Природа - наш дім, а ми господарі в нім

  Біорізноманіття – це одне з найбільших подарунків для кожної людини. Усі живі організми виконують у довкіллі життєво важливі функції. Вони є невід’ємною складовою навколишнього природного середовища та основою життя людини. Втрата біорізноманіття є найнебезпечнішою для людини. Про це розповіла заступник начальника відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимова Н. учням 1-х класів Тростянецької спеціалізованої школи №3. На екологічному занятті школярі ознайомилися з презентацією «Природа - наш дім, а ми господарі в нім», переглянули короткометражний фільм «Посмішка природи» про збереження навколишнього середовища, ознайомилися з рубрикою «Вивчаймо лікарські рослини» та взяли участь в екологічних іграх. Головне завдання цього заходу було привернути увагу дітей до актуальності екологічної проблеми сучасності, прививати вміння любити свій край, вивчати його, уміти берегти та захищати природу.

Природа подає сигнали «SOS»

   Всі ми - діти природи, та не всі однаково добре ставимося до неї.л Природа не жаліє нічого для людей, даючи їм свої щедрі дари. А чи завжди ми з вами жаліємо природу?

   Природа потребує постійної уваги і турботи. Не одноразово на екоуроках ми говорили про природу і про те, як її потрібно охороняти, вчилися оберігати природу, охороняти її багатства.

   Але на заняттях «Природа подає сигнали «SOS» провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани , які проходили 10-15 травня 2018 року для учнів Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні №4 (2 кл.(вч. Мар’єнкова Н.А.), 4 кл (вч. Пілюта І.О.), говорили про те, що з кожного куточка Землі до нас долітають сигнали « S O S» від забрудненоно повітря , води. «SOS» чути від землі. Рослини і тварини промовляють «SOS». 

   Школярі почули відповіді на такі питання: Якої допомоги від нас чекає вода?Як ми можемо допомогти землі? Чим ми можемо зарадити рослинам і тваринам? Ознайомилися з статтею 16 Конституції України , Законом „ Про охорону навколишнього природного середовища” , Червоною книгою. Дізналися про відомі всесвітні природоохоронні організації, заповідники, національні природні парки, заказники.

Об’єднання наших голосів задля збереження птахів

   До Всесвітнього Дня мігруючих птахів у закладах освіти Великописарівського району з 8 до 12 травня працівниками Гетьманського національного природного парку та Районною станцією юних натуралістів проведені заходи у Великописарівській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів : гра "Пташині перегони" для учнів 7 кл., гра-квест "Еколого-пізнавальна стежка "Дивосвіт Слобожанщини" - "Мігруючі птахи" для учнів 4-7 класів та вихованців Обласного центру позашкільної освіти м. Суми, бесіда на базі районної Великописарівської бібліотеки " Охорона та різноманіття мігруючих птахів Гетьманського НПП" для учнів ліцею. Метою проведення даних заходів до Всесвітнього Дня мігруючих птахів є спрямування підростаючого покоління на підвищення обізнаності про необхідність збереження мігруючих птахів та середовищ існування – на всіх рівнях у всіх частинах світу.

Збережемо мігруючих птахів та місця їх перебування!

   12 травня відзначався Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) – щорічна глобальна інформаційна кампанія, що має на меті підвищити обізнаність громадськості про необхідність збереження перелітних видів птахів та місць їх перебування.

  Багато видів птахів кожної весни здійснюють міграцію на значні відстані до місць гніздування, а восени, через зміну екологічних та кормових умов, повертаються до місць зимівлі. На цьому шляху необхідним є забезпечення збереження місць їх зупинок, особливо заболочених територій, важливих для відпочинку та харчування мігруючих птахів, недопущення незаконного полювання та інших факторів турбування. Міграційні шляхи перетинають кордони різних держав і їх збереження потребує міжнародної співпраці. Всесвітній день мігруючих птахів відзначається двічі на рік, у другу суботу травня та жовтня. У 2018 р. захід проходить під гаслом «Об’єднання наших голосів для збереження птахів».

  Під час міграції птахи дотримуються міграційних шляхів, що проходять переважно вздовж морських узбереж, через гірські перевали та долинами річок. Річка Ворскла та територія Гетьманського національного природного парку розташовані на основних міграційних шляхах птахів в Україні.

