Водний маршрут (на байдарках) річкою Ворскла
В ЗВ’ЯЗКУ З ДІЮЧИМ В УКРАЇНІ ПРАВОВИМ РЕЖИМОМ ВОЄННОГО СТАНУ, НА ПІДСТАВІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВІД 24 03.2022 РОКУ №100-Д ГОЛОВИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ – КЕРІВНИКА ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА НЕ ПОГОДЖЕННЯМ ГОЛОВОЮ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ – КЕРІВНИКОМ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ «ВОДНОГО МАРШРУТУ (НА БАЙДАРКАХ) РІЧКОЮ ВОРСКЛА» В МЕЖАХ ГЕТЬМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (ДАЛІ - МАРШРУТ): АДМІНІСТРАЦІЯ ПАРКУ НЕ ПОГОДЖУЄ ВИКОРИСТАННЯ МАРШРУТУ ТА/АБО ЙОГО ЧАСТИН ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ ВІДВІДУВАЧІВ, ЗАКЛИКАЄ УТРИМУВАТИСЯ ВІД ТАКОГО ВІДПОЧИНКУ, НЕ ДОПУСКАТИ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НЕ НАРАЖАТИ СЕБЕ НА НЕБЕЗПЕКУ.
Туристичний водний маршрут на байдарках по чарівній, тихоплинній Ворсклі цікавий і пізнавальний як для туристів, так і допитливих натуралістів. Він створений згідно до «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів». По всій довжині маршруту, з урахуванням існуючих рекреаційних ділянок Парку, визначено 24 опорних точки, з чітко визначеними GPS-координатами, місцями зупинки учасників сплаву для ночівлі чи відпочинку. При цьому початок та завершення маршруту вибирається рекреантами самостійно.
Коротка довідка.
Річка Ворскла – ліва притока Дніпра, головна водна артерія південних районів Сумщини. Бере початок на західних схилах Середньоруської височини біля с. Покровка Бєлгородської області Росії та впадає в Дніпродзержинське водосховище на Дніпрі. Загальна довжина річки 464 км, у межах Сумської області – 122 км. Річка має багато приток, з них в районі розташування Гетьманського НПП найбільшими є Ворсклиця, Боромля, Олешня – праві притоки, Братениця, Івани, Рябинка, Весела, Охтирка, Хухра – ліві притоки. Загальна площа водозбору Ворскли 14700 км2, у межах області – 2970 км2. Річка досить повноводна, середній стік води становить 31,6 м3/сек., річний – 0,565 км3. Ширина її різна – від 12 до 45 м, на плесах – 50-80 м, глибина – від 0,8 до 2,5 м, а в окремих впадинах («ковбанях») значно більше. Через малий поздовжній похил русла (33 см на 1 км) швидкість течії не перевищує 0,1 м/сек., лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/сек.
Звивисте річище Ворскли на окремих ділянках (наприклад, між смт Кириківка та с. Зарічне, між с. Чернетчина і с. Пилівка) розгалужується на рукави, що розбивають болотисті луки та очеретяні зарості на дрібні острови. Довжина бічних русел знаходиться в межах від сотень метрів до кількох кілометрів, а в Киселихи (рукав Ворскли поблизу с. Лутище) близько 10 км. Дно у річки піщане, вода прозора, без кольору, має добрі смакові якості.
Живлення річки переважно снігове, яке складає 50-65% річкового стоку. Взимку Ворскла та її притоки живляться лише підземними водами, а влітку і восени – й дощовими. В зв’язку з цим водоносність і рівень води в річці відчутно змінюється протягом року. Наприкінці літа Ворскла міліє (дрібні притоки можуть пересихати), настає літня межень.
В долині річки в межах Сумської області знаходиться 80 невеликих озер-стариць загальною площею 268 га. Безпосередньо на руслі Ворскли, на межі з Полтавщиною, знаходиться Куземинське водосховище площею 850 га.
Археологія та стародавня історія.
Щодо назви річки Ворскла існують різні версії. Так, у зв’язку з перебуванням Петра І на берегах Ворскли серед місцевих жителів до цих пір існує переказ про походження назви річки: начебто цар упустив у неї підзорну трубу («скло») й спересердя назвав її «вор скла». Однак це не більш ніж легенда, нав’язана імперською пропагандою. Перша згадка про річку під назвою «Ворсъкла» зустрічається в руських літописах у 1106 році (Словник гідронімів.., 1979). У ΧVІ-ΧVІІ віках вона згадується в різних джерелах з варіаціями написання: Ворсклъ, Ворскол, Ворскло тощо. На думку фахівців по гідро топоніміці, корінь «вор» походить від слова «vir» фіно-угорського походження, що позначає «ліс». Отже назва «Ворскла» скоріш за все означає «лісова річка» – ще одне свідчення про ліси, що колись покривали їх береги.
