З поверненням до Ворскли, чечуга!
Чечуга… – так в давнину в Україні називали стерлядь, єдиного тут прісноводного представника осетрових риб. Інші осетрові, а це осетер руський, севрюга, шип і білуга – риби прохідні, живуть у морі, а в річки заходять лише для нересту. В XIX столітті, до початку будівництва гребель гідроелектростанцій, нерестуючі осетри («красна риба») з Чорного моря заходили по Дніпру в Псел, Десну і Сейм – про що писав у 1859 році знаний дослідник К.Ф. Кеслер. Кісткові рештки крупних риб, зокрема осетрів, разом з глиняними грузилами, кістяними та залізними гарпунами, острогами і рибальськими гачками неодноразово знаходили на палеолітичних стоянках і в давніх слов’янських городищах на Десні, Сеймі, Сулі. Значний інтерес становить наявність викопних решток севрюги з Липинського городища, що на р. Сейм за
Аналіз поширення стерляді свідчить про значні зміни у розповсюдженні виду в минулому та на початку нинішнього століття. До 1970 року вона траплялася в невеликій кількості в усіх великих ріках України – Дунаї, Дніпрі, Дністрі, пониззі Південного Бугу, Сіверському Донці, пізніше ареал виду став розірваним і був обмежений невеликими акваторіями водосховищ Дніпра. Цікаво, що в Сумській області стерлядь як рідкісний вид збереглася в Десні та Сеймі. Є також відомості про поширення виду в середній течії річки Ворскли на початку ХХ століття, але вже й тоді вона була рідкісною, про що свого часу повідомляв знаний дослідник із м. Полтави Микола Іванович Гавриленко.
Сучасна чисельність стерляді в межах її ареалу дуже низька. Трапляється зрідка від одної до кількох особин. Зникла в Сіверському Дінці, Південному Бузі та в більшій частині басейнів Дніпра і Дністра. Причини зміни чисельності – забруднення рік промисловими, сільськогосподарськими й побутовими стоками (стерлядь чутлива до забруднення води та вмісту в ній кисню); браконьєрський вилов із застосуванням монониткових сіток, електровудок; зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм.
Стерлядь, як і інші осетрові, занесена до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів, Бернської та Боннської конвенцій, Європейського червоного списку. Тобто вона підлягає повній і беззаперечній охороні як рідкісний реліктовий вид живих істот.
Ось така передісторія, а події сьогодення, які вже стають історією, такі.
З часу свого створення (2009 рік) Гетьманський національний природний парк, територія якого простягається долиною Ворскли на 120 км, проводе чіткий курс на збереження і примноження біологічного і ландшафтного різноманіття. На це направлена діяльність керівництва і всіх підрозділів Парку, зокрема наукового відділу та відділу охорони, використання та відтворення природних екосистем. Ще декілька років назад, працюючи над розробкою «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», була висунута ідея про необхідність повернення (репатріації) стерляді як цінного зникаючого виду риб до річки Ворскли з метою відновлення її природної популяції. Аналіз джерел літератури, консультації з фахівцями, сумніви в можливості реалізації плану дій, хвилювання…
В останні роки з’явилися повідомлення про зариблення р. Десни стерляддю в межах Чернігівської області: біля Сосниці випущено у водойму 30 000 мальків, стільки ж в Чернігові і 40 тисяч мальків – у Макошині. Проте поки що ніде в Україні не виконувалися роботи по відновленню поголів’я стерляді в місцях минулого її мешкання – в середніх за розміром річках і великих озерах. Пропонований нами проект реакліматизації стерляді в р. Ворскла буде першим в Україні і у випадку успішного його виконання дасть змогу розгорнути таку роботу на інших природних водоймах.
Плани, зважаючи на нинішню фінансову скруту, могли б так і залишитися на папері, якби не активна поміч громадськості та працівників владних структур. Ми вдячні Постійній комісії з питань земельних та водних ресурсів, використання надр, екології, довкілля та лісового господарства Сумської обласної ради на чолі з Токарем Володимиром Миколайовичем, Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації на чолі з Шевченком Сергієм Вікторовичем, за сприяння в реалізації нашого амбітного природоохоронного проекту.
Нарешті, 22 жовтня 2014 року, проект вдалося реалізувати. Прохолодної осінньої днини 10 тисяч життєстійких мальків стерляді окремими партіями були випущені у Ворсклу на декількох ретельно вибраних ділянках русла – в межах Великописарівського і Охтирського природоохоронних науково-дослідних відділень Гетьманського національного природного парку. Маленькі стерляді (довжиною до 10 см кожна) добре витримали транспортування, адже спеціалізований автомобіль для їх перевезення обладнаний відповідними ємностями, оснащений компресором для насичення води киснем. Були травмовані всього декілька рибинок. Зарибок такого розміру випускається в річку без дорощування, додаткова підгодівля не потрібна.
У місці випуску мальки, відчувши рідну стихію, зразу ж почали активно розосереджуватися. І все це на очах працівників Гетьманського парку, Департаменту екології Сумської обласної державної адміністрації та обласної екологічної інспекції.
