Розподіл земель лісового фонду

Таблиця 3.4.4. Розподіл лісів та інших лісовкритих площ серед землекористувачів і землевласників

 

 

3.4.1.2. Характеристика земель лісового фонду

Таблиця 3.4.5. Віки природної стиглості та розподіл класів віку за віковими групами у розрізі функціональних зон, га.

 

 

Таблиця 3.4.6. Розподіл вкритих лісом земель по класах бонітету, га

 

 

Таблиця 3.4.7. Дані про загиблі та незадовільний стан лісових культур, (чисельник – разом в межах НПП; знаменник – на землях, наданих НПП в постійне користування)

 

 

Таблиця 3.4.8. Дані щодо не вкритих лісовою рослинністю земель, де проводиться чи передбачається поновлення лісів, (га) (чисельник – разом в межах НПП; знаменник – на землях, наданих НПП в постійне користування)

 

 

За даними інвентаризації лісових земель наданих Гетьманському НПП у постійне користування встановлено, що за останні двадцять років лісові культури створені на площі 44,6 га, в тому числі за останнє десятиріччя – на площі 24,0 га. Загальна площа молодняків складає 130,1 га, з них хвойних – 69,6 га, твердолистяних – 18,3 га, в тому числі дубових – 10,1 га, м’яколистяних – 42,2 га. Під штучне лісовідновлення запроектовані невкриті лісовою рослинністю землі у зоні регульованої рекреації на площі 188,3 га та у заповідній зоні на площі 13,1 га. Для лісовідновлення були запроектовані ділянки не вкриті лісовою рослинністю – галявини, що мають площу понад 1 га. Заплановано також заліснення лісосік суцільних санітарних рубок на площі 21,2 га. Необхідність штучного заліснення обґрунтовується наявністю недостатньої кількості природного поновлення головної деревної породи та накопиченим досвідом в даному регіоні за способами лісовідновлювальних робіт.

3.4.1.3. Аналіз лісогосподарської діяльності в попередні роки та її сучасні тенденції

Територія лісів, переданих у постійне користування Гетьманському НПП, в організаційно-господарському відношенні в минулому відносилась до інших користувачів, була розділена на господарські частини, виходячи з принципу поділу лісів на групи та категорії захисності.

Господарські секції були створені по переважаючих породах, а по дубу звичайному і з розділенням по походженню та продуктивності.

Лісогосподарські підприємства у своїй господарській діяльності керувалися основними положеннями організації і ведення лісового господарства, наведеними в проектах лісовпорядкування.

Рубки головного користування в лісових масивах, які надані НПП в постійне користування в попередні 4 роки не проводились. На землях, що ввійшли в склад НПП без вилучення у користувачів, головне користування проводиться в лісах, можливих для експлуатації згідно з проектом лісовпорядкування в межах встановленої розрахункової лісосіки. Відповідно до проекту рубки головного користування за 2008-2010 роки (період після проведення базового лісовпорядкування) проведені в ДП «Охтирське ЛГ» на площі 8,6 га з вирубкою 2003 м³ ліквідної деревини. Місця проведення рубок: Великописарівське л-во кв. 39 вид. 17.1 кв. 61 вид. 2, кв. 65 вид. 2; Охтирське л-во кв. 2 вид. 10; Хухрянське л-во кв. 85 вид. 5.1, кв. 90 вид. 21, кв. 92 вид. 8. За цей же період головне користування в ДП «Тростянецьке ЛГ» проведено на площі 10,9 га з вирубкою 4270 м³ ліквідної деревини. Місця проведення рубок: Литовське л-во кв. 25 вид. 7, кв. 26 вид. 8; Тростянецьке л-во кв. 27 вид. 1, 17, кв. 40. вид. 1. В лісових масивах, що належать агролісгоспам в складі НПП рубки головного користування не проектувались і не проводились.

В межах території НПП проводились рубки поліпшення якісного стану лісів, які були спрямовані на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біо-різноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних та інших корисних функцій. Обсяг рубок по видах за минулі 3 роки проведені в насадженнях ДП «Тростянецьке ЛГ» та ДП «Охтирське ЛГ», які ввійшли в склад Гетьманського НПП без вилучення у користувачів наведені в таблиці 3.4.3.1.

