Навчання впродовж життя
Уперше поняття "навчання впродовж життя” (“lifetime learning”) з’явилось у роботах британських учених на початку ХХ століття. А вже наприкінці 90-х Європейський Парламент і Рада Європи взяли цю концепцію за основу нової освітньої політики, щоб допомогти фахівцям навчитися підлаштовуватися до умов змінного ринку праці. навчання потрібне не лише, щоб знати, але й щоб вміти знайти необхідні знання і знати, як їх примінити.
Для зацікавлених фанатів науки відбулася інтерактивна лекція "Хижі рослини", на якій була присутня провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана. Учасники лекції дізналися про те, чому рослини пускаються берега та споживають інші організми; про вигадані історії хижих рослин; познайомились з принципами побудови ловчих пасток;
- дізнались, як багато хижих рослин на нашій планеті; побачили хижі рослини;
-дізнались про найновіші дослідження в галузі вивчення рослин-хижаків.
Практично всі комахоїдні рослини України є рідкісними видами її флори, адже це переважно мешканці боліт, заболочених лук, водойм. Основними регіонами їх зростання в Україні є Полісся, насамперед Західне і Центральне, та Карпати. У флорі України наявні 4 роди комахоїдних рослин, до них належать 12 видів комахоїдних рослин. В Україні майже всі види рослин-хижаків занесені до Червоної книги України.
Українська природа
Українська природа - привід пишатися своєю країною. У ній - неосяжні простори на будь-який смак. Такої кількості природно-ландшафтних зон, як в Україні, немає практично ні в одній країні Європи: два моря, Кримський півострів з його унікальними природно-кліматичними та лікувальними властивостями, гірські масиви Карпат і Кримських гір, ліси, каньйони, єдина у Європі пустеля - Олешківські піски, заповідники, заказники, національні парки, озера, ріки, соляні шахти. І цей список далеко не повний.
Фоточелендж "31 причина пишатися Охтирщиною" ініціювала провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана до Дня незалежності України.
Він об'єднав вихованців та керівників мистецького напрямку Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді та мотивував шукати приводи для гордості до свого краю.
Дітям було запропоновано зробити фотографії, які б вдало презентували любов до свого рідного краю - Охтирщини. Своєю актуальністю челендж довів, що рідний край- це Україна, і всі її куточки об’єднавшись утворюють неповторну країну. Пам'ятайте: нам є чим пишатися в нашій країн
Дивовижний світ метеликів
Метелики – одні з найкрасивіших комах, вони схожі на живі квіти, яскравість забарвлення їх крил казкова. За їх красу люди дали метеликам красиві імена: Махаон, Адмірал, Аполлон, Зорька, Лимонниця і т.д. Метелики літають вдень, а вночі, піднявши крила, відпочивають.
Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана відвідала онлайн урок "Дивовижний світ метеликів". Учасники поринули в дивовижний світ комах. Чи чують метелики? Скільки вони живуть? Чи правда, що метелики є в Антарктиді? Які кольори можуть бачити ці комахи? Відповіді на ці та інші запитання отримали любителі пироди на цьому розвивальному занятті .
Зустріч закінчилася майстер-класом у творчій майстерні, який передбачав орігамі "метелик".
Там, де живуть метелики, повітря екологічно чисте, а там, де їх немає, виникає багато екологічних проблем в навколишньому середовищі. Будьте обережними у своїх подорожах і дослідженнях, не ловіть цих дивовижних комах! Бережіть їх заради чистоти нашої планети!
Збагачуємо свій досвід роботи із закладами загальної освіти
Фахівці Гетьманського національного природного парку збагачують свій досвід роботи із закладами загальної освіти, де діють науково-дослідницькі гуртки. С.М. Панченко вже понад 10 років співпрацює із Гринівським НВК Недригайлівської міської ради Роменського району. Тут вчитель-методист Л.Л. Дяченко успішно готує до обласних конкурсів МАН та екоолімпіади своїх вихованців. Гуртківці неодноразово представляли Сумщину на всеукраїнських етапах конкурсів дослідницьких робіт.
Цьогорічні дослідження присвячені актуальній проблемі оцінки стану та перспективам відновлення лучно-степових ділянок. Як ми знаємо, в останні роки інтенсивно розорюються луки та пасовища. Якщо службі державної охорони Гетьманського НПП вдається протидіяти спробам переорати пасовища та сіножаті, то поза межами парку непоодинокі випадки оранки навіть на об’єктах природно-заповідного фонду, схилах, крутизна яких зависока щоб там орати. Водночас постає проблема відновлення лучно-степової рослинності з притаманним біорізноманіттям на перелогах та рекультивованих землях. Після бойових дій відновлення потребують порушені війною землі. Тому робота з глибокого вивчення регіональних сособливостей лучно-степових ділянок є актуальною.
Під час навчальної експедиції 18-20 серпня 2022 р. С.М. Панченко з юними дослідниками обстежили по ярах та балках околиць Гринівки степову флору, здійснили експедицію на посульські кургани, якими опікується місцевий Музей Петра Калнишевського. За підсумками польових досліджень буде складено список видів-індикаторів лучних степів нашого краю, що дозволить проводити оцінку репрезентативності наявних ділянок і пропонувати заходи збільшення на них біорізноманіття. Сподіваємося на співпрацю з Державним історико-культурним заповідником «Посулля», адже по Сулі та Ворсклі збереглися скіфські кургани – осередки реліктових рослин лучних степів. Науковці Гетьманського НПП свого часу обґрунтували створення заказника навколо курганів біля Ворскли і тепер спостерігатимуть за відновленням лучно-степових ділянок на Посуллі, а залучення шкільної молоді дає надію, на те, що ця робота матиме продовження.
Заняття з дітьми зі спортивного орієнтування
Лісовими стежками урочища «Ківшар», теплого серпневого дня, пройшли заняття з дітьми зі спортивного орієнтування18 серпня під керівництвом провідного фахівця відділу екологічної освіти та рекреації Сталинського Валентина по території Гетьманського НПП.
Під час екскурсії освоїли навички користування засобами навігації – компасом, мапою. Навчилися визначати напрями світу за допомогою природніх орієнтирів (вказівників), а саме: гілки та крони дерев, кущів, по вигляду кори та розташуванню моху на стовбурах дерев, по вигляду побудови мурашників, по сонцю.
Учасники екскурсії звернули увагу на невідповідність стежок, що зазначені на мапі та відсутність їх або змінене місце розташування в дійсності.
Екскурсія відбувся з дотриманням санітарних норм та вимог, залишивши за собою теплі спогади.