Як хочеться стежками мандрувати…
...Як хочеться стежками мандрувати...
А вітер легко листячко несе,
Таке красиве, різнокольорове,
Берізкам чеше коси золоті.
Усе насправді дуже загадкове,
Й не кожен раз трапляється в житті
І краєвид, що серце завмирає,
І в небі ніжна синява дзвінка,
Й краса, що в саму душу заглядає...
Пора осіння світла і п’янка...
Осінь — чудова пора, особливо коли вона золота. Якщо вам подобаються її яскраві барви, то ви, напевно, погодитесь, що спостерігати осінні краєвиди — справжнє задоволення.
Тому, провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Валентин Сталинський разом з дітьми, здійснили екскурсійний вело-виїзд. На якому учасники спостерігали, як швидко заростають травою покинуті стежки (по яким не ходять люди), ознайомились з різноманіттям лугових трав та побачили неймовірно-чудовий, осінній краєвид Гетьманського НПП!
Діти помітили, що природа, наче модниця, почала одягатися у різнокольорове вбрання, хизуючись жовтими, червоними, коричневими сукнями. Є навіть зелені шати, адже у хвойних дерев замість листя хвоя.
Осінній пейзаж породжує неймовірні відчуття! Ця картина особливо прекрасна, коли ви мандруєте стежками не самі, а з такими ж однодумцями як і ви!
Фестиваль жолудів
Могутній, величний і навіть чарівний - такими епітетами наділений дуб. Це дерево уособлення сили, довголіття і краси. Плоди дивовижного дерева - багатогранний матеріал для дитячої творчості.
З 12 по 17 вересня у дистанційному форматі проходив екологічний фестиваль жолудів, ініційований провідною фахівчинею з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксаною Сусловою. Який охопив вихованців, керівників гуртків мистецького напрямку Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді
Цей екофестиваль був проведений для того, щоб показати дітям, з чого починається ліс, значення, користь та властивості дуба і його плодів.
Жолуді на гілках - це плоди дуба, у яких є шапочка-беретик, за допомогою якої він тримається за гілці. У вересні,коли жолудь достигає, його шапочка підсихає і він падає на землю. Тільки з деяких плодів, які опинилися на землі, виростають молоді дубки. Всі інші слугують кормом лісовим мешканцям. Плоди дуба є улюбленими ласощами всіх гризунів, білок, оленів, кабанів, ведмедів, сойок. Жолуді дуже поживні, тому тварини швидко насичуються і не відчувають себе голодними. Навіть під снігом тварини знаходять жолуді за запахом.
Дуб здавна вважався священним деревом. Наші пращури носили жолудь на нитці як оберіг. Це корисний дар природи слугує продуктом харчування і для людей, від нього не варто відмовлятися. Достиглі восени жолуді можна збирати у вересні-жовтні, звільняючи їх від шапочок. Раніше з плодів дуба готували каву, кашу, суп, кісіль, а в деяких країнах, навіть цукерки, желе. Також відоме застосування жолудів у медицині.
Деякі вчені вважають, що першою рослиною, з якої люди більше п'яти тисяч років тому навчилися готувати хліб, були злаки, а саме жолуді.
Жолуді - це ще і дорогоцінний посадковий матеріал, який відіграє важливу роль у відновленні зелених насаджень Гетьманського національного природного парку та України.
Фото учасників фестивалю
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0ZoM9AQ3oBYdgdASTQjG1gWCauCiBKBVceCCQ3yruwoYRsb1hkpCtREGcoGPcjVAal&id=100009978182347
Міжнародний день захисту озонового шару
Сьогодні одній з найважливіших та найуспішніших міжнародних угод – Монреальському протоколу – 35 років. Також цей день відомий як Міжнародний день захисту озонового шару.
Ще зі шкільних підручників відомо, що озоновий шар має важливу роль для збереження життя на Землі. Адже захищає рослини й тварин від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Необдумана діяльність людства, виробництво і використання озоноруйнівних речовин у різних видах промисловості призвела до виснаження озонового шару. Через це в атмосфері утворюються озонові діри та збільшується ультрафіолетове випромінювання на поверхні Землі.
У 1985 році на Південній півкулі, над Антарктидою вперше зафіксували найбільшу озонову діру діаметром понад 1000 км.
Усе це стає причиною скорочення морського біорізноманіття, забруднення повітря та збільшення випадків ракових захворювань шкіри у людей.
Щоб цьому запобігти та відновити озоновий шар світова спільнота у 1987 році заснувала Монреальський протокол. Через 30 років після підписання протоколу, вчені NASA засвідчили, що озоносфера над Антарктикою відновлюється – з 2005 року виснаження озону зменшилося на 20%.
Прогнозується, що до 2030 року озоновий шар в Північній півкулі повністю відновиться та досягне рівня 1980 року, до 2050 року – в Південній, до 2060 року – у полярних регіонах.
Маємо поради для кожного, які допоможуть запобігти подальшому руйнуванню озонового шару:
- перед придбанням кондиціонера, спліт-системи чи іншої охолоджувально-нагрівальної техніки, поцікавтеся, який вплив на клімат може мати це обладнання. Перевірте, яка речовина або суміш речовин використовується там в якості холодоагента і чи має він озоноруйнівні властивості. Приміром, обладнання з маркуванням ОРП майже все заборонене для продажу в Україні;
- вчасно ремонтуйте та обслуговуйте холодильне обладнання - через його несправність у довкілля потрапляють шкідливі речовини;
- перевіряйте склад освіжувачів повітря, лаків, фарб, спінювачів та розчинників. Якщо у їх складі ОРР та ГФВ - вони шкідливі для довкілля.
Пам’ятаймо, що лише від наших дій залежить чи матимуть майбутні покоління шанс жити на нашій унікальній зеленій Планеті.
Шукачі пригод
З настанням осені ми поринаємо у геть інший світ: де чай здається ароматнішим та смачнішим, ковдра – теплішою, а прогулянки на свіжому повітрі – цікавішими. Прогулюючись мальовничими стежками Гетьманського НПП, ми вдивляємося у кожне деревце, щоб побачити бодай один листочок, якого ще не торкнувся пензель золотої красуні, і тішимося, коли все ж знаходимо.
Відбувся екскурсійний виїзд дітей – «Шукачів пригод» на велосипедах з провідним фахівцем з екологічної освіти Валентином Сталинським, осінніми територіями Гетьманського національного природного парку. Під час екскурсії учні мали змогу поспілкуватись у неформальній обстановці, пізнати дивовижний світ природи, заготовити лікарські рослини та помилувалися красою осінньої природи рідного краю.
Краса поруч, потрібно тільки вміти її помічати!
Всесвітній день журавля
У другу неділю вересня весь світ відзначає Всесвітній день журавля. Цього року це свято припадає на 11 вересня.
Мета Дня журавля - привернути увагу міжнародної спільноти до проблеми збереження цих птахів.
Журавель – птах відомий. У багатьох народів цей птах – символ вірності, щастя, довгого життя. Журавлі відіграють помітну роль в природі, культурі та мистецтві. В українському фольклорі журавель — символ весни й пробудження природи. Колись журавель був промисловим птахом, але зараз він перебуває під охороною закону. Спостерігаючи за поведінкою цих птахів, наші предки передбачали погоду.
Перші предки цих красивих птахів з'явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку в Азію, а звідти в Африку і Австралію. Всього у світі налічують 15 видів журавлів. Наразі вони поширені по всій земній кулі, виняток становлять лише Антарктида і Південна Америка. В Україні гніздиться тільки два види – журавель сірий та степовий, які занесені до Червоної книги України. Журавель сірий - символ Гетьманського національного природного парку. Тому провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксана Суслова ініціювала проведення творчого калейдоскопу у дистанційному форматі, приуроченому Всесвітньому дню журавля. Роботи представили 42 вихованці гуртків "Українська народна іграшка", "Народна творчість"(керівник Тамара Назарова), "Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво"( керівники Тетяна Гайдуковська, Яна Шведенко), "Паперова пластика"(Людмила Христич) Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді. Дякуємо кревтивчикам за вшанування символа Парку і чудові роботи!
На жаль, в останні роки ми все рідше й рідше зустрічаємо цих великих та красивих птахів. Їх чисельність постійно знижувалась . Зараз цих рідкісних птахів в Україні охороняють законом.Причинами скорочення чисельності популяції журавлів є: зменшення площі боліт в результаті осушення; винищення птахів мисливцями; використання небезпечних пестицидів.
Святкування Всесвітнього дня журавля збігається у часі з щорічними обліками журавлів, які проводяться у передвідлітний період.