Свято зимуючих птахів

   З 15 по 18 грудня за ініціативи Гетьманського національного природного парку у Тростянецькій спеціалізованій школі №3 для учнів 1-9 класів проходило свято зимуючих птахів, яке підготували провідний фахівець з екоосвіти Гетьманського НПП Євдокимова Н.М. та шкільний бібліотекар Кожушко Т.Й. Розповіді про птахів, які зустрічаються у нашому регіоні, виразно прочитані вірші, загадки,  переконали всіх присутніх у важливості існування птаства поруч з людьми, у необхідності піклування про них особливо в зимовий період, у потребі кожного з нас у пташиному співі. Усі бажаючі мали можливість ознайомитися з книгами та періодичними виданнями про птахів. У період підготовки до цього заходу школярам було запропоновано домашнє завдання - намалювати зимуючих птахів, виготовити годівнички, принести їжу для пташок. Найактивнішими учасниками заходу виявилися учні 1-А класу (кл. кер. Сирєєва С.А.), які зробили найбільше пташиних годівничок. Саме такі заходи  розкривають залежність життя птахів від поведінки людей та виховують турботливе ставлення до пернатих – наших справжніх друзів і незамінних помічників.

Зима – чарівниця

   Настає зима, і світ навколо змінюється. Морозним подихом вона зачаровує природу. Усе навкруги завмирає. Голі дерева мерзнуть на холодному вітрові. Сніг застилає промерзлу землю пухкою білою ковдрою, що блищить у променях яскравого сонця. Річки, озера та моря мороз сковує товстою льодовою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни.

   Пам’ятає зима й про людей. Їм вона дарує прекрасні візерунки на вікнах та прикрашає міста і села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків. Ця пора року дарує нам чудові свята – Новий рік та Різдво, з миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири та подарунками. Для дітей зима-чарівниця влаштовує веселі забави та ігри, катання на санках, лижах, ковзанках. Саме особливостям цієї прекрасної пори року була присвячена зустріч працівника Гетьманського НПП з вихованцями ДНЗ «Росинка» Хухрянської сільської ради (гр. «Бджілка», вих. Баранник Віра Петріва). 18 грудня 2014 року провідний фахівець з екологічної освіти парку Ірина Зуза розповідала про те, як змінюється природа з приходом зими, що нового вона привносить в життя людей. Та особливо цікаво дітям було дізнатися як цей період переживають звірі. Адже їм особливо важко, бо стає холодно та дуже складно знаходити собі їжу. Взимку хутро тварин стає більш пухнастим та теплим, деякі із них змінюють колір своєї «шубки». У період підготовки до зимівлі тварини посилено живляться, накопичуючи жирові запаси. Ті, які зберігають активність взимку, можуть запасати для себе на цей період корм. Деякі гризуни (лісова миша, полівки) накопичують їжу в особливих сховищах (норах, дуплах дерев). Маса таких запасів може перевищувати 10 кг. Деякі тварини взимку впадають в сплячку. У цей період вони живуть за рахунок жирових запасів. Сплячка дає змогу переживати періоди несприятливих умов. У деяких тварин вона може перериватися в разі різких змін умов довкілля. Так, під час тривалої відлиги бурий ведмідь, ховрахи виходять зі схованок і ведуть активний спосіб життя. Натомість у їжака сплячка безперервна.

   В кінці зайняття, діти виготовили новорічні ялинки з шишок, які залишилися їм на згадку про зустріч.

«Батарейку принеси - природу збережи»

   Розпочав роботу І етап проекту: «Батарейку принеси - природу збережи».

  Мало хто знає, що викинута у сміття використана батарейка або хімічне джерело струму (ХДС) несе екологічну небезпеку. Адже одна з таких «пальчикових» забруднює щонайменше 20 кв. метрів землі. Нині у багатьох країнах налагоджена система прийому використаних батарейок, тож за кордоном технології утилізації ХДС давно відомі. У м. Охтирка  подібних пунктів прийому використаних батарейок немає. Тому провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова О.В. вирішила взятись за цю справу. На першому етапі були проведені заняття серед школярів. Небайдужі гуртківці Охтирського МЦДЮТ-МАН та учні ЗОШ І-ІІ ст. №6 організували інформаційну агітаційну акцію із розповсюдженням плакатів серед учнів шкіл про шкідливий вплив викинутої у смітник батарейки. Також діти проінформують охтирчан про пункти прийому ХДС у нашому місті та закличуть громадян викидати батарейки у власноруч зроблені контейнери. Подібна акція не остання, це лише початок екологічного проекту «Батарейку принеси – природу збережи», в планах якого є встановлення контейнерів для збору використаних батарейок не тільки у школах міста та залучення якомога більшої кількості дітей до даної проблеми.

   Сподіваємось, що наша спільна робота змінить ставлення мешканців міста до використаних батарейок.

Хай живуть ялинки

   З давніх-давен оспівують в легендах, піснях, казках красу ялинки. Давньослов’янська назва ялинки означає – колюча. А скільки ще вона таємниць про себе може розповісти?

   З метою розширення уявлення учнів про різноманітність рослин з 15 по  19 грудня 2014 року для учнів Охтирських загальноосвітніх шкіл №5 (3-б клас, кл. кер. Паламарчук В.В. та 1-а клас, кл. кер. Семененко А.В.), №4 (учні групи  продовженого дня, кер. Жовба Л.П.)  відбулися екологічні заняття про роль хвойних дерев у житті людини і природі.

  На уроках  школярі дізналися, що хвойні ліси - легені планети.  Виявляється, 1га ялинового лісу забезпечує річну потребу людини в кисні і понад 2500 тонн вологи. Сосни затримують велику кількість пилу і шкідливих речовин з повітря. А скільки користі від хвойного повітря, яке не дає змогу поширюватися хвороботворним  мікробам. З хвої виготовляють ліки для лікування легеневих захворювань.

   З однієї сосни за рік збирають 2 - 4 кг смоли, близько 10 кг хвої, з якої виробляють вітамін С та інші лікарські речовини, необхідні людському організму .  

   Хвоя, гілки і шишки ялинки мають певну кормову цінність. Ялинка підгодовує і звірів, і пташок.

  Шишки сосни можуть передбачати погоду. Якщо на вулиці сухо, то вони розкриваються, а якщо волого – закриваються. Голки у ялини і сосни оновлюються поступово, через 3-5 років.

   З ялини бджоли збирають пилок. Хвоя виділяє медяну росу, з якої бджолина сім’я за 1 день може зібрати до 4 кг меду.

   З деревини ялини виготовляють човни, музичні інструменти, меблі, папір, шовк,фанеру і інше.

   Хвойні дерева є довгожителі: ялини і сосни живуть до 200-300 років, а деякі – аж до 500 років!

  Не дивно, що краса ялинки полонила серця людей. Без неї не обходиться і сучасний Новий рік. Але багато людей не замислюється, скільки коштуватиме природі щорічне вирубування лісової красуні. Тому ми закликаємо захистити ялинку і поміркувати, як прикрасити наші оселі святково, щоб дарувати лісовій красуні життя.

   Адже, перше зрубане дерево стало початком цивілізації. А останнє - означатиме її кінець!