року для учнів Охтирських загальноосвітніх шкіл №5 (3-б клас, кл. кер. Паламарчук В.В. та 1-а клас, кл. кер. Семененко А.В.), №4 (учні групи  продовженого дня, кер. Жовба Л.П.)  відбулися екологічні заняття про роль хвойних дерев у житті людини і природі.

  На уроках  школярі дізналися, що хвойні ліси - легені планети.  Виявляється, 1га ялинового лісу забезпечує річну потребу людини в кисні і понад 2500 тонн вологи. Сосни затримують велику кількість пилу і шкідливих речовин з повітря. А скільки користі від хвойного повітря, яке не дає змогу поширюватися хвороботворним  мікробам. З хвої виготовляють ліки для лікування легеневих захворювань.

   З однієї сосни за рік збирають 2 - 4 кг смоли, близько 10 кг хвої, з якої виробляють вітамін С та інші лікарські речовини, необхідні людському організму .  

   Хвоя, гілки і шишки ялинки мають певну кормову цінність. Ялинка підгодовує і звірів, і пташок.

  Шишки сосни можуть передбачати погоду. Якщо на вулиці сухо, то вони розкриваються, а якщо волого – закриваються. Голки у ялини і сосни оновлюються поступово, через 3-5 років.

   З ялини бджоли збирають пилок. Хвоя виділяє медяну росу, з якої бджолина сім’я за 1 день може зібрати до 4 кг меду.

   З деревини ялини виготовляють човни, музичні інструменти, меблі, папір, шовк,фанеру і інше.

   Хвойні дерева є довгожителі: ялини і сосни живуть до 200-300 років, а деякі – аж до 500 років!

  Не дивно, що краса ялинки полонила серця людей. Без неї не обходиться і сучасний Новий рік. Але багато людей не замислюється, скільки коштуватиме природі щорічне вирубування лісової красуні. Тому ми закликаємо захистити ялинку і поміркувати, як прикрасити наші оселі святково, щоб дарувати лісовій красуні життя.

   Адже, перше зрубане дерево стало початком цивілізації. А останнє - означатиме її кінець! 

Бережіть, не рубайте ялинки!

Створено: 19 грудня 2014

   З давніх-давен ялинка була і залишається традиційною окрасою новорічних свят. Кожен з нас хотів би її мати у своїй оселі. Можна тільки уявити собі, скільки в цей період знищується дерев, які через тиждень викидаються на смітник. А щоб виросла ялинка заввишки 3 м потрібно 10-15 років! Люди не усвідомлюють, що вічнозелені сосни, ялини безперервно поглинають вуглекислий газ, затримують пил, різноманітні токсичні, канцерогенні та радіоактивні речовини, виробляють кисень та очищують повітря. А питання забрудненого повітря на сьогодні є одним з найактуальніших. Саме ця проблема була висвітлена на зустрічі працівника Гетьманського НПП з учнями Хухрянської ЗОШ І-ІІІ ст. (4 кл., кл. кер. Пелих Світлана Миколаївна). 18 грудня 2014 року провідний фахівець з екологічної освіти парку Ірина Зуза розповіла про те, яку користь нам приносять хвойні дерева, яку роль відіграють в нашому житті, яких розмірів можуть досягати ці дерева та як часто на них оновлюється хвоя. Також діти дізналися які види хвойних рослин занесені до Червоної книги України та чим можна замінити живу ялинку на новорічні свята. Учні зрозуміли, що дійсно ялинки корисні людям, і чим довше вони живуть, тим більше користі здатні принести. Тому потрібно популяризувати використання замінників вирубаних ялинок серед яких:

—  жива ялинка на подвір'ї чи вулиці;

—  композиція з хвойного гілля, хвойні букети;

—  традиційний український дідух;

—  жива ялинка у горщику, що може рости у квартирі або на подвір’ї багато років;

—  штучна ялинка.

Для збереження лісових ресурсів землі давайте зробимо новорічний подарунок матінці природі, обравши максимально зручну для себе альтернативу живій ялинці!

Новорічні красуні

Створено: 09 грудня 2014

   Наближаються Новорічні свята, 31 грудня всі будуть святкувати Новий рік і майже в кожній хаті буде стояти новорічна ялинка, яку ми всі так любимо прикрашати: кульками, зірочками, гірляндами та іншими прикрасами.

   Традиція прикрашати ялинку – стародавня, їй понад 2000 років. Вважалось, що всі дерева наділені чарівною силою, бо в них живуть добрі духи. Люди прагнули задовольнити цих духів, розвішуючи на ялинці пригощання та подарунки (для Діда Мороза та його ельфів тощо).

   Також треба сказати і про ті моменти, що для того щоб ялинка стояла вдома за нею треба доглядати декілька років. Цим займаються працівники лісового господарства, та щоб не наносити шкоди довкіллю ці люди вирощують новорічні ялинки та сосонки в спеціально відведених для цього містах, такі дерева можна придбати (наприклад в Держлісгоспі), але деякі люди не бажають купувати ялинки. І на сьогоднішній день це стало великою проблемою, масове і неконтрольоване вирубування дерев на передодні свят.  Попри намагання держави контролювати ситуацію все ж ще є багато браконьєрів, що вирубують ці молоді красуні, валять великі дерева, щоб відпиляти верхівку, або відпилюють верхівки живих ялин (після чого дерева можуть загинути).

   Цьому можна завадити і це може зробити кожен. Є такі варіанти порятунку:

     - Купити штучну ялинку яка служитиме багато років.

     - Маючи власний двір можна виростити свою ялинку чи сосну.

     - Прикрасити оселю чудовим ялинковим букетом не вирубаючи все дерево.

   Зберегти природу можливо! Зелене майбутнє лісових красунь у ваших руках! Почніть з себе! Це зовсім не означає відмову  від улюблених новорічних свят, навпаки, можна весело й цікаво відсвяткувати їх, лишаючи живі ялинки там, де вони будуть справді живими – в лісі!

«День зимуючих птахів»

Створено: 04 грудня 2014

   Зима красива, проте найсуворіша пора року. У цю пору ми любимо проводити багато часу в  теплих оселях, ховаючись від пронизливого зимового холоду. А чи часто людина замислюється над тим, як почувають себе птахи? З настанням холодів потрібно заздалегідь подбати про їх підгодівлю, адже вони мають знати, де в негоду зможуть знайти їжу. Для того, щоб правильно підібрати корм, треба знати хто ж завітає до пташиної їдальні. Саме це питання й було актуальним для учнів 4-5 класів Тростянецької спеціалізованої школи I-III ст. №3. Провідний фахівець відділу  екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимова Н.М.  провела екологічний захід: «День зимуючих птахів».  Переглянувши презентацію «Птахи наші друзі», учні ознайомились з проблемою виживання зимуючих птахів у важких зимових умовах та правильним підбором продуктів для їх підгодовування. Цікавою та пізнавальною для п’ятикласників стала вікторина за темою «Все про птахів» на знання різновидів птахів,  біологічних особливостей  та історичних відомостей про них. Учні гарно підготувались до заходу: відгадували загадки, розповідали цікаві історії про птахів, уявляли себе птахами та зверталися із проханням до людей не забувати про них в зимовий період, малювали стіннівки із закликом збереження пернатих друзів.  Переконавшись у значимості даної проблеми, діти вирішили повісити власноруч виготовлені годівниці для птахів у шкільному парку. Після проведеної акції школярі висловили свої пропозиції щодо бачення даної проблеми: зокрема, було запропоновано встановлювати біля кожної домівки годівниці та підгодовувати зимуючих птахів.

   Маленькі пернаті  друзі потребують людської допомоги! Одна годівничка може врятувати цілу зграю пташок. А вони, в свою чергу, врятують від шкідників  ліси та поля.

Як звіри готуються до зими

Створено: 03 грудня 2014

Як допоможемо дружно, малята,-

Виживуть взимку птахи і звірята.

