Підведено підсумки

Створено: 27 лютого 2017

Підведено підсумки навчально-дослідницького проекту Гетьманського НПП та Охтирського МЦПО-МАН

«Ліс - народне багатство. Бережемо хвойні  дерева»

   Упродовж 2 місяців (січень-лютий 2017 року) у рамках проекту «Ліс - народне багатство. Бережемо хвойні  дерева» вихованцями  Охтирського міського центру позашкільної освіти-Мала академія наук учнівської молоді  проводилися дослідження щодо вивчення питання  з проблеми збереження хвойних дерев у нашій місцевості.

   Дараган Іриною та Шарковою Катериною (гурток «Географ-науковець») було зібрано багато цікавого матеріалу про види та породи хвойних дерев, Піскурьовою Пауліною та Бейзим Вікторією (гурток «Історичне краєзнавство») проведено анкетування 290 жителів міста (серед них  вихованців і педагогів позашкільного центру, учителів загальноосвітніх шкіл міста) з метою дізнатися думку про те, чим же прикрашають свою оселю охтирчани   на Новий рік та що роблять з живим деревом після  свята.

   Чи готові ми замінити живі ялинки на штучні? Результати анкетування показали, що 60% респондентів надають перевагу  прикрашати оселю на Новорічні свята  живим хвойним деревам, 39,9 % - штучній ялинці. І тільки  1 людина - новорічною композицією. Можемо припустити, що населення нашого міста поступово відмовляється від знищення  живого хвойного дерева, але все ж  розглядає однобоко дане питання, заміняючи його на штучне.

   На запитання «Що роблять з живим деревом після свята?» 75 відсотків респондентів відповіли, що використають новорічне дерево  як корм тваринам або на дрова, 13 % відповіли, що використають як добриво, 13 % викинуть на смітник.

   Можна припустити, що  тільки 13 % опитаних  не утилізують  хвойні дерева, а виносять їх на смітник. Інші ж громадяни знають куди подіти «відпрацьоване» хвойне дерево без шкоди навколишньому середовищу.

   Основна частина опитаних стверджує, що новорічне свято без ялинки неможливе! Штучна ялинка ніколи не замінить справжньої ні по красі, ні по хвойному аромату, ні по новорічному настрою. Багатьом подобається досвід держав, де символ нового року – ялинку (сосну) продають в горщиках і після свят її можна висадити. Хотілося б такий досвід перейняти. При цьому важливим фактором є її доступність (матеріальна) та можливість її висадити (відведене місце в місті або лісі для людей, які живуть у багатоповерхових будинках).

  Враховуючи ціни на газ багато підприємств, приватних господарств, державних установ переходять на альтернативні види палива. Після новорічних свят ялинки (сосни) можна використати саме, як дрова, але для цього потрібно знайти бажаючих їх зібрати, провести інформаційну компанію, щоб мешканці знали, що проходить така акція,  визначити місце, куди потрібно складувати ялинки (це можуть бути і спиляні гілки), коли, ким і як цей матеріал буде використано.

   Наприклад: з метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів учні ЗОШ № 9 проводять акцію по збору в післяноворічний період ялинок. Долучитися до цієї акції може кожен, для цього потрібно винести свою ялинку до смітника, а після свят централізовано машиною були зібрані дані дерева, їх використають для опалення приміщення школи.

   Чи є ще альтернатива новорічній ялинці? На це питання відповіли вихованці декоративно-ужиткових гуртків ОМЦПО-МАН. Саме вони щороку виготовляють новорічні ялинки та композиції своїми руками з різного матеріалу, в тому числі і з гілок хвойних дерев. Зубатова Дарина (гурток «Географ-науковець») дослідила питання як же можна прикрасити оселю до Новорічного свята, не знищуючи живих дерев. Починати  прикрашати оселю можна з фасаду. Наприклад, прикрасити сходи ялинковими гірляндами, на двері повісити новорічний віночок, у гостинній кімнаті поставити ялинку, виготовлену з гілочок сосни з елементами різноманітного декору, у вітальні чи спальній кімнаті зробити новорічну композицію. У кухні можна декорувати стіл. Все це буде створювати гарний святковий настрій та збереже сотні тисяч хвойних дерев від знищення для прийдешніх поколінь нашої країни.

