Об’єднання наших голосів задля збереження птахів

   До Всесвітнього Дня мігруючих птахів у закладах освіти Великописарівського району з 8 до 12 травня працівниками Гетьманського національного природного парку та Районною станцією юних натуралістів проведені заходи у Великописарівській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів : гра "Пташині перегони" для учнів 7 кл., гра-квест "Еколого-пізнавальна стежка "Дивосвіт Слобожанщини" - "Мігруючі птахи" для учнів 4-7 класів та вихованців Обласного центру позашкільної освіти м. Суми, бесіда на базі районної Великописарівської бібліотеки " Охорона та різноманіття мігруючих птахів Гетьманського НПП" для учнів ліцею. Метою проведення даних заходів до Всесвітнього Дня мігруючих птахів є спрямування підростаючого покоління на підвищення обізнаності про необхідність збереження мігруючих птахів та середовищ існування – на всіх рівнях у всіх частинах світу.

Збережемо мігруючих птахів та місця їх перебування!

   12 травня відзначався Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) – щорічна глобальна інформаційна кампанія, що має на меті підвищити обізнаність громадськості про необхідність збереження перелітних видів птахів та місць їх перебування.

  Багато видів птахів кожної весни здійснюють міграцію на значні відстані до місць гніздування, а восени, через зміну екологічних та кормових умов, повертаються до місць зимівлі. На цьому шляху необхідним є забезпечення збереження місць їх зупинок, особливо заболочених територій, важливих для відпочинку та харчування мігруючих птахів, недопущення незаконного полювання та інших факторів турбування. Міграційні шляхи перетинають кордони різних держав і їх збереження потребує міжнародної співпраці. Всесвітній день мігруючих птахів відзначається двічі на рік, у другу суботу травня та жовтня. У 2018 р. захід проходить під гаслом «Об’єднання наших голосів для збереження птахів».

  Під час міграції птахи дотримуються міграційних шляхів, що проходять переважно вздовж морських узбереж, через гірські перевали та долинами річок. Річка Ворскла та територія Гетьманського національного природного парку розташовані на основних міграційних шляхах птахів в Україні.

  Спостереження за масовими міграціями птахів приваблюють багатьох любителів природи. На території Гетьманського НПП та його околиць для спостережень найкраще підходять відкриті лучні ділянки заплави р. Ворскла біля смт Велика Писарівка та Кириківка, сіл Ямне, Добрянське та Рябина Великописарівського району, Зарічне Тростянецького району, Бакирівка, Залужани, Журавне, Лутище та Українка Охтирського району. Бажано мати при собі бінокль, що є основним знаряддям орнітологічних спостережень, та польовий визначник, які дадуть Вам можливість удосконалити свої навички з визначення видів птахів та зорієнтуватися у їх характерних ознаках, статусі, поширенні тощо. І головне пам’ятайте, що не можна турбувати птахів, не наближуйтесь занадто близько до птахів, не галасуйте, не залишайте сміття тощо.

   З 200 видів птахів, що у наш час зустрічаються на території Гетьманського НПП, понад 40 видів, переважно коловодних, реєструються виключно під час весняних та осінніх міграцій. Нижче наведено коротку інформацію про 7 рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України, Боннської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин, Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, яких можна зустріти під час спостережень на території Гетьманського НПП.

  Лелека чорний (Ciconia nigra) - рідкісний птах, найближчий родич загальновідомого білого лелеки (Ciconia ciconia). Чорний лелека має майже повністю чорне забарвлення, тільки груди, черево та підхвістя білі. Вид оселяється переважно у старих глухих лісах поблизу річок, озер та боліт у межах лісової зони Євразії. В Україні гніздиться у Поліссі та Карпатах. На території Гетьманського НПП нерегулярно зустрічається на прольоті у квітні та серпні на лучних та заболочених ділянках річкових заплав.

   Огар (Tadorna ferruginea) – качка рудого кольору, що гніздиться у Південній Європі, Північній Африці та Центральній Азії. В Україні огарі оселяються в ямах та норах на узбережжі морів та в Луганській області. Починаючи з 2015 р. під час весняної міграції (березень-квітень) одинаки та невеликі групи огарів (до 5 особин) регулярно реєструються на лучних ділянках заплави р. Ворскла та прилеглих сільськогосподарських угіддях, найчастіше у зграях з іншими перелітними птахами.

  Чернь білоока (Aythya nyroca) – невелика темна качка з добре помітним білим «оком» (райдужною оболонкою ока). Населяє Південну Європу, Північну Африку, Західну та Центральну Азію, але всюди є рідкісною. На Ворсклі у кінці XIX ст. була звичайним гніздовим видом, а нині зустрічається надзвичайно рідко. У січні 2014 р. 3 особини протягом декількох днів спостерігалися на плесі річки біля с. Зарічне. Це єдине задокументоване спостереження виду у Сумській області майже за 30 останніх років.