 

Таблиця 3.4.1.3.1. Виконані обсяги рубок формування і оздоровлення лісів (чисельник – площа, знаменник – загальний запас, м ³)

 

 

Насадження, які були охоплені рубками догляду з достатньою інтенсивністю, мають задовільний стан. В залишених без догляду ділянках стан насаджень значно погіршився, тому в них необхідно призначити рубки догляду.

Основний метод проведення рубок догляду є активний комбінований, що поєднує у собі принципи низового та верхового доглядів.

Крім рубок догляду, проводились вибірково-санітарні вирубки, основним завданням яких було збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів в лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками та хворобами.

Ліквідація захаращення в національному природному парку проводилась в місцях проведення рубок. У цілому ж, проведення санітарних рубок сприяло покращенню санітарного стану насаджень.

З інших рубок лісовпорядкуваннями минулих ревізійних періодів були запроектовані рубка поодиноких дерев, розрубка та розчищення квартальних просік.

Рубки поліпшення якісного складу лісів в насадженнях, що нині передані в постійне користування Гетьманському НПП попередніми користувачами в минулі 3 роки не проводились.

Заходи по лісозахисту:

В лісових насадженнях, що ввійшли до складу парку були відмічені осередки наступних хвороб лісу:

-           омела;

-           поперечний рак дуба;

-           трутовик несправжній осиковий;

-           коренева губка.

Дуже великої шкоди насадженням вони не принесли, так як  при виникненні великої загрози ліквідовувались різними методами.

Серед хвороб найбільше розповсюдження має коренева губка, боротьба з якою проводиться з допомогою санітарних рубок.

З метою боротьби з шкідниками  (при виникненні вогнища) використовувалися різні біологічні препарати, що дозволені до впровадження.

Лісгоспами кожний рік складалися плани проведення санітарно-оздоровчих заходів.

Регулярно силами лісової охорони проводився облік шкідників та хвороб лісу. Для цього в державних та комунальних лісогосподарських підприємствах постійно ведеться “Книга динаміки осередків шкідників та хвороб лісу” у розрізі лісництв, урочищ, шкідників та хвороб.

Одним із важливих завдань спеціалістів НПП в майбутньому є вчасне реагування на виникнення осередків шкідників та хвороб лісу.

Лісовідновні заходи

 На території, переданій Гетьманському НПП в постійне користування, лісовпорядку-ванням враховано 2,8 га незімкнутих лісових культур віком 3-5 років (Охтирське ДПНДВ кв. 13 вид. 17, кв. 14 вид. 6, 7, кв. 30 вид. 16) та 22,3 га переведених у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки культур віком до 10 років. Місцезнаходження ділянок вказано в проектних відомостях по відділеннях.

Лісовідновні заходи проводились попередніми лісокористувачами на зрубах після проведення суцільних санітарних рубок. Культури створені шляхом посадки і на даний час мають задовільний стан, окрім 1,1 га, які потребують доповнень. Головними породами є сосна звичайна (18,9 га), дуб червоний (5,8 га), береза повисла (0,4 га)..

 Існуюча організація охорони лісів від пожеж

 У теперішній час охорону природних комплексів національного парку від пожеж здійснюють інспектори охорони природно-заповідного фонду шляхом наземного патрулювання по затверджених маршрутах.

 Використання угідь та побічне користування

 До побічного користування слід віднести випас худоби, сінокосіння, збір лікарської сировини.

Заготівля харчових продуктів і лікарської сировини на дозволених територіях в межах парку здійснюється окремими громадянами.

Цілеспрямованих заходів по використанню рослинних ресурсів лісу, зокрема заготівлі ягід, плодів, горіхів, лікарської сировини та грибів до створення Гетьманського НПП лісгоспами не проводилось.

3.4.2.  Проект використання та відновлення лісів

3.4.2.1.  Рубки пов’язані з веденням лісового господарства

Згідно Лісового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №724 “Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів” у Гетьманському НПП користування лісовими ресурсами в основному пов’язане з рубками формування та оздоровлення лісів (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, лісовідновні рубки в насадженнях, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості). Крім того, при проведенні рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, використовуються Методичні рекомендації щодо режиму збереження лісових екосистем на територіях природно-заповідного фонду України різних категорій (затвердженні спільним наказом Мінприроди України та Держкомлісгоспу України від 24.12.2003. року №185/210-А).