   Напередодні Новорічних свят Дарина відвідала  декілька майстер-класів з виготовлення новорічних ялинок та прикрас. Гурток «Мистецтво нашого народу» (кер.Шведенко Я.С.) підготував та провів майстер-клас  для вихованців професійного училища соціальної реабілітації з оформлення новорічної прикраси – лампочки у техніці «декупаж» з елементами гілочки ялинки. А із зрізів, що надав Гетьманський НПП, виготовили креативну ялинку, яку подарували музею  установи.

   До речі, досвід показує,  що речі виготовлені своїми руками несуть в собі тепло, любов, створюють святковий затишок, випромінюють позитивну енергію і є неповторними.

                                                                  Методисти ОМЦПО-МАН

Литвоченко О.О., Теличко С.В.

В долі природи - наша доля

Створено: 23 лютого 2017

   Природа - храм, не будинок, а саме храм, у якому існує людство, це – спадок від наших батьків, який ми маємо передати своїм дітям. І тільки ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою для розвитку суспільства. 2 лютого світова громадськість відзначала Всесвітній день водно-болотних угідь. Вони є місцями біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування великої кількості видів рослин і тварин. Водно-болотні угіддя відносяться до найбільш продуктивних, але в той час і вразливих екосистем планети. З метою поширення знань щодо важливості водно-болотних угідь для людства і планети та розвитку екологічної свідомості у підростаючого покоління заступник начальника відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимової Н.М. та завідуюча відділом спортивно-масової роботи Олесюк Л.С. Тростянецького Палацу дітей та юнацтва провели для гуртківців екологічного напрямку ряд заходів. Не залишилися осторонь і наймолодші гуртківці Палацу – вихованці гуртка «Країна чарівного мистецтва», керівник Сокура Наталія Олександрівна, які взяли участь у конкурсі малюнків  на тему «Мешканці болота». Приємно, що діти не тільки представили свої роботи, а й підготували розповіді про мешканців болотних угідь занесених до Червоної книги, а це свідчить про небайдужість підростаючого покоління до природи рідного краю.

Хто такі птахи

Створено: 20 лютого 2017

   На прохання вчителя 3 класу Охтирської ЗОШ І-ІІ ст. №6 Гордєй В.В. провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова О.В.  17 лютого розповіла учням про істотні ознаки птахів, про їх різноманіття. Школярі тепер вміють відрізнити птахів від інших тварин. Діти тепер знають, де живуть птахи, яку роль відіграє дзьоб, навіщо птахам пір’я, що завдяки здатності літати птахам легше знаходити їжу, чим живляться птахи.

   На екологічному занятті учні мали змогу познайомитися з дивовижними птахами планети, дізналися цікаві факти про птахів, про їх гніздування. А ще кожен учень підготував доповідь або цікаву інформацію про одного птаха на вибір. Всі справилися з завданням на відмінно.

   Найважче птахам доводиться взимку. Зникають комахи, зелені рослини, все вкривається снігом. Щоб підтримати птахів у сурову пору року, учні взяли участь у акції «Підгодуй пташину взимку!». Заздалегідь виготовили годівнички, плакати з закликом про допомогу. Тепер наші пернаті друзі будуть під наглядом дітлахів і не страшні їм будуть люті морози!

Віртуальна подорож материками планети Земля

Створено: 20 лютого 2017

Тепер мені Землю цікаво вивчати

 І виникли в мене питання свої.

 Про нашу планету я все хочу знати,

 Відкрийте, будь ласка, секрети її.

    На землі так багато куточків, які так і манять до себе. Пустеля Сахара і діючі вулкани, льодовики і коралові острови - все це так хочеться побачити.      І це стало можливо 17 лютого завдяки віртуальній подорожі учнів 4 класу Охтирської ЗОШ І-ІІ ст. №6 (вч. Гейко О.О.) материками планети Земля.

   Провідний фахівець з екологічної освіти Суслова О.В. розповіла , що материки  - це великі ділянки суходолу, оточені з усіх сторін водою. На Землі є шість материків: Євразія, Африка, Північна та Південна Америка, Австралія, Антарктида. Вони відрізняються між собою за розмірами, формами земної поверхні, природою.

   Діти залюбки почули історію виникнення материків. Мандруючи по земній поверхні, досліджували дивовижні її "шматочки": найдовші і найповноводніші річки, найвищі водопади, найчистіше, найтепліше море, дивовижних мешканців та рослин і т.д.

   Якщо поглянути на Землю із Космосу, то видно, якою малою є наша планета порівняно зі Всесвітом. Це ще раз переконує людей у необхідності захищати свій дім – планету Земля!

Майбутнє нашої планети залежить від майбутнього покоління, тому що вони можуть «стати дослідниками, моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що переможуть усі труднощі і стихії»( Микола Трублаїні).

Про що розповідає болото

Створено: 14 лютого 2017

   Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду. Знання закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дають можливість дитині відчути особисту відповідальність за майбутнє природи. Формування активної позиції «захисника і друга» світу природи є основою у вихованні екологічної культури дошкільників. Усвідомлення себе в єдності з природою спонукає  уважно ставитись до всього, що  оточує, перейматися світобуттям, задумуючись над його потаємною суттю. Органічний світ планети є невичерпним джерелом інформації для формування духовності і життєвих знань дитини.  

   З нагоди  відзначення Дня водно-болотних угідь з 02  по 13 лютого під назвою «Про що розповідає болото» відбулися екологічні години спілкування, які провела заступник начальника відділу  екологічної освіти Гетьманського національного природного парку  Євдокимова Н.М. для вихованців Тростянецьких дошкільних навчальних закладів дитячих садків  «Казка» (старша група «Метелики», вих. Качура Л.М.), «Ромашка»(старша група «Калинка» вих. Обрусник Л. В., «Подоляночка» вих. Кузьменко Л.М.), «Веселка»(старша група «Дзвіночок» вих-ль Толочко І.Є., «Сонечко» вих. Вайнагій С.В.). Під час заходів були використані різні форми роботи, які виявилися  цікавими, пізнавальними  та корисними для дітей.

Болото – це біда чи джерело життя?

Створено: 09 лютого 2017

   Болота більшість людей лякають. Ми чітко знаємо, що там може затягнути в драговину. Але про те, що болота надзвичайно корисні, не здогадуються багато. У чому ж користь?

   Саме на це питання дала відповідь провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза на екологічних годинах присвячених Всесвітньому дню водно – болотних угідь, які проходили з 02 по 09 лютого у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. № 1: 1-а кл. (кл. кер. Громак Жанна Дмитрівна), 1-г кл. (кл. кер. Остапенко Ольга Михайлівна), 3-а кл. (кл. кер. Воронько Тетяна Олександрівна). Діти дізналися як утворюється болота та в чому їхня користь, ознайомилися з рослинністю боліт та запам’ятали, які тварини, птахи, комахи, земноводні та повзучі полюбляють жити на болотах або поблизу них. Також новиною для учнів стало те, що на болотах утворюється корисна копалина – торф. Діти з задоволенням переглянули навчальний фільм «Чарівні болота» з якого також почерпнули для себе багато цікавої та корисної інформації.