Стерлядь, як і інші осетрові, має архаїчний вигляд і будову, що свідчить про їх давнє походження. Веде вона придонний спосіб життя, тримається поодинці, зрідка групами. Досягає довжини 120 см (здебільшого 40-60 см), маси 4-16 кг (найчастіше 0,5-1 кг). Статевої зрілості самці досягають у віці 3-7 років, самки – 5-12 років. Абсолютна плодючість від 4 до 140 тис. ікринок, робоча – 30 тис. ікринок. Самки нерестяться через 1-2 роки. Нерест відбувається навесні, з квітня до червня, при температурі води від 7-10 до 20 °С. Живиться стерлядь донними тваринами: переважно личинками комах, ракоподібними, молюсками та дрібною рибою. Живе майже 30 років. Далеких міграцій не робить. Віддає перевагу прохолодній, чистій воді, тримаючись ділянок зі швидкою течією. Водночас вона добре пристосовується до життя в слабко проточних водоймах – водосховищах, озерах, лиманах і ставках.
Річка Ворскла вважається найчистішою річкою Сумщини, але проблеми заростання, замулення та, як наслідок, обміління є гострими та актуальними на сучасному етапі. Ці процеси, як правило, викликаються негативними проявами людської діяльності. Розорювання земель, вирубування великих площ лісу, забруднення води нечистотами і промисловими відходами, надмірний вилов риби – ось неповний перелік факторів, що призвели до цього. Так, з винищуванням лісів замість поступового підйому води в ріках весною в результаті повільного танення снігу, захищеного лісом, і поступового спаду рівня води весняно-літнього часу, відбувається швидкий підйом і швидкий спад води навесні, при цьому обсихають мілководні нерестилища, а крім того, змивається велика кількість незахищеного рослинністю ґрунту. Спостерігається досить значне забруднення Ворскла зливовими та зворотними водами підприємств м. Охтирка і Охтирського району, проте основні гідрохімічні показники на кордоні з Полтавською областю знаходяться в межах гранично допустимих концентрацій (ГДК). Є в річці й зимувальні ями, непогані умови для природного відтворення, достатня кормова база – тобто тут водне середовище вповні відповідає життєвим вимогам стерляді та інших риб.
Для збереження та примноження стерляді у річці Ворскла необхідні повна заборона її вилову, подальший контроль за станом її поголів’я. Він включає збір будь-якої інформації про зустрічі стерляді, можливо, навіть, про випадки браконьєрства. У зв’язку з останнім хочемо попередити любителів незаконного лову, що розмір компенсації (штраф) за незаконне здобування стерляді, занесеної до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища її перебування, становить 48 тисяч гривень (незалежно від розміру цієї риби)! Це значно більше, ніж за вилов інших червонокнижних лускатих мешканців ворсклянських водойм: мінога українська – 74 гривні, ялець звичайний, бистрянка руська, карась золотий, минь річковий – по 330 гривень за одну особину. (Прискіпливим людям рекомендуємо переглянути постанову Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 1030).
Сподіваємося, що до інформування населення та попередження випадків браконьєрства підключаться засоби масової інформації Великописарівського, Тростянецького і Охтирського районів. Не залишаться в стороні й працівники освітніх закладів, юні натуралісти й усі небайдужі до рідної природи люди. Є велика надія, що активними сумісними зусиллями працівників Гетьманського національного природного парку, та місцевої громадськості вдасться зберегти і примножити поголів’я пріоритетного виду – стерляді, а разом з цим і весь природний комплекс річки Ворскли. Бути чи не бути цьому – перш за все залежить від нашого ставлення до природи, до дотримання норм розумного природокористування.
М. Книш
кандидат біологічних наук,
заступник директора Гетьманського НПП
з наукової роботи
Осінні подорожі
І ось знову пора осінніх канікул, час маленького відпочинку, веселих розваг і пізнавальних екскурсій …
Отак, одного дня, я зі своїми вихованцями гуртка «Юні фотоаматори» Охтирського міського центру позашкільної освіти – Малої академії наук завітали до чудесного міста Тростянця. Першим ми відвідали Тростянецький районний палац дітей та юнацтва. Там нас прийняли дуже тепло та привітно. На порозі нас зустрічала заступник директора Омельчук Ємма Анатоліївна, яка почала свою розповідь з історії палацу, показала нагороди і дипломи гуртківців , провела маленьку екскурсію по закладу та наприкінці пригостила дітей чаєм з солодощами.
Потім ми зустрілися з керівником фотогуртка Тростянецького ПДЮ - Терентьєвим Олександром Павловичем, який провів для нас майстер - клас, поділився своїм досвідом, показав відеофільм про своїх вихованців, відповідав на наші запитання. Час минув непомітно, ми при цьому отримали велике задоволення.