В заповідній зоні Гетьманського НПП забороняється проводити:

-      застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння ,очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

-    мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень;

-           використання природних ресурсів з порушенням вимог чинного законодавства.

У зоні регульованої рекреації  та господарській зоні лісовпорядкуванням проектуються всі види рубок догляду ( рубки догляду є одним з основних заходів поліпшення якісного складу лісів та природних насаджень). Рубки догляду підвищують стійкість і продуктивність насаджень.

Призначення насаджень до рубки догляду проводиться у дві черги. До рубки в першу чергу призначаються:

-           ділянки, на яких зростають хворі та пошкоджені дерева;

-           культури і природні молодняки цінних порід, які пригнічуються небажаними деревними та чагарниковими породами;

-           мішані деревостани з головною і другорядними  породами в одному ярусі;

-           насадження, в яких є світлолюбні породи (дуб, ясен, модрина, сосна, тощо);

-           складні деревостани;

-           перегущені насадження, особливо чисті перегущені молодняки цінних порід;

-           молодняки насіннєво-порослевого походження;

-           деревостани з куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними або в разі перегущення чистих куртин.

Також призначаються вибірково-санітарні рубки, лісовідновні та реконструктивні рубки для відновлення, в основному корінних дібров та в деяких випадках більш цінних порід (сосна). Обсяги рубок догляду наведені в табл. 3.9.4. по функціональних зонах. Розподіл по повнотах насаджень у віці рубок догляду, намічених для їх проведення, виходячи з лісівничих та рекреаційних вимог наводяться в таблиці 3.9.5.

Таблиця 3.9.4. Характеристика запроектованих обсягів рубок догляду (чисельник – в межах НПП; знаменник – на землях, наданих НПП в постійне користування)

 

 

Таблиця 3.4.10. Розподіл по повнотах насаджень у віці рубок догляду (чисельник) і намічених для їх проведення , виходячи з лісівничих та рекреаційних вимог (знаменник), га (в межах території НПП, наданої в постійне користування)

Зона регульованої рекреації

Господарська зона

 

Таблиця 3.4.11.  Запроектовані обсяги вибіркових санітарних рубок та очищення лісу від захаращення (чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

Зона регульованої рекреації

Господарська зона

 

Таблиця 3.4.12. Запроектований обсяг інших рубок (чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

Зона регульованої рекреації

Господарська зона

Проектуються щорічний розмір користування по всіх видах рубок (табл. 3.4.13, 3.4.14), товарна структура деревостанів, запроектованих в рубку (табл. 3.4.15).

 

Таблиця 3.4.13. Запроектований щорічний розмір користування по всіх видах рубок (чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

Зона регульованої рекреації

Господарська зона

 

Таблиця 3.4.14. Порівняльна характеристика запроектованих щорічних розмірів лісокористування (тис. м³ ліквідної деревини, чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

 

 

Таблиця 3.4.15. Товарна структура деревостанів , запроектованих у рубку по всіх видах лісокористування (середньорічні обсяги), тис. м³ (чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

 

 

Виходячи з вищенаведених даних по веденню лісового господарства лісогосподарськими підприємствами, слід відмітити, що в недостатніх обсягах велись вибіркові санітарні рубки та ліквідація захаращеності в лісових масивах. Необхідність їх проведення обґрунтована в табл. 3.4.11. Кількість сухостійних дерев та значні обсяги  захаращеності загрожують виникненню вогнищ шкідників та їх розповсюдженню на лісових територіях. Також необхідно відмітити, що зустрічається чимало насаджень, зарослих малопродуктивними та малоцінними деревними породами, які потребують реконструкції.

Необхідно збільшити обсяги рубок догляду для формування насаджень з відповідними корисними функціями, поліпшення якості і стійкості лісів, а також відтворення корінних дібров на місці зростання малоцінних деревостанів.