   Зараз все частіше говорять про те, що болота потрібно не тільки берегти, але навіть плекати, адже болото — це природний механізм регулювання стоку ґрунтових і поверхневих вод. Варто необережно осушити болото і вода раптом йде на самі нижні горизонти, земля висихає, торф, який міг би бути прекрасним добривом самозагорається і загрожує загибеллю не тільки тваринам, але і людині. Крім того болотиста місцевість  - це особливий світ флори і фауни. Природа болота така, що тут мешкають різні тварини і виростають дивовижні рослини, багато з яких занесені до Червоної книги України. З наукової точки зору, болото – це ділянка землі, що має підвищену вологість і кислотність. У таких місцях спостерігається постійна сирість, потужне випаровування і брак кисню. Якщо ж говорити простою мовою, то це дивовижний мікросвіт зі своєю рослинністю і не менш унікальними мешканцями. Болота — це ціла екосистема зі своїми правилами та особливостями.

   Як і все, що створено природою і не зруйноване людиною – це користь для всього живого на землі і для неї самої. Болота джерело води, торфу. Будинок для звірів, птахів і комах. Болото одне з ланок екосистеми планети, які не слід руйнувати, а потрібно оберігати!

Презентація атласу-довідника "Природно-заповідний фонд Сумської області"

Створено: 02 лютого 2017

   Сподіваємось, що це видання допоможе краще пізнати Сумщину – часточку України, де все-таки вдалося зберегти різні риси ландшафту, вцілілі чарівні куточки гармонії Людини і Природи.

   Для працівників управлінських структур органів місцевого самоврядування області для використання в управлінській, екологічній, освітянській, культурологічній діяльності, для працівників науково-дослідних установ і організацій, екологів, географів, інших фахівців, студентів.

   Видання здійснено за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання Програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на 2016-2018 роки. Розповсюдження атласу-довідника буде здійснюватись через бібліотеки області.

Екологічне значення водно – болотних угідь

Створено: 02 лютого 2017

   За екологічним календарем 2 лютого відзначається День водно-болотних угідь, метою якого є збереження біологічного різноманіття водно – болотних екосистем. Саме з цієї нагоди у Тростянецькому Палаці дітей та юнацтва для вихованців гуртка «Юні екологи» (керівник Олесюк Лариса Сергіївна),заступником начальника відділу  екологічної освіти  Євдокимовою Н.М. було проведено заняття «Болото – природне угруповання». Вона розповіла про надзвичайну красу природи, про її чарівний і дивовижний світ та про історію водно-болотних угідь Гетьманського національного природного парку. Діти дізналися, що основна цінність боліт – здатність накопичувати воду та покращувати її якість, це джерело виникнення річок і озер, вони зволожують повітря, сприяють збільшенню кількості різноманітних  організмів, є домівкою для багатьох видів птахів і тварин, там ростуть лікарські рослини та утворюються корисні копалини. А закріпили юні природолюби набуті знання виконуючи різноманітні екологічні завдання, розгадуючи ребуси та кросворди. 

Чи є життя в воді під льодом?

Створено: 27 січня 2017

   
Закував мороз річки і озера. Лід зверху покритий товстим шаром снігу. Чи не проникають промені сонця в підводний світ? Там холодно і темно. Але Життя є і під льодом. Дрімають річкові риби. Зарилися в мул раки і жаби.

   27 січня до Всесвітнього дня водно-болотних угідь, за ініціативи вчителів Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім. Р.К. Рапія Семененко А.В., Гузенко А.С., третьокласники були присутні на екологічному занятті «Чи є життя в воді під льодом?» , яке провела провідний фахівець з екологічної освіти ГНПП Суслова О.В.

   Учні дізналися як утворюється лід, чи є життя під льодом, як живуть земноводні, плазуни, риби, де зимують раки. Цікавим фактом стало те, що зимуючим підводним рослинам доводиться жити в пітьмі. І все ж деякі з них зеленіють і ростуть. Багато мешканців водойм зимують у вигляді кореневищ, що знаходяться на дні. У жодного з водних рослин взимку не залишається живих органів на поверхні водойми, вкритій кригою.

