«Зелений світ «Литовського бору»

Створено: 14 вересня 2017

   13 вересня на еколого-пізнавальній стежці «Литовський бір» Гетьманського національного природного парку відбулася виїзна нарада «Зелений світ «Литовського бору». У нараді взяли участь відділ екологічної освіти та рекреації Гетьманського НПП у повному складі, інспекторський склад майстерської дільниці №1 Охтирського ПНДВ Парку, директор Охтирського краєзнавчого музею Міщенко Л.В., методисти, керівники наукових гуртків Охтирського міського центру позашкільної освіти - МАН учнівської молоді Литовченко О.О., Хорошун В.В. Мета наради: обговорення перспективи розвитку та використання еколого-пізнавальної стежки «Литовський бір» у організації екологічної освіти, дослідження та опис  флори території.

   У рамках наради було проведено дослідження флори території розташування стежки «Литовський бір», її опис. Особливу увагу екологи, науковці, краєзнавці приділили практичному використанню рослин у народній медицині, визначили основні теми для учнівських досліджень з ботаніки та біології, лісознавства.

   Присутні з цікавістю слухали симфонію сосен і чаруючу розповідь фахівця Парку М.П.Обідця про дерева, кущі, трави, гриби. Особливо зацікавила учасників наради інформація про практичне застосування рослин Литовського бору у побуті та народні прикмети про них. Важливим моментом був і обмін досвідом в проведенні еколого-освітніх заходів, організації виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.

   Усі зібрані матеріали та сучасний досвід будуть використані в подальшій  роботі Гетьманського НПП, Охтирського міського центру позашкільної освіти - МАН учнівської молоді, Охтирського краєзнавчого музею, навчальних закладів районів, будуть використані для написання наукових робіт юними дослідниками.

Гості з Польщі та Чехії

Створено: 11 вересня 2017

   9 вересня місто Тростянець відзначило свій  357 рік народження. З цієї нагоди зібралося багато гостей не тільки з України, а й з-за кордону.  У ході програми святкування Дня міста голова Тростянецької міської ради Юрій Бова разом з делегацією міст-партнерів Польщі та Чехії завітали й до Гетьманського національного природного парку. Заступник директора Олександр Яковенко ознайомив гостей з  особливостями природоохоронної діяльності національних природних парків. У дружній теплій атмосфері присутні обмінялися досвідом та  своїми напрацюваннями в роботі природоохоронних територій.

Другий етап відновлення природної популяції стерляді

Створено: 31 серпня 2017

   25 тисяч мальків стерляді тепер житимуть у річці Ворскла на території Сумської області в межах Гетьманського НПП.

   Сплило два роки від реалізації першого етапу заходів по відновленню природної популяції стерляді (http://getmanski.info/index.php/ukr/news/238-z-povernennyam-do-vorskli-chechuga). Але, слід зауважити, що 10 тисяч мальків стерляді є недостатніми для створення стійкої життєздатної самовідновної популяції стерляді в р. Ворскла. Простий розрахунок показує, що в середньому на 1 км русла припадає 82 мальки, а з врахуванням певної природної смертності риб – ще менше. Як свідчить практика, межа адаптації молоді стерляді при посадці її у водойми становить 50-60% від початкової їх чисельності. З досвіду реакліматизації стерляді в Україні відомо, що її випуск відбувається більш значними партіями – до 40 тисяч мальків. Тому доведення зарибку р. Ворскла до науково обґрунтованої кількості  було вкрай потрібним. Ми вдячні Сумській обласній державній адміністрації, Сумській обласній раді та  Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації за втілення цього проекту. Захід було профінансовано за рахунок коштів  з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

   Маленькі стерляді в кількості 25 000 особин були випущені на визначених ділянках р. Ворскла – у Великописарівському, і Охтирському відділеннях Гетьманського НПП.  Заходи проводилися за участі голови Сумської обласної державної адміністрації Миколи Клочко, керівництва Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації.