   Зима для тварин найважча пора року. Зимівля тварин -  переживання тваринами помірних і холодних широт несприятливих умов зимового періоду. Забезпечується різними пристосувальними реакціями організму. Більшість безхребетних тварин зимує в певних фазах життєвого циклу (напр., у фазі яйця, гусені, лялечки), пристосованих до зимових умов. Багато тварин впадає в зимову сплячку, деякі ссавці - в зимовий сон. Багато які тварини на зимовий період мігрують в інші райони з достатньою кількістю їжі й сприятливішими кліматичними умовами. Зимівлі багатьох тварин сприяє линяння, в результаті якого з'являються теплий волосяний покрив тіла та захисне забарвлення. Велике значення для зимівлі  тварин  має також здатність їх переходити на іншу, більш доступну, їжу або запасати корми на зиму (бджоли, мишовидні гризуни, білки та ін.). Багато тварин добре переживають зиму завдяки нагромадженню в їхньому організмі восени товстого підшкірного шару жиру; ряд тварин зимує у сховищах або збираючись великим групами (кажани), що зменшує втрату тепла.

   Саме таку тему висвітлила провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова О.В. на уроках Довкілля  з 28 листопада по 4 грудня 2014 року  для молодших школярів різних шкіл (Охтирських гімназистів (вч. 2 а кл. Колодяжна О.С), ЗОШ І-ІІІ.ст.№5 (вч. 1а кл. Семененко А.В., вч. 3 б кл. Паламарчук В.В., вч.2  кл. Олійник А.С., вч.4 в кл. Одольська С.П.), ЗОШ І-ІІІ ст. ім.. Остапа Вишні №4 (вч групи продовженого дня Жовба Л.П.), ЗОШ І-ІІ ст. №6 2 кл Гейко О.О.). Учні дізналися  про те, як звірі готуються до зими і як переносять зиму різні тварини; як працівники парку піклуються взимку про братів наших менших; познайомилися зі слідами  диких тварин. Наостанок школярі отримали пам’ятку, як правильно підгодовувати звірів взимку та пройшли іспит  по темі: «Маленькі таємниці природи».

Тренінг «Методи неформальної освіти та роботи з волонтерами»

Створено: 24 листопада 2014

   В межах проекту «Національний парк як осередок підвищення екологічної свідомості молоді» 21 грудня у м. Харків відбувся другий тренінг для працівників національних парків та громадських організацій. Організатором виступила ГО «Спілкування без кордонів». В ролі тренера було запрошено Сюзану Кецмур, яка координує «Школу волонтерів» у м. Запоріжжя.

 Підчас тренінгу розглядалися важливі теми, які допоможуть учасникам побудувати «здорові» взаємно збагачуючі відносини з волонтерами та побудувати рух. Так, було розглянуто, хто такий волонтер, які спільні риси присутні у всіх успішних волонтерських проектах, які кроки слід зробити для побудови стабільної роботи з волонтерами, як використовувати методи неформальної освіти у роботі з ними (та просто з молоддю), що необхідно для формування «здорових» стосунків у цій взаємодії, як можна мотивувати та заохочувати волонтерів.

   Такі прості, на перший погляд, теми мають значно глибший підтекст та філософську основу і для досягнення ефективної роботи з волонтерами, треба й самому постійно вдосконалюватися та становитися кращою людиною. По підсумкам тренінгу кожен з учасників нагадав собі про те, наскільки справжня дружба між волонтерами та організаціями збагачує кожну із сторін. Але як і для досягнення будь-яких справжніх стосунків треба прикласти чимало зусиль і не лише «брати», але й віддавати.

Опале листя: користь чи шкода?

Створено: 20 листопада 2014

   Осінь у багатьох асоціюється з пожовклим опалим листям і щороку постає питання перед господарями, що з ним робити? Листя, що опадає восени з дерев – не сміття. Розкладаючись у ґрунті, воно збагачує мінеральними і органічними речовинами, структурує  ґрунт, покращуючи його якість, створює умови для розвитку ґрунтової мікрофлори і фауни. У лісі ніхто не готує ґрунт – природа робить його сама з щорічно отримуваного матеріалу – опалого листя. Отже, воно корисне. Традиційно осіннє листя спалюють. Але чи безпечно це для природи та людини? Шкода від спалювання листя багатогранна. Але мало хто  звертає увагу на цю проблему. При згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря виділяється до 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук. Потрапляючи в людський організм, вони пригнічують імунну систему, руйнують гормони і вітаміни, створюють сприятливі умови для утворення злоякісних новоутворень. Крім цього їдкий дим від спалювання осіннього листя особливо небезпечний для дітей, у яких чутлива імунна система, літніх людей, які мають серцево-судинні, алергічні захворювання та проблеми дихальних шляхів, особливо астматиків, надзвичайно шкідливе для довкілля. Шкода для довкілля, тому, що згорання листя призводить до загибелі мікроорганізмів у ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту.

   Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Більше того, личинки попелиці знаходяться на гілках, а комахи, які борються з цими шкідниками дерев, - на листі. Виходить, що шкідники залишаються на деревах, а комахи, які опали з листям, збираються і вивозяться або спалюються.  Що робити з опалим листям, сухою травою, які будуть завжди? Давайте ще раз нагадаємо те, що нібито знають усі, але чомусь робити не хочуть. Найкращим щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя  - компостування. Корисно використовувати компост для прикореневої підкормки дерев і кущів. 20 листопада завершилася екологічна акція «Не паліть опале листя», яка проходила в Тростянецькому палаці дітей та юнацтва , координатором якої був Гетьманський національний природний парк. Гуртківці «Квітникарі» разом зі своїми керівниками провели практичне заняття зі створення компостної ями та вчилися правильно закладати листя. Дізналися скільки часу його треба зберігати до цілковитої готовності. Ознайомилися зі шкідливими наслідками від згорання опалого листя та його негативним впливом на організм людини.

Робимо годівниці для пташок

Створено: 20 листопада 2014

   Варіацій виготовлення підвісних «їдалень» для пернатих безліч. Найпоширеніший і простий у створенні варіант, як зробити годівницю для птахів - з пластикової пляшки або пакета соку. У верхній частині упаковки прорізаються отвори для протягування  шнурка. Довжина кріплення повинна становити 25-40 см. З обох боків тари за допомогою ножиць або ножа навпроти один одного виконуються два просторих входу, що дозволяють птахам безперешкодно насолоджуватися трапезою. На виготовлення простої конструкції йде не більше 15-20 хвилин. Готовий виріб легко фіксується за допомогою шнурка в зручному місці біля будинку і наповнюється улюбленими пташиними ласощами. Годівницю можна повісити на гілку дерева або закріпити на стіні будинку. Головне, вибрати таке місце, щоб воно було закрите від вітру і недоступно для кішок. Колючі чагарники, такі як троянди або глід, - підходяще притулок для птахів, де їх не дістануть хижаки.

 Птахам можна давати  консервовану їжу для домашніх тварин, варені яйця, варену картоплю, здобні шматочки або крихти пшеничного хліба. Неприпустимо згодовувати  солоні, смажені, гострі, кислі продукти. Небезпечний чорний хліб - він закисає у дзьобиках птахів, погано перетравлюється, особливо в мороз.

 Дуже незвичайні, цікаві і прості годівниці виходять з щільного картону. Для цього довільні фігурки з картону (колечка, сердечка, ромбики) потрібно обмазати борошняним клейстером, а потім густо обсипати з двох сторін різними дрібними сухими зернятками. Коли такі фігурки просохнуть, вони легко розвішуються на гілочках. Синиці і всюдисущі горобці тримаються зграйками і постійно перелітають у пошуках корму з місця на місце. Так їм легше прогодуватися в холодну пору року.

Уже традицією кожного року стало виготовлення годівниць у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні. Учні групи продовженого дня (вч. Жовба Л.П.) з завзятістю беруться до справи. А в цьому їм допомагають не тільки працівники Гетьманського НПП, вчителі, а й батьки. Вони разом з перекусом для своєї дитини дають їжу і для друзів наших менших.

 
Школярі розмістили годівниці для птахів у шкільному садку так, щоб  було зручно спостерігати за ними. 

Діти твердо знають: якщо почали підгодовувати птахів, продовжуйте робити це до кінця зимового сезону. Зерна, насіння і горіхи слід підсипати регулярно, інакше, виявивши кілька разів годівницю порожньою, птахи перелетять в інше місце. Зимова їдальня працюватиме і навесні, до тих пір, поки не проклюнеться перша зелень.