   Екологічні заняття, присвячені Всесвітньому дню водно-болотних угідь, були проведені  і для учнів Охтирської загальноосвітньої ЗОШ І-ІІ ст. №6  2 кл (вч. Гриб С.А.), 4 кл (вч. Гейко О.О.), учнів ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні  №4 1 кл  (вч. Жовба Л.П.).

Допоможемо пернатим друзям

Створено: 26 січня 2017

   Чи    задумувалися    ви – як   братам  нашим   меншим взимку      живеться?    За   своїми       повсякденними клопотами люди навіть  не  помічають   труднощів, з якими стикаються в зимову пору пернаті друзі. Так, багато з них відлетіли в теплі краї і ми з нетерпінням чекаємо їх повернення, бажаючи знову почути дзвінкий спів. Адже із пташиним співом приходить весна. Та як бути тим птахам, які залишаються поряд з нами взимку?

   Саме про необхідність допомоги пернатим друзям в зимовий період і розповідала провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза на екологічних зайняттях, що пройшли  19 та 26 січня 2017 року у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, 4-в клас (кл. кер. Борисенко Любов Григорівна), 4-а клас (Мирошніченко Ольга Миколаївна).

   Діти переглянули мультимедійну презентацію і дізналися, які птахи залишаються зимувати поряд із нами, більшість видів летять у теплі країни, а для деяких птахів з півночі, такими теплими землями є територія саме нашої України. Також учні побачили з яких матеріалів можна дуже просто виготовити годівнички, та чим саме потрібно підгодовувати птахів.  

   Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Птахи майже весь час тримаються поряд зі своїми кормовими ділянками. Деякі з них, синиці, сойки, горіхівки, ще з осені роблять запаси насіння, ховаючи його під корою, в тріщинах гілок. Напевно, немає потреби доводити користь підгодівлі птахів, яка взимку є одним із найреальніших шляхів допомоги пернатим.

   Зимова підгодівля птахів має корисні наслідки для людини. Наприклад, вона дозволяє відвернути увагу птахів від видзьобування бруньок на плодових деревах. Але найголовніше, служить для приваблення пернатих у місця, де вони можуть принести велику користь у період вигодовування пташенят комахами-шкідниками. Лиш те, що така допомога дає можливість багатьом птахам вижити, свідчить на її користь.

   Підгодівлю птахів проводять у період, коли їм складно знайти звичний корм, головним чином у снігову пору і аж до появи першої зелені. Птахів слід поступово привчати до місць підгодівлі,  щоб вони надовго запам’ятали їх і поверталися щодня.

   Різним видам потрібна й різна допомога взимку. Зерноїдним птахам (чижам, щигликам тощо) дійсно необхідна наша допомога лише в роки неврожаю природних кормів. Водночас комахоїдні синиці, золотомушки потерпають найбільше через відсутність корму. Термін початку підгодівлі може змінюватися в залежності від погодних умов. Її необхідно розпочати рано, ще в жовтні, якщо осінь рання, дощова, випав сніг або неврожай природних кормів. Абсолютна неможливість знайти корм стається лише з появою стійкого снігового покриву й промерзанням землі. Ось тоді підгодівля стає життєво важливою. Корми повинні бути досить різноманітними. Комахоїдних птахів, які зимують у нас, краще підгодовувати сирим насінням соняшника, гарбуза, дині. Синиці й дятли особливо люблять ласувати свіжим (несолоним) салом. Якщо на годівничку покласти ягоди горобини, калини, то можна привабити снігурів, омелюхів. За зернами проса, вівса можуть прилетіти вівсянки, щиглики, повзики, синиці. Популярністю користуватиметься насіння дикорослих трав, зібране з осені. Зграйки щигликів не оминуть віники бур’янів, устромлених у сніг. А яблуками поласують дрозди, чикотні й сойки. Сало, яблука й кукурудзу можна просто настромити на дріт або на гілки кущів.

   Зима — важке випробування для всіх пернатих, тож давайте будемо разом підгодовувати птахів взимку.