Експедиційні дослідження по р. Ворсклі

Створено: 17 серпня 2017

   Молодший науковий співробітник, канд. геогр. наук Данильченко Олена Сергіївна 12-13 серпня 2017 року здійснила експедиційні дослідження по р. Ворсклі у 3-х створах: № 1 - смт Велика Писарівка 8 км від кордону з Росією, № 2 - с. Климентово, після впадіння р. Боромлі, № 3 - с. Куземин, біля кордону з Полтавською областю.

   Дослідження проводилися з метою спостереження за літньо-осінньою меженню та передбачали визначення гідрометричних параметрів (ширини, глибина русла, швидкість течії), використання цих показників для розрахунку площі поперечного водного перерізу і обчислення важливої кількісної характеристики водного потоку – витрати води; фізико-хімічних характеристик річкової води (прозорість, кольоровість, показник мутності та визначення твердого стоку); заростання русла.

   Було відновлено гідрологічний пост для спостереження за рівнем води в річці у створі № 2 - с. Климентово, так як він потребував відновлення (рис. 1).

Рис. 1. Гідрологічний пост № 2 - с. Климентово

   Встановлено, що рівень води у річці значно знизився у порівнянні із весняним водопіллям (на 1,5 м у створі № 2 - с. Климентово, в інших створах навіть нижче показників встановлених гідрологічних постів), відповідно максимальна глибина становила 6,4 м, ширина русла 60,5. Швидкість течії низька 0,05 м/с (рис. 2). Відповідно, важливий показник витрати води нижчий ніж у минулі роки і становить 12,9 м3/с, що у 2 рази нижче ніж аналогічний показник у 2016 році. У інших створах (№ 1 та № 3) спостерігаємо аналогічну картину: природне зниження рівня води, показників швидкості течії та витрат води.

   Фізичні властивості води. Температура води коливалася від +27ºС (створ № 2, 1) до +28ºС (створ № 3).  У всіх створах спостерігається прозора річкова вода, без кольору з легким жовтуватим відтінком у створі № 2.

Рис. 2. Створ № 2 – с. Клементово (літньо-осіння межень 12.08.2017 р.)

   Занепокоєння викликає значне заростання русла річки у створі № 1 (рис. 3) та окремі ділянки заростання поблизу створу № 3 (рис. 4).

Рис. 3. Створ № 1 – смт Велика Писарівка 8 км від кордону з Росією (літньо-осіння межень 13.08.2017 р.)

Рис. 4. Створ № 3 – с. Куземин, біля кордону з Полтавською областю (літньо-осіння межень 13.08.2017 р.)

   Отже, встановлено класичну картину для літньо-осінньої межені: зниження рівня води, показників швидкості течії та витрат води. Хоча показник витрат води має нижчі значення ніж у минулі роки, все таки його значення вищі за багаторічні мінімальні майже у 4 рази. Слід відмітити зниження рівня води (максимальне за всі роки спостережень – з 2012 року).

Питання, що турбують цілий світ?

Створено: 01 серпня 2017

   Чи може молодь самостійно вирішувати питання, що турбують цілий світ? Ця команда впевнена, що так. Молоді люди з Німеччини, Польщі, Грузії та України, що беруть участь у проекті «ECO-Logical: Educated, Competent, Open-minded», організатори – центр європейських ініціатив (Україна) та Pewobe g GmbH (Німеччина), поділяться успішними методами вирішення цих питань у кожній країні та знайдуть власні шляхи запобігання екологічної катастрофи. І саме сьогодні вони хочуть дізнатися, як  вирішують екологічні питання в Україні.

   В ході проекту юні науковці завітали до Гетьманського національного природного парку, а саме на еколого – пізнавальну стежку «Литовський бір». Під час екскурсії, яку провели провідні фахівці з екологічної освіти парку Оксана Суслова та Ірина Зуза туристи дізналися багато цікавої інформації про історію створення та теперішній розвиток Гетьманського НПП. Проходячи маршрутом еколого – пізнавальної стежки, вони безкінечно милувалися красою природи. Дивовижний ліс де сосни, ніби з чарівної казки, здіймаються вгору більше ніж на 40 метрів, стоять немов могутні велетні, які ще з давніх часів охороняють тамошні місця. А як їм приємно було вдихати чисте повітря, настояне на пахощах дерев і трав, та відчувати ніжний запах квітів, а про деякі із них екскурсанти навіть почули цікаві легенди.