Але цієї зустрічі не відбулося , якщо нам не допомогла Оксана Вікторівна Суслова - провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку. З Оксаною Вікторівною ми помандрували до розсадника Нескучанського лісництва державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство», що відоме своїм розмаїттям рідкісних порід дерев і кущів та є гордістю лісогосподарської галузі в Сумській області. Особливу цікавість розсадник привертає тим, що він є безперечним лідером по вирощенню декоративних порід саджанців, яких тут більш ніж 50 видів. Тут вихованці мали можливість помилуватися різноманітними видами ялівцю, туї, спіреї, побачили вербу пурпурну, вербу спіралеподібну, сосну гірську, кизил, барбарис, катальпу, полюбуватись на тюльпанове дерево, кипариси, гортензії, тощо. Тростянецькі лісівники збирають екзотичні породи з різних куточків України. Вони доглядають «переселенців» з Умані, Волині, Донецьку тощо. Завідує цим рукотворним дивом природи помічник лісничого Нескучанського лісництва Красніков Михайло Олексійович – людина відповідальна, творча, закохана в свою справу. Кожна рослинка, що росте тут, відчула його дбайливі руки. Михайло Олексійович із задоволенням поділився з нами як цікавою, так і корисною інформацією. Діти мали можливість побувати в двох теплицях, одна з яких для зеленого живцювання декоративних порід, друга – для вирощування сіянців лісових порід і підводів сосни для створення клонових плантацій. Діти залюбки познайомилися з етапами вирощування рідкісних порід дерев та збагачувалися позитивним зарядом енергії на свіжому повітрі, відчуваючи, що тут вони завжди чекані і бажані гості. Наприкінці зустрічі Михайло Олексійович подарив дітям на згадку по одному деревцю.
Поверталися до дому ми стомлені, але дуже задоволені, з великим багажем нових знань та відчуттів .
Керівник гуртка «Юні фотоаматори » ОМЦПО-МАН
Нічволодіна Неля Михайлівна
Збережемо природу для нащадків
Людина своєю діяльністю вже давно впливає на природу, змінюючи її. З кожним роком у світі все більше територій переходять до розряду сільгоспугідь, пасовищ, піддаються змінам у зв’язку зі зростанням міст, видобутком корисних копалин, будівництвом заводів та ін..
6 жовтня відзначається Всесвітній день охорони місць існування. З цієї нагоди у Тростянецькій районній бібліотеці ім. Лесі Українки відбулася зустріч провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимової Н.М. з учнями молодших класів Смородинського навчально-виховного комплексу. Діти дізналися з якою метою відзначається Всесвітній день охорони місць існування та коли був затверджений. Цікавою та корисною для учнів виявилася інформація про досить різноманітний рослинний і тваринний світ Гетьманського парку, серед представників якого багато занесених до Червоної книги України. За 19 століть нашої ери на земній кулі зникло 150 видів ссавців, 139 видів птахів. Кожен зниклий вид – дуже важка і непоправна втрата. Все, що зникає у тваринному світі зникає назавжди. Охорона місць існування дикої природи – повсякденна справа співробітників Гетьманського НПП.
Посвята у юннати 2
11 жовтня 2014 року за ініціативи Охтирського МЦПО-МАН, за сприянням Гетьманського національного природного парку відбулася, ставши вже традиційною, посвята у юннати. Цього чудового теплого дня вихованці не тільки брали участь у конкурсах, а і взяли участь у екологічній акції "Наш слід на Землі", присвяченій Дню натураліста.
Осінь - золота пора
2 жовтня 2014 року за ініціативою Гетьманського НПП відбулася зустріч з вихованцями ДНЗ «Росинка» Хухрянської сільської ради (гр. «Бджілка», вих. Баранник Віра Петріва), на тему «Осінь - золота пора». Провідний фахівець з екологічної освіти парку Ірина Зуза розповідала про особливості цієї прекрасної пори року. Діти згадували, що в їхньому житті змінюється з приходом осені. Тварини також готуються до холодів, багато з них «утепляються», їхнє хутро стає густішим і більш пухнастим. Восени де які тварини намагаються зробити як найбільше запасів їжі на всю зиму. Птахи відлітають у теплі краї, чим ще раз нагадують нам про те, що закінчилося літо і скоро прийде зима.
Осінь - унікальна пора року, після бурхливого літнього зростання розвиток рослин сповільнюється і відчуваючи швидке наближення холодної зими, рослини віддають природі і людині всю свою пишність і неповторну красу. Зелене листя літніх дерев перетворюється до невпізнання, невідомо звідки в них беруться всі відтінки жовтого і червоного, політ такого листя, що поволі обпадає з осінніх дерев можна спостерігати годинами. Покриваючи поступово всю землю, осіннє листя утворює на ній різноколірний килим, гуляти по якому одне задоволення. Часті осінні дощі змивають весь літній пил, роблять повітря чистим і наповнюють його свіжістю. Передзимове згасання природи йде поволі і коли дерева стоять вже зовсім голі, тільки вічнозелений живопліт нагадує про те, що в природі існує зелений колір.
В кінці зайняття, діти виготовили журавликів із паперу, які залишилися їм на згадку про зустріч.