Опале листя: користь чи шкода?
Осінь у багатьох асоціюється з пожовклим опалим листям і щороку постає питання перед господарями, що з ним робити? Листя, що опадає восени з дерев – не сміття. Розкладаючись у ґрунті, воно збагачує мінеральними і органічними речовинами, структурує ґрунт, покращуючи його якість, створює умови для розвитку ґрунтової мікрофлори і фауни. У лісі ніхто не готує ґрунт – природа робить його сама з щорічно отримуваного матеріалу – опалого листя. Отже, воно корисне. Традиційно осіннє листя спалюють. Але чи безпечно це для природи та людини? Шкода від спалювання листя багатогранна. Але мало хто звертає увагу на цю проблему. При згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря виділяється до 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук. Потрапляючи в людський організм, вони пригнічують імунну систему, руйнують гормони і вітаміни, створюють сприятливі умови для утворення злоякісних новоутворень. Крім цього їдкий дим від спалювання осіннього листя особливо небезпечний для дітей, у яких чутлива імунна система, літніх людей, які мають серцево-судинні, алергічні захворювання та проблеми дихальних шляхів, особливо астматиків, надзвичайно шкідливе для довкілля. Шкода для довкілля, тому, що згорання листя призводить до загибелі мікроорганізмів у ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту.
Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Більше того, личинки попелиці знаходяться на гілках, а комахи, які борються з цими шкідниками дерев, - на листі. Виходить, що шкідники залишаються на деревах, а комахи, які опали з листям, збираються і вивозяться або спалюються. Що робити з опалим листям, сухою травою, які будуть завжди? Давайте ще раз нагадаємо те, що нібито знають усі, але чомусь робити не хочуть. Найкращим щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя - компостування. Корисно використовувати компост для прикореневої підкормки дерев і кущів. 20 листопада завершилася екологічна акція «Не паліть опале листя», яка проходила в Тростянецькому палаці дітей та юнацтва , координатором якої був Гетьманський національний природний парк. Гуртківці «Квітникарі» разом зі своїми керівниками провели практичне заняття зі створення компостної ями та вчилися правильно закладати листя. Дізналися скільки часу його треба зберігати до цілковитої готовності. Ознайомилися зі шкідливими наслідками від згорання опалого листя та його негативним впливом на організм людини.
Робимо годівниці для пташок
Варіацій виготовлення підвісних «їдалень» для пернатих безліч. Найпоширеніший і простий у створенні варіант, як зробити годівницю для птахів - з пластикової пляшки або пакета соку. У верхній частині упаковки прорізаються отвори для протягування шнурка. Довжина кріплення повинна становити 25-40 см. З обох боків тари за допомогою ножиць або ножа навпроти один одного виконуються два просторих входу, що дозволяють птахам безперешкодно насолоджуватися трапезою. На виготовлення простої конструкції йде не більше 15-20 хвилин. Готовий виріб легко фіксується за допомогою шнурка в зручному місці біля будинку і наповнюється улюбленими пташиними ласощами. Годівницю можна повісити на гілку дерева або закріпити на стіні будинку. Головне, вибрати таке місце, щоб воно було закрите від вітру і недоступно для кішок. Колючі чагарники, такі як троянди або глід, - підходяще притулок для птахів, де їх не дістануть хижаки.
Птахам можна давати консервовану їжу для домашніх тварин, варені яйця, варену картоплю, здобні шматочки або крихти пшеничного хліба. Неприпустимо згодовувати солоні, смажені, гострі, кислі продукти. Небезпечний чорний хліб - він закисає у дзьобиках птахів, погано перетравлюється, особливо в мороз.
Дуже незвичайні, цікаві і прості годівниці виходять з щільного картону. Для цього довільні фігурки з картону (колечка, сердечка, ромбики) потрібно обмазати борошняним клейстером, а потім густо обсипати з двох сторін різними дрібними сухими зернятками. Коли такі фігурки просохнуть, вони легко розвішуються на гілочках. Синиці і всюдисущі горобці тримаються зграйками і постійно перелітають у пошуках корму з місця на місце. Так їм легше прогодуватися в холодну пору року.
Уже традицією кожного року стало виготовлення годівниць у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні. Учні групи продовженого дня (вч. Жовба Л.П.) з завзятістю беруться до справи. А в цьому їм допомагають не тільки працівники Гетьманського НПП, вчителі, а й батьки. Вони разом з перекусом для своєї дитини дають їжу і для друзів наших менших.
Школярі розмістили годівниці для птахів у шкільному садку так, щоб було зручно спостерігати за ними.
Діти твердо знають: якщо почали підгодовувати птахів, продовжуйте робити це до кінця зимового сезону. Зерна, насіння і горіхи слід підсипати регулярно, інакше, виявивши кілька разів годівницю порожньою, птахи перелетять в інше місце. Зимова їдальня працюватиме і навесні, до тих пір, поки не проклюнеться перша зелень.
До Дня синички
Ця маленька жовтогруда пташка відома всім. Та не кожен знає, що саме 12 листопада - День синички. Адже саме в цей день люди починали готуватися до зустрічі «зимових» гостей – птахів, які залишаються на зимівлю у наших краях.
