«Робінзонада»
13 червня 2014 р. за ініціативи Гетьманського НПП відбулася зустріч з учнями пришкільного оздоровчого табору Охтирської ЗОШ І-ІІ ст. №9. Спеціалісти з екологічної освіти парку підготували для учасників еколого – пізнавальну гру «Робінзонада». Мета гри: ознайомити дітей з правилами поводження на природі та закликати їх бережно відноситися до навколишнього природного середовища. 4 загони («Святлячки», «Зорепад», «Невгамовні», «Капітошка») змагалися за перше місце, проходячи різноманітні конкурси та виконуючи завдання на кожній із 6 станцій (Царство зелені, Гармонії з природою, Айболита, Пернатих, Водяного, Комах). Під час гри діти дізналися багато нового із світу флори і фауни, відкрили для себе нові лікарські рослини, згадали, які гриби відносяться до їстівних, а які до отруйних, розповідали правила поведінки у лісі, лузі, біля водойми, відгадували ребуси та загадки і навчилися згуртовано та швидко працювати в команді.
Після закінчення гри та визначення переможця (а ним стала команда «Зорепад») для учнів був проведений майстер-клас з виготовлення ляльки із трави (керівником гуртка ОМЦПО-МАН «Моделювання іграшок-сувенірів» Коритник Оленою Борисівною ). Діти були приємно здивовані, що це заняття може бути таким веселим і не складним. Так, не прикладаючи великих зусиль, кожна дитина власноруч зробила собі гарну, а головне незвичайну ляльку та почула історію виникнення мотанок.
Стартувала дитяча еколого-дослідницька експедиція
Разом із дитячими оздоровчими таборами загальноосвітніх закладів міста Охтирки розпочав роботу профільний табір дослідницько-експериментального напряму «Юні дослідники» (кер.Хорошун В.В.) Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук (ОМЦПО-МАН, в якому проходять навчальну практику та оздоровлюються 30 юних науковців. Гетьманським НПП започатковано науково-освітній проект «Дитяча еколого-дослідницька експедиція».
Експедиція проводиться з 4 по 20 червня 2014 року з метою вивчення екологічного стану та біологічного різноманіття заплави р.Ворскли як в межах Гетьманського національного природного парку так і на прилеглих територіях в межах Охтирського району. Стартувала вона 4 червня в лісовому урочищі «Ківшар», де вихованці табору зустрілися з працівниками Гетьманського національного природного парку: майстром з охорони природи Охтирського ДПНДВ Лябахом І.І., провідними спеціалістами з екологічної освіти ГНПП Сусловою О.В., Зузою І.В., ознайомилися з його роботою та отримали дослідницькі завдання.
Дитячі експедиція почали свою роботу. За цей час були обстежені ділянки на прилеглих до Парку територіях найменш і найбільш змінені людиною, деградовані і забур`янені луки, виявлені звалища, смітники, закартовані місця їх розташування, проведено облік пластмасового сміття. В межах Парку закартовані місця масового відпочинку, стоянки туристів, виявлені та закартовані місця концентрації водних рослин, а саме: латаття білого, латаття сніжно-білого та глечиків жовтих. Були проведені експедиційні дослідження на «Доброславіській» горі та «Монаших» озерах. Юні науковці працювали над виявленням та картуванням місць локалізації лікарських, рідкісних та зникаючих видів рослин. Дослідження тривають…
Опрацьовані результати досліджень будуть використані для складання наукової характеристики флори і фауни при написанні науково-дослідницьких учнівських робіт системи МАН.
Стежиною пройшли туристи
Усе більшою популярністю у любителів туристичних маршрутів користується еколого-пiзнавальна стежка «Дивосвiт Cлобожанщини», розташована на території Великописарівського відділення Гетьманського національного природного парку. Минулими вихідними цією стежиною пройшли туристи з обласного центру, які організовано прибули сюди на автобусі. Віковий склад туристів із Сум був найрізноманітнішим - від дітлахів до людей похилого віку. Тому наш гід, науковий співробітник Гетьманського національного природного парку Михайло Обідець запропонував пройти їм коротким маршрутом - близько чотирьох кілометрів. Але, як з’ясувалося, і цього маршруту вистачило гостям, щоб отримати масу вражень, нових знань та і, врешті-решт, трохи втомитись. Тому в нагоді стало частування на свіжому повітрі, організоване головним спеціалістом із рекреації ГНПП Сергієм Кривоносом. За столом туристи ділилися враженнями про почуте, наш ліс і річку Ворсклу, і одночасно смакували смачні юшку і лісову кашу. Аж до самого вечора сумчани купалися в річці, грали у волейбол та спілкувалися з представниками Гетьманського парку стосовно історії нашого краю і його природи. Гості повернулися додому задоволеними і з бажанням ще не раз побувати у Великій Писарівці.