  Спостереження за масовими міграціями птахів приваблюють багатьох любителів природи. На території Гетьманського НПП та його околиць для спостережень найкраще підходять відкриті лучні ділянки заплави р. Ворскла біля смт Велика Писарівка та Кириківка, сіл Ямне, Добрянське та Рябина Великописарівського району, Зарічне Тростянецького району, Бакирівка, Залужани, Журавне, Лутище та Українка Охтирського району. Бажано мати при собі бінокль, що є основним знаряддям орнітологічних спостережень, та польовий визначник, які дадуть Вам можливість удосконалити свої навички з визначення видів птахів та зорієнтуватися у їх характерних ознаках, статусі, поширенні тощо. І головне пам’ятайте, що не можна турбувати птахів, не наближуйтесь занадто близько до птахів, не галасуйте, не залишайте сміття тощо.

   З 200 видів птахів, що у наш час зустрічаються на території Гетьманського НПП, понад 40 видів, переважно коловодних, реєструються виключно під час весняних та осінніх міграцій. Нижче наведено коротку інформацію про 7 рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України, Боннської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин, Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, яких можна зустріти під час спостережень на території Гетьманського НПП.

  Лелека чорний (Ciconia nigra) - рідкісний птах, найближчий родич загальновідомого білого лелеки (Ciconia ciconia). Чорний лелека має майже повністю чорне забарвлення, тільки груди, черево та підхвістя білі. Вид оселяється переважно у старих глухих лісах поблизу річок, озер та боліт у межах лісової зони Євразії. В Україні гніздиться у Поліссі та Карпатах. На території Гетьманського НПП нерегулярно зустрічається на прольоті у квітні та серпні на лучних та заболочених ділянках річкових заплав.

   Огар (Tadorna ferruginea) – качка рудого кольору, що гніздиться у Південній Європі, Північній Африці та Центральній Азії. В Україні огарі оселяються в ямах та норах на узбережжі морів та в Луганській області. Починаючи з 2015 р. під час весняної міграції (березень-квітень) одинаки та невеликі групи огарів (до 5 особин) регулярно реєструються на лучних ділянках заплави р. Ворскла та прилеглих сільськогосподарських угіддях, найчастіше у зграях з іншими перелітними птахами.

  Чернь білоока (Aythya nyroca) – невелика темна качка з добре помітним білим «оком» (райдужною оболонкою ока). Населяє Південну Європу, Північну Африку, Західну та Центральну Азію, але всюди є рідкісною. На Ворсклі у кінці XIX ст. була звичайним гніздовим видом, а нині зустрічається надзвичайно рідко. У січні 2014 р. 3 особини протягом декількох днів спостерігалися на плесі річки біля с. Зарічне. Це єдине задокументоване спостереження виду у Сумській області майже за 30 останніх років.

  Скопа (Pandion haliaetus) – хижий птах, що живиться переважно рибою. На ставках та заплавних озерах долини р. Ворскла у квітні та вересні зустрічаються птахи, що мігрують між багатими рибою водоймами Фенноскандії та екваторіальними країнами Центральної Африки.

  Лунь степовий (Circus macrourus) – хижий птах з добре вираженим статевим диморфізмом. Самець має світле забарвлення з вузькими чорними вершинами споду крил, а самка бурого кольору. Птахи гніздяться переважно на відкритих рівнинних місцевостях у степовій та лісостеповій зонах Євразії, а зимують у Південній Азії, Східній та Південній Африці. Повсюдно степовий лунь є дуже рідкісним видом. Поодинокі пролітні степові луні реєструвалися у квітні 2015 та 2018 рр. (самці) та у серпні 2017 р. (молодий птах) на території Великописарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського НПП.

  Змієїд (Circaetus gallicus) – великий за розмірами хижий птах з розмахом крил 170-185 см та вагою біля 2 кг, що гніздиться у Південній Євразії та Північній Африці, а зимує в Африці та Південній Азії. В місцях гніздування нерідко можна спостерігати як у змієїда, що летить, з дзьоба звисає впольований вуж або гадюка. В Україні змієїд гніздиться у лісовій та лісостеповій зонах, декілька пар мешкає також і у Сумському Поліссі. Для долини Ворскли змієїд є дуже рідкісним мігруючим видом, зустріти його можна у квітні та вересні над заплавними луками.

   Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) – один з найбільших хижих птахів нашої планети з розмахом крил 200-245 см та вагою до 6 кг. В Україні гніздиться переважно вздовж Дніпра та Сіверського Дінця. Над територією Гетьманського НПП та його околиць в останні роки поодинокі орлани регулярно спостерігаються під час міграцій у березні-квітні та вересні. В окремі роки орлана-білохвоста можна зустріти влітку (2014 р. біля с. Мащанка Тростянецького району) та взимку (січень 2015 р. біля с. Кам’янка Тростянецького району та січень 2016 р. біля с. Олександрівка Великописарівського району).