На території Гетьманського НПП інших рубок, пов’язаних з будівництвом, прокладанням квартальних та протипожежних просік, проектом не передбачається. Інші заходи з оздоровлення та поліпшення якісного стану лісів будуть проводитись лісокористувачем за необхідністю після відповідного обґрунтування.

3.4.2.2.  Використання недеревних рослинних ресурсів лісу

До недеревних рослинних ресурсів лісу належать другорядні лісові матеріали – пні, деревний луб, зелень, кора, а також продукти побічного користування: дикорослі плоди, ягоди, гриби, лікарські рослини, деревні соки, лісова підстилка, очерет. До недеревних рослинних ресурсів лісу також належать – рослини-медоноси.

Використання цих природних ресурсів регламентується наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (надалі – МОНПС) від 24.01.2008 р. № 27 “Про затвердження інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення”, Постанова Кабінету Міністрів України від 23.25.2007 р. № 761 “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів”, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1996 р. № 449 “Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в межах України”.

Відповідно до режимів використання території парку, встановлених Положенням про Гетьманський НПП, за матеріалами інвентаризації лісового фонду, наданого у постійне користування Гетьманському НПП, визначені напрямки та обсяг використання недеревних ресурсів  лісу. Зокрема обсяги можливої заготівлі ягід та грибів визначені за методикою інвентаризації харчових та лікарських рослин, розробленою С. М. Коз’яковим (Київ 1978 р.) і приведені в додатку 7 даного Проекту. В лісовому фонді парку через його невелику площу та роздрібненість контурів, немає масштабних ягідників – ожина та суниця зростають фрагментарно. Біологічний запас грибів визначався не по наявності плодових тіл на момент обстеження, а по можливості їх зростання в виділах з відповідними типами лісорослинних умов та періодичності плодоношення.

Промислова заготівля недеревних ресурсів лісу в регіоні НПП не ведеться, а їх використання місцевим населенням загрози для лісових екосистем не становить. Додатково слід відзначити, що не зважаючи на те, що Гетьманський НПП має встановлювати граничні обсяги збору ягід та грибів, на практиці їх практичну заготівлю проконтролювати
неможливо.

Заготівля березового соку, лубу та кори, як заходи, що можуть привести до погіршення санітарного стану насаджень НПП не плануються.

Основні медоносні деревні рослини: липа, акація біла, клени та інші займають площу 221,2 га і за прогнозом можуть забезпечити збір меду в обсязі 2191 кг. Але, враховуючи те, що  в склад НПП входить значна площа різнотравних лук (2205,1 га), кормова база для бджіл є значно більшою, тому бджільництво, як вид побічного користування для Парку має значні перспективи.

               3.4.2.3.  Лісовідновлення

Таблиця 3.4.16. Запроектовані обсяги відновлювальних заходів на не вкритих лісом землях і лісосіках ревізійного періоду (чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

Заповіднаа зона

Зона регульованої рекреації

            Примітка: Суцільні санітарні рубки на площі 5,2 га запроектовані на не вкритих лісовою рослинністю ділянках (загибле насадження).

Господарська зона

 

Таблиця 3.4.17. Фонд реконструкції (га, чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

Зона регульованої рекреації

Господарська зона

Таблиця 3.4.18. Запроектовані обсяги реконструкції насаджень (чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

Зона регульованої рекреації

Перелік ділянок, призначених для проведення відновлювальних заходів, наведені в  додатку 9 (Проектувальні відомості).

Відтворення лісів проектується здійснювати шляхом створення лісових культур на не вкритих лісовою рослинністю землях (201,4 га) і зрубах після проведення суцільних санітарних рубок (21,2 га). Природне поновлення можливе на площі 12,3 га.

Створювати лісові культури рекомендується згідно технологічних схем, наведених в додатках до таксаційних описів. З врахуванням природного поновлення, типу лісорослинних умов, особливостей ділянки, в технологічній схемі вказані способи обробітку грунту, схема змішування порід, їх розміщення тощо. В таблиці 3.4.19. вказаний розподіл обсягів лісових культур за технологічними схемами. Головними породами є корінні для даних формацій. При виборі супутніх враховані пропозиції науковців, рекомендовані в параграфах 2.6. - 2.7. даного проекту.