До Дня синички

Створено: 16 листопада 2014

   Ця маленька жовтогруда пташка відома всім. Та не кожен знає, що саме 12 листопада - День синички. Адже саме в цей день люди починали готуватися до зустрічі «зимових» гостей – птахів, які залишаються на зимівлю у наших краях.

   З метою виховання поваги та шанобливого ставлення до наших пернатих друзів у Охтирській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №6 провідним фахівцем з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Сусловою О.В.  було проведене тематичне заняття до Дня синички.

  Скільки цікавої і корисної інформації отримали учні 3 класу, переглянувши пізнавальні фільми та презентації, які підготувала Оксана Вікторівна. Адже не кожен знав, що, наприклад, температура тіла синички – 42 градуси, а за добу вона з’їдає комах, вага яких дорівнює масі пташки. Затамувавши подих, малеча переглядала фільм про народження маленьких пташенят і про ті зміни, що відбуваються у їхньому розвитку протягом перших днів життя. Із задоволенням учні відгадували загадки, слухали спів птахів, а як підсумок – кожен посадив власноруч виготовлену синичку на «класне» деревце і твердо пообіцяв щоденно піклуватися про наших пернатих друзів та допомогти їм пережити зимові холоди.

Антоніна Гусарова, класний керівник 3 класу 

  Також з 5.11.2014р. по 14.11.2014р екологічні заняття до Дня синички пройшли і в ДНЗ «Сонечко» (гр. «Берізка», вих. Гопка Ю.В.), для учнів ЗОШ І-ІІІ ст. №5 5 кл. (кл.кер. Колодяжна І.В.), 3-б кл (кл.кер. Паламарчук В.В.), 2 кл (А.С.), 1-а кл(кл.кер Семененко А.В.), гімназистів 3-а кл (кл.кер. Колодяжна О.С.), ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні продовженого дня (вч. Жовба Л.П.), вихованців Охтирського МЦПО-МАН (керівники- Шведенко Я.С., Бабак Л.В.).

Дослідницький марафон

Створено: 07 листопада 2014

   Тут красиво будь-якої пори: і взимку, коли дерева вкриті білим снігом, і навесні, коли вони одягнені у зелене вбрання і довкола чується невгамовний пташиний переспів, і восени, коли листяна позолота чарує своєю барвистістю. У надзвичайно мальовничому куточку  співдії  природи та людини у Тростянці розташований філіал Краснотростянецької лісової науково-дослідної станції. Саме сюди за ініціативою Євдокимової Н.М., провідного фахівця відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку,  й завітали учні, що виявили бажання займатися експериментально – дослідницькою роботою в галузі природознавства разом зі своїм керівником Олесюк Л.С. А провів екскурсію для них директор лісодослідної станції кандидат сільськогосподарських наук Василь Андрійович Ігнатенко. Він розповів, що здавна цей мальовничий куточок, розташований на південному сході Сумщини, в зоні північного лівобережного Лісостепу України, привертає увагу митців, учених. Великий інтерес викликають різні штучно створені насадження, які займають 60 відсотків укритої лісом території державного підприємства «Тростянецький лісгосп». Кращі зразки культур після всебічного вивчення віднесено до категорії особливо цінних порід і є постійними об'єктами відвідувань спеціалістів-лісівників і вчених. У Тростянецькому держлісгоспі під керівництвом співробітників дослідної станції створено чимало селекційно-генетичних культур — географічні культури сосни, модрини, дуба, ясена з насіння, зібраного в різних зонах колишнього СРСР, у різних типів лісів і від різних материнських дерев. Експерименти, що проводять у тростянецьких лісах, відомі в нашій країні й за кордоном. Тут підвищують кваліфікацію працівники лісового господарства, студенти-біологи. Під час екскурсії діти ознайомилися з етапами розвитку інтродукованих порід каштана їстівного, горіха чорного, туї західної, пихти колорадської, ялівця, дугласії  тощо. Тростянецький дендропарк славиться не лише красою і багатою колекцією деревних і чагарникових рослин різного географічного походження, а й тим, що тут збереглися кленово-липово-дубові корінні ліси з віком деревостану 250–300 років, що є науковою цінністю і нині взяті під охорону. Проведення даної екскурсії було спрямоване на засвоєння учнями теоретичного матеріалу та дослідження проростання рослин.