Комахи, наші постійні супутники
Часом природа вражає нас барвистістю і різноманітністю своїх творінь. І будь – який живий організм в ній - є велика краса, таємниця і загадка. Дуже цікавими істотами є комахи, їх роль в будь-якій із сфер життя людини така велика, що їх можна назвати постійними її супутниками. Однак ці порівняно невеликі істоти можуть нанести як і величезної шкоди, так і ефективно захищати навколишнє середовище. Комахи з’явилися на планеті близько 400 млн. років тому і саме вони виявилися першими на Землі тваринами, які освоїли повітряне середовище.
Саме це стало темою зустрічі працівників Гетьманського НПП з вихованцями ДНЗ «Росинка» Хухрянської сільської ради Охтирського району (гр. «Ромашка», вих. Баранник Віра Петріва), яка відбулася 6 червня 2014 року. Спеціалісти з екологічної освіти парку розповідали про особливості будови тіла комах, їхнє забарвлення, розміри та інші ознаки за якими вони можуть суттєво різнитися між собою. Діти дізналися, що є комахи – карлики, довжина тіла яких складає всього 0,2 мм, а найбільші комахи зустрічаються серед метеликів, розмах крил до 28 см, та палочників, довжина тіла до 30 см. Таким чином найбільш великі комахи перевищують в довжині найдрібніших приблизно в 500 разів.
Після розповіді, діти, розфарбовували гіпсові фігурки комах, які залишилися їм на згадку про зустріч.
Жук-олень
Жук-олень (Lucanus cervus) – найбільший жук України. Його внесено до Червоної книги України. Ці жуки поширені майже у всій Європі. Єдині місяці в році, коли його можна побачити - це червень та липень. В цей час жуки виходять з лялечок, злучаються і відкладають яйця. Найлегше зустріти жука в листяних лісах, особливо в дубових гаях, або у старих парках. Там, де немає дубових гаїв, жуків іноді можна побачити в садках зі старими пнями, що залишилися від цих або інших листяних дерев, в яких могли б розвиватися личинки.
Самців, навіть у повітрі, дуже легко впізнати по рогах; самка значно менша, її щелепи нормальної величини. Якщо жука-оленя сполохати, він підводиться і грізно відкриває щелепи. Ці небезпечні на вигляд вирости управляються досить слабкими м'язами, і жук рідко використовує їх як зброю. Хоча щелепи самки значно менші, вони можуть заподіяти ворогові серйозніших пошкоджень. Форма і розмір рогів залежать від величини жука: у менших самців вони коротші і мають менше зубчиків на внутрішньому боці, у самців більших розмірів, відповідно, більше. Жуки використовують «роги» під час турнірних боїв. У поєдинку обидва супротивники прагнуть підняти конкурента «на роги» і закинути собі на спину. Жук літає досить важко. У польоті жука-оленя можна побачити тільки на самому початку літа.
Заходами охорони для цього виду комах може бути лише збереження у первинному стані властивих йому біотопів, зокрема створення ентомологічних заказників на території дібров та інших лісів з домішкою дуба; збереження окремих старовікових дубів. Крім того, у збереженні такого прикметного виду, як жук-олень, важливу роль повинна відгравати і роз’яснювальна робота та екологічне виховання серед молоді.
ЧИ ВАМ ВІДОМО, ЩО...
Жука-оленя прославив німецький художник Альберт Дюрер (1471-1528). Він намалював жука-оленя в натуральну величину. Цей малюнок в 70-і роки XX століття був проданий за 175 000 німецьких марок.
- У часи Середньовіччя люди вірили, що жук-олень літає над селами з розжареною вуглинкою в щелепах, а коли впустить її на будинок, то споруда спалахує.
- У одній науковій лабораторії були проведені дослідження, під час яких молодого жука змусили вилупитися передчасно. Це можна зробити, заморозивши лялечку, а потім помістивши її в тепло. Так повторюється різниця температур в зимовий та літній час, яка і приводить до „пробудження" молодої особини.