Таблиця 3.4.19 Розподіл запроектованих обсягів лісових культур за технологічними схемами

 

           

Виходячи з середнього щорічного обсягу лісокультурних робіт, визначена загальна потреба в садивному матеріалі, яка становить 215 тис. шт. сіянців. Вона прийнята для розрахунку посівного відділення розсадника та потреби в насінні. Корисна площа посівного відділення розсадника має становити 0,68 га, службова (дороги, межові канали, загорожі та ін.) прийнята із розрахунку 25% від корисної площі. Отже загальна площа розсадника повинна становити 0,86 га. Для закладки розсадників в Великописарівському та Охтирському ДПНДВ підібрані ділянки: відповідно кв. 5 вид. 10 площею 0,5 га та кв. 43 вид 12 площею 0,5 га. Розрахунок корисної площі для посівного відділення розсадника проведений на основі норм виходу стандартних сіянців установлених для даної лісосролинної зони.

Щорічна потреба в насінні (табл. 6.4.21) становить 145,6 га. Заготовляти його потрібно в насадженнях з кращими фенологічними якостями.

            Таблиця 3.4.20. Щорічні обсяги лісовідновлювальних заходів, потреба в садивному матеріалі

 

           

За створеними культурами передбачено проведення 15-ти кратного механізованого догляду на протязі 5-ти років за схемою 5-4-3-2-1 та додатково ручного в рядах на протязі 3-х років за схемою 2-1-1. Загальний обсяг доглядів за наявними незімкнутими культурами і культурами, що проектуються в переводі на однократний становитиме 2911 га, в тому числі щорічно – 291 га. Доповнення лісових культур, які створюватимуться протягом 10-ти років, повинно проводитись при відпаді більше 15%, як правило весною наступного року після садіння культур.

            Таблиця 3.4.21. Розрахунок корисної площі посівного відділення розсадника та потреба в насінні

 

           

За умови виконання запроектованих лісовідновлювальних заходів на кінець ревізійного періоду площа відновлювальних корінних лісів збільшиться на 110 га в тому числі 104 га - соснових та 6 га дубових.

3.4.3.  Збереження лісових екосистем

3.4.3.1.  Охорона лісу від шкідників та хвороб. Лісозахист

Таблиця 3.4.22. Динаміка осередків шкідників та захворювань лісу за ревізійний період насаджень (чисельник – в межах НПП; знаменник – в межах території НПП, наданої в постійне користування)

 

 

Негативний вплив шкідників та хвороби рослин є одним з факторів ослаблення та руйнації лісових екосистем. Охорона та захист лісів від цього впливу – це система організаційно-господарських, технічних та технологічних заходів, направлених на створення і вирощування здорових, життєздатних насаджень, збереження високопродуктивних деревостанів.

Умовно весь перелік заходів можна поділити на попереджувальні (профілактичні) та винищувальні. До попереджувальних входять: нагляд та сигналізація, рекогносцировочне та детальне лісопатологічне обстеження, організаційно-господарські заходи, встановлення карантинного режиму, розробка системи лісозахисних заходів, пропаганда, підготовка та комплектація кадрів. Винищувальні заходи можливо розподілити на фізико - механічні, хімічні, біологічні.

До практичних лісогосподарських заходів, які одночасно є і лісозахисними, що забезпечують біологічну стійкість насаджень, необхідно віднести наступні:

-           використання здорового, відповідного стандартам посадкового матеріалу при створенні лісових культур;

-           створення лісових насаджень з підбором асортименту за схемами змішування та розміщення рослин, відповідним умовам місцезростання, з урахуванням форм рослин стійких до хвороб;

-           створення змішаних, складних за складом, різновікових насаджень;

-           своєчасне проведення рубок догляду за насадженнями і санітарних рубок, з формуванням високоповнотних, високобонітетних деревостанів;

-     здійснення санітарно-оздоровчих заходів з очищення лісу від захаращення, своєчасної ліквідації пошкоджених природними стихійними явищами насаджень та  вивозки заготовленої деревини.