  Скопа (Pandion haliaetus) – хижий птах, що живиться переважно рибою. На ставках та заплавних озерах долини р. Ворскла у квітні та вересні зустрічаються птахи, що мігрують між багатими рибою водоймами Фенноскандії та екваторіальними країнами Центральної Африки.

  Лунь степовий (Circus macrourus) – хижий птах з добре вираженим статевим диморфізмом. Самець має світле забарвлення з вузькими чорними вершинами споду крил, а самка бурого кольору. Птахи гніздяться переважно на відкритих рівнинних місцевостях у степовій та лісостеповій зонах Євразії, а зимують у Південній Азії, Східній та Південній Африці. Повсюдно степовий лунь є дуже рідкісним видом. Поодинокі пролітні степові луні реєструвалися у квітні 2015 та 2018 рр. (самці) та у серпні 2017 р. (молодий птах) на території Великописарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського НПП.

  Змієїд (Circaetus gallicus) – великий за розмірами хижий птах з розмахом крил 170-185 см та вагою біля 2 кг, що гніздиться у Південній Євразії та Північній Африці, а зимує в Африці та Південній Азії. В місцях гніздування нерідко можна спостерігати як у змієїда, що летить, з дзьоба звисає впольований вуж або гадюка. В Україні змієїд гніздиться у лісовій та лісостеповій зонах, декілька пар мешкає також і у Сумському Поліссі. Для долини Ворскли змієїд є дуже рідкісним мігруючим видом, зустріти його можна у квітні та вересні над заплавними луками.

   Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) – один з найбільших хижих птахів нашої планети з розмахом крил 200-245 см та вагою до 6 кг. В Україні гніздиться переважно вздовж Дніпра та Сіверського Дінця. Над територією Гетьманського НПП та його околиць в останні роки поодинокі орлани регулярно спостерігаються під час міграцій у березні-квітні та вересні. В окремі роки орлана-білохвоста можна зустріти влітку (2014 р. біля с. Мащанка Тростянецького району) та взимку (січень 2015 р. біля с. Кам’янка Тростянецького району та січень 2016 р. біля с. Олександрівка Великописарівського району).

Гетьманський національний природний парк відзначив 9 річницю створення

 4 травня з нагоди відзначення 9 річниці створення Гетьманського національного природного парку відбулася виїзна нарада, на якій були підведені підсумки роботи за 2017- 2018 рік. Виконуючий обов’язки директора Яковенко О.В. розповів про досягнення державної установи, різносторонні дослідження, які відображені в Літописі природи, наукових публікаціях і головне , що усі ці здобутки мають практичне втілення при розробці заходів з охорони, збереження і відтворення природних екосистем. На урочистому заході були відзначені кращі працівники та нагороджені грамотами за професіоналізм, сумлінну працю і особистий внесок у становлення та розвиток Парку. Підсумовуючи роботу зібрання було наголошено, що Гетьманський НПП завжди відкритий перед громадськістю, яка має право отримати будь-яку інформацію щодо екологічного стану чи функціонування парку. Також установа готова до взаємодії з усіма, аби тільки це принесло користь для регіону. Парк завжди стоїть на твердій позиції: берегти природу та працювати на благо громад.

Людина і ліс

Багато лісу — не губи!
Мало лісу — бережи!
Нема лісу — посади!

З метою розширити уявлення учнів про ліс та розмаїття рослин лісу; установити залежність життя рослин від факторів неживої природи; учити розпізнавати рослини; розкрити цінність лісу для людини (естетичну, практичну, оздоровчу); виховувати почуття відповідальності та дбайливе ставлення до природи, бажання охороняти та примножувати лісові насадження та у рамках обласної акціі «Майбутнє лісу у твоїх руках» з 20 квітня по 3 травня 2018 року провідний фахівець з екологічної освіти Суслова Оксана провела цикл екологічних занять «Людина і ліс» для учнів Охтирських загальноосвітніх шкіл №4(вч. групи продовженого дня Жовба Л.П.,), №9 (вч. 3 класу Скорик Л.А.) та вихованців гуртків «Український сувенір», «Клаптикова пластика» (кер. Бабак Л.В., Шведенко Я.С.) Охтирського міського центру позашкільної освіти – Малої Академії Наук. На заняттях учні дали відповіді на запитання, коли ліс дякує, а коли ображається? Які бувають ліси? Які тварини мешкають у лісах? Які яруси утворюються у лісі? Школярі визначили фактори, які негативно впливають на ліс: вирубка дерев, пожежі, забруднення сміттям. За допомогою гри «Так чи ні» повторили правила поводження на природі. Особливо дітям сподобався майстер-клас виготовлення дерев з паперу. Кожна дитина створила свій березняк. А у Охтирському міському центрі позашкільної освіти – Малій Академії Наук вихованці гуртків «Український сувенір», «Клаптикова пластика» (кер. Бабак Л.В., Шведенко Я.С.) організували виставку «Від краси у природі до краси у творчості».