   Молодих людей дуже зацікавило те, яких тварин можна зустріти на даній території. Вони побачили багато шпаківень та совник, які були встановлення робітниками парку для поліпшення життя птахів в природних умовах та збільшення їх популяцій на території Гетьманського НПП.

   Підійшовши до оглядового майданчику, відкрився дивовижний краєвид, де головне місце займає річка Ворскла, одна з найкрасивіших річок Лівобережної України. Вона пам’ятає на своїх берегах поселення древніх аріїв, скіфів та слов’ян. Залишки стародавніх поселень часто зустрічаються в межах нашого краю, бо тут колись проходив бойовий кордон з кочовим печенізьким станом. За Ворсклу навіть печеніги боялися ходити хоч і знали, що у Поворсклянському краї справжній рай: високі сосни і розложисті дуби оточують береги, відбиваючи у воді свої розкішні крони, плакучі верби, схиливши свої віти до прохолодних струменів, купають у них свої коси. В заводях - буйне цвітіння водяних лілій. В прибережних очеретах чутно спів водяних птахів. І над всім цим - ласкаве сонце, смолисті аромати сосняків, пряність квітучих лугових трав...

   Молодь з великим задоволенням фотографувалася поряд з могутніми соснами, що призвели на них надзвичайне враження.

   Після екскурсії, відпочиваючи на рекреаційному майданчику, юні науковці скуштували трав’яний чай, який підготували працівники парку.

Сузір’я на Ворсклі - 2017

Створено: 19 липня 2017

   З 5 по 18 липня на березі річки Ворскла на території Гетьманського національного природного парку (с. Олександрівка) працювала тематична зміна наметового табору «Сузір’я на Ворсклі - 2017»

   Послугами відпочинку скористались 80 дітей пільгових категорій, діти учасників АТО, талановиті та обдаровані діти, діти працівників агропромислового комплексу.

   В рамках тематичної зміни було проведено байдаркові сплави по річці Ворскла, різноманітні спортивні змагання, чемпіонат табору з пейнтболу та лазертагу, проведення екскурсій працівниками Гетьманського національного природного парку та багато іншого.

   Протягом цього часу діти змістовно і цікаво проводили час, змагалися, співали, організовували тематичні дні. Для кожного табір приніс щось своє, особливе, неповторне, для когось це були нові враження від місць, в яких він раніше ніколи не був, для когось враження від ігор, конкурсів, які щодня у ньому проходили, хтось тут зустрів своїх старих друзів, а хтось нових.

День працівника природно-заповідної справи 2017

Створено: 05 липня 2017

   7 липня Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 визначено Днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.

   Завдяки зусиллям фахівців, науковців та природоохоронної громадськості в Україні збережено 8245 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 4,31 млн. га, що становить 6,6 % території країни, а також морський заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га.

   У складі природно-заповідного фонду 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 49 національних природних парків, 3167 заказників, 3441 пам‘ятка природи, 81 регіональний ландшафтний парк, 812 заповідних урочищ, а також низка штучних об‘єктів: 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 57 дендропарків та 572 парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва.

   Протягом останнього року кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення збільшилась на  61 одиницю загальною площею 235 тис. га, в тому числі створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник загальною площею 226 тис. га та розширено природний заповідник «Єланецький степ» на 1,3 тис. га. Велика заслуга у створенні цих об’єктів належить працівникам департаментів екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій, представникам громадських організацій і науковцям.

   День 7 липня для професійного свята обрано невипадково, адже асоціюється він зі святом Івана Купала, присвяченим загадковим і чудодійним силам природи.

  Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого за легендою має чарівні властивості. Цього року символом обрано одну з найменших папоротей, занесених до Червоної книги України, Аспленій Гейфлера (Asplenium x heufleri Reichardt). Це маленька (висотою до 14 см) і тендітна рослина, що росте в тріщинах скель лише в східному регіоні України, зокрема на Донецькому кряжу в Луганській області, поблизу річок Кальміус і Кальчик, та у відділенні «Кам’яні могили» Українського степового природного заповідника у Донецькій області. Ця рідкісна рослина є втіленням лозунгу цьогорічного свята «Найменші – найбільш вразливі у Природі» та символом потреби Сходу України у захисті.

   Цього року ми приділяємо особливу увагу одним з найменших представників біоти – комахам. Адже саме вони є важливою ланкою у харчових ланцюгах та основою трофічної піраміди багатьох екосистем. Їхня участь необхідна для перетворення органічних речовин та ґрунтоутворення. Комахи-запилювачі є «крилами кохання» всього різноманіття квіткових рослин, та запилюючи сільськогосподарські культури, підтримують наш добробут. Комахи є невід’ємною складовою будь-якої екосистеми, і без них неможливе існування біосфери нашої планети.

   Отже, не забуваємо про власні традиції та зберігаємо рідну природу, «Збережемо природу – збережемо Україну!»

Юні туристи з Харківщини

Створено: 27 червня 2017

   Кожного року  мальовничі  місця Великописарівщини відвідує група юних туристів з Харківщини.  Так  і  цього року 25 та 26 червня вони здійснили байдарочник сплав по р. Ворскла з початком маршруту в с. Олександрівка. Провідним фахівцем з екологічної освіти Обідцем М.П. туристів було проінформовано про заходи безпеки та правила поводження на території природно – заповідного фонду. Також, юних туристів було ознайомлено з флорою та фауною Гетьманського національного природного парку.

Зі скарбнички природи: Як живуть мурахи

Створено: 24 червня 2017

   Формування гуманного ставлення до природи – основне завдання екологічного виховання, яке реалізується шляхом розвитку в дітях співчуття, співпереживання  до всіх живих істот на планеті. Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців,  успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження та охорони її багатств. Людина – частина природи, але найчастіше саме вона робить згубний вплив на навколишній світ. Формування активної позиції «захисника і друга» світу природи є основою у вихованні екологічної культури дошкільників. У цьому віці  діти особливо вразливі й чуйні, тому активно включаються у всі заходи щодо захисту тих, хто цього потребує. «Зі скарбнички природи: Як живуть мурахи» таку назву мали заняття – практикуми, які підготувала та провела заступник начальника відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимова Н. для вихованців середніх груп «Барвінок», «Дзвіночок»  Тростянецького дошкільного навчального закладу «Калинка». Для цих  занять було підібрано презентацію, відеофільм,  рухливі ігри,сюжетні ситуації, які діти вчилися моделювати, проблемні питання, у яких малята із задоволенням могли розібратися та мали можливість розповісти про те, що їх найбільше зацікавило. Отримані знання  підкріпили на практичних заняттях. Вихованці дитячого садочка й самі мали можливість почати досліджувати спосіб життя мурашок. По завершенню занять малята отримали розмальовки із зображенням мурашки – трудівника.

Бібліотека і туризм: запроваджуємо інновації

Створено: 23 червня 2017

   За підтримки та в співпраці з екологічними організаціями, краєзнавцями, громадськими діячами, небайдужими людьми бібліотекарі мають на меті створити туристичний блог бібліотеки. Саме про це йшлося під час туристично-краєзнавчого коворкінгу в бібліотеці. Його учасниками були люди, які цікавляться і шанують історію та культуру рідного краю – завідувач Краснотростянецького відділення Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Василь Ігнатенко; начальник відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Олександр Бала; відомий краєзнавець Анатолій Баглай; громадський діяч, активіст Анатолій Заяц; активна молодь міста та бібліотекарі. Всі ці люди висловили готовність надати суттєву допомогу у створенні бібліотечного ресурсу.

  Систематизувавши почуте, директор бібліотеки Людмила Єфремова підсумувала: «У сьогоднішніх умовах бібліотека має надавати не лише інформаційні послуги, але й сприяти організації змістовного дозвілля та туризму».