В лісових насадженнях, наданих Гетьманському НПП в постійне користування лісовпорядкуванням виявлено 11,68 м³ пошкодженого та сухостійного лісу на площі 784,1 га (33% вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок), що свідчить про недостатні обсяги та несвоєчасне проведення санітарних заходів попередніми лісокористувачами. Наявність сухостійної деревини є причиною розповсюдження шкідників, що живуть під корою у деревині. Значне розповсюдження має коренева губка. Головним методом боротьби з кореневою губкою є вирубка з корчуванням пнів у осередках пошкодження, глибоке рихлення грунту з наступним створенням змішаних культур сосни з березою.

Запроектовані щорічні заходи з лісозахисту наведені в таблиці 3.4.20. В залежності від появи і розвитку осередків шкідників і хвороб лісу, зміни санітарного стану насаджень, запроектовані заходи повинні уточнюватись та корегуватись НТР парку.

Таблиця 3.4.23. Запроектовані щорічні обсяги заходів з лісозахисту

 

 

3.4.3.2.  Негативний вплив на лісові екосистеми та здійснення природоохоронних заходів 

Ліс є складною екологічною системою, що об’єднує угрупування живих істот і середовища їх існування. Серед рослинних екосистем ліс найбільш поширений елемент природного ландшафту, що має потужний вплив на біологічні, фізико-механічні, кліматичні, соціально - демографічні та багато інших процесів і явищ, що відбуваються у біосфері. Головним з них є участь у процесі колообігу матерії і енергій, утворення за допомогою сонячної енергії органічної речовини з неорганічних складових. Крім того, лісові екосистеми мають велике значення у охороні ґрунтів, вод, оздоровленні повітря, регулюванні різких перепадів клімату, збагаченні тваринного і рослинного світу та ландшафтного різноманіття. Ліс являє собою потужне джерело органічної сировини, що самовідновлюється і має широкий попит у господарському використанні.

З метою збереження лісових екосистем, інтенсифікації та підвищення ефективності лісогосподарського виробництва необхідне проведення широкого комплексу організаційно-господарських та лісівничо-екологічних заходів, які б стимулювали корисні природні властивості лісу. Одним з найбільш важливих завдань лісогосподарської діяльності є своєчасне і якісне проведення заходів по лісовідновленню і лісорозведенню. Дуже важливо створювати здорові біоценологічно врівноважені, високопродуктивні насадження. Це може бути досягнуто завдяки формуванню майбутніх насаджень на засадах біорізноманіття, повної відповідності лісових фітоценозів умовам місцезростання, сприянню природному поновленню, вирощуванню посадкового матеріалу не генетично-селекційній основі.

При лісорозведенні важливе значення мають питання територіального планування лісокультурної діяльності, пов’язані з визначенням науково - обґрунтованих показників лісистості та розробкою регіональних схем охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

Одними з природоохоронних лісогосподарських заходів є рубки догляду за лісом та санітарно-оздоровчі заходи. Своєчасно та якісно проведені рубки догляду сприяють формуванню високопродуктивних насаджень, підвищенню їх захисних, лісівничо-екологічних та соціально-економічних функцій. Санітарно-оздоровчі заходи та роботи з захисту насаджень від шкідників та хвороб будуть сприяти вирощуванню біологічно стійких до шкідників і хвороб лісових насаджень.

Важливим завданням лісового господарства, що має велике господарське і природоохоронне значення, є охорона лісів від пожеж. З цією метою створюються протипожежні аварійно-відновлювальні ланки, обладнані спеціальною технікою для гасіння пожеж. В їх функції входить проведення профілактичних заходів, патрулювання пожежонебезпечних територій та гасіння лісових пожеж.

Протипожежні профілактичні заходи проводяться згідно планам протипожежного впорядкування території і складаються з робіт по ліквідації захаращення, створенню протипожежних бар’єрів, мінералізованих смуг, створенню мережі доріг та протипожежних водоймищ.

З метою збереження біорізноманіття у лісових екосистемах та підтримки їх стабільності необхідно суворо дотримуватись еколого-лісівничих вимог при експлуатації лісових ресурсів. Обсяги рубок та їх види повинні відповідати проекту лісовпорядкування та правилам лісокористування з виконанням природоохоронних нормативів. Для Гетьманського НПП особливо актуальним є дотримання режимів функціональних зон, де лісокористування регламентується вимогами законодавства.

Для запобігання негативному впливу свійських тварин на лісові екосистеми необхідно обмежувати їх находження на території НПП. Для свійських тварин визначаються ліміти чисельності для випасання худоби.

Рекреаційні навантаження також є одним з чинників негативного впливу на лісові екосистеми. Проектом визначені допустимі рекреаційні навантаження на природні комплекси парку та рекреаційну ємкість його території.

Визначені ділянки, на яких рекреаційні навантаження зростатимуть у зв’язку зі збільшенням кількості відвідувачів НПП. Згідно проектному плану рекреаційного використання території запропоновані заходи з благоустрою території, влаштування мережі туристичних маршрутів та екологічних стежок.

У зв’язку зі створенням Гетьманського НПП як об’єкта природно-заповідного фонду України значно зросте якість та обсяги природоохоронних заходів, що повинно зменшити негативні впливи і зберегти лісові екосистеми НПП.

3.4.3.3.  Збереження пралісів та інших корінних лісових природних комплексів

Одним із головних обґрунтувань створення Гетьманського НПП є охорона, збереження та покращення стану, відновлення природних і порушених екосистем, середовищ існування окремих видів та компонентів ландшафтів. Вибір території під національний природний парк пов’язаний з наявністю досить збережених природних комплексів в заплаві р. Ворскла.

В широколистяних лісах провідне місце займає дуб звичайний з домішками липи, ясена та клена. В підліску зустрічається ліщина, клен татарський, шипшина на вологих місцях зростає вільха чорна та осика. На борових терасах розповсюдженні соснові ліси.

Головні породи на території НПП – дуб звичайний (27,2%) та сосна звичайна (44,9%). Формації дуба звичайного представлені асоціаціями кленово-липово-дубово-ясеневими з підліском ліщини. В останні роки збільшились площі ліщиново-снитевих фітоценозів, які займають зараз круті схили північної експозиції, покриваючи їх повністю або більшу їх частину.

Перший ярус в вертикальній структурі формує дуб, віком 100-110 років, висотою 30 м, з значною домішкою ясена звичайного. Другий ярус, висотою 24-25 м сформований кленом гостролистим, липою дрібнолистою та в’язом гладким. В третьому, нечітко вираженому ярусі, зустрічається клен польовий. Добре виражений ярус підліску з ліщини.

Соснові ліси представлені середньовіковими насадженнями – наземнокуничниковими, орляковими, а також молодими насадженнями, які поступово формуються. Соснові ліси, в основному, сконцентровані в південній частині парку на береговій терасі Ворскли. Деревостан утворений сосною звичайною, яка у віці 50-60 років досягає висоти 23-24 м. В другому ярусі зустрічається дуб, підріст відсутній, підлісок не виражений.

На торфових грунтах з близьким заляганням грунтових вод зростають насадження вільхи чорної.

Залишки таких природних комплексів входять до складу заповідної зони   парку у формі частини заповідного урочища «Литовський бір» де збереглися насадження сосни звичайної віком 215 років. Обстеженням встановлено значні площі похідних насаджень, з переважанням у складі дуба червоного, клена гостролистого, ясена звичайного, в’яза, акації білої, берези, тополі, осики. Це викликано як діяльністю людини – суцільними та вибірковими рубками, так і сильно розвинутими природними процесами, що приводить до зміни умов місцезростання, та зміни переважаючої деревної породи.

Для збереження корінних природних комплексів необхідно продовжити вивчення таких біогеоценозів, створювати режими лісогосподарських обмежень та заповідності на таких територіях, розробити систему заходів з протиерозійного захисту території. Спеціалізовані наукові інститути мають розробити методику штучного відновлення корінних типів лісу в природних умовах Гетьманського НПП.

Для створення більш стійких, корінних насаджень необхідно застосовувати кращі форми аборигенних деревних та чагарникових порід, що найбільш пристосовані до місцевих умов зростання, взявши за взірець кращі зразки корінних дібров та борів Гетьманського НПП.