Жага пізнання…
Днями відбувся 2-денний байдарочний похід за участі провідного фахівця з екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Валентином Сталинським. Це було продовження спостереження за флорою і фауною Гетьманського національного природного парку, пошук та огляд визначних туристсько-екскурсійних об'єктів. Група (у кількості 16 чоловік) за 2 дні здолала відстань близько 80 км. Старт був з смт Кириківка, фініш заплановано в с. Буймерівка.
Початок маршруту вразив дослідників своєю красою і неординарністю. Вразили око неймовірно чудові місця злиття річок Ворскли і Ворсклиці. У цих місцях річка має круті викрути русла. Прохідвузький із стрімкою течією води. На відкритих ділянках плавнів, поблизу с. Бакирівка бачили і замасковані архітектурні будиночки бобрів, нірки інших тварин та гнізда пташок. Вражає велика кількість та різноманіття водоплавних птахів. На всьому маршруті нас також вітали черепахи, вужі, жаби, бабки... З кожним поворотом відкривався новий пейзаж. Хотілося постійно зупинити мить, але запланований маршрут потребував руху. Учасники водного туризму робили маленькі привали, на яких мали змогу фотографуватися на згадку (це і залізничний міст поблизу с. Кам’янка і дитячий табір «Орлятко», «Литовський бір», що поблизу с. Климентове, і недобудована залізнична колія (с. Козятин ), і далі, далі, далі... Приємно здивувала чистота місць відпочинку. Майже ніде не зустрічали сміття – дякуємо відвідувачам Парку.
Що може бути краще ніж жага пізнання нових місць! Вивчай і пізнавай свій край разом з Гетьманським національним природним парком!
Тиждень іхтіології
У Гетьманському національному природному парку цього тижня працювала комплексна гідробіологічна експедиція. Юлія Костянтинівна Куцоконь, наш науковий співробітник за сумісництвом з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, та Володимир Артемович Ляшенко, співробітник кафедри екології та зоології з ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, досліджували риб та великих донних безхребетних. Фахівець Гетьманського НПП, С.М. Панченко провів спостереження за вищою водною та прибережною рослинністю. Захід отримав назву «Тиждень іхтіології» і його проведено другий рік поспіль.
Цього року нам вдалося:
1. Провели спостереження по всій течії р. Ворксла, а саме у Великій Писарівці, Кириківці, Климентовому, Лутищах та Куземині.
2. Дослідили не лише видовий склад риб, але й великих донних безхребетних, які становлять важливу частку раціону риб, відіграють вагому роль у житті річки, а ще є індикаторами чистоти водойм. В цьому відношенні прикро, що раки нижче Лутища не відмічені.
3. Залучили до проведення досліджень вихованців Великописарівської станції юних натуралістів і продемонструвати їм як проводяться спостереження. Сподіваємося, що юні дослідники виявлять бажання і надалі займатися дослідженням риб Ворскли.
Польові дослідження завершено. Попереду тривала робота з розбору численних проб, аналізу отриманого матеріалу. Поки ж можемо констатувати, що за ці дні вдалося відстежити 21 вид риб. Повний список: багатоголкова колючка мала, бистрянка руська, бичок-пісочник, бичок-цуцик мармуровий, верховодка звичайна, вівсянка неповнолінійна, гірчак звичайний, головень європейський, карась сріблястий, краснопірка звичайна, лин озерний, лящ звичайний, окунь річковий, пічкур звичайний, плітка звичайна, плоскирка звичайна, щипавка звичайна, щипавка північна, щука звичайна, ялець головень, ялець звичайний.
Вперше виявлений новий вид для фауни парку – бичок-пісочник. Варто відмітити, що на річкових ділянках в межах Гетьманського НПП виявлено популяції бистрянки руської, що занесена до Червоної книги України. Всі популяції представлені як молоддю, так і дорослими. Це свідчить про сприятливі умови і підкреслює важливість збереження ділянок із швидкою течією та піщаним дном.
Дрік красильний
Квітка англійських королів у віночку Гетьманського НПП. Мова йде про дрік красильний (Genista tinctoria L.) – невисокий чагарник із довгими китицями яскраво-жовтих квітів. А історія така: Генріх II, основоположник королівської династії Плантагенетів, яка правила в Англії в 1154-1485 роках, прикрашав свій шолом квітуючою гілочкою цієї рослини. Із-за чого й отримав прізвище «Плантагенет», яке походить від латинських слів planta – рослина та genista – назва дроку.
У нас дрік красильний росте у світлих сухих лісах, на галявинах і відкритих схилах. Не поїдається худобою й витримує витоптування, тому місцями розростається на піщаних пустошах. Цвіте з кінця травня по серпень. Нектар не виділя, зате кожна рослина продукує багато (до
Гідробіологічна експедиція частина 2
Комплексна гідробіологічна експедиція у Гетьманському НПП 12 серпня продовжила роботу у Великописарівському ПНДВ. Дослідили видовий склад риб та макробентосу у Ворсклі поблизу північно-східної межі парку. Це важливо було зробити ще й з огляду на те, що навесні тут трапилося органічне забруднення води після рясних злив.
Видовий склад риб та великих придонних безхребетних можна охарактеризувати як типовий для такої річки як Ворскла. Зокрема вдалося виявити 17 видів риб. Серед них червонокнижні - ялець (серед співдомінантів) та бистрянка. Трапилися і недавні вселенці - колючка південна та бичок-цуцик.
За дослідженнями спостерігали вихованці Великописарівської станції юних натуралістів. Дехто долучився до проведення вимірів і допомагав випускати рибок назад у річку. Сподіваємося, що хтось зацікавиться вивченням живих істот, що населяють Ворсклу. Помічники нашій організації ой як потрібні!
Гідробіологічна експедиція
В Гетьманському національному природному парку почала роботу комплексна гідробіологічна експедиція. Мета: дослідити склад та структуру водних біотопів у заплаві р. Ворскла та їх зміни під впливом людської діяльності. У складі експедиції фахівці із Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Інституту біології та медицини КНУ ім. Т.Шевченка і науковці з Гетьманського НПП. Протягом тижня будуть відібрані проби з дна, проведено відлови іхтіологісною підсакою молоді риб, описано оселища. Це дозволить оцінити кормові ресурси і стан відновлення популяцій риб. Чекаємо від роботи експедиції і відомостей про поширення стерляді, хоча б за непрямими показниками, адже багато років за кошти обласного екофонду здійснюється запуск молоді цієї червонокнижної риби. Учасники експедиції побувають у всіх відділеннях парку і, крім наукових досліджень, планують провести еколого-освітні заходи.