За іншими досить вірогідними даними назва «Ворскла» з’явилася ще до нашої ери, коли на її берегах оселилися скіфи. Древньогрецький історик Геродот називає північних скіфів скольдами, а річку «Ворскольд». Двокореневе слово у другій частині відтворює назву племені (скіфів), яке жило тут. У перекладі з санскритської (нашої прадавньої) мови слово «вор» перекладається як «перехід за межу». Отже, «Ворскла» – це прохід до скіфів або межа зі скіфами.
Численні архівні та картографічні джерела свідчать, що декілька віків назад багатоводна Ворскла служила природним кордоном між Лісом і Степом. У ті далекі часи могутні діброви і соснові бори по Ворсклі входили в оборонну смугу Бєлгородської лінії Московської держави – вона захищала землі від ворожих розбійних набігів. Не даремно ж кримські хани називали дрімучі слов’янські ліси «великими фортецями». До другої половини ХVII століття цей лісовий масив іменувався «Лосицькими лісами», що займали сотні квадратних кілометрів. Під тінистими шатами незайманих нетрів били джерела, брали свій початок струмки, річечки. Нерідко траплялися озера, трав’яні і мохові болота – пристанище для водоплавної і борової дичини.
На початку ХVIII століття по Ворсклі ще залишалися стройові ліси. В час війни з шведами тут готував генеральний бій Петро Ι. На ремонт одряхлілої Охтирської фортеці, будівництво нових потужних укріплень використовувалися тільки цінні деревні породи «Лосицьких лісів» – дуб, сосна, ясен. Але шведи пішли в напрямку Полтави. Ще й зараз перед Литовським бором помітні земляні вали.
Кліматичні й технічні особливості маршруту.
Клімат долини Ворскли сприятливий для комфортного та різноманітного активного відпочинку впродовж всього року: зимового та літнього любительського рибальства, сплавів на байдарках (червень-вересень), пляжного сезону (травень-серпень), спостережень за рідкісними видами птахів під час весняної (квітень-травень) та осінньої (серпень-жовтень) міграцій тощо.
Літо починається з переходом середньодобової температури повітря вище +15ºС, триває на території Гетьманського НПП близько 115 днів (з середини травня до початку вересня). Характеризується теплою, переважно антициклональною погодою із максимумом річної кількості опадів (близько 194 мм – майже 40% від річної їх суми). Липень – найтепліший місяць року з середньою місячною температурою повітря +20,1ºС, а максимальне значення може досягати +38,0ºС. Для липня також характерна найбільша місячна кількість опадів (74 мм), найбільше днів зі зливами, грозами та випаданням граду. Комфортна температура води у р. Ворсклі тримається протягом червня-липня, часто до середини серпня.
Ворскла протікає по досить населеній місцевості. Через кожні 4-6 км на її берегах знаходяться села, де можна придбати необхідні харчові продукти та питну воду, отримати первинну медичну допомогу тощо. В с. Климентове можливість забезпечення цих потреб найбільша.
По ходу Ворскли місцями трапляються ділянки мілини та перекати, тут байдарки треба розвантажувати і проводити вбрід до більш глибоких місць. Досить складними для сплаву є справжні плавні, де річкове русло розгалужується на вузькі рукави, що губляться серед хащ чотирьохметрового непролазного очерету. Долати їх краще зранку або вдень, адже на болотистих берегах важко відшукати місце для ночівлі. Слід потурбуватися й про захист від комарів, яких інколи буває чимало.
Сплав по Ворсклі – знайомство не лише з самою річкою, а й з прилеглими до неї заплавними луками, болотами, листяними та мішаними лісами. На зупинках у дозволений час та спосіб у багатьох місцях (окрім заповідної зони Гетьманського НПП) можна вудити рибу. Найчастіше трапляються плітка, окунь, плоскирка, лящ, щука. На річкових берегах є бобри, видри, норки, на болотах – сірі та білі чаплі, очеретяні луні, лиски, дикі качки, очеретянки та інші дрібні співочі птахи, в лісах – лосі, козулі, дикі свині, лисиці, борсуки, зайці, білки. Влітку та восени тут багато грибів, серед яких боровики, маслюки, польські гриби, підберезники, опеньки тощо. Трапляються й різноманітні ягоди.
Ворскла… Тут тісно переплелися природа та історія. Краєвиди нібито з дивовижної казки. Чиста вода, чисте, настояне на цілющих пахощах дерев і трав повітря – такого їх сполучення, мабуть, ніде більше немає… А тому не забуваймо про охорону довкілля!
Приємної вам подорожі!!!
З питань участі чи організації сплаву на байдарках річкою Ворскла звертайтесь до наших партнерів: