Всесвітній день водно-болотних угідь
З 15 по 31 січня 2020 року провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку СУСЛОВА ОКСАНА провела ряд заходів, приурочених Всесвітньому дню водно-болотних угідь. Мета проведення – привернення уваги молоді до проблем водно-болотних угідь, формування у підростаючого покоління уявлення про унікальні цінності ВБУ, розвиток дбайливого та відповідального ставлення до природи свого краю.
На заняттях діти дізналися про те, яке значення має різноманітність живих організмів водно-болотних угідь, що таке водно-болотні угіддя, яке життя процвітає та територіях водно-болотних угідь.
Для учнів 4, 7-9 класів Пологівського НВК, вихованців Пологівського дитячого садочка, учнів 2 та 3 класу ЗОШ №6, учнів 6 класу ЗОШ №9, учнів 3 класу Опорного закладу Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулися пізнавальні, творчі екологічні години «Збережемо ВБУ для нашого майбутнього!», екозаняття «Чарівний світ боліт», «Цікаві факти з життя мешканців ВБУ» , ековікторина «Чи знаєш ти, що…», усний журнал «Біорізноманіття водних екосистем», екогра «Смарагдові скарби», екоподорож до мешканців болот «Хто живе у болоті», майстер-класи з виготовлення з паперу мешканців водойм. А ще школярі дізналися багато цікавих фактів з життя жаб.
Школярі запам’ятали, що водно-болотні угіддя є природним засобом безпеки у протидії паводкам і посухам, що необхідно охороняти ВБУ і зберегти їх біорізноманіття для майбутніх поколінь.
Вдячність за співпрацю
В Україні велике значення має такий компонент біосфери, як водно-болотні угіддя. Історія освоєння та використання водно-болотних угідь нараховує багато десятиліть. Однак до цього часу проблему їх раціонального використання,
відновлення та оптимізації відносять до числа недостатньо вивчених. Протягом тривалого часу водно-болотні угіддя розглядали лише з позицій їх народногосподарського значення: в якості родовищ цінної органічної сировини, лісогосподарських угідь.
Зміни у використанні водно-болотних угідь намітились у кінці 60-х років, коли з’явились докази негативних наслідків меліоративних робіт і стали очевидними питання охорони болотних ландшафтів.
Важливість екосистем водно-болотних угідь для підтримки здорового та екологічного безпечного навколишнього природного середовища в містах та населених пунктах підтверджується темами, які визначені секретаріатом Рамсарської конвенції: «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст» (2018р.), «Водно-болотні угіддя та зміни клімату» (2019р.). «Водно-болотні угіддя та біорізноманіття» (2020р.). Щороку 2лютого відзначать День водно-болотних угідь.
31 січня на базі ОМЦПО-МАН вихованці гуртка «Географ-науковець» (кер. В. Хорошун) за участю провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслової Оксани провели круглий стіл «Біорізноманіття водно-болотних угідь .Чому це має значення?» до Всесвітнього дня водно-болотних угідь. Вихованці гуртка підготували доповіді за результатами досліджень водно-болотних угідь на території Гетьманського НПП та міста Охтирка.
Роскошна Дар’я та Шаркова Катерина узагальнили та передали фахівцям Гетьманського НПП результати дослідження динаміки стариць річки Ворскли та видового складу прибережно-водних рослин.
Суслова Оксана підготувала інформацйно-пізнавальну презентацію, присвячену водно-болотним угіддям, передала юним науковцям атлас-довідник «Заповідні скарби Сумщини» та плакати. Ми вдячні Оксані Вікторівні за співпрацю.
Керівник гуртка «Географ-науковець» ОМЦПО-МАН Віра Хорошун
Як зимують підводні мешканці?
З настанням зими у водоймищах відбуваються великі зміни, які впливають на поведінку підводних мешканців. Знижується температура води, поступово зменшується світлий період доби. Потім водойми закриваються крижаним покривом, зверху його завалює сніг - освітленість падає ще сильніше. Довгі чотири місяці підводні мешканці існують в умовах холоду, дефіциту кисню і напівтемряви.
Саме про те, як риби переносять складний зимовий період і розповіла провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Зуза Ірина на уроках природознавства у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №1: 3-А клас (кл. кер. Мирошніченко Ольга Миколаївна), 3-Б клас (кл.кер. Приходько Наталія Григорівна), 3-В клас (кл.кер. Борисенко Любов Григорівна) та Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №2: 3-А клас (кл.кер. Воропай Галина Іванівна), 3-Б клас (Саворона Валентина Миколаївна), які проходили з 16 по 30 січня 2020 року.
Мета уроків: закріпити і поглибити знання учнів про риб, ознайомитися із особливостями будови їхнього тіла; розширити знання про зміни в житті підводних мешканців в зимовий період; розвивати спостережливість, уміння логічно мислити, робити висновки; формувати науковий світогляд; виховувати бережливе ставлення до природи.
Холодної зими найважче рибам. У них немає ані теплої барлоги, ані облаштованого гнізда. Але лускаті придумали свій, досить оригінальний спосіб зимівлі. У так званих зимувальних ямах засинають лин, лящ і короп. Вони майже три місяці живуть без жодного руху, щільно притискаючись один до одного. А ось соми прилаштовуються вище, близько зимувальних ям - на виходах з глибин, межах ям і підвищень дна. Це пояснюється тим, що в самій ямі вже через місяць після утворення крижаного покриву кисневий режим різко змінюється в гіршу сторону, що соми не переносять.Лише хижі риби – щуки, окуні, судаки – не дрімають усю зиму, а займаються вдосконаленням своїх хижацьких навичок. А риб у цих ямах не чіпають, тому що вони виділяють слиз, який служить ізолюючим засобом. Харчуються хижаки в зимовий період рибою, яка взагалі не реагує на холод – пліткою, уклейкою, йоржем. Вони і становлять зимовий раціон хижаків.
Екскурсія до Музею лісу
Благородна праця лісівників здавна знаходиться в ряді найбільш шанованих професій, її вибирають люди безмежно люблячі природу, що володіють почуттям величезної відповідальності за збереження і примноження краси рідної землі. Дбайливе ставлення до лісу, як до безцінного національного надбання – обов’язок не тільки професіоналів, а й суспільства, тому що це природне багатство служить усім людям.
30 січня за співпраці Тростянецького лісового господарства, Гетьманського національного природного парку та Тростянецького Палацу дітей та юнацтва для вихованців гуртка «Юні скаути» була організована екскурсія до Музею Нескучанського лісництва, метою якої було формування у підростаючого покоління природоохоронної свідомості, любові до рідного краю та виховання шанобливого ставлення до працівників лісового господарства.
Помічник лісничого Нескучанського лісництва ДП Тростянецький лісгосп Красніков Михайло Олексійович провів дуже цікаву та змістовну екскурсію музеєм, де діти мали можливість побачити найдавніші знаряддя для ведення лісового господарства, зразки деревини, ознайомитися з представниками флори і фауни Сумщини та історією створення лісової галузі Тростянецького лісгоспу. Музей лісу - це місце, де зустрічаються минуле з сьогоденням, проходячи по його залах, відчуваєш дух часів.
Екскурсія до Музею лісу залишила незабутні враження та приємні спогади!
Відбулося свято Водохреща
19 січня на території Великописарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського НПП на березі Ворскли відбулося свято Водохреща. Обряд освячення води провів настоятель Свято-Миколаївського храму православної церкви України отець Миколай. Допомагали підготувати територію до проведення обряду працівники Гетьманського національного природного парку. Після освячення води всі бажаючі мали можливість зануритися в крижані води Ворскли та одержати заряд енергії.