Майстер клас «Як правильно плести маскувальну сітку для військових»
Що робити з одягом, який втратив свою актуальність? Тема свідомого споживання та вторинного використання речей набирає обертів у всьому світі, зокрема, в Україні. Щоб не викидати старий одяг на смітники та звалища, де вони розкладатимуться століттями, можна знайти альтернативні шляхи.
16 серпня, працівник Гетьманського національного природного парку Наталія Кварта відвідала благодійну організацію БФ «Меліос» в рамках соціального проєкту «Стрічка життя», де волонтер-організатор Оксана Тиха провела майстер- клас «Як правильно плести маскувальну сітку для військових». Готові сітки широко застосовуються для маскування озброєння, військової техніки та інженерних споруд на фоні місцевості, рослинного покриву від різних методів розвідки противника.
Всі ми знаємо, що для армії сітки − витратний матеріал, який потрібен завжди: вони рвуться, вигорають, зношуються або згорають від ворожих обстрілів. Люди, які плетуть сітки, надають не тільки «друге життя» непотрібній речі, але можливо саме ці сітки стануть захистом для наших воїнів! Тому абсолютно кожен небайдужий може допомагати українській армії. Якщо не можете іти на фронт або переказувати гроші – можете плести маскувальні сітки. Нині жінки, які плетуть сітки, дуже чекають тих, хто стане до праці.
У Бога немає інших рук, крім наших. Плетіть маскувальні сітки та пам'ятайте, що все буде Україна!
Мінування забирає життя
І це стосується не лише людини, на шляху якої трапився вибухонебезпечний предмет.
Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування.
Як мінування шкодить довкіллю?
Міна руйнує ліс.
Ліси - одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі - корозія та отруєння рослинності.
Міна загрожує продовольчій безпеці.
На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі.
Міна псує ґрунт.
Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали - хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.
Міна руйнує біорізноманіття.
На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду. Біорізноманіття гине.
Міна заважає берегти заповідні території.
Далеко не всі втрати дикої природи можна буде відновити після завершення війни. Проте найбільш важливими кроками для відновлення природної цінності заповідних територій - природне відновлення пошкоджень (без втручання людини) та обов'язкове створення нових природнозаповідних об'єктів, які можуть компенсувати втрати територій для тварин та рослин.
Павуки: книга рекордів
Населення нашої планети - більше ніж 7,5 мільярдів людей. Здається, це велика кількість. Але павуків - значно більше. Де б ми не були - за кілька метрів від вас знаходиться павук. Оскільки у нього скоріш за все 8 очей, то цілком ймовірно, що він дивиться саме на нас.
Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана відвідала онлайн лекцію про цих неймовірних істот.
На якій дізналася, які павуки найбільші, а які найменші, як вони плетуть павутину та чому не потрапляють у власне мереживо пасток. Що й скільки їдять павуки, чи загрожують вони людині?
Чому у цих істот не буває 16 очей, хто з них найшвидший, найвигадливіший мисливець.
Павуки - важливі для здорової екосистеми. Вони поїдають шкідників та навіть можуть запилювати рослини. Вони також є цінним джерелом їжі для багатьох дрібних ссавців, риб та птахів.
Відбулася науково-технічна рада
11 серпня відбулася науково-технічна рада, на якій було розглянуто низку питань щодо проведення природоохоронних лісогосподарських заходів в межах територій Гетьманського національного природного парку та перспективи розвитку мережі інформаційно-рекреаційних центрів у межах природно-заповідного фонду на північному сході України.
Линька раків!
Згідно проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, зі змінами, відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.08.2018 року №312, а також відповідно до рішення Протоколу науково-технічної ради Гетьманського національного природного парку від 21.01.2022 року № 1-2022
«Встановити щорічну заборону на лов рака річкового на водоймах в межах Гетьманського національного природного парку у період 01 серпня по 10 жовтня у зв’язку з другою линькою рака річкового.