З метою виховання поваги та шанобливого ставлення до наших пернатих друзів у Охтирській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №6 провідним фахівцем з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Сусловою О.В. було проведене тематичне заняття до Дня синички.
Скільки цікавої і корисної інформації отримали учні 3 класу, переглянувши пізнавальні фільми та презентації, які підготувала Оксана Вікторівна. Адже не кожен знав, що, наприклад, температура тіла синички – 42 градуси, а за добу вона з’їдає комах, вага яких дорівнює масі пташки. Затамувавши подих, малеча переглядала фільм про народження маленьких пташенят і про ті зміни, що відбуваються у їхньому розвитку протягом перших днів життя. Із задоволенням учні відгадували загадки, слухали спів птахів, а як підсумок – кожен посадив власноруч виготовлену синичку на «класне» деревце і твердо пообіцяв щоденно піклуватися про наших пернатих друзів та допомогти їм пережити зимові холоди.
Антоніна Гусарова, класний керівник 3 класу
Також з 5.11.2014р. по 14.11.2014р екологічні заняття до Дня синички пройшли і в ДНЗ «Сонечко» (гр. «Берізка», вих. Гопка Ю.В.), для учнів ЗОШ І-ІІІ ст. №5 5 кл. (кл.кер. Колодяжна І.В.), 3-б кл (кл.кер. Паламарчук В.В.), 2 кл (А.С.), 1-а кл(кл.кер Семененко А.В.), гімназистів 3-а кл (кл.кер. Колодяжна О.С.), ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні продовженого дня (вч. Жовба Л.П.), вихованців Охтирського МЦПО-МАН (керівники- Шведенко Я.С., Бабак Л.В.).
Дослідницький марафон
Тут красиво будь-якої пори: і взимку, коли дерева вкриті білим снігом, і навесні, коли вони одягнені у зелене вбрання і довкола чується невгамовний пташиний переспів, і восени, коли листяна позолота чарує своєю барвистістю. У надзвичайно мальовничому куточку співдії природи та людини у Тростянці розташований філіал Краснотростянецької лісової науково-дослідної станції. Саме сюди за ініціативою Євдокимової Н.М., провідного фахівця відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку, й завітали учні, що виявили бажання займатися експериментально – дослідницькою роботою в галузі природознавства разом зі своїм керівником Олесюк Л.С. А провів екскурсію для них директор лісодослідної станції кандидат сільськогосподарських наук Василь Андрійович Ігнатенко. Він розповів, що здавна цей мальовничий куточок, розташований на південному сході Сумщини, в зоні північного лівобережного Лісостепу України, привертає увагу митців, учених. Великий інтерес викликають різні штучно створені насадження, які займають 60 відсотків укритої лісом території державного підприємства «Тростянецький лісгосп». Кращі зразки культур після всебічного вивчення віднесено до категорії особливо цінних порід і є постійними об'єктами відвідувань спеціалістів-лісівників і вчених. У Тростянецькому держлісгоспі під керівництвом співробітників дослідної станції створено чимало селекційно-генетичних культур — географічні культури сосни, модрини, дуба, ясена з насіння, зібраного в різних зонах колишнього СРСР, у різних типів лісів і від різних материнських дерев. Експерименти, що проводять у тростянецьких лісах, відомі в нашій країні й за кордоном. Тут підвищують кваліфікацію працівники лісового господарства, студенти-біологи. Під час екскурсії діти ознайомилися з етапами розвитку інтродукованих порід каштана їстівного, горіха чорного, туї західної, пихти колорадської, ялівця, дугласії тощо. Тростянецький дендропарк славиться не лише красою і багатою колекцією деревних і чагарникових рослин різного географічного походження, а й тим, що тут збереглися кленово-липово-дубові корінні ліси з віком деревостану 250–300 років, що є науковою цінністю і нині взяті під охорону. Проведення даної екскурсії було спрямоване на засвоєння учнями теоретичного матеріалу та дослідження проростання рослин.
Тренінг
6 листопада 2014 року в межах проекту "Національний парк як осередок підвищення екологічної свідомості молоді" (підтриманий Швейцарським бюро спiвробiтництва) відбувся одноденний тренінг “Стратегічне планування та менеджмент проектів у роботі національних парків” м. Харків. У роботі взяли участь працівники 4 національних природних парків: Слобожанського, Гомільшанського, Дворічанського та Гетьманського.
Під час тренінгу були висвітлені наступні теми:
- •Важливість та особливості коротко- та довгострокового планування;
- •Стратегічне планування: елементи, без яких неможлива ефективна робота Парку;
- •SWOT аналіз – перший крок на шляху сталого розвитку організації;
- •Інтеграція проектного підходу у повсякденну роботу Парку;
- •Комунікація в команді проекту, як невід’ємна складова успіху;
- •Мистецтво написання проектних пропозицій (цілі, завдання, очікувані результати, актуальність проблеми, стійкість проекту, ін.);
- •Етапи реалізації проекту;
- •Моніторинг та оцінка проекту.
Окрім цього, у фахівців парку була нагода попрацювати над індивідуальними запитаннями разом із сертифікованим тренером Міжнародного центру розвитку і лідерства (ILDC) Чутким Сергієм, який має багаторічний досвід роботи у різних проектах Програми розвитку ООН та громадському секторі.