Досвід Гетьманського НПП впроваджується на заповідних територіях Сумської області
Мешканці сіл в межах Сеймського регіонального ландшафтного парку, що в Конотопському районі, переймаються впорядкуванням території своїх населених пунктів і намагаються робити все для того, щоб вони були привабливими для туристів. Зокрема у с. Воргол значний туристичний потенціал – тут у старому парку збереглися окремі будівлі дворянської садиби, є археологічні пам’ятки, місця з мальовничими ландшафтами і вже розроблені екскурсійні маршрути. Минулого року провели успішний фестиваль живої історії. За участі науковців Гетьманського НПП розроблено обгрунтування щодо проголошення сільського парку заповідним.
Щоб доглядати за парком потрібен особливий досвід. Тому Кролевецька міська рада запросила начальника науково-дослідного відділу Сергія Панченка допомогти у Ворглі організувати комплексний захід – екотабір. Потрібно було вирішити одразу низку завдань і за найкоротший термін. По-перше, показати особливості парку; по-друге, показати основи догляду за парком; по-третє, розширити спектр заходів для приваблення туристів. Все це вирішено було реалізувати в форматі екотабору, бо охоплюємо дитячу аудиторію, а батьки підтягнуться. В умовах війни це робили для десятка дітей, що влітку перебувають у селі. До проведення долучилися місцеві природоохоронці.
Робота табору починалася о десятій ранку із пізнавальних екскурсій. В перший робочий день табору знайомилися із рослинами в парку та злаками. На другий день – знайомилися із рідкісними рослинами та грунтами. Обід готували разом і після того як втамували голод приступали до практичних занять – влаштували невеличку толоку, під час якої висіяли суміш злаків на галявині, де проводяться масові заходи щоб там був надійний газон замість небажаних лопухів та кропиви. На другий день взяли участь в оформленні інформаційного центру Сеймського РЛП та зробили власноруч грунтовий профіль – сувенір на пам’ять про участь у таборі. Після 17-ї години діти розходилися по домівках.
В останній день роботи табору – час звіту. Завітали батьки та гості на чолі із заступником голови Кролевецької міської ради Вячеславом Жовтею. Діти-учасники табору провели невеличку екскурсію, під час якої розповіли про те, що робили ці дні, показали зроблене. Про підсумки роботи табору та перспективи продовження співпраці запланували зробити окрему зустріч, адже потрібно проаналізувати набутий досвід, та і обстановка у прикордонних районах не сприяє будувати далекоглядні плани.
Сам екотабір «Воргол», що відбувся 16-18 липня, довів, що подібні заходи доцільно проводити навіть в невеличких селах з природоохоронною метою.
Вдячні ГО «Воргол» та його керівнику Максиму Конюху за організацію екотабору та всебічну підтримку нашої роботи.
Втрачений світ динозаврів
16 липня проводиться Всесвітній день змій.
Змії - це рептилії, які у більшості людей викликають побоювання. На Землі змії водяться практично всюди. Їх немає лише на деяких островах і на одному континенті — Антарктиді. Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана відвідала лекцію онлайн "Втрачений світ динозаврів", приурочену цій даті. Та подумки перенеслась у час, коли на нашій планеті була інша температура та концентрація кисню, ще жодна людина не лишила відбиток своєї ступні на поверхні землі, а світом правили істоти з роговими лусочками на тілі (ну, й пір'ям, звісно).
На зустрічі з’ясували, хто ж такі динозаври й чому не всіх вимерлих рептилій варто так називати. Говорили про найвідоміших представників цих легендарних істот мегарапторів, аллозаврів, тиранозаврів та їхніх колег – як вони проводили свій час, що споживали в їжу та яким чином боролися за виживання.
Дискутували над тим, чому динозаври зникли та яких нащадків лишили по собі.
Сьогодні в Україні налічується 11 видів змій. З них лише 3 види є отруйними – гадюка степова, гадюка звичайна і гадюка Нікольського. Вони занесені до Червоної Книги України. Також охороняються усі види полозів і мідянка. Більш того, в Україні мешкає 2 види вужів, які не занесені до Червоної Книги України, але їх часто плутають з гадюками.
Та на жаль в Україні громадяни щорічно знищують сотні змій. Майже завжди це стається через помилкові уявлення щодо їх отруйності. За малим винятком, українські змії жодним чином не загрожують людині. А частина з цих плазунів – рідкісні види, які перебувають на межі зникнення.
Всесвітній день змій був заснований з метою допомогти людям дізнатись більше про цих плазунів і про те, на скільки важливу роль відіграють ці тварини в екосистемах.
Екологічна безпека
Екологія нашої планети хвилює зараз увесь світ. Щоб зберегти природу, нам потрібно свідоме суспільство, тож ми розповідаємо нашим дітям, що викидати сміття на вулиці не можна, а підпалювати вогнище у лісі - небезпечно. Але, як донести таку інформацію до дітей цікаво та легко, щоб вони точно запам‘ятали та були чемними з планетою?
Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана відвідала вступний урок «Екологічна безпека» IT STEP SCHOOL , ліцензованої школи, вчителі якої ділилися знаннями з маленькими екологами.
На цьому уроці опановували основні методи дослідження та оцінки екологічної безпеки навколишнього середовища.
Розібралися у такому явищі як екологія.
Удосконалили екологічну компетентність.
Під час навчанні на даному уроці працювати с сучасними платформами навчання: Kahoot, learningapps, а також платформами моніторингу екологічного стану: ECO Platform, Eco City, iqair.com, globalforestwatch.org/map та інші.
Наприкінці уроку дізналися основні методики екологічного моніторингу
та ідентифікували екологічні проблеми, пропонували шляхи їх рішення,
розуміли необхідність та глобальну значущість екологічних досліджень
застосовувати отримані знання в повсякденному житті.
Діти відчули себе справжніми вченими - екологами, які з легкістю поєднують знання ІТ з наукою про збереження природи.
Змінюємо дітей і готуємо їх до цифрового майбутнього!
Про необхідність заходів у лісах
Знайти порозуміння між тими хто в своїй професійній діяльності охороняє ліс, з одного боку, та веде в лісі господарство – з іншого, не легко. Проте маємо доволі чітку нормативно-правову базу і достойного арбітра – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, що допомагає знайти порозуміння. Наші ліси потребують всебічного догляду, зокрема запобігання пожежам, контроль за поширенням шкідників та хвороб, проведення рубок догляду за молодим лісом. В лісах національних природних парків суцільні рубки проводяться лише у виключних випадках. Рубки головного користування ведуться поступово таким чином, що дерева повністю не вибираються. В таких умовах особливу увагу потрібно приділяти санітарному стану лісів і в разі необхідності проводити вибіркові санітарні рубки. Лісоводи виявляють проблемні ділянки, лісопатологи їх обстежують, фахівці з охорони природи оцінюють ризики негативного впливу на біорізноманіття. От і минулий тиждень (4-8 липня) був присвячений такій роботі. Співробітниками наукового-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку спільно з працівниками лісової охорони ДП Тростянецьке ЛГ та ДП Охтирське ЛГ було обстежено лісові масиви.
Як ми знаємо, соснові бори на околицях Охтирки з'явилися ледь більше 100 років тому на пісках вздовж Ворскли. Свого часу ці землі інтенсивно випасалися худобою, тут вирощували жито та овес - доволі невибагливі рослини. Таке господарювання виснажило піщані землі, набула поширення вітрова ерозія. Не лишилося іншого способу повернути ці землі до господарського використання як засадити лісом. На пісках здатна давати деревину лише сосна. Її й садили, ретельно доглядали. Ліси сприяли закріпленню пісків, збагаченню ґрунту мінеральними елементами. В лісах почали з'являтися й інші породи, зокрема дуб, в’яз. Дуб також не вибагливий до ґрунту, але на пісках корчуватий, годиться хіба на дрова. Густа порість в'яза, але зараз його деревина не користується попитом. У зниженнях - березові деревостани, трішки осики. Важко повірити в те, що тут століття тому догосподарювалися до повного знищення природного рослинного покриву. І в наш час ці ліси бідні на трави, а значить і на комах та хребетних тварин.
Інша справа – ліси на правому високому березі Ворскли понад ярами біля Тростянця. У споконвічних кленово-липово-ясеново-дубових лісах за останні пів століття хіба що стало більше тіньовитривалих порід – клена, липи, береста. Обсяги санітарно-оздоровчих заходів тут менші. Хвилює лісоводів всихання ясенів.
Тяжких ран завдали лісам Гетьманського НПП бойові дії, але поки тут вести лісове господарство небезпечно. Небезпідставно переживаємо за безконтрольне поширення інвазійних видів рослин, які витіснятимуть аборигенну флору, впливатимуть на фауну. Прикро, що обстежені ліси подекуди рясно заростають "іноземцями", найбільш агресивно себе поводить черемха пізня. Місцями її підлісок настільки густий, що геть ніякі трави вже не ростуть. Потрібно шукати механізми контролю чисельності таких інвазійних рослин, адже ще є робінія (біла акація), дуб червоний, клен ясенолистий. Втім це питання на перспективу. Поки ж тривають роботи з аналізу результатів досліджень та оформлення документів на проведення санітарно-оздоровчих заходів. Остаточне рішення щодо їх проведення прийме Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України після погодження з керуючою напрям науковою установою.
Квест-гра «МАЛЕНЬКІ ПІЗНАЙКИ»
До Дня працівника природно-заповідної справи, який щорічно відзначають 7 липня, працівник Гетьманського національного природного парку Наталія Кварта разом з працівниками КЗ «Охтирська публічна бібліотека» в лаунж-зоні «Бібліотека під липами – територія розваг та відпочинку» провели для дітей інтелектуально-розважальну квест-гру: «МАЛЕНЬКІ ПІЗНАЙКИ».
Діти в ігровій формі дізналися багато цікавого та корисного про важливість природоохоронної діяльності. Ця зустріч, дійсно стала для дітей справжнім святом, в цей